Постанова № 63718933, 21.12.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 721/824/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Проскурняк С.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

21 грудня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представника позивача: ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України на постанову Путильського районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив:скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1109/40802/16 від 09.09.2016 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності в частині накладення стягнення.

Постановою Путильського районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного зясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти поданої апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представником відповідача подано заяву про розгляд справи без участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду скасувати, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 12.11.2015 року позивачем ввезено на митну територію України автомобіль «AUDI 100», кузов WAUZZZ4AZRN037087, р.н. DZG15GL в режимі транзит, в зоні діяльності Львівської митниці шляхом вибору смуги руху "зелений коридор".

23.08.2016 року головним державним інспектором відділу аналітично-пошукової роботи управління боротьби з митними правопорушеннями Чернівецької митниці ДФС ОСОБА_4 складено протокол про порушення митних правил №1109/40802/16.

У послідуючому, відповідачем винесено постанову №1109/40802/16 по справі про порушення митних правил від 09.09.2016 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

ОСОБА_3, вважаючи дану постанову незаконною та такою, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача і наявність підстав для задоволення позову, з чим не погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

За приписами частини першої статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Пунктом першим статті 320 Митного кодексу України встановлено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Статтею 90 Митного кодексу України встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з частиною першою статті 73 Митного кодексу України умови перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідному митному режимі, обмеження щодо їх використання, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами України з питань державної митної справи та у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Строки транзитних перевезень передбачено у статті 95 Митного кодексу України та встановлюються для автомобільного транспорту - 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб.

Частиною другою статті 95 Митного кодексу України встановлено, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається, зокрема, час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 487-489 Митного кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до Митного кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорущення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 495 Митного кодексу України передбачено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеном\ законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді.

Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Статтею 523 Митного кодексу України передбачено, що від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками, а від імені центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - посадовими особами, уповноваженими на це відповідно до посадових інструкцій, або іншими особами, уповноваженими на це керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно ст. 525 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається у пятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Тобто, з метою оперативного вирішення справи про порушення митних правил та найефективнішого виконання завдань, покладених на митні органи, встановлено 15-денний термін для розгляду справи про порушення митних правил, який входить до шестимісячного строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Початок обчислення цього терміну настає з моменту отримання керівником митниці або його заступником, або судом відповідних матеріалів, необхідних для вирішення справи. Встановлений термін для розгляду справи про порушення митних правил є остаточним і не може бути продовжений.

Відповідно до ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил: офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій. Статтею 467 Митного кодексу України встановлено, шо якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469. 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Триваючим визнаються правопорушення, які розпочавшись з будь-якої протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обовязків.

Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли особа або їх не виконує або виконує її не повністю, або неналежним чином. При цьому фіксація правопорушень і можливість накладення адміністративних стягнень за порушення митних правил розглядається в кожному окремому випадку залежно від конкретних обставин справи (лист МінЮсту від 17.07.2007 №22-14-493).

Як вбачається з оскаржуваної постанови та матеріалів справи, в ході перевірки документів на транспортні засоби, що ввозилися громадянами на митну територію України, на підставі інформації отриманої з Львівської митниці ДФС (лист від 08.06.2016 року №8627/13-70-26/7/36), ВАПР УБМП Чернівецької митниці ДФС встановлено, що згідно інформації, яка міститься в програмно-інформаційному комплексі «Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення» ЄАІС ДФС України громадянин - резидент ОСОБА_2 ввіз 12.11.2015 року транспортний засіб «AUDI 100», кузов WAUZZZ4AZRN037087, р.н. DZG15GL в режимі транзит, в зоні діяльності Львівської митниці шляхом вибору смуги руху «зелений коридор».

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що з дня виявлення правопорушення, на підставі інформації отриманої з Львівської митниці ДФС - 08.06.2016 р. по день притягнення до відповідальності - 09.09.2016 року, шестимісячний строк не минув.

На момент складання протоколу - 23 серпня 2016 року, документів, що підтверджують факт аварії, звернення у відповідне СТО, дій обставин непереборної сили, або протиправних дій третіх осіб ОСОБА_3 митниці не надав. Із заявою про продовження строку доставки транспортного засобу, його поломку або перебування на лікарняному, в митні органи останній станом на 23.08.2016 року також не звертався.

Таким чином, ОСОБА_3 не вивіз транспортний засіб за межі митної території України у встановлений ст.95 МК України термін, більший ніж на десять днів.

За приписами статті 508 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

До процесуальних дій належать: 1) складення протоколу про порушення митних правил; 2) опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; 3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірених їх копій чи витягів з них; 4) тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, та документів на них; 5) митне обстеження; 6) пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання; 7) експертиза; 8) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

Під час проведення процесуальних дій, зазначених у пунктах 2, 4 - 6, 8 частини другої цієї статті, складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За змістом статті 522 Митного кодексу України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.

Згідно з частиною третьою статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

В статті 460 Митного кодексу України вказано, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

З довідки №82 від 16.11.2015 р. виданої АСП "Вижниця-авто" слідує, що автомобіль «AUDI 100», кузов WAUZZZ4AZRN037087, р.н. DZG15GL внаслідок аварії, зіткнення через ожеледицю 15.11.2015 р. з залізобетонною опорою, був пошкоджений та транспортований 16.11.2015 року для ремонту на станцію технічного обслуговування автосервісне підприємство «Вижниця-авто», що в м. Вижниця по вул. Українська, 101. В ході діагностики встановлено, що в наслідок зіткнення пошкоджено кузов автомобіля та передню підвіску, також отримав пошкодження двигун автомобіля, про що свідчить тріщина на блоці двигуна. Також пошкоджено радіатор та гідравлічна система управління. В результаті огляду встановлено, що ремонт вказаного автомобіля на момент надходження є економічно невигідним та не являється доцільним в зв'язку вказаними пошкодженнями які не підлягають реставрації.

Таким чином, колегія суддів вказує, що зазначена довідка належно не підтверджує знаходження транспортного засобу в непридатному стані в термін з 17.11.2015 по 23.08.2016 року.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на момент складання протоколу документів, що підтверджують факт аварії, звернення у відповідне СТО, дій обставин непереборної сили, або протиправних дій третіх осіб та із заявою про продовження строку доставки транспортного засобу, його поломку або перебування ОСОБА_3 на лікарняному, останнім до митниці не надано.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що факт знищення або безповоротного пошкодження транспортного засобу внаслідок аварії, дій обставин непереборної сили, позивачем не доведено, не надано підтверджуючих документів неможливості вивезення транспортного засобу, який перебуває під митним контролем.

Приписами статті 192 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний:

1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;

2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Таким чинном, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано жодних доказів стосовно звернення до органу доходів і зборів з відповідною заявою, в якій було б повідомлено суб'єкта владних повноважень про обставини щодо поломки автомобіля «AUDI 100», кузов WAUZZZ4AZRN037087, р.н. DZG15GL, а тому докази, які підтверджують факт триваючої дії аварії чи дії обставин непереборної сили, відсутні, а терміни перебування автомобіля на ремонті, в контексті ст. 192 МК України, не підлягають виключенню зі встановленого ч. 1 ст. 95 МК України строку транзитного перевезення для автомобільного транспорту, оскільки його не переривають.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 жовтня 2016 року у справі №К/800/12332/16.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність дій суб'єкта владних повноважень стосовно притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьої статті 470 Митного кодексу України, що полягає у перевищенні встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України задовольнити повністю.

Постанову Путильського районного суду Чернівецької області від 20 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про порушення митних правил скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 грудня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6