Ухвала суду № 63715310, 26.12.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

26.12.2016 року Справа № 904/7012/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання Крицькій Я.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від відповідача-1: ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 05.01.2016 року;

від відповідача-2: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від відповідача-3: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від відповідача-4: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від ПАТ "Укрсоцбанк": ОСОБА_2, представник, довіреність №5221, 5222 від 15.12.2014 року;

від ПАТ "ВТБ Банк": ОСОБА_3, представник, довіреність №252 від 06.06.2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року у справі №904/7012/16

за позовом Компанії "ДВС Компані ЛТД", Кіпр, Нікосія

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси", м. Дніпро

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", м. Дніпро

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Мінералс", м. Дніпро

до відповідача-4: Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр", с. Любимівка

про стягнення 64 128 168,00 доларів США

В С Т А Н О В И В:

Компанія "ДВС Компані ЛТД" звернулася до господарського суду Дніпропетровської області із позовом та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просила стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси", Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Мінералс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" штраф у розмірі 64 128 168,00 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 16.08.2016 р. 1 долар США = 25,11 грн., становить 1 610 258 298,48 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року у справі №904/7012/16 (суддя Мілєва І.В.) позов задоволено частково:

- стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси", Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Мінералс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" на користь Компанії "ДВС Компані ЛТД" штраф у розмірі 64 116 424,00 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 16.08.2016 р. 1 долар США = 25,11 грн., становить 1 610 258 298,48 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" на користь Компанії "ДВС Компані ЛТД" витрати по сплаті судового збору у сумі 51 664,67 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" на користь Компанії "ДВС Компані ЛТД" витрати по сплаті судового збору у сумі 51 664,67 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Мінералс" на користь Компанії "ДВС Компані ЛТД" витрати по сплаті судового збору у сумі 51 664,66 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" на користь Компанії "ДВС Компані ЛТД" витрати по сплаті судового збору у сумі 51 664,67 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за контрактом №20/010-1 від 20.12.2007 року в частині поставки каоліну за Специфікаціями №№1, 2 (частково), 3, 4, 5, 6, 7 на загальну суму 64 116 424,00 доларів США. За порушення зобовязання щодо поставки товару, згідно пункту 6.1 контракту, позивачем нарахований штраф у розмірі 100% вартості непоставленого товару у сумі 64 128 168,00 доларів США, оскільки місцевим господарським судом встановлений факт не поставки товару на суму 64 116 424,00 доларів США, позовні вимоги про стягнення штрафу задоволені частково у сумі суму 64 116 424,00 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 16.08.2016 року 1 долар США = 25,11 грн., становить 1 610 258 298,48 грн.

Оскільки за договором поруки №20/07 від 20.12.2007 року з урахуванням додаткової угоди від 24.12.2007 року відповідачі-2,3,4 поручилися за виконання відповідачем-1 зобов'язання згідно пункту 6.1. контракту № 20/01-1 від 20.12.2007 року з оплати штрафу в розмірі 100% вартості непоставленого в строк товару за непоставку боржником товару в кількості, узгодженій контрактом, місцевий господарський суд дійшов до висновку про правомірність позовних вимог про солідарну відповідальність відповідачів.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року по справі №904/7012/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом під час розгляду справи не надано оцінки генеральному договору №085/12/13-010 про здійснення кредитування, за умовами якого позичальник (відповідач-1) без попередньої згоди банку не має права, зокрема, відчужувати (реалізовувати) необоротні активи у випадку, якщо сума разового відчуження перевищує 4 000 000,00 грн., а також відчужувати необоротні активи, в тому числі шляхом продажу, міни, дарування, передачі в якості внеску до статутного капіталу фонду суб'єкта господарювання у разі, якщо сума цих операцій перевищує 50% ліміту кредитування. Апелянт зазначає, що укладення Специфікації №7 на від 09.01.2014 року суму 9 366 350,00 доларів США відбулося без попередньої згоди банку, що є порушенням умов генеральному договору №085/12/13-010 про здійснення кредитування від 15.08.2013 року та, відповідно, порушенням прав банку.

Також, апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що місцевим господарським судом не зясовано належним чином повноваження особи, яка підписала позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року у справі №904/7012/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є., розгляд справи призначений у судове засідання на 26.10.2016 року.

24.10.2016 року від Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" надійшла апеляційна скарга на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року у справі №904/7012/16, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року по справі №904/7012/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом прийнято рішення без надання оцінки кредитному договору №77/07В від 13.12.2007 року, за умовами якого (в редакції додаткової угоди №7 від 25.03.2010 року) Товариство з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" (відповідач-4) не повідомив банк про укладення додаткової угоди до договору поруки від 20.07.2007 року, чим порушило пункт 4.3.8 кредитного договору від 13.12.2007 року в редакції договору №7 від 25.03.2010 року та, відповідно, порушенням прав банку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" прийнято до спільного розгляду із апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року у справі №904/7012/16 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є., розгляд справи призначений у судове засідання на 26.10.2016 року.

Розгляд справи був відкладений з 26.10.2016 року на 09.11.2016 року, з 09.11.2016 року на 21.11.2016 року, з 21.11.2016 року на 14.12.2016 року, з 14.12.2016 року на 26.12.2016 року.

Представники апелянтів апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" проти задоволення апеляційних скарг заперечує та зазначає, що апелянти не є стороною у справі, предметом спору є невиконання умов контракту, сторонами якого також апелянти не є, тому оскаржуваним рішенням права апелянтів не порушуються. Відповідач-1 зазначає, що предметом контракту є поставка товару (каоліну), тобто оборотних активів товариства, тому є безпідставними посилання Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" щодо порушення вказаним контрактом його прав, оскільки генеральним договором кредитування передбачено надання попередньої згоди банком на відчуження необоротних активів.

У судове засідання, яке відбулося 26.12.2016 року, представники Компанії "ДВС Компані ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Мінералс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційне провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року у справі №904/7012/16 підлягає припиненню в силу наступного.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

В результаті дослідження матеріалів справи апеляційним господарським судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" та Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" не є ні сторонами, ні третьою особою у справі №904/7012/16.

Виходячи з положень наведеної вище норми процесуального права, у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження, повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або судове рішення містить судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Щодо досліджуваної справи, то ні Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" ні Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" не були учасниками господарських правовідносин, які виникли між сторонами у справі та були предметом розгляду в суді першої інстанції, а господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення не вирішувались питання про права та обов'язки Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" як у цих відносинах, так і взагалі.

Зокрема, резолютивна частина рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року не містить жодних приписів щодо прав та обов'язків заявників апеляційної скарги; а в мотивувальній частині оскаржуваного рішення також жодним чином не зазначено про права і обов'язки Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк".

З поданих Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" документів вбачається, що 15.08.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" (позичальник) був укладений генеральний договір №085/12/13-010 на здійснення кредитування, за яким кредитор зобовязався надати позичальнику кредит в межах загального ліміту 10 000 000,00 доларів США. Кредитування за цим договором здійснюється у період з 15.08.2013 року по 31.07.2018 року (пункт 3 генерального договору).

Відповідно до пункту 3.3.7 статті 3 загальних умов кредитування генерального договору №085/12/13-010 від 15.08.2013 року позичальник зобовязаний без попередньої письмової згоди кредитора не здійснювати наступні операції у разі, якщо сума цих операцій перевищує 50% ліміту кредитування, визначеного пунктом 1 основних положень цього договору: одержання кредити в інших банках; відчуження необоротних активів, в тому числі шляхом продажу, міни, дарування, передачі в якості внеску до статутного капіталу/фонду субєкта господарювання. Позичальник зобовязується без попередньої письмової згоди кредитора не здійснювати, зокрема, відчуження (реалізацію) необоротних активів у випадку, якщо сума разового відчуження перевищує 4 000 000,00 грн. (пункт 3.3.7.1 статті 3 загальних умов кредитування генерального договору №085/12/13-010 від 15.08.2013 року).

Відповідно до пункту 7 генерального договору в якості забезпечення виконання зобовязань позичальника щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги за цим договором кредитор укладає договори поруки з фінансовими поручителя, зокрема: ТОВ "Юкрейн Мінералс" (пункт 7.6), ТОВ "Юмін" (пункт 7.7), ТОВ з ІІ "Кольорові метали" (пункт 7.8).

На забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" зобовязань за генеральним договором №085/12/13-010 на здійснення кредитування від 15.08.2013 року були укладені договори поруки: №085/15/13-070 від 15.08.2013 року з Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (а.с. 37-40, том 2), №085/15/13-071 від 15.08.2013 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Мінералс" (а.с. 41-44, том 2).

За приписами підпункту b) пункту 2.2 вказаних договорів поруки поручитель зобовязаний забезпечити щоб жодна з його угод з третіми особами або позичальником або жодне з його зобов'язань перед третіми особами або позичальником не суперечили положенням цього договору, кредитного договору та інших, повязаних з ним договорів чи документів і не призводили до втрати дійсності чи чинності таких положень.

З наведеного вбачається, що зобовязання, в тому числі й обмеження в частині здійснення правочинів щодо необоротних активів, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за генеральним договором №085/12/13-010 на здійснення кредитування виникли 15.08.2013 року; зобовязання у Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали", Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Мінералс" за договорами поруки також виникли 15.08.2013 року.

Предметом спору у справі №904/7012/16 є стягнення штрафу за непоставку товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" згідно умов контракту №20/01-1 від 20.12.2007 року.

Так, 20.12.2007 року між Компанією "ДВС Компані ЛТД" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" (продавець) був укладений контракт №20/01-1, відповідно до пункту 1.1 якого (в редакції додаткової угоди №1 від 20.12.2007 року) продавець продав, а покупець купив товар, найменування, кількість і якість якого визначається в додатках до цього контракту, на умовах, передбачених нижче. Виробником товару по даному контракту є "Просянський ГЗК" по маркам КС, КФ-3, КФ-2, КН-83, П-2, КРТШП-1, КРТШП-2. Виробником товару по даному контракту є ЗАТ "АО Дніпро Каолін" по маркам КНФ-84, КНФ-86, КВФ-90 (пункт 2.1 контракту в редакції додаткової угоди №1 від 20.12.2007 року).

Кількість товару вказується у відповідних додатках до контракту. Кількістю поставленої партії товару вважається кількість, вказана у відповідній товарно-транспортній накладній. При поставці товару допускається відхилення від зазначеної в контракті кількості в межах + 5%. Розрахунки при цьому здійснюються по фактичній кількості поставленого товару (пункт 2.2 контракту).

Товар поставляється на умовах, визначених у додатках до цього контракту (пункт 3.1. контракту). Термін поставки товару рівномірними партіями на підставі відповідної специфікації протягом кожного року дії контракту. Датою поставки кожної партії товару вважається дата відповідної накладної (пункт 3.2 контракту в редакції додаткової угоди №1 від 20.12.2007 року).

Ціна товару вказується у відповідних додатках до контракту в доларах США за одну метричну тонну товару (пункт 4.1 контракту). Загальна вартість товару, що поставляється за даним контрактом, становить суму по всіх його специфікаціях в доларах США (пункт 4.2 контракту). Оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США (пункт 5.1 контракту).

Будь-які доповнення та зміни до контракту вважаються дійсними, тільки якщо вони вчинені в письмовій формі та підписані повноважними представниками обох сторін (пункт 10.3 контракту).

Контракт набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018 року (пункт 10.7 контракту в редакції додаткової угоди №1 від 20.12.2007 року).

Сторонами узгоджені та підписані специфікації: №1 від 20.12.2007 року на поставку каоліну у загальній кількості 120 700 т на загальну суму 7 992 850,00 доларів США, термін поставки: рівномірними партіями щомісяця протягом року з моменту підписання; №2 від 05.01.2009 року про поставку каоліну у загальній кількості 120 700 т на загальну суму 9 366 350,00 доларів США, термін поставки: рівномірними партіями щомісяця протягом року з моменту підписання; №3 від 04.01.2010 року про поставку каоліну у загальній кількості 120 700 т на загальну суму 9 366 350,00 доларів США, термін поставки: рівномірними партіями щомісяця протягом року з моменту підписання; №4 від 06.01.2011 року про поставку каоліну у загальній кількості 120 700 т на загальну суму 9 36 350,00 доларів США, термін поставки: рівномірними партіями щомісяця протягом року з моменту підписання; №5 від 18.01.2012 року. про поставку каоліну у загальній кількості 120 700 т на загальну суму 9 366 350,00 доларів США, термін поставки: рівномірними партіями щомісяця протягом року з моменту підписання; №6 від 08.01.2013 року про поставку каоліну у загальній кількості 120 700 т на загальну суму 9 366 350,00 доларів США, термін поставки: рівномірними партіями щомісяця протягом року з моменту підписання; №7 від 09.01.2014 року про поставку каоліну у загальній кількості 120 700 т на загальну суму 9 366 350,00 доларів США, термін поставки: рівномірними партіями щомісяця протягом року з моменту підписання, всього на загальну суму 64 190 950,00 доларів США.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідачем-1 не здійснено поставку каоліну за специфікаціями-1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 на загальну суму 64 116 424,00 доларів США.

Відповідно до пункту 6.1 контракту в редакції додаткової угоди №1 від 20.12.2007 року якщо продавець протягом терміну дії контракту не здійснив поставку товару в кількості, зазначеній в специфікації, продавець виплачує покупцеві в розмірі 100% вартості не поставленого в строк товару.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлено порушенням зобовязань щодо поставки товару відповідачем-1 на загальну суму 64 116 424,00 доларів США, у звязку з чим задоволено позовні вимоги про стягнення штрафу у сумі 64 116 424,00 доларів США.

20.12.2007 року між Компанії "ДВС Компані ЛТД" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" (боржник) був укладений договір поруки №20/07, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором виконати зобов'язання боржника згідно пункту 6.1. контракту №20/01-1 від 20.12.2007 року, що укладений між кредитором і боржником, по оплаті штрафу в розмірі 100 % вартості непоставленого в строк товару за не поставку боржником товару в кількості, узгодженій контрактом.

Кредитор повідомляє поручителя про невиконання боржником зобов'язань, передбачених пункту 6.1 контракту (пункт 2.1 договору поруки).

У разі не виконання боржником зобов'язань, передбачених пунктом 6.1 контракту, поручитель зобов'язується самостійно виконати зобов'язання боржника перед кредитором по сплаті штрафу в розмірі 100 % вартості непоставленого в строк товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок кредитора протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги кредитора (пункт 3.1 договору поруки).

У разі порушення боржником зобов'язань, забезпечених порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники (пункт 4.1 договору поруки).

Поручитель відповідає перед кредитором в тих же обсягах, що і боржник (п. 4.2. договору поруки).

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (п. 5.1. договору поруки).

Зобов'язання за цим договором вважаються виконаними після виконання поручителем умов пункту 2.3 цього договору (пункт 6.2 договору поруки).

Всі зміни і доповнення до цього договору здійснюється за погодженням сторін шляхом укладення додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною даного договору (пункт 6.4. договору поруки).

Цей договір набуває чинності з 20.12.2007 року і діє до 31.12.2018 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами грошових зобов'язань (пункт 6.7 договору поруки).

24.12.2007 року сторони договору поруки підписали та скріпили печатками додаткову угоду до договору поруки, відповідно до якої кредитор, боржник, поручитель, а також Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейн Мінералс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" домовилися залучити ТОВ "Юкрейн Мінералс" та ТОВ "Любимівський кар'єр" сторонами договору як поручителями поряд з ТОВ II "Кольорові Метали". ТОВ II "Кольорові Метали", ТОВ "Юкрейн Мінералс" та ТОВ "Любимівський кар'єр" зобов'язуються перед кредитором виконати зобов'язання боржника згідно пункту 6.1. контракту №20/01-1 від 20.12.2007 року, що укладений між кредитором і боржником, по оплаті штрафу в розмірі 100% вартості непоставленого в строк товару за непоставку боржником товару в кількості, узгодженій контрактом. Вказана додаткова угода підписана та скріплена печатками ТОВ "Юкрейн Мінералс" та ТОВ "Любимівський Кар'єр".

Доказів сплати штрафу у розмірі 64 116 424,00 доларів США або доказів поставки товару за спірними специфікаціями у визначені договором терміни відповідачі-1,2,3,4 не надали, у звязку з чим місцевий господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення солідарно з боржника та поручителів штрафу у сумі 64 116 424,00 доларів США.

Таким чином, предметом спору у справі №904/7012/16 є стягнення штрафу (відповідальність) за контрактом №20/01-1 від 20.12.2007 року, зобовязання стосовно поставки товару з якого виникли у Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси": за специфікаціями: №1 від 20.12.2007 року протягом року з моменту її підписання; № 2 від 05.01.2009 року протягом року з моменту її підписання; № 3 від 04.01.2010 року протягом року з моменту її підписання; № 4 від 06.01.2011 року протягом року з моменту її підписання; № 5 від 18.01.2012 протягом року з моменту її підписання; № 6 від 08.01.2013 року протягом року з моменту її підписання; № 7 від 09.01.2014 року протягом року з моменту її підписання. Тобто, підписання специфікацій №№1-6 відбулося до укладення генерального договору №085/12/13-010 на здійснення кредитування виникли від 15.08.2013 року.

Щодо укладення відповідачем-1 специфікації №7 від 09.01.2014 року на поставку каоліну у загальній кількості 120 700 т на загальну суму 9 366 350,00 доларів США без попередньої згоди Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" апеляційний господарський суд зазнає наступне.

Предметом специфікації №7 є поставка каоліну, тобто готової продукції, яка відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку відноситься до оборотних активів, в той час як положення пункту 3.3.7.1 статті 3 загальних умов кредитування генерального договору №085/12/13-010 від 15.08.2013 року містять обмеження щодо укладення відповідачем-1 правочинів стосовно необоротних активів у випадку, якщо сума разового відчуження перевищує 4 000 000,00 грн.

У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених Господарського процесуального кодексу України підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження (пункт 5-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, встановивши, що оскарженим рішенням питання про права та обов'язки апелянта не вирішувалися, а отже, не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі щодо предмету спору, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про наявність передбачених пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України підстав для припинення апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на таке судове рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" також не було учасником господарських правовідносин, які виникли між сторонами у справі №904/7012/16 та були предметом розгляду в місцевому господарському суді, а господарським судом при винесенні оскарженого рішення не вирішувались питання про права та обов'язки Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" як у цих відносинах, так і взагалі. Так мотивувальна частина оскарженого судового рішення не містить жодних суджень про права і обов'язки Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", а резолютивна частина оскарженого судового рішення не містить жодних приписів щодо прав та обов'язків цієї особи.

Як вбачається з наданих до апеляційної скарги Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" доказів, між Публічним акціонерним товариства "ВТБ Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" (позичальник) був укладений кредитний договір №77/07В від 13.12.2007 року, предметом якого є надання банком позичальнику грошових коштів (кредит) у вигляді відзивної не відновлювальної кредитної лінії з правом конвертації в національну валюту. Сума кредитної лінії - 5000000,00 доларів США.

Відповідно до пункту 4.3.8 договору (в редакції договору №7 про внесення змін до кредитного договору від 25.03.2010 року) позичальник зобов'язався письмово повідомляти банк протягом 5-ти робочих днів про здійснення позичальником наступних дій: отримання будь-яких позик та кредитів, надання гарантій, порук і застави будь-яких своїх активів з метою забезпечення як своїх зобов'язань, так і зобов'язань третіх осіб.

Тобто, зобов'язання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" перед Публічним акціонерного товариства "ВТБ Банк" за договором кредитування №77/07В виникли 13.07.2007 року; а обмеження щодо здійснення правочинів виникли на підставі договору №7 про внесення змін до кредитного договору від 25.03.2010 року.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" приєдналося до договору поруки №20/07 від 20.12.2007 року шляхом підписання додаткової угоди від 24.12.2007 року, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" стало поручителем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско ресурси" зобов'язання згідно пункту 6.1. контракту №20/01-1 від 20.12.2007 року по оплаті штрафу в розмірі 100% вартості непоставленого в строк товару за непоставку боржником товару в кількості, узгодженій контрактом 27.12.2007 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2016 року у справі №904/4329/15, яке постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2016 року залишено без змін, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" заборгованість за договором кредитування №77/07В виникли 13.07.2007 року.

Дослідивши зміст наведених Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" обставин, апеляційний господарський суд встановив, що звертаючись до апеляційного господарського суду апелянт не навів доводів та відповідних доказів, за якими оскаржене рішення стосується вирішення питання про його права та обов'язки, навпаки наведені доводи зводяться до непогодження останнього з прийнятим судовим рішенням, виходячи з неповного з'ясування та встановлення обставин справи та унеможливленням здійснення Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" дій з забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії №77/07В від 13.12.2007 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр", який не є предметом розгляду у даній справі, а був предметом розгляду у іншій справі №904/4329/15.

Посилаючись на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр" умов означеного кредитного договору, Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" не вказало, які правові наслідки такого порушення мають настати для цього боржника і як вони впливають на інші господарські зобов'язання цього боржника, зокрема у спірних правовідносинах із Компанією "ДВС Компані ЛТД".

Враховуючи, що рішення господарського суду у справі стосується виконання відповідачем-4 (Товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар'єр") зобовязань за договором поруки №20/01-1 від 20.12.2007 року з урахуванням додаткової угоди від 24.12.2007 року, які укладені до укладення договору №7 від 25.03.2010 року до договору кредитування №77/07В виникли 13.07.2007 року, апеляційний господарський суд не вбачає порушень оскаржуваним рішенням прав Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк".

Таким чином, ні до апеляційної скарги, ні під час розгляду справи в апеляційному господарському суді Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" не було надано допустимих доказів, в розумінні статей 32, 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження доводів про те, що оскаржуваним рішенням господарського суду вирішено питання про його права та обов`язки (частина 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України).

За викладеного, апеляційний господарський, встановивши, що оскарженим рішенням питання про права та обов'язки Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" не вирішувалися, а отже, не існує правового зв'язку між цим скаржником і сторонами у справі, який безпосередньо стосується предмету спору у даній справі, а відтак відсутній суб'єкт апеляційного оскарження, вважає, що необхідно припинити апеляційне провадження у даній справі й за апеляційною скаргою Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" на судове рішення з підстав, встановлених пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі зазначено закриття (припинення) провадження (стаття 80 Господарського процесуального кодексу України), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Враховуючи спосіб формулювання даного положення, поняття закриття та припинення слід вважати тотожними.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При цьому слід враховувати, що у разі припинення провадження у справі у апеляційній або касаційній інстанції з підстав, передбачених пунктами 1 та 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, повертається сума судового збору, сплачена в усіх інстанціях (пункт 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

З наведеного вбачається, що сума судового збору, сплачена за подання апеляційних скарг підлягає поверненню на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Оскільки станом на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні клопотання про повернення судового збору осіб, які його сплатили (Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк") судовий збір апеляційним господарським судом під час припинення провадження у справі не повертається, що не перешкоджає зверненню апелянтів із відповідною заявою.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 86, 91, 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 року у справі №904/7012/16 припинити.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко