Постанова № 63715317, 21.12.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2016 року Справа № 904/10141/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання: Крицькій Я.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1, довіреність №1170 від 20.09.2016 року

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: представник ОСОБА_2, довіреність №б/н від 22.09.2016 року

від третьої особи: представник ОСОБА_3, довіреність № 104 від 04.02.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 року у справі № 904/10141/13

за позовом ОСОБА_5, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

до

відповідача-1: ОСОБА_6, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, м. Дніпро

про визнання незаконним та скасування рішення засновників (учасників) товариства

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4", ОСОБА_6, про внесення змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" у складі: ОСОБА_6; компанії "Маріона Холдинг Інк.", зафіксованого в протоколі загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" від 13.08.2013 року.

За вказаною позовною заявою ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2013 року порушено провадження у справі № 904/10141/13.

23.01.2014 року до господарського суду надійшла заява позивача з додатковими вимогами, відповідно до якої позивач просить визнати незаконними та скасувати рішення засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4", ОСОБА_6, про внесення змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" у складі: компанія "Маріона Холдинг Інк."; компанія "Маріона Холдинг Інк.", ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9; ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2014 року залучено до участі у даній справі в якості відповідача-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 року у справі № 904/10141/13 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Ліпинського О.В., суддів - Мартинюка С.В., Ярошенко В.І.) позов задоволено частково; визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4", оформлені протоколом від 13.08.2013 року; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" на користь ОСОБА_5 1 218, 00 грн. витрат зі сплати судового збору, 2 588, 16 грн. витрат на оплату судової експертизи; в задоволенні позову до ОСОБА_6 відмовлено.

Судом розглянуто первісно заявлені позовні вимоги.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що жодних доказів в підтвердження того, що позивача було повідомлено про скликання оскаржуваних зборів від 13.08.2013 року в порядку та в строки, визначені законом та статутом товариства, суду не надано, що свідчить про недотримання товариством вимог чинного законодавства; матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які можуть підтвердити участь позивача в оскаржуваних загальних зборах. Відсутність доказів участі у зборах від 13.08.2013 року учасника, що володіє часткою в статутному капіталі товариства, яка дорівнює 47 %, свідчить про те, що в силу приписів ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", такі збори були не повноважними, що, в свою чергу, є безумовною підставою для визнання недійсними всіх рішень, прийнятих такими зборами. Відносно заяви позивача від 05.08.2013 року про вихід зі складу учасників товариства, місцевий господарський суд дійшов висновку, що надана суду фотокопія вказаної заяви не є належним доказом волевиявлення позивача на вихід із товариства. Суду не надано оригіналу заяви позивача про вихід зі складу учасників товариства, при цьому, доводи відповідача-2 стосовно того, що така заява була складена позивачем у присутності нотаріуса, суд відхилив, оскільки висновком судової експертизи встановлено, що підпис в реєстрі нотаріальних дій за № 1685 в графі "Підписи осіб (їх представників), які звернулися за вчиненням нотаріальної дії", від 05.08.2013 року вчинено не позивачем, а іншою особою; підпис учасника нотаріальних дій в графі 7 реєстру є складовою частиною запису реєстру, а відтак, відсутність такого підпису, позбавляє запис у реєстрі сили доказу вчинення нотаріальної дії; справжність підпису позивача на заяві про вихід зі складу учасників товариства має доводитися в загальному порядку шляхом надання оригіналу відповідної заяви, яка суду не представлена. В задоволенні позову до відповідача-1 місцевим господарським судом відмовлено, оскільки відповідачем у спорі про визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства виступають саме товариства, рішення органу якого є предметом оскарження, а не його учасники.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" звернулось з апеляційною скаргою. Посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм матеріального та процесуального права, відповідач-2 просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-2 стверджує, що позивач приймав участь у проведенні зборів товариства від 13.08.2013 року. Позивач звертався до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання незаконною та скасування державної реєстрації змін складу засновників товариства, посилаючись на ті обставини, що він не подавав заяви від 05.08.2013 року та був незаконно виключений зі складу учасників. Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.07.2014 року по справі № 908/3372/13 ОСОБА_5 у задоволенні заявлених ним вимог відмовлено; вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили. Проте, як вважає відповідач-2, позивач вдруге з тих же обставин, але зі зміною деяких фактів, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області. Незважаючи на те, що рішенням господарського суду Запорізької області позивачу в аналогічних вимогах з того самого питання відмовлено, на думку відповідача-2, господарський суд порушив преюдицію, тобто встановлене законом правило звільнення від доказування обставин, встановлених іншим рішенням, що призвело до прийняття судом помилкового рішення у справі. За доводами відповідача-2, місцевий господарський суд безпідставно встановив, що позивач не був повідомлений про проведення спірних загальних зборів, оскільки позивач не посилався на вказані обставини у позові та доповненнях до нього. Відповідач-2 не погоджується з твердженням позивача щодо його перебування у Туреччині на момент проведення спірних зборів. Вказаний факт, на думку відповідача-2, спростовується листами Державної прикордонної служби України, у яких зазначено, що позивач у період з 29.07.2013 року по 22.08.2013 року державного кордону не перетинав, тобто у Туреччину не виїжджав. Проте, як вважає відповідач-2, суд безпідставно вказані докази не визнав належними та допустимими. Відповідач-2 також зазначає, що сторони зверталися до суду першої інстанції з клопотанням про витребування від Турецької сторони відомостей щодо перебування позивача у вказаний період у Туреччині; суд вказані клопотання хоча і задовольнив, проте судом запитувана інформація так і не була отримана. Відповідач-2 посилається і на те, що в підтвердження обставин перебування позивача у спірний період в Україні відповідачами до суду першої інстанції були надані оригінали документів по товариству, які підписані/завізовані позивачем. Однак, оцінка вказаним доказам не була надана судом.

27.09.2016 року до апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшли додаткові письмові пояснення, відповідно до яких відповідач-2 посилається на ті обставини, що при відбиранні експериментальних зразків підпису ОСОБА_5 судом першої інстанції були порушені вимоги пункту 1.6. Розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, а саме: відбір експериментальних зразків підпису не був здійснений в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався підпис, що досліджується; не були враховані незручності виконання підпису - не враховано незручне, незафіксоване положення руки при виконанні досліджуваного підпису; відбір експериментальних зразків підписів не був здійснений на бланках Реєстру для вчинення нотаріальних дій; не було надано експерту відомостей про стан здоров'я позивача на момент можливого виконання підпису, що досліджувався. На думку відповідача-2, вказані порушення є істотними та суттєво впливають на висновки експертизи, у звязку з чим, як вважає відповідач-2, висновок експерта від 11.07.2014 року № 70/06/04-206/207 в цілому суперечить вимогам пунктів 1.6., 1.7., 1.12. Розділу І Науково-методичних рекомендацій, статті 8 Закону України "Про судову експертизу". За доводами відповідача-2, оскільки висновок експерта не відповідає вимогам, що ставляться до документів такого характеру, цей висновок, в силу приписів ст. 34 ГПК України, не може вважатись належним та допустимим доказом по справі.

29.09.2016 року до апеляційного господарського суду від відповідача-2 надішли пояснення по справі, відповідно до яких останній зазначає, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи. У свою чергу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Отже, за доводами відповідача-2, не юридична особа повинна доводити правомірність свого рішення, а саме позивач, який оскаржує це рішення, має довести його незаконність, тягар доказування з цього приводу покладається на самого позивача. Разом з тим, в матеріалах справи, як стверджує відповідач-2, відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що позивач був відсутній на оскаржуваних загальних зборах товариства або не міг бути присутнім на них.

26.10.2016 року до апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких відповідач-2 зазначає, що оформлення учасником товариства своєї заяви про вихід з товариства знаходиться за межами волевиявлення та відповідальності товариства, так як таку заяву учасник оформлює особисто та без участі товариства. Тому, на думку відповідача-2, будь-які дефекти оформлення учасником своєї заяви про вихід з товариства не можуть бути підставами для визнання недійними рішень зборів, так як вони не знаходяться у причинному звязку. Так, заява про вихід з товариства є дійсною і ніким не спростована; нотаріус підтвердила факт особистого звернення позивача до нотаріуса для посвідчення заяви про вихід з товариства; дії нотаріуса щодо нотаріального посвідчення заяви позивача про вихід з товариства не визнані протиправними судовим рішенням; враховуючи відсутність у паспорті позивача ознак підробки (вклеювання/заміни фотокартки), виключена можливість звернення до нотаріуса іншої особи за паспортом позивача. Отже, за доводами відповідача-2, при прийнятті оскаржуваних рішень загальні збори товариства діяли добросовісно, правомірно та у відповідності до вимог законодавства.

17.11.2016 року до апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшли пояснення до апеляційної скарги, відповідно до яких щодо питання повідомлення учасників товариства про скликання спірних загальних зборів товариства відповідач-2 зазначив, що станом на 01.07.2013 року генеральним директором товариства та головою товариства був ОСОБА_5; у липні 2013 року саме ОСОБА_5, як головою товариства, було ініційовано проведення загальних зборів товариства, датою проведення яких визначено 13.08.2013 року. Ініціатор проведення зборів про їх скликання на 13.08.2013 року письмово повідомив усіх учасників товариства. Окрім цього, як зазначає відповідач-2, згідно усного розпорядження позивача у справі у конторі товариства було розміщено об'яву про проведення зборів, з якою, відповідно, були ознайомлені усі працівники. За доводами відповідача-2, на спірних зборах учасників товариства були присутні ОСОБА_5, ОСОБА_10 та представник ОСОБА_11, який діяв на підставі довіреності. За таких обставин, відповідач-2 вважає, що збори проведено з дотриманням діючого законодавства України та статуту товариства.

17.11.2016 року до апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшло клопотання про виклик у судове засідання особисто позивача; відповідач-2 просив визнати явку ОСОБА_5 у судове засідання обовязковою. Клопотання ґрунтується на тих обставинах, що позивач стверджує про своє перебування у Туреччині у період з 29.07.2013 року по 22.08.2013 року. Однак у матеріалах справи наявні оригінали документів, які були складені та підписані особисто позивачем у зазначений період нібито перебування позивача за кордоном (наказ товариства № 12 від 01.08.2013 року; заява працівника товариства від 05.08.2013 року; заява працівника товариства від 09.08.2013 року; розпорядження товариства від 19.08.2013 року). У судовому засіданні на запитання представника відповідача-2: чи дійсно позивачем були підписані відповідні документи, представник позивача відповів, що ці обставини йому невідомі. Разом з тим, відповідач-2 вважає, що встановлення обставин, чи підписував чи не підписував позивач означені вище документи, є істотною обставиною по даній справі; якщо позивач підписав ці документи, буде спростоване твердження позивача про його перебування у Туреччині у період з 29.07.2013 року по 22.08.2013 року, буде спростована неможливість участі позивача у спірних загальних зборах товариства.

30.11.2016 року до апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшло клопотання про призначення по даній справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої відповідач-2 пропонує поставити наступні питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 в наказі ТОВ "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" № 12 від 01.08.2013 року тією особою, від імені якої він зазначений, тобто ОСОБА_5, чи іншою особою; чи виконано рукописний текст та підпис у верхньому лівому куті заяви адміністратора ТОВ "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" ОСОБА_11 від 05.08.2013 року ОСОБА_5, чи іншою особою; чи виконано рукописний текст "Отпуск отставить до выхода ОСОБА_12" та підпис під цим рукописним текстом у нижній частині заяви працівника ТОВ "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" ОСОБА_13 від 09.08.2013 року ОСОБА_5, чи іншою особою; чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 у верхньому правому куті розпорядження ТОВ "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" від 19.08.2013 року на видачу коштів із каси тією особою, від імені якої він зазначений, тобто ОСОБА_5, чи іншою особою. Клопотання мотивоване тим, що в матеріалах справи наявні оригінали документів, щодо яких відповідач-2 вважає за необхідне призначити у справі судову почеркознавчу експертизу. За доводами відповідача-2, суд першої інстанції не надав жодної оцінки вищевказаним документам; позивачем теж не було надано жодних пояснень з цього приводу, хоча вказані документи мались в матеріалах справи на момент її розгляду судом першої інстанції; у період розгляду справи апеляційним господарським судом відповідач-2 не отримав відповіді від представника позивача на питання, чи дійсно позивач підписав ці документи у період з 01.08.2013 року по 19.08.2013 року, тобто у період, протягом якого, як стверджує позивач, він перебував у Туреччині. Відповідач-2 зазначає, що встановлення обставин, чи підписував чи не підписував позивач означені документи, є істотним для розгляду даної справи, оскільки у разі встановлення, що позивач дійсно підписав ці документи, наведене спростує твердження позивача про його перебування у Туреччині у період з 29.07.2013 року по 22.08.2013 року, відповідно, спростує неможливість участі позивача у спірних загальних зборах учасників товариства.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року суд відхилив клопотання відповідача-2 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи з питань, запропонованих відповідачем-2.

12.12.2016 року до апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшло клопотання про призначення по даній справі повторної судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої відповідач-2 вбачає за необхідне поставити наступні питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій на пяте серпня 2013 року, у якому зафіксована нотаріальна дія про засвідчення справжності підпису ОСОБА_5 за № 1685, ОСОБА_5 із навмисно зміненим підписом; чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій на пяте серпня 2013 року, у якому зафіксована нотаріальна дія про засвідчення справжності підпису ОСОБА_5 за № 1685, ОСОБА_5 під впливом збиваючих факторів (природних, штучних); чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій на пяте серпня 2013 року, у якому зафіксована нотаріальна дія про засвідчення справжності підпису ОСОБА_5 за № 1685, тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою. Це клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи мотивоване тими обставинами, що по даній справі було проведено судову почеркознавчу експертизу. У висновку експерта № 70/06/04-206/207 зазначено, що "Підпис № 1685 у графі "Підписи осіб (їх представників), які звернулися за вчиненням нотаріальної дії" Реєстру для реєстрації нотаріальних дій виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою. При цьому, відповідач-2 вважає обґрунтованими свої доводи, що при проведенні зазначеної експертизи були допущені істотні порушення, оскільки відбір експериментальних зразків підписів ОСОБА_14 проводився з грубим порушенням вимог п.п. 1.6, 1.7., 1.12. Розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5, зокрема, відбір експериментальних зразків підписів не був здійснений в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався підпис, що досліджувався; не були враховані незручності виконання підпису, а саме не враховано незручне, незафіксоване положення руки при виконанні досліджуваного підпису; відбір експериментальних зразків підписів не був здійснений на бланках Реєстру для вчинення нотаріальних дій; не було надано експерту відомостей про стан здоров'я ОСОБА_5 на момент можливого виконання підпису, що досліджувався. За таких обставин, відповідач-2 вважає, що висновок експерта від 11.07.2014 року № 70/06/04-206/207 не відповідає вимогам, що ставляться до документів такого характеру, відповідно, не може вважатись належним та допустимим доказом по даній справі. Запропонований відповідачем-2 на вирішення експерта перелік питань, на його думку, відповідає орієнтовному переліку вирішуваних питань судовою почеркознавчою експертизою, які наведено у пункті 1.2. Розділу Науково-методичних рекомендацій. Отже, з огляду на істотні порушення при проведенні наведеної вище судової експертизи, які, на думку відповідача-2, могли істотно вплинути на результати цієї експертизи, відповідач-2 вбачає необхідність призначення повторної судової почеркознавчої експертизи в іншій експертній установі, а призначення її судом узгоджується з приписами ст. 41 ГПК України.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що відповідач-2 у апеляційній скарзі безпідставно посилається на рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2014 року у справі № 908/3372/13, оскільки у наведеній справі господарського суду Запорізької області та у даній господарській справі розглядалися позови з різними предметами спору, які не є тотожними: господарським судом Запорізької області спір про визнання незаконною та скасування державної реєстрації змін складу засновників товариства, а господарським судом Дніпропетровської області у даній справі спір про визнання незаконним та скасування рішення засновників (учасників) товариства; цими судами досліджувалися різні документи у якості доказів по справі. Позивач посилається на ті обставини, що відповідачі у період розгляду даної справи судом першої інстанції до дня прийняття рішення у справі не надали до суду жодних доказів, які б підтверджували, що позивач був повідомлений про скликання оскаржуваних зборів та був присутній на цих зборах. Також, за доводами позивача, відповідачі не надали доказів, які б підтверджували, що позивач 05.08.2013 року був присутній у приватного нотаріуса ОСОБА_7; що позивач надавав третім особам довіреності діяти від його імені у приватного нотаріуса ОСОБА_7; що позивач підписував заяву загальним зборам учасників відповідача-2 про свій вихід зі складу учасників товариства; що позивач в графі 7 Реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса ОСОБА_7 ставив свій підпис; що позивач не купував тур у туристичній фірмі "Олімпус" та не перебував на відпочинку у Туреччині з 29.07.2013 року по 22.08.2013 року; що позивач не перетинав державний кордон України, так як відсутність в електронній базі даних Державної прирокордонної служби України інформації про перетинання державного кордону України не спростовує фактичного перетинання позивачем державного кордону; що позивач не мав права не ставити відмітку в паспорті громадянина України для виїзду за кордон при виїзді на відпочинок до Туреччини; що позивач продав свою частку в розмірі 47% статутного капіталу товариства та отримав грошові кошти за її продаж; що позивач звільнений з посади генерального директора товариства. Позивач зазначає, що намагання суду першої інстанції отримати інформацію від республіки Туреччина щодо перетинання позивачем кордону не дали бажаного результату, тому, за неможливості підтвердження або спростування обставин перебування позивача у період з 29.07.2013 року по 22.08.2013 року за межами території України, місцевий господарський суд даний спір вирішив на підставі наявних у справі доказів. Позивач вважає, що відсутність ОСОБА_5 05.08.2013 року у приватного нотаріуса та складання заяви про вихід зі складу засновників (учасників) товариства за № 1685, а також відсутність перебування позивача 13.08.2013 року на оскаржуваних загальних зборах учасників товариства, підтверджується висновком експерта почеркознавчої судової експертизи № 70/06/04-206/207 від 11.07.2014 року, в якому зафіксовано, що підпис за № 1685 у графі "Підписи осіб (їх представників), які звернулися за вчиненням нотаріальної дії" Реєстру для реєстрації нотаріальних дій виконаний не ОСОБА_5 Окрім наведеного, позивач посилається і на те, що доказом вчинення вказаного напису в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій не позивачем є написання прізвища позивача у відповідній графі Реєстру з помилкою. До того ж, судовою експертизою підтверджено, що позивач не змінював свою фотокартку в паспорті громадянина України з метою введення в оману приватного нотаріуса, як стверджували відповідачі у судових засіданнях.

Відповідач-1 погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що апеляційна скарга відповідача-2 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню. За доводами відповідача-1, рішення суду першої інстанції постановлено на припущеннях, зокрема, що позивач не був повідомлений про проведення спірних зборів учасників товариства, хоча на вказані обставини позивач ні у позовній заяві, ні у доповненнях до неї, нічого про це не зазначав. Відповідач-1 посилається на ті обставини, що позивач, будучи присутнім на роботі, що підтверджується матеріалами справи, як керівник підприємства, достеменно знав про дату та час скликання спірних зборів. До суду було надано оригінали письмових доказів, які підтверджують, що саме у серпні 2013 року позивач знаходився на робочому місці та підписував документи товариства. За твердженням відповідача-1, позивач державного кордону України у період з 29.07.2013 року по 30.08.2013 року не перетинав, а тому, на думку відповідача-1, висновки місцевого господарського суду суперечать повідомленням Державної прикордонної служби України та фактичним обставинам справи. Відповідач-1 зазначає, що рішення суду першої інстанції базується на висновку судової експертизи, яка проведена з порушенням діючого законодавства. Також, відповідач-1 посилається на рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2014 року у справі № 908/3372/13, яким позивачу відмовлено в задоволенні позовної заяви про визнання незаконною та скасування державної реєстрації змін складу засновників товариства, та яке набрало законної сили.

17.11.2016 року до апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення відповідача-1, у яких зазначено про те, що у попередні роки між позивачем та відповідачем-1 дійсно виникли складні ділові взаємовідносини, повязані з незаконним привласненням ОСОБА_5, який був генеральним директором відповідача-2, належних відповідачу-1 грошових коштів, і ці кошти до цього часу не повернуті. На початку липня 2013 року ОСОБА_5 було ініційовано проведення зборів засновників товариства 13.08.2013 року. Відповідач-1 зазначає про те, що він та інші засновники товариства були письмово повідомлені про дату проведення зборів. На зборах, які відбулись 13.08.2013 року, відповідач-1 особисто не був присутнім, його інтереси на підставі довіреності представляв ОСОБА_4 За доводами відповідача-1, на цих зборах були присутні решта учасників товариства. По закінченню зборів, як повідомив відповідачу-1 його представник ОСОБА_4, оригінали протоколу зборів, заяви та інші документи забрав ОСОБА_5

Третя особа вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду є необґрунтованим, прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, суперечить фактичним обставинам, які мали місце при вчиненні приватним нотаріусом ОСОБА_7 05.08.2013 року нотаріальної дії, у звязку з чим вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги. Так, за доводами третьої особи, 05.08.2013 року до неї - приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу за її робочим місцем звернувся особисто ОСОБА_5 з проханням засвідчити справжність його підпису на "Заяві загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Телердіокомпанія "ОСОБА_4", в якій він повідомляє про вихід зі складу учасників вищезазначеного товариства. При зверненні до нотаріуса особи, яка бажає засвідчити справжність підпису на заяві, обовязково вимагаються її паспорт та облікова картка платника податків з реєстраційним номером (ідентифікаційний номер). Після встановлення особи, обсягу її право- та дієздатності завжди надається попередня консультація, розяснюються зміст і правові наслідки нотаріальної дії, зокрема те, що факт засвідчення справжності підпису на заяві не є моментом виходу із складу учасників юридичної особи. Третя особа пояснила, що з'ясувавши відсутність підстав для законної відмови у вчиненні нотаріальної дії, вона складає проект заяви, виготовляє його на прохання відвідувача особисто або доручає скласти проект заяви секретарю нотаріальної контори. Проект узгоджується з відвідувачем, після чого відбувається його нотаріальне посвідчення в установленому порядку. За доводами третьої особи, нею особисто встановлено особу ОСОБА_5 за його паспортом (з наданого позивачем паспорту нотаріусом знято копію та паспортні дані позивача внесено до реєстру нотаріальних дій), а саме паспортом громадянина України АН 184811, виданим 22.12.2003 року Новомосковським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, у тому числі за його фотокарткою у паспорті та наявними у паспорті даними: прізвища, імені та по батькові, місця реєстрації проживання, при цьому паспорт не мав підчисток і виправлень, відповідна за віком фотокартка гр. ОСОБА_5 була вклеєна акуратно і мала відтиск штампу. Паспорт третій особі був наданий ОСОБА_5 особисто. Окрім цього, ОСОБА_5 була надана "Довідка" з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про присвоєння товариству ідентифікаційного номера. Третя особа зазначає, що нею був підготовлений проект заяви, який ОСОБА_5 уважно прочитав та завірив всі реквізити; після цього заява була викладена на бланку нотаріальних документів, ще раз особисто прочитана ОСОБА_5 та підписана ним власноручно у присутності третьої особи: ОСОБА_5 у графі "підпис" зробив свій підпис та написав своє прізвище, ім'я та по батькові. За доводами третьої особи, заява про вихід зі складу учасників товариства не формується у нотаріальні справи та її копія не зберігається у нотаріуса. Засвідчення справжності підпису на заяві передбачає виготовлення такої заяви в одному примірнику шляхом викладення її тексту на нотаріальному бланку. Оригінальний примірник заяви був виданий в руки гр. ОСОБА_5, який, як вважає третя особа, використовувався згодом ОСОБА_5 за призначенням при проведенні зборів учасників відповідача-2 та виході ним з товариства, та який знаходиться в реєстраційній справі товариства у Реєстраційній службі Запорізького міського управління юстиції. Згідно пояснень третьої особи у позовній заяві позивач наводить неправдивий факт щодо перебування його 05.08.2013 року у Туреччині. Третя особа посилається на обставини порушення кримінальної справи за фактом підробки змін до установчих та статутних документів товариства, у тому числі з використанням нотаріальної копії заяви про вихід зі складу учасників товариства, яка є предметом спору у даній справі. Третя особа зазначає про необхідність зупинення провадження у справі до закінчення кримінального провадження, при якому можуть здійснюватися більш ефективні оперативно-розшукові дії по встановленню усіх обставин справи. Відносно проведеної почеркознавчої експертизи третя особа посилається на те, що предметом спору у справі є справжність підпису позивача на заяві про вихід зі складу учасників товариства, а не підпис позивача в журналі нотаріуса, у якому ведеться лише статистичний облік дій, який незаконно був досліджений експертами, а результати експертизи, відповідно, незаконно покладено в основу оскаржуваного рішення суду як єдиний доказ по справі. На думку третьої особи, проведена почеркознавча експертиза за реєстром нотаріуса не є належним та допустимим доказом по даній справі.

25.10.2016 року від третьої особи надійшла заява про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи по факту підробки змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4", у тому числі і заяви ОСОБА_5 загальним зборам учасників товариства, а також клопотання про витребування доказів та призначення у справі: технічної експертизи документів на предмет дійсності візових штампів (печаток) від 29.07.2013 року та від 22.08.2013 року прикордонної (митної) служби Туреччини у м. Анталія у документі паспорті громадянина України для виїзду за кордон ЕН 167934, виданому 23.07.2010 року органом 1235, належному позивачу по справі гр. ОСОБА_5; почеркознавчої експертизи на предмет з'ясування належності чи неналежності підпису та рукописного тексту, вчинених на заяві ОСОБА_5 від 05.08.2013 року загальним зборам учасників товариства про вихід зі складу учасників товариства цій особі, чи іншій особі; повторної комісійної почеркознавчої експертизи на предмет з'ясування належності чи неналежності підпису ОСОБА_5 цій чи іншій особі у відповідній графі в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Клопотання про призначення по даній справі судової почеркознавчої експертизи на предмет з'ясування належності чи неналежності підпису та рукописного тексту, вчинених на оригіналі заяві ОСОБА_5 від 05.08.2013 року загальним зборам учасників товариства про вихід зі складу учасників товариства цій особі, чи іншій особі, надійшло до апеляційного господарського суду від третьої особи і 09.11.2016 року.

16.12.2016 року до апеляційного господарського суду на виконання вимог його ухвали від 12.12.2016 року від позивача надійшли заперечення проти призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, у яких позивач зазначає, що апеляційний господарський суд передчасно та упереджено поставився, призначивши повторну почеркознавчу експертизу підпису ОСОБА_5 в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій станом на 05.08.2013 року, в якому зафіксована нотаріальна дія про засвідчення справжності підпису ОСОБА_5 за № 1685. Позивач вважає, що перед призначенням повторної судової експертизи доцільно було б опитати фахівців експертного закладу з приводу наведених звинувачень відповідачем-2 (щодо порушення правил відібрання експериментальних зразків підпису), оскільки ці фахівці попереджувались про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обовязків. Позивач також вважає, що після розяснення експертами спеціальних службових норм відібрання експериментальних зразків підпису та почерку, а також після розяснення інших експертних дій, потреба в призначені цієї повторної почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_5 не виникла б.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 року апеляційну скаргу у даній справі прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді Науменка І.М. (доповідача), суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 року задоволено заяву головуючого судді Науменка І.М. (доповідача) про самовідвід у справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2016 року для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: Коваль Л.А. головуючий суддя (доповідач), судді: Вечірко І.О., Кузнецов В.О.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.10.2016 року у звязку з перебуванням у відрядженні судді Вечірка І.О. для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: Коваль Л.А. головуючий суддя (доповідач), судді: Чередко А.Є., Кузнецов В.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 року апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів: Кузнецова В.О., Чередка А.Є. та призначено до розгляду у судове засідання на 26.10.2016 року.

Апеляційний господарський суд відкладав розгляд апеляційної скарги з 26.10.2016 року на 09.11.2016 року, з 09.11.2016 року на 30.11.2016 року, з 30.11.2016 року на 12.12.2016 року, з 12.12.2016 року на 21.12.2016 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 року строк розгляду апеляційної скарги у справі продовжено терміном на 15 днів.

У судовому засіданні 21.12.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" (далі Товариство), державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 30.03.2009 року (а.с. 12-20, т. 1), учасниками Товариства є: ОСОБА_5, розмір частки якого в статутному капіталі Товариства становить 470 000, 00 грн., що відповідає 47 % статутного капіталу; ОСОБА_6, розмір частки якого в статутному капіталі Товариства становить 470 000 грн., що відповідає 47 % статутного капіталу; ОСОБА_10, розмір частки якого в статутному капіталі Товариства становить 60 000, 00 грн., що відповідає 6 % статутного капіталу. Статутний капітал Товариства дорівнює 1 000 000, 00 грн. (п. 6.2. Статуту).

В матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_5, складена 05.08.2013 року, яка адресована загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4", за змістом якої ОСОБА_5, учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Самарь", цією заявою повідомляє про свій вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Самарь" (а.с. 26, т. 1).

Справжність підпису ОСОБА_5 на зазначеній заяві 05.08.2013 року засвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 1685.

Також, матеріали справи містять копію заяви про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4", адресованої загальним зборам учасників Товариства, і від учасника Товариства - ОСОБА_10, яка складена 05.08.2013 року. Справжність підпису ОСОБА_10 на зазначеній заяві 05.08.2013 року засвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_15, зареєстровано в реєстрі за № 1378 (а.с. 27, т. 1).

13.08.2013 року проведені загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4", про що складено протокол загальних зборів від наведеної дати (а.с. 28-29, т. 1).

Відповідно до змісту вказаного протоколу наведених зборів на зборах були присутні: ОСОБА_5 та представник ОСОБА_6 - ОСОБА_4, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 12.08.2013 року. Учасники Товариства, які прийняли участь у загальних зборах Товариства (особисто та в особі представника), у сукупності володіють 94 відсотками статутного капіталу Товариства. В якості запрошеного на зборах був присутній директор Компанії "Маріона Холдинг Інк" ОСОБА_16.

Згідно даних протоколу, до порядку денного зборів були включені наступні питання:

1.Про обрання голови та секретаря зборів;

2.Про вихід зі складу Товариства учасників та прийняття нового учасника;

3.Про затвердження нової редакції статуту;

4.Про зміни відомостей про учасника Товариства ОСОБА_6.

З першого питання порядку денного зборами прийнято рішення про обрання головою загальних зборів ОСОБА_4, який є представником учасника Товариства ОСОБА_6; секретарем зборів директора Компанії "Маріона Холдинг Інк" ОСОБА_16.

З другого питання порядку денного у звязку з надходженням заяв від учасника Товариства ОСОБА_10 та учасника Товариства ОСОБА_5 зборами прийнято рішення про виключення ОСОБА_5 та ОСОБА_10 зі складу учасників Товариства; про виплату ОСОБА_5 та ОСОБА_10 вартості частини майна Товариства, пропорційно їх частці у статутному капіталі; про проведення виплати після затвердження звіту за 2013 рік, в якому вони вийшли з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу; частку ОСОБА_5 у розмірі 47 % статутного капіталу (470 000, 00 грн.) та частку ОСОБА_10 у розмірі 6 % статутного капіталу (60 000, 00 грн.) передати, розподілити на користь резидента Беліза Компанії "Маріона Холдинг Інк" та встановити, що загальний розмір частки складає 53 % від статутного капіталу, 530 000, 00 грн.; про внесення відповідних змін до Статуту Товариства і розглянути це питання наступним питанням.

З третього питання порядку денного зборами прийнято рішення про затвердження Статуту Товариства у новій редакції, доручено особі, яка діє від імені Товариства ОСОБА_17 без довіреності, або уповноваженій ним особі звернутись до державного реєстратора для державної реєстрації нової редакції Статуту, подачі відповідних документів згідно чинного законодавства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З четвертого питання порядку денного зборами прийнято рішення про внесення змін до відомостей про учасника Товариства ОСОБА_6 щодо зміни його місця реєстрації.

Протокол зборів та додаток до нього з результатами голосування по кожному питанню порядку денного зборів підписані головою та секретарем зборів та скріплені печаткою Товариства. У вказаному додатку до протоколу загальних зборів наявні підписи від імені ОСОБА_5 щодо голосування за питаннями порядку денного (а.с. 30, т. 1).

Державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства (Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" в редакції, затвердженій загальними зборами Товариства, протокол зборів Товариства від 13.08.2013 року) проведено 20.08.2013 року, номер запису 12291050003001009 (а.с 94-108, т. 1).

Переглядаючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, колегія суддів виходить з наступного.

Стаття 116 Цивільного кодексу України, стаття 10 Закону України "Про господарські товариства" встановлюють право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

Реалізація права участі в управлінні справами товариства відбувається, зокрема, через участь учасника господарського товариства у вищому органі товариства, яким, щодо спірних відносин, є загальні збори учасників Товариства (п. 9.1. Статуту Товариства в редакції на дату проведення спірних зборів; а.с. 12-20, т. 1).

Стаття 145 Цивільного кодексу України передбачає, що черговість та порядок скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюються статутом товариства та законом.

Згідно статті 61 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Також, відповідно до наведеної правової норми про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

За приписами статті 60 Закону України "Про господарські товариства" в редакції на дату проведення спірних зборів загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Статут Товариства (редакція від 30.03.2009 року) не містить особливостей скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства, відмінних від наведених вище положень законодавства; Статут Товариства не визначає способу повідомлення учасників Товариства про проведення загальних зборів учасників Товариства.

Зі змісту протоколу загальних зборів учасників Товариства від 13.08.2013 року вбачається, що у загальних зборах прийняли участь учасники Товариства ОСОБА_5 особисто та ОСОБА_6 в особі його повноважного представника, які у сукупності володіють 94 відсотками голосів.

Отже, виходячи з даних протоколу зборів, збори були повноважними.

Також, враховуючи положення статті 59 Закону України "Про господарські товариства", дані, наведені в протоколі зборів Товариства від 13.08.2013 року, рішення загальних зборів учасників Товариства з питань порядку денного зборів є прийнятими достатньою кількістю голосів, необхідною для їх прийняття.

До матеріалів справи не надано належних доказів в підтвердження повідомлення позивача про скликання загальних зборів учасників Товариства, рішення прийняті якими оспорюються у даній справі, проте суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи факт присутності позивача на зборах Товариства, дана обставина не є визначальною та не може бути безумовною підставою для визнання недійсними прийнятих зборами рішень за позовом особи, права якої на участь в управлінні Товариством проведенням цих зборів не порушені.

Також, враховуючи ті обставини, що матеріали справи не містять переліку учасників Товариства, які зареєструвалися для участі у зборах, що відбулись 13.08.2013 року, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відсутність такої реєстрації не може спростувати факт присутності на зборах позивача. Як перелік учасників Товариства, які зареєструвалися для участі у зборах (ст. 60 Закону України "Про господарські товариства"), так і протокол зборів Товариства, підписуються головою та секретарем зборів, що фактично вказує на рівнозначність цих документів в частині підтвердження обставин участі учасників у зборах Товариства, а чинне законодавство, що регулює спірні відносини, не вимагає підписання відповідних переліку та протоколу кожним учасником, який був присутнім на зборах.

Відсутність переліку учасників зборів як окремого документа відповідно до частини другої статті 60 Закону України "Про господарські товариства" не впливає на результати прийняття рішень загальними зборами учасників товариства те не може бути підставою для визнання таких зборів недійсними (правова позиція Верховного Суду України, наведена в постанові від 21.10.2015 року, прийнятій за результатами перегляду постанови Вищого господарського суду України від 04.08.2015 року у справі № 916/3566/14).

Встановлені законом вимоги до порядку скликання зборів учасників мають завданням забезпечити учасникам реальну можливість реалізувати своє право на участь у зборах. Тому, недотримання процедури може бути підставою для визнання прийнятих на зборах рішень недійсними, якщо це істотно вплинуло на здійснення учасниками своїх прав та прийняття зборами рішень.

За обставин, що позивач особисто був присутній на загальних зборах Товариства 13.08.2013 року, брав участь у розгляді та дослідженні всіх питань порядку денного, прийняв участь у голосуванні при прийнятті зборами рішень, позивач, як учасник Товариства, вчинив дії щодо реалізації свого права брати участь в управлінні Товариством, його, передбачені чинним законодавством права, не були порушені.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні докази на спростування присутності позивача на вказаних зборах та порушення його прав та охоронюваних законом інтересів прийнятими зборами рішеннями.

Окремі допущені порушення при скликанні зборів та оформленні їх проведення у даному випадку не є такими, що тягнуть недійсність прийнятих цими зборами рішень за позовом позивача.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (п.п. 2.13., 2.14. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" із подальшими змінами і доповненнями).

За наявності належним чином оформленого протоколу загальних зборів, згідно якого позивач прийняв участь у загальних зборах учасників Товариства 13.08.2013 року, твердження позивача щодо його не участі у зборах є фактично твердженням про фальсифікацію наведеного документу, що шляхом надання належних доказів позивачем не доведено.

Отже, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності на загальних зборах позивача та недотримання законодавства щодо скликання та проведення загальних зборів від 13.08.2013 року, які б порушували права позивача та мали наслідком недійсність рішень, прийнятих цими зборами.

05.08.2013 року позивач склав заяву про вихід зі складу учасників Товариства (а.с. 26, т. 1).

У вказану дату справжність підпису позивача на заяві засвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 1685.

За змістом цієї заяви вона адресована загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4".

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 116 ЦК України, п. в) частини першої ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник господарського товариства має право вийти у встановленому порядку з товариства.

Право учасника вийти у встановленому порядку з Товариства визначено також п. 5.1.9. Статуту Товариства в редакції на дату проведення спірних зборів Товариства.

Вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю зумовлює припинення корпоративних відносин між учасником і товариством.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі (ч. 1 ст. 54 Закону України "Про господарські товариства").

Право учасника, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, передбачає також частина друга ст. 148 ЦК України та п. 10.4. Статуту Товариства в редакції на дату проведення спірних зборів Товариства.

Отже, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Зазначене відповідає правовій позиції, наведеній у п. 4.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" з подальшими змінами і доповненнями.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи повинні містити, зокрема, відомості про склад засновників та учасників товариства, порядок внесення змін до установчих документів товариства.

Згідно з положеннями ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", п. 2 частини четвертої ст. 145 ЦК України внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Внесення змін до статуту Товариства є компетенцією зборів учасників Товариства (п. 9.3.2. Статуту Товариства у відповідній редакції).

Також, за положеннями ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" в редакції на дату проведення спірних зборів Товариства).

Враховуючи наведені законодавчі приписи, отримавши від позивача заяву про вихід з Товариства, останнє зобов'язане було внести зміни до Статуту, пов'язані з виходом позивача з Товариства, та подати відповідні зміни для проведення державної реєстрації змін до установчих документів Товариства.

В порушення вимог приписів статей 33, 34 ГПК України позивач не надав належних доказів, що вказана заява про вихід зі складу учасників Товариства ним не складалась/не оформлювалась та не подавалась Товариству.

Вказана заява про вихід зі складу Товариства посвідчена приватним нотаріусом - засвідчена справжність підпису позивача на заяві; дії нотаріуса щодо нотаріального посвідчення заяви позивача про вихід з Товариства не визнані протиправними судовим рішенням; доказів притягнення нотаріуса до відповідальності за вчинення злочину, повязаного з посвідченням зазначеної заяви, матеріали справи не містять.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ті обставини, що не приймав участі при проведенні спірних загальних зборів та не подавав заяву про вихід з Товариства.

В підтвердження своїх доводів позивач зазначає, що у період часу, коли були проведені спірні загальні збори він перебував у Туреччині, про що свідчать відповідні відбитки печатки на закордонному паспорті.

Проте, наявні у справі докази щодо перебування позивача за межами території України, містять суперечливі дані, зокрема, з одного боку, паспорт для виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_5 містить візові штемпелі Республіки Туреччина про перетин кордону 29.07.2013 року та 22.08.2013 року відповідно, а також лист туристичної фірми в підтвердження придбання позивачем туру в Туреччину (а.с. 52-53, т. 1), з іншого боку, за даними Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомостей про перетинання ОСОБА_5 державного кордону України в зазначений період часу не виявлено.

Разом з тим, у матеріалах справи наявні документи Товариства: наказ № 12 від 01.08.2013 року, заява від 05.08.2013 року, заява від 09.08.2013 року, розпорядження про видачу коштів з каси від 19.08.2013 року (а.с. 98-101, т. 3), які містять підписи та резолюції виконані від імені директора/генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" ОСОБА_5 Обставини підписання цих документів у наведені в них дати ОСОБА_5 не спростовані.

З метою з'ясування обставин щодо підписання позивачем робочих документів Товариства у період з 29.07.2013 року по 22.08.2013 року, тобто під час перебування його за кордоном (за доводами позивача), суд викликав у судове засідання позивача особисто (ухвали суду від 09.11.2016 року та від 30.11.2016 року).

Позивач особисту явку у судові засідання апеляційного господарського суду не забезпечив, пояснень щодо обставин підписання вищезазначених документів Товариства у вказаний період часу не надав.

Матеріали справи містять пояснення по справі, надані ОСОБА_18, колишнім головним бухгалтером відповідача-2, яка, як зазначено в цих поясненнях, працювала з головою Товариства генеральним директором ОСОБА_5 більше десяти років. ОСОБА_18 пояснила, що ОСОБА_5 за час спільної трудової діяльності, як керівник, був досить вимогливим до підлеглих; жодного разу не допускав підписання будь-яких документів до того часу, коли вони повинні бути використані. Це стосується, у тому числі, заяв працівників Товариства про відпустки та видаткових касових і банківських документів, зокрема, і тих, що були підписані ОСОБА_5 у серпні 2013 року. ОСОБА_18 стверджує, що оригінали заяв за серпень 2013 року та оригінал видаткового касового ордеру дійсно було підписано генеральним директором - головою Товариства ОСОБА_5 у день та місяць, визначений у цих документах. У серпні 2013 року ОСОБА_5 знаходився постійно на робочому місці. Підпис ОСОБА_18 на вказаних поясненнях нотаріально засвідчено.

З метою з'ясування належності підпису ОСОБА_14 в заяві про вихід зі складу учасників Товариства від 05.08.2013 року, реєстрі нотаріальних дій за № 1685 від 05.08.2013 року, додатку до протоколу загальних зборів ТОВ "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" від 13.08.2013 року ухвалою суду першої інстанції від 20.03.2014 року у справі було призначено проведення судової експертизи із запропонованих питань (а.с. 188-190, т. 1). Через неможливість представлення для проведення експертного дослідження оригіналу заяви ОСОБА_5 від 05.08.2013 року про вихід зі складу учасників ТОВ "Телерадіокомпанія Самарь" та оригіналу додатку до протоколу загальних зборів ТОВ "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" від 13.08.2013 року (у зв'язку з ненаданням сторонами), проведення експертизи було призначено за копіями вказаних документів, які містяться в матеріалах справи.

Висновком судової експертизи № 70/06/04-206/207 від 11.07.2014 року (а.с. 49-53, т. 2) встановлено, що підпис за № 1685 у графі "Підписи осіб (їх представників), які звернулися за вчиненням нотаріальної дії" реєстру для реєстрації нотаріальних дій виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою.

Відповідь на питання стосовно виконання позивачем рукописного тексту та підпису, зображення яких містяться в заяві про вихід зі складу учасників Товариства від 05.08.2013 року, та додатку до протоколу зборів від 13.08.2013 року, судові експерти не надали. Не надано відповіді на зазначені питання і за наслідками проведення додаткової судової експертизи (висновок № 4389/4390-14 від 22.12.2014 року).

Проведення судової експертизи з питань приналежності підпису позивачу на заяві ОСОБА_5 про вихід зі складу учасників ТОВ "Телерадіокомпанія Самарь" від 05.08.2013 року та на додатку до протоколу загальних зборів ТОВ "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" від 13.08.2013 року не змогло бути вирішено судовим експертом у звязку з відсутністю оригіналів вказаних документів.

Позивач заперечує факт підписання та складання зі свого боку цих документів взагалі, відповідач-2 посилається на викрадення невідомими особами вказаних документів, разом з іншими документами Товариства, факт викрадення з приміщення Товариства сейфу з документами підтверджує і позивач, про що були відповідні звернення до правоохоронних органів.

Призначаючи у справі судові експертизи, місцевий господарський суд не ставив на вирішення експерта питання чи не вчинено підпис позивачем у вказаному вище Реєстрі нотаріальних дій з умисним спотворенням підпису, не ставив питання щодо належності позивачу почерку в Реєстрі нотаріальних дій як взагалі, так і щодо того, чи не вчинено рукописний текст в Реєстрі з умисним спотворенням почерку.

За положеннями ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-2 навів мотивовані заперечення щодо належності висновку судової експертизи № 70/06/04-206/207 від 11.07.2014 року.

Відповідач-2 посилається на ті обставини, що при відібранні експериментальних зразків підпису для проведення цієї експертизи були допущені порушення Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, зокрема: відбір експериментальних зразків підписів не був здійснений в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався підпис, що досліджувався; не були враховані незручності виконання підпису, а саме не враховано незручне, незафіксоване положення руки при виконанні досліджуваного підпису; відбір експериментальних зразків підписів не був здійснений на бланках Реєстру для вчинення нотаріальних дій; не було надано експерту відомостей про стан здоров'я позивача на момент можливого виконання підпису, що досліджувався.

Апеляційний господарський суд вважає, що вказані заперечення відповідача-2 є обґрунтованими; матеріалами справи не підтверджується, що при відібранні експериментальних зразків підпису позивача їх відбір судом було здійснено з дотриманням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, зокрема, на бланках, які розграфлено аналогічно Реєстру для вчинення нотаріальних дій, та з врахуванням незручностей виконання підпису у Реєстрі (положення руки, положення тіла та інше; досліджуваний підпис у Реєстрі проставлений у крайній правій графі на 58-му аркуші бланкового документу, який має 200 аркушів, тобто під аркушем, на якому проставлено підпис, знаходиться ще 142 аркуші), що судом було враховано вік позивача, стан його здоров'я.

Відповідно до п. 1.12. розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) слід указати на встановлені органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливі обставини виконання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо). Якщо є дані, що виконавцем є особа, у якої порушена координація рухів, про це також слід повідомити експерта. У разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров'я на момент можливого виконання об'єкта почерку, що досліджується.

Відповідно до п. 1.6. Науково-методичних рекомендацій відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.

У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка.

Вказані недоліки могли вплинути на результати проведеної експертизи та дослідження підпису у Реєстрі для вчинення нотаріальних дій, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд не вбачає підстав вважати вказаний висновок судової експертизи № 70/06/04-206/207 від 11.07.2014 року належним доказом по справі.

З метою усунення вказаних недоліків апеляційний господарський суд ухвалою від 12.12.2016 року у справі в черговий раз викликав у судове засідання особисто позивача для відібрання експериментальних зразків його підпису/рукописного тексту.

Висновки вказаної експертизи є єдиним достовірним та несуперечливим доказом у справі на підтвердження позиції позивача, проте, як зазначено вище, при проведенні вказаної експертизи були допущені порушення, які намагався усунути апеляційний господарський суд шляхом призначення додаткової експертизи. Однак, позивач, заперечуючи проти проведення вказаної експертизи, ухилився від виконання вимог суду щодо забезпечення явки у судове засідання для відібрання експериментальних зразків підпису/рукописного тексту з урахуванням вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що унеможливило призначення судової експертизи у справі та, відповідно, усунення недоліків, які мали місце при призначенні попередньої експертизи, за результатами проведення якої складено висновок № 70/06/04-206/207 від 11.07.2014 року.

Разом з тим, як відповідач-2, так і третя особа, виконали вимоги ухвали апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року щодо забезпечення відібрання експериментальних зразків почерку та підписів з дотриманням вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: представник відповідача-2 зявився у судове засідання з розчерченими аркушами паперу, аналогічними аркушам Реєстру для вчинення нотаріальних дій; представник третьої особи зявився у судове засідання з оригіналом Реєстру для вчинення нотаріальних дій, який містить фіксування 05.08.2013 року нотаріальної дії про засвідчення справжності підпису ОСОБА_5 за № 1685 (вимагався з метою дотримання висоти складених аркушів паперу під аркушем, на якому мали проставлятись експериментальні зразки підпису та почерку).

Також, апеляційний господарський суд враховує, що позивач неодноразово не зявлявся на вимогу суду у судове засідання (ухвали від 09.11.2016 року, 30.11.2016 року, 12.12.2016 року), докази неможливості його прибуття у судове засідання підтверджуються лише щодо першого виклику (а.с. 158-159, т. 1), доказів поважності неприбуття у решту судових засідань апеляційного господарського суду позивач не надавав.

Відхилити зазначені відповідачем-2 зауваження щодо висновку судової експертизи № 70/06/04-206/207 від 11.07.2014 року, який покладено в основу рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не має можливості без призначення додаткової/нової експертизи.

Апеляційний господарський суд також приймає до уваги доводи відповідача-2 та третьої особи, що належність/неналежність підпису особи у Реєстрі вчинення нотаріальних дій, який є документом статистичного обліку дій нотаріуса, не може бути прямим доказом підписання чи не підписання позивачем заяви про вихід з Товариства від 05.08.2013 року та додатку до протоколу загальних зборів ТОВ "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" від 13.08.2013 року (результати голосування), так само як і доказом присутності/відсутності позивача на загальних зборах ТОВ "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" від 13.08.2013 року.

Зокрема, встановлення неналежності підпису позивача у вказаному Реєстрі вчинення нотаріальних дій може свідчити лише про неналежність ведення нотаріусом вказаного Реєстру тощо; вади вчинення нотаріусом нотаріальних дій, допущення ним порушень, самі по собі не можуть спростовувати наявність певного волевиявлення особи, яке викладено у документі, що посвідчується.

Встановити, з винних дій якої особи чи яких осіб відсутні оригінали заяви про вихід зі складу учасників Товариства від 05.08.2013 року, додатку до протоколу загальних зборів ТОВ "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" від 13.08.2013 року, апеляційний господарський суд не має можливості.

Господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше (п. 2.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" з подальшими змінами і доповненнями).

Судова колегія відзначає, що за приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини справи, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами; за статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Оскільки рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а в матеріалах справи відсутні жодні беззаперечні докази в підтвердження обставин, на які посилається позивач не підписання ним заяви про вихід зі складу учасників Товариства від 05.08.2013 року/не подання ним заяви про вихід з Товариства та відсутність позивача на спірних загальних зборах; тягар доказування обставин, на які сторона посилається, є обовязком сторони, яка наводить відповідні доводи; враховуючи поведінку позивача, який, наводячи формальні заперечення, ухилявся від виконання вимог апеляційного господарського суду, який, в свою чергу, намагався повно та всебічно встановити обставини справи та зібрати відповідні належні докази у справі; апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову позивача у звязку з вищенаведеними встановленими обставинами справи.

Отже, рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в тій їх частині, які задоволено судом першої інстанції.

Разом з тим, апеляційний господарський суд погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову до відповідача-1, оскільки останній не є належним відповідачем у справі за вказаними позовними вимогами; відповідачем у справі про визнання недійсними рішень його загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники.

Також, місцевий господарський суд правомірно розглянув по суті лише первісно заявлені позивачем вимоги з підстав, наведених у оскаржуваному рішенні суду.

За наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи позивача щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо доцільності перед призначенням повторної судової експертизи опитати фахівців експертного закладу з приводу наведених відповідачем-2 доводів про порушення правил відібрання експериментальних зразків підпису. Експериментальні зразки підпису відбирались судом, а не судовими експертами, які їх лише досліджували.

Апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи по факту підробки змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4". Згідно приписів ст. 79 ГПК України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, проте, докази в підтвердження тих обставин, що вказана кримінальна справа передана на розгляд до суду відсутні.

Не підлягає задоволенню і клопотання третьої особи про призначення у справі технічної експертизи документів на предмет дійсності візових штампів (печаток) від 29.07.2013 року та від 22.08.2013 року прикордонної (митної) служби Туреччини у м. Анталія у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, належному ОСОБА_5 Висновки вказаної експертизи не матимуть вирішального значення для вирішення спору у справі. Окрім того, для проведення вказаної експертизи необхідна наявність вільних та експерементальних зразків відтисків кліше відповідних візових штампів прикордонної (митної) служби Туреччини, які проставлені у паспорті, проте суд не має можливості забезпечити їх належне витребування (безпосереднє відібрання їх відтисків у прикордонної (митної) служби Туреччини) для надання експерту.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України за подання позовної заяви (у тому числі витрати на оплату судової експертизи, які оплачені позивачем) відносяться на позивача, судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача на користь відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 року у справі № 904/10141/13 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 року у справі № 904/10141/13 скасувати в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат.

Прийняти у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4", оформлених протоколом загальних зборів від 13.08.2013 року.

В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 року у справі № 904/10141/13 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Пархоменко, 2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ОСОБА_4" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Леваневського, 1, ідентифікаційний код 19151960) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Повна постанова складена 26.12.2016 року.

Головуючий суддяЛ.А. Коваль

СуддяВ.О. Кузнецов

Суддя А.Є. Чередко