Ухвала суду № 63718211, 20.12.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2016 рокусправа № 804/14082/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Шлай А.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 р. по справі № 804/14082/15 за позовом Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Казенного підприємства «Південукргеологія» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з Казенного підприємства «Південукргеологія» на користь місцевого бюджету кошти у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом із земельного податку з юридичних осіб за період листопад-грудень 2014 року, січень-червень 2015 року на суму 216328,13 грн. В обґрунтування позову зазналось про те, що зазначена сума податкового боргу виникла у звязку із несплатою відповідачем податкового зобовязання, визначеного ним самостійно у поданих податкових деклараціях.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Волноваська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, як правонаступник позивача, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позові вимоги. Апелянт зазначає, що Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» обовязковим документом на підтвердження неможливості виконання зобовязань через настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Зважаючи на відсутність такого сертифікату, Казенне підприємство «Південукргеологія» не може бути звільнено від обовязку сплатити податковий борг.

Від відповідача письмові заперечення на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили. Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її скасування, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що наявні у матеріалах справи, Казенне підприємство «Південукргеологія» зареєстровано 25 листопада 1998 року за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, будинок 11, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 401749, виданим державним реєстратором виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (а.с.5). У звязку із несплатою відповідачем податкових зобовязань із земельного податку, визначених податковими деклараціями від 13.02.2014 року № НОМЕР_1 та від 19.02.2015 року № НОМЕР_2, контролюючим органом 23.01.2015 року на адресу платника податків направлена вимога № 7-25, яка отримана 03.02.2015 року (а.с.13).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення зазначеного податкового боргу у звязку із звільненням відповідача з 14.04.2014 року від сплати за користування земельними ділянками, розташованими в зоні проведення антитерористичної операції до її закінчення, як це передбачено Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, щ згідно з п.п.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. 15 жовтня 2014 року набув чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Цим Законом визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. Статтею 1 Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» 30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. До цього переліку включений Волновахський район Донецької області. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року також затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і в цьому переліку наявний Волновахський район Донецької області. Відповідно до статті 6 Закону "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Згідно зі статті 7 цього ж Закону скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Зважаючи на те, що Казенне підприємство «Південукргеологія» користується земельною ділянкою, площею 17978,84 кв.м., розташованій на території Волновахського району Дніпропетровської області (а.с.47,48), яка включений до переліків населених пунктів, де проводилася АТО, на цей період відповідач звільняється від виконання зобовязань, зокрема, і щодо сплати земельного податку.

Щодо доводів апелянта про неможливість звільнення відповідача від обовязку по сплаті земельного податку через відсутність, передбаченого Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» сертифікату Торгово-промислової палати України на підтвердження настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (в редакції від 02.09.2014 року) субєкти господарювання, які здійснюють діяльність на території АТО, звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, на час проведення АТО. Перелік населених пунктів, на території яких проводилось АТО, визначений розпорядженнями Кабінету Міністрів України. Зміст зазначеної вище норми не містить додаткових умов для її застосування, у тому числі, щодо подачі доказів настання непереборної сили, яка позбавила субєкта господарювання можливості сплатити земельний податок. Законодавець звільнив таких субєктів від сплати земельного податку в силу Закону. При цьому стаття 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» дійсно визначає, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Проте, на думку колегії суддів, зазначена вище норма підлягає застосуванню в інших випадках неможливості виконання субєктом господарювання зобовязань, у тому числі, договірних. Однак, для звільнення субєкта господарювання від сплати земельного податку на час проведення АТО достатньо самого факту здійснення господарської діяльності на території, де проводиться АТО, тобто так, як це передбачено безпосередньо статтею 6 Закону.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на підставі повно встановлених обставин у справі, підтвердженими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Волноваської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 р. по справі № 804/14082/15 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:А.В. Шлай

Суддя:Т.С. Прокопчук

Суддя:С.В. Чабаненко