Рішення № 63715950, 22.12.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.12.2016

Справа № 920/1085/16

Господарський суд Сумської області, у складі судді Джепи Ю.А, при секретарі судового засідання Галашан І.В., розглянувши матеріали справи № 920/1085/16:

за позовом: Заступника прокурора Сумської області, м. Суми, в інтересах держави в особі Сумської міської ради, м. Суми,

до відповідачів: 1)Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради, м. Суми,

2)Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “ІНВЕСТ-ПРОСТІР”, м. Кам'янське Дніпропетровської області,

про визнання недійсним інвестиційного договору,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідачів: 1) не з’явився,

2) не з’явився,

прокурор: Правдюк В.В. (посвідчення від 19.10.2016 № 044588).

Суть спору: прокурор просить суд визнати недійсним інвестиційний договір від 25.02.2014 № 27, укладений між Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Інвест-Простір” із урахуванням додаткової угоди до нього від 28.02.2014 № 1 та стягнути з відповідачів на користь прокуратури Сумської області 1378 грн. судового збору.

Прокурор у судовому засідання позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити.

Позивач у судове засідання повторно не з’явився, відповідно до листа від 13.12.2016 № 1233/07-15.06 (а.с. 33), позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити і справу розглядати без участі його представника.

Відповідач – Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради - в судове засідання повторно не з’явився, відзиву на позов не подав, у судовому засіданні від 13.12.2016 надав лист від 15.11.2016 № 3795/09.0, в якому просить суд справу розглядати без його участі.

Відповідач – Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Інвест-Простір” - в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, ухвала суду від 09.11.2016 № 920/1085/16 про порушення провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду в судове засідання на 13.12.2016, 11 год. 00 хв. направлена на адресу такого відповідача, яка зазначена позивачем у позові та підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Інвест-Простір”, 51900, Дніпропетровська область, м. Камянське, пров. 3-й Баглійський, буд. 10, повернута поштовим відділенням з відміткою «за закінченням строку зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» судами першої інстанції за змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, суд вважає, що відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Інвест-Простір” – про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи час, наданий сторонам та прокурору для підготовки до судового засідання в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку та встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та оцінивши надані докази, суд встановив:

Правовою підставою звернення з даним позовом прокурор називає п. 3 ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 10, 12 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 1, 2, 4. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 34, 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 1, 15, 16 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 116, 124, 134 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 16, 203, 215, 235, 236, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 287 Господарського кодексу України, ст.ст.3,4 Європейської хартії місцевого самоврядування. Прокурор вважає, що інвестиційний договір від 25.02.2014 № 27 укладений з метою приховати інший правочин, зокрема договір оренди землі, який, на його думку, є недійсним, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства та інтересам держави, так як наслідком виконання сторонами оспорюваного правочину є отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір» у власність об'єкта будівництва та в подальшому перехід права на землю, в той час як чинне законодавство не передбачає можливості отримання суб'єктами господарювання безоплатно у користування земельну ділянку для підприємницької діяльності.

Так, прокурор вважає, вище зазначений договір та додаткова угода до нього укладені ще у 2014 році порушує порядок набуття речових прав на земельну ділянку, однак Сумською міською радою як органом, що від імені територіальної громади має належним чином розпоряджатись такими землями, будь-яких заходів щодо розірвання або оспорення в судовому порядку цього Договору до цього часу не вжито. Таким чином, є підстави для представництва прокуратурою Сумської області держави та звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним інвестиційного договору № 27 від 25.02.2014, а також додаткової угоди до нього № 1від 28.02.2014, які укладені між відповідачами у даній справі.

Як зазначає прокурор у своєму позові, 25.02.2014 між Управлінням капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради (далі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір» (далі – Інвестор) укладено інвестиційний договір № 27 (далі Договір) про порядок проектування, будівництва та введення в експлуатацію закінченого будівництвом автозаправочного комплексу, а також додаткову угоду до нього №1 від 28.02.2014 (далі - Додаткова угода).

Прокурор свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що пунктом 1.1 Договору передбачено, що його предметом є інвестиційна діяльність по проектуванню, будівництву та введенню в експлуатацію об'єкта нерухомого майна - автозаправочного комплексу на земельній ділянці комунальної власності (кадастровий номер 5910136600:11:007:0035) по вул. Білопільський Шлях, 16/4 у м. Суми, а кінцева мета відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 - передача у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір» введеного в експлуатацію об'єкта після підписання відповідного акта прийому-передачі з Управлінням капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради.

Відповідно до підп. 3 п. 5.2 Договору визначено, що Інвестор зобов'язаний після відмови Замовника на його користь від земельної ділянки, на якій розташований об'єкт будівництва, укласти з Сумською міською радою договір оренди земельної ділянки.

В той час як згідно ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиційними є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери, рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності), а також права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права.

Відповідно до ст. 9 вище зазначеного Закону укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності, але тільки у випадку, якщо вони не суперечать законодавству України.

Згідно ч. 1 ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

З вище зазначених норм слідує, що укладений між Управлінням капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір» Договір містить в собі ознаки інвестиційного договору та договору про спільну діяльність, оскільки сторони домовились співпрацювати щодо будівництва об'єкта нерухомого майна; при цьому інвестиціями зі сторони Управлінням капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради є надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір» земельної ділянки комунальної власності для забудови, а зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір» - внесення грошових коштів на будівництво цього об'єкта.

Разом з тим, вказаний Договір суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Частинами 4-5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник будівництва - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Як зазначає прокурор у своєму позові, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка (кадастровий номер 5910136600:11:007:0035), розташована за адресою: вул. Білопільський Шлях, 16/4, м. Суми належить на праві постійного користування Управлінням капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради на підставі рішення Сумської міської ради від 04.12.2013 № 2888-МР. Власником же цієї ділянки є Сумська міська рада.

Таким чином, право на забудову вказаної земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства має виключно Управлінням капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради.

Разом з тим, згідно з п.п. 1,2,3 Додаткової угоди Управлінням капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради передало правомочності замовника будівництва, передбачені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір», зокрема такі як: створення служби замовника, вибір генеральної проектної організації, одержання технічних умов і обмежень, укладення договору підряду на будівництво, здійснення технічного нагляду за будівництвом, підписання акту готовності об'єкта до експлуатації, отримання сертифікату готовності до експлуатації та правовстановлюючих документів на приміщення, представництво інтересів управління у правовідносинах з іншими підприємствами, установами, організаціями та органами державної влади тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Таким чином, після укладення Додаткової угоди спірний правочин набув також ознак договору доручення.

Здійснивши аналіз умов Договору та Додаткової угоди до нього можна прийти до висновку, що Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради виступає Замовником будівництва об'єкта нерухомого майна лише юридично. Фактичним же забудовником земельної ділянки є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір», яке наділяється всіма правами замовника та за наслідками будівництва отримає у власність об'єкт нерухомого майна, тобто є бенефіціаром (вигодонабувачем) за цим Договором.

Вище зазначене дає підстави вважати, що відповідачами не дотримано вимог п. 3 ч. 1 ст. 1006 Цивільного кодексу України, відповідно до якого повірений (Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір») зобов'язаний негайно передати довірителеві (Управлінню капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради) все одержане у зв'язку з виконанням доручення, оскільки за наслідками виконання цього Договору результат, а саме право власності на закінчений будівництвом нерухомий об'єкт отримає саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір», а не Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради.

Крім того, умови цього Договору суперечать положенню ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність», оскільки будь-яких результатів інвестиційної діяльності (в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект) для однієї із сторін Договору - Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради він не передбачає.

Крім того, відповідно до вимог ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди), шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124). Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів (ч. 2 ст. 124).

За приписами частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Визначені частиною другою статті 134 Земельного кодексу України випадки не поширюються на спірні правовідносини. Адже земельна ділянка належить територіальній громаді та перебуває на праві постійного користування в Управлінні капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради та будівництво автозаправочного комплексу за Договором в повному обсязі здійснюється за кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір».

Відповідно до договору, укладеного між відповідачами у даній справі, об'єкт інвестування має бути збудований на земельній ділянці комунальної власності (кадастровий номер 5910136600:11:007:0035) по вул. Білопільський Шлях, 16/4 у м. Суми, яка перебуває на праві постійного користування в Управлінні капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради, за кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір». Разом з тим, власником завершеного будівництва і прийнятого в експлуатацію об'єкта інвестування має стати також вище зазначене товариство.

Так, оспорюваний правочин спрямований лише на набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір» права на будівництво об'єкта нерухомого майна на земельній ділянці комунальної власності без отримання цієї ділянки у власність чи користування в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У силу статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи вище зазначене, інвестиційний договір від 25.02.2014 № 27 та додаткова угода до нього від 28.02.2014 № 1 суперечать вимогам ст.ст. 1, 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України, а також порушують інтереси держави і суспільства, у зв’язку із недотриманням визначеного законом порядоку передачі земельної ділянки комунальної власності у користування в позаконкурентний спосіб, до того ж дозволяють зробити це без відповідного рішення органу місцевого самоврядування - Сумської міської ради, яка від імені територіальної громади м. Суми наділена повноваженнями розпоряджатись такими землями.

Таким чином, враховуючи вище зазначене, суд вважає вимоги прокурора обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а інвестиційний договір від 25.02.2014 № 27 про порядок проектування, будівництва та введення в експлуатацію закінченого будівництвом автозаправочного комплексу укладений між Управлінням капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір» визнається недійсним з моменту укладення.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені прокурором, у розмірі 1378 грн. 00 коп. підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідачів.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним з моменту укладення інвестиційний договір від 25.02.2014 № 27, укладений між Управлінням капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 91, код ЄДРПОУ 00433331) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір» (51900, Дніпропетровська область, м. Кам’янське, пров. 3-й Баглійський, буд. 10, код ЄДРПОУ 39111095).

3. Стягнути з Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 91, код ЄДРПОУ 00433331) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33; отримувач – Прокуратура Сумської області, код ЄДРПОУ 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору в сумі 689,00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інвест-Простір» (51900, Дніпропетровська область, м. Кам’янське, пров. 3-й Баглійський, буд. 10, код ЄДРПОУ 39111095) на користь Прокуратури Сумської області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33; отримувач – Прокуратура Сумської області, код ЄДРПОУ 03527891, р/р 35214005002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору в сумі 689,00 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 27.12.2016.

суддя Ю.А. ДЖЕПА