Ухвала суду № 63718930, 21.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/977/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Віятик Н.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

21 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

позивача - ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

представника відповідача (апелянта) - ОСОБА_4

представника третьої особи - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ до Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, Атестаційної комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, Атестаційної комісії №7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії №7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 09.06.2016 року, оформлене протоколом ОП №15.00006032.0036562 від 09.06.2016 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 29.06.2016 року №120 о/с щодо звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції на посаді начальника сектору (кримінальної поліції) Іллінецького відділення поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області за пунктом 5 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію;

- поновити ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді начальника сектору (кримінальної поліції) Іллінецького відділення поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;

- постанову суду в частині поновлення ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді начальника сектору (кримінальної поліції) Іллінецького відділення поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та стягнення із Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_2 середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.10.2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила колегію суддів її задоволити.

Позивач та його представник проти вимог апеляційної скарги заперечили та просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що є обгрунтованим та прийнятим в ході повного та всебічного дослідження всіх обставин справи. .

Представник третьої особи заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Атестаційна комісії № 7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, явку уповноважених осіб в судове засідання не забезпечила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, наказом начальника УМВС України у Вінницькій області №2 о/с від 07.11.2015 року ОСОБА_2 з 07.11.2015 року призначено начальником сектору (кримінальної поліції) Іллінецького відділення поліції Гайсинського відділення поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, присвоєно спеціальне звання капітан поліції. Позивачем прийнято присягу поліцейського.

Наказом ГУ НП у Вінницькій області №146 від 12.02.2016 року Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області визначено провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУ НП у Вінницькій області, починаючи з 15.02.2016 року.

25.05.2016 року ГУ НП у Вінницькій області видано наказ №620 Про затвердження персонального складу атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - наказ № 620), відповідно до якого затверджено персональний склад атестаційних комісій №4, 5, 6, 7, 8 ГУ НП у Вінницькій області, а також зазначено, що комісії у своїй діяльності повинні керуватися Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 №1465 (із змінами та доповненнями), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за №1445/27890.

09.06.2016 року атестаційною комісією №7 ГУ НП у Вінницькій області проведено атестування ОСОБА_2 за результатами якого складено протокол ОП №15.00006032.0036562 від 09.06.2016 року.

09.06.2016 року за результатами атестування (висновок атестаційної комісії) та згідно розділу IV атестаційного листа, атестаційною комісією зроблено висновок: 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наказом начальника ГУ НП у Вінницькій області від 29.06.2016 року № 120 о/с капітана поліції ОСОБА_2, начальника сектору (кримінальної поліції) Іллінецького відділення поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнено зі служби в поліції з 29.06.2016 року, відповідно до Закону України Про Національну поліцію за п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність).

Не погодившись з рішеннями атестаційної комісії та наказом про звільнення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені рішення відповідачів прийняті за відсутності правових підстав та дотримання вимог Закону України "Про Національну поліцію", тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон) визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

В силу пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначених цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 77 Закону передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Наказом Міністра внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 року затверджена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських (далі - Інструкція).

Згідно з приписами частини 2 статті 57 Закону та пункту 3 розділу 1 Інструкції, атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку, що перелік підстав для проведення атестування поліцейських з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів є вичерпним. Оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів без існування підстав для її проведення, передбачених частиною 2 статті 57 Закону, не може бути самостійною підставою для призначення атестування поліцейських. Зазначені в частині 2 обставини є обов'язковою передумовою для призначення атестації і повинні існувати до прийняття керівником органу поліції відповідного рішення .

Наказом ГУ НП у Вінницькій області №146 від 12.02.2016 року Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області визначено провести атестування поліцейських головного управління Національної поліції у Вінницькій області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями ГУ НП у Вінницькій області, починаючи з 15.02.2016 року. Натомість, підстав, зазначених у частині 2 статті 57 Закону не було. Зазначене підтверджується самим наказом від 12.02.2016 року № 146, в тексті якого відсутнє посилання на відповідний підпункт частини 2 статті 57 Закону з зазначенням підстави проведення атестації, визначеної цим Законом, оскільки вищевказаний наказ від 12.02.2016 року №146 містить лише мету проведення атестації позивача, яка визначена в частині першій статті 57 Закону № 580-VІІІ.

Проте, що мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, оскільки мета - це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина або достатній привід для її проведення.

В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що відносно позивача не вирішувалося питання про призначення на вищу посаду, про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність чи питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, які відповідно до Закону є підставою для атестування. Тому, колегія суддів вважає, що підстав для атестування ОСОБА_2 відповідно до наказу від 12.02.2016 року №146 не було.

Доводи апелянта щодо самостійного прийняття позивачем рішення про проходження атестування, як підстави для призначення атестування відповідачем, оскільки прийняття рішення про проведення атестування поліцейських належить до виключної компетенції керівника органу поліції, який призначає їх на посади (пункт 4 розділу 1 Інструкції) і, з огляду на приписи частини 1 статті 8 Закону, повинен діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згода позивача на проходження атестування не може бути виправданням порушення відповідачем основних засад діяльності поліції, встановлених Конституцією України та Законом.

Крім того, колегія суддів відзначає, що відповідно до атестаційного листа капітана поліції ОСОБА_2, за результатами атестування позивач з тестування на загальні навички отримав 18 балів із 60 можливих та по професійному тестуванні - 28 балів із 60 можливих.

Пунктом розділу IV 15 Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з пунктами 20-23 Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії.

З протоколу атестаційної комісії №7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОП №15.00006032.0036562 від 09.06.2016 року вбачається, що комісією прийнято рішення про те, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до пункту 16 Інструкції, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Отже, з аналізу вищевказаної норми вбачається, що приймаючи рішення стосовно атестованого працівника поліції, атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх визначених критеріїв.

Протокол засідання атестаційної комісії №7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОП №15.00006032.0036562 від 09.06.2016 року, всупереч вимогам пунктів 11, 15, 20 розділу IV Інструкції, не містить відомостей про результати розгляду та обговорення комісією всіх матеріалів, зібраних на позивача. У вказаному протоколі не відображений хід проведення співбесіди з позивачем, відсутнє посилання на матеріали, на підставі яких прийняте зазначене рішення. Протокол містить лише результати голосування та висновок ("4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність"). Зазначивши в додатку до протоколу лише перелік поставлених позивачу питань та короткий зміст наданих на них відповідей, атестаційна комісія не зазначила мотиви прийняття саме такого рішення, не вказала, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги результати тестування позивача на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський ОСОБА_2

Згідно з висновком т.в.о. начальника ГУНП у Вінницькій області (розділ II атестаційного листа) ОСОБА_2 займаній посаді відповідає.

Відповідно до витягу з протоколу здачі заліків зі службової підготовки ОСОБА_2 з оцінювання тактико-спеціальної підготовки за підсумками 2014-2015 навчального року отримав задовільно, з функціональної підготовки отримав "відмінно", за вогневу та фізичну підготовку отримав "задовільно". За результатами проведеної перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", до ОСОБА_2 заборони, передбачені частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" не застосовуються.

Протокол засідання атестаційної комісії №7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОП №15.00006032.0036562 від 09.06.2016 року, в якому відображені висновки щодо невідповідності позивача займаній посаді, складений з порушенням вимог п.20 Інструкції, а тому, не може слугувати доказом того, що прийняте комісією рішення відповідає всім критеріям, передбаченим пунктом 16 розділу IV Інструкції, та прийняте в результаті дослідження всіх зібраних матеріалів. Наявними у справі матеріалами вказаний висновок атестаційної комісії об'єктивно не підтверджений, оскільки в атестаційному листі на ОСОБА_2 відображені, як негативні, так і позитивні відомості про нього.

Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі має бути доведено працівникові власником або уповноваженим ним органом, тому що саме вони є ініціаторами звільнення. Водночас рішення атестаційної комісії не єдиний доказ виявлення невідповідності працівника займаній посаді чи виконуваній роботі. Висновки атестаційної комісії щодо кваліфікації працівника підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами по справі.

Апелянт звертає увагу апеляційного суду, що суд першої інстанції втрутився в дискреційні повноваження атестаційних комісій, з огляду на що слід зауважити, що згідно пункту 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, суд у наведеній категорії справ має право і зобовязаний перевірити обґрунтованість оскарженого рішення (висновку) атестаційної комісії.

Це узгоджується із передбаченим пунктом першим статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п. 70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 року у справі Обермейєр проти Австрії (CASE OF OBERMEIER v. AUSTRIA); п. 155 рішення Європейського суду з прав людини від 4 березня 2014 року у справі Гранд Стівенс проти Італії (CASE OF GRANDE STEVENS v. ITALY)).

При цьому, стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейський суд з прав людини виробив позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди мають проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питання правового спору (п. 111 рішення від 31.07.2008 року у справі Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки (CASE OF DRUZSTEVNI ZАLOZNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC): п. 157 рішення від 21.07.2011 року у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD, v. CYPRUS): n. 44 рішення від 22.11.1995 року у справі Брайен проти Обєднаного королівства (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM): п.п. 156-157, 159 рішення від 21.07.2011 року у справі Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD, v. CYPRUS): n. 4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 08.03.1994 року у справі ISKCON та 8 інших проти Об'єднаного Королівства (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom); n. 47-56 рішення від 02.12.2010 року у справі Путтер проти Болгарії (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).

Необґрунтованим, а відтак, таким, що підлягає скасуванню, слід вважати рішення (висновок) атестаційної комісії у разі, коли: відповідач не надав суду доказів на підтвердження обставин, які у рішенні (висновку) атестаційної комісії вважаються встановленими; рішення (висновок) атестаційної комісії не містить висновків щодо обставин, передбачених пунктом 16 розділу IV Інструкції №1465, та факту відповідності поліцейського вимогам, що пред'являються до нього як до особи, яка перебуває на відповідній посаді; негативна оцінка ділових, професійних, особистих якостей поліцейською, його освітнього та кваліфікаційного рівнів, що надана атестаційною комісією, не узгоджується із доказами про позитивну оцінку щодо цього ж поліцейського. При цьому атестаційною комісією не наведено мотивів неврахування таких доказів; набрання поліцейським за результатами тестування кількості балів меншої за мінімально необхідний рівень атестаційна комісія оцінювала без зважання на решту доказів.

У пункті 53 Рішення по справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03), Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом"; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

На підтвердження обґрунтованості своїх доводів, апелянт не навів суду аргументів, які б відповідали зазначеним вище критеріям доведення "поза розумними сумнівом", та не надав належні та допустимі докази, які підтверджують правомірність його дій.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії №7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 09.06.2016 року, оформлене протоколом ОП №15.00006032.0036562 від 09.06.2016 року.

Також, судова колегія зауважує, що факт визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії №7 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 09.06.2016 року, оформлене протоколом ОП №15.00006032.0036562 від 09.06.2016 року, яке слугувало єдиною підставою для винесення наказу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 29.06.2016 року №120 о/с щодо звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції на посаді начальника сектору (кримінальної поліції) Іллінецького відділення поліції Гайсинського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, є і підставою для визнання протиправним і скасування останнього.

Відповідно до статті 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 235 зазначеного Кодексу при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Оскільки доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 грудня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7