Рішення № 63715951, 22.12.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.2016 Справа № 920/828/16Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/828/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Беєве», с. Беєве Липоводолинського району Сумської області,

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми,

про визнання права на поновлення договорів оренди,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 22.07.2016,

відповідача ОСОБА_2 за довіреністю № 22-18-0.11-73/2-16 від 04.01.2016.

Суть спору: позивач просить суд: 1) визнати поновленим договір оренди землі від 15 серпня 2008 року, зареєстрований у Відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 серпня 2008 року № 040863101295; 2) зобовязати відповідача вжити заходів, щодо укладення з позивачем додаткової угоди до договору оренди землі від 15 серпня 2008 року, зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 серпня 2008 року за № 040863101295, відповідно вимог частин восьмої, девятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» на умовах визначених сторонами; 3) визнати поновленим договір оренди землі від 15 серпня 2008 року, зареєстрований у Відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, про що в Державному реєстрі вчинено запис від 15 серпня 2008 року за № 040863101296; 4) зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області вжити заходів, щодо укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Беєве» додаткової угоди до договору оренди землі від 15 серпня 2008 року, зареєстрованого у Відділ Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 серпня 2008 року за № 040863101296, відповідно до вимог частин восьмої, девятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» на умовах визначених сторонами.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на неоформлення позивачем продовження договору оренди земельної ділянки, ненадання проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, на відсутність доказів фактичного використання земельної ділянки після закінчення строку дії договору.

Позивач 02.12.2016 року подав суду копії податкових декларацій з плати за землю за 2013-2016 роки, копії платіжних доручень за період з 2013 по 2016 роки, якими підтверджується сплата позивачем орендної плати за користування земельними ділянками, що орендуються ним за вищезгаданими договорами оренди землі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2008 року між позивачем (орендарем) та Липоводолинською районною державною адміністрацією (орендодавцем), публічним правонаступником якого є відповідач, був укладений договір оренди землі, за яким орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 250,0496 га, з яких: 34,1495 га ріллі, 153,7856 га сіножатей та 62,1145 га пасовищ, які знаходяться на території Беєвської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. Цей договір зареєстрований у Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» 15.08.2008 року за № 040863101296.

Строк дії договору 5 років. (пункт 8 договору), тобто до15.08.2013 року.

15.08.2008 року між позивачем (орендарем) та Липоводолинською районною державною адміністрацією (орендодавцем), публічним правонаступником якого є відповідач, був укладений договір оренди землі, за яким орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 42,5980 га, з яких: 19,5904 га сіножатей та 23,0076 га пасовищ, які знаходяться на території Московської сільської ради Липоводолинського району Сумської області. Цей договір зареєстрований у Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» 15.08.2008 року за № 040863101295.

Згідно пункту 8 договору, цей договір укладено на 5 років, тобто до 15.08.2013 року.

Керуючись пунктами 8 вищезгаданих договорів оренди землі, де визначено, що орендар, щоб скористатися своїм переважним правом на поновлення договорів на той самий строк, має повідомити орендодавця про свої наміри за 90 днів до закінчення дії договору, 14 травня 2013 року позивач направив Липоводолинській районній державній адміністрації клопотання (а.с. 141), в якому просив поновити вищезгадані договори оренди землі на 5 років і додав до клопотання проекти додаткових угод до договорів, але отримав усну відповідь про зміни в законодавстві та необхідність звернення з таким клопотанням до Головного управління Держземагенства у Сумській області.

17.05.2013 року, тобто за 90 днів до закінчення строку договорів оренди землі, позивач направив аналогічне вищезгаданому клопотання разом з проектами додаткових угод до договорів оренди землі Головному управлінню Держземагенства у Сумській області (а.с. 142-144).

Головне управління Держземагенства у Сумській області листами від 01.06.2013 року № 1972/13-06 та № 1973/13-06 (а.с. 145-147) безпідставно та необґрунтовано відмовило позивачеві у поновленні договорів оренди землі, посилаючись на те, що позивач пізніше ніж 17.05.2013 року (менше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору) подав лист-повідомлення з проектом додаткової угоди щодо поневолення договору оренди землі, виходячи з того, що Управлінням Держземагенства у Сумській області клопотання позивача отримано 22.05.2013 року.

У вищезгаданих листах орендодавець не вимагав від орендаря (позивача) повернення земельних ділянок, а повідомив, що земельні ділянки можуть бути включені до переліку земельних ділянок, що передаються в оренду на конкурсних засадах (аукціонах).

Позивач продовжив користуватися земельними ділянками за вищевказаними договорами, які діяли до 15.08.2013 року і після закінчення строку дії договорів, а також сплачувати орендну плату.

Згідно частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади без прийняття рішення органом виконавчої влади про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної власності).

Згідно частини восьмої статті 33 Закону України «Про оренду землі», додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обовязковому порядку.

Оскільки позивач після спливу строку дії договорів продовжує користуватися земельними ділянками, а відповідач протягом місяця після закінчення строку договорів (у період з 16.08.2013 року по 15.09.2013 року) не направляв позивачеві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договорів оренди землі, вищезгадані договори оренди землі від 15.08.2013 року вважається поновленими на той самий строк (на 5 років до 15.08.2018 року) і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Проте, поновлення договорів з метою реєстрації права оренди орендаря на наступний строк має бути оформлене додатковими угодами про поновлення договорів оренди землі, які мають бути укладені сторонами в обовязковому порядку, згідно частини шостої та восьмої статті 33 Закону України «Про оренду землі». Автоматичного поновлення договорів оренди не відбувається.

Позивач, продовжуючи користуватися земельними ділянками, 12.09.2013 року направив відповідачеві лист-повідомлення № 269 (клопотання про поновлення договорів оренди з доданими до нього проектами додаткових угод, а.с. 148-150), в якому повідомляв, що продовжує користуватися земельними ділянками, а також, що відповідно до пункту 8 договорів від 15.08.2008 року, якщо орендар продовжує користуватися землею після закінчення договору оренди та за відсутності письмового заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У своєму клопотання позивач вимагав поновити договори та підписати додаткові угоди до договорів.

Ніякої відповіді на своє клопотання № 269 від 12.09.2013 року позивач від відповідача не отримав.

Зважаючи на те, що згідно статті 33 Закону України «Про оренду землі» відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може буди оскаржено у суді позивач змушений був звернутися з позовною заявою до господарського суду.

Незважаючи на те, що договори оренди землі від 15.08.2008 року, згідно частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», за вищевикладених обставин вважаються поновленими, суд не може задовольнити позовні вимоги позивача про визнання поновленими вищезгаданих договорів оренди, оскільки згідно тієї ж частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» у цьому випадку має бути укладена додаткова угода про поновлення договору оренди землі і укладення такої додаткової угоди до кожного з договорів є обовязковим, згідно частини восьмої статті 33 того ж Закону.

Така позиція господарського суду відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній, зокрема, у постанові від 25.02.2015 року у справі № 6-219цс14, згідно якої для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» необхідна наявність таких юридичних фактів: 1) орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належно виконує свої обовязки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

Господарським судом у даній справі встановлено наступні обставини (юридичні факти): 1) орендар (позивач) продовжує користуватися виділеними йому земельними ділянками, що були передані йому в користування за договорами оренди землі від 15.08. 2008 року; 2) орендар належно виконує свої обовязки за договором, зокрема, щодо сплати орендної плати; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договорів оренди землі від 15.08.2008 року, яке (при наявності заперечень) мало бути надіслане орендодавцем орендареві протягом одного місяця після закінчення строку договору (у період з 16.08.2013 року по 15.09.2013 року).

Для поновлення договорів оренди землі від 15.08.2008 року не вистачає лише юридичного факту укладення додаткових угод про поновлення договорів оренди землі від 15.08.2008 року, а тому суд не може визнати поновленими згадані договори.

Позовні вимоги щодо зобовязання відповідача вжити заходів щодо укладення з позивачем додаткових угод до договорів оренди землі від 15.08.2008 року відповідно до вимог частин шостої, восьмої, девятої, статті 33 Закону України «Про оренду землі» на умовах визначених сторонами, виходячи з вищевикладених обставин справи, є правомірними і підлягають задоволенню, хоча суд не вважає їх ефективним способом захисту прав та законних інтересів позивача, який має законне беззаперечне право на поновлення договорів оренди землі від 15.08.2008 року на той самий строк (на 5 років до 15.08.2013 року) і на тих самих умова, які були передбачені договорами.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: в сумі 2756,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 108, ідентифікаційний код 3976885) вжити заходів, щодо укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Беєве» (42512, Сумська область, Липоводолинський район, с. Беєве, ідентифікаційний код 34072062) додаткової угоди до договору оренди землі від 15 серпня 2008 року, зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 серпня 2008 року за № 040863101295, відповідно вимог частин восьмої, девятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» на умовах визначених сторонами.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Беєве» (42512, Сумська область, Липоводолинський район, с. Беєве, ідентифікаційний код 34072062).

Боржник: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 108, ідентифікаційний код 3976885).

3. Зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 108, ідентифікаційний код 3976885) вжити заходів, щодо укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю «Беєве» (42512, Сумська область, Липоводолинський район, с. Беєве, ідентифікаційний код 34072062) додаткової угоди до договору оренди землі від 15 серпня 2008 року, зареєстрованого у Відділ Держкомзему у Липоводолинському районі Сумської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 15 серпня 2008 року за № 040863101296, відповідно до вимог частин восьмої, девятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» на умовах визначених сторонами.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Беєве» (42512, Сумська область, Липоводолинський район, с. Беєве, ідентифікаційний код 34072062).

Боржник: Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 108, ідентифікаційний код 3976885).

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 108, ідентифікаційний код 3976885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Беєве» (42512, Сумська область, Липоводолинський район, с. Беєве, ідентифікаційний код 34072062) витрати по сплаті судового збору в сумі 2756,00 грн.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.12.2016.

Суддя ОСОБА_3