Постанова № 63715231, 21.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2016 р. Справа№ 910/15629/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Власова Ю.Л.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 21.12.2016

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2016 (повне рішення складено 02.08.2016)

у справі №910/15629/15 (суддя Т.Ю.Трофименко)

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:

1) Київської міської ради

2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест"

про визнання права власності та витребування нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін 10.12.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Андрієвська В.В., Буравльов С.І., Шапран В.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2016р. касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва у справі № 910/15629/15 задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2015 у справі № 910/15629/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 у справі №910/15629/15 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 у справі №910/15629/15 та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити.

В своїх доводах скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято без повного з'ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2016 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Власов Ю.Л., Федорчук Р.В. прийнято вказану вище апеляційну скаргу до провадження та призначено розгляд справи №910/15629/15 за участю уповноважених представників сторін.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.10.2016, у зв'язку з припиненням повноважень судді Федорчука Р.В., для розгляду справи №910/6521/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Власов Ю.Л., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2016 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Власов Ю.Л., Гаврилюк О.М. прийнято до свого провадження вказану вище апеляційну скаргу.

10.10.2016 на адресу Київського апеляційного господарського суду від ТОВ "ВВ Інвест" надійшло клопотання, в якому відповідач просить відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважних представників сторін в судове засідання.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 та 26.10.2016 розгляд справи було відкладено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у складі у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Власов Ю.Л., Гаврилюк О.М. продовжено строк розгляду справи №910/15629/15 на 15 днів та оголошено перерву до 21.12.2016

07.10.2016 ТОВ "ВВ Інвест" на підставі ст. 96 Господарського процесуального кодексу України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 27.07.2016 №910/15629/15 - без змін.

04.11.2016 прокурором, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано письмові пояснення на відзив відповідача, які долучено судом до матеріалів справи.

28.11.2016 та 19.12.2016 ТОВ "ВВ Інвест", через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів, подано додаткові пояснення, які також долучено судом до матеріалів справи.

Представники позивача-1,-2 та прокурор брали участь у судових засіданнях, в яких надавали свої пояснення та просили апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити з урахуванням всіх додаткових пояснень, а рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2016 №910/15629/15 - скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача брав участь в судових засіданнях, надавав пояснення, заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2016 №910/15629/15 залишити без змін.

Представник позивача брав участь в судових засіданнях, надавав пояснення, заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі №910/2114/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" - без задоволення.

В судове засідання апеляційної інстанції від 21.12.2016 представники позивача-1,-2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу без участі в судовому засіданні представників позивача-1,-2.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача-1,-2 та відповідача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 24.06.2004 Київською міською радою прийнято Рішення №322/1532 "Про затвердження переліку об'єктів реконструкції, реставрації незавершеного будівництва, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва", яким до складу об'єктів комунальної власності, що підлягають реконструкції за залучені кошти, включено нежилі будинки і приміщення по вул. Старовокзальній 13/146 літ. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ А, вул. Жилянській, 142 в м. Києві.

Відповідно до Рішення Київської міської ради №528/1189 від 24.05.2007р. (чинного станом на час укладення спірної угоди) відповідно до статей 319, 327 Цивільного кодексу України, статті 9 Земельного кодексу України, статей 18, 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", статей 4, 5, 16 Закону України "Про інвестиційну діяльність", з метою створення сприятливих умов для впровадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку міста Києва, запровадження відкритих економічних методів залучення додаткових коштів для виконання програм соціально-економічного розвитку міста, Київська міська рада вирішила: - затвердити Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва згідно з додатком 1 до цього рішення; - встановити, що організатором проведення інвестиційних конкурсів є Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 1.1. та п. 1.2. Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (далі - Положення) встановлено, що це Положення розроблено відповідно до положень Цивільного та Земельного кодексів України, законів України "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", "Про інвестиційну діяльність", "Про оренду землі", з урахуванням рішень Київської міської ради від 24.06.2005 №322/1532 "Про затвердження переліку нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва, які підлягають реконструкції або реставрації за залучені кошти", від 19.07.2005 №810/3385 "Про затвердження тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві", від 06.09.2001 №17/1451 "Про порядок набуття права власності на об'єкти інвестування" та визначає порядок підготовки, проведення інвестиційного конкурсу, укладення інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, у тому числі соціальної інфраструктури міста, об'єктів незавершеного будівництва, станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів, на умовах проведення інвестиційного конкурсу. Інвестиційний конкурс проводиться з метою створення сприятливих умов для провадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку міста Києва та поповнення бюджету міста Києва.

У конкурсі можуть брати участь вітчизняні та іноземні юридичні особи, громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. (п. 1.7. Положення).

Конкурсна документація розробляється робочою групою та затверджується Комісією до моменту оголошення конкурсу. Виконання умов, які пред'являються до конкурсної документації, є обов'язковим для всіх учасників конкурсу. Передача учасникам конкурсу конкурсної документації здійснюється робочою групою за наявності документа, що підтверджує сплату учасником реєстраційного внеску участі у конкурсі. (п. 6.2.17. Положення).

Переможцем конкурсу визнається учасник, який запропонував найкращі умови здійснення інвестиційної діяльності, відповідно до умов конкурсу, виконав усі необхідні умови конкурсу та запропонував найкращі пропозиції, спрямовані на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, та запропонував найвищу ціну від мінімальної ціни або мінімальної орендної ставки 1 м 2 земельної ділянки та вартості ціни 1 м 2 від грошової оцінки вартості майна (по об'єктах, які підлягають реконструкції, реставрації). (п. 6.2.47. Положення).

У процесі виконання інвестиційного договору сторони можуть шляхом укладення додаткової угоди змінити його умови, передбачити компенсаційні заходи по відшкодуванню вартості об'єктів тощо, за винятком умов, що визначені в результаті проведення інвестиційного конкурсу. (п. 6.3.11. Положення).

Рішенням Постійно діючої конкурсної комісії від 18.10.2005, затвердженим Протоколом №11, було затверджено умови конкурсу і конкурсна документація на залучення інвесторів до реконструкції або реставрації, зокрема, вказаного нежилого будинку по вул. Старовокзальній 13/146 літ. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ А, вул. Жилянській, 142 в м. Києві.

Рішенням Постійно діючої конкурсної комісії від 23.12.2005, затвердженим Протоколом №12, за результатами проведення конкурсу було визначено ТОВ "ВВ Інвест" переможцем конкурсу із залучення інвесторів до реконструкції або реставрації нежилих будинків по вул. Старовокзальній 13/146 літ. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ А, вул. Жилянській, 142 в м. Києві.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з укладеним між позивачем-2, відповідачем-2 та відповідачем-1 Договором, прийнятим на виконання умов Рішення Постійно діючої конкурсної комісії від 23.12.2005р., затвердженого Протоколом №12, сторонами узгоджено, що площа нежилих приміщень по вул. Старовокзальній 13/146 літ. А, по вул. Старовокзальна, 13/146 літ. А', по вул. Саксаганського, 143 літ. А, по вул. Саксаганського, 145 літ А, по вул. Жилянській, 142 літ А в обсязі 4 500,00 кв.м. передається до комунальної власності територіальної громади м. Києва після реконструкції та будівництва об'єкта інвестування.

07.04.2006 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (правонаступник - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); далі - замовник, позивач-2), Комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" (далі- служба замовника) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" (далі- Інвестор, відповідач) укладено Інвестиційний договір №11 про реконструкцію та будівництво будинків по вул. Старовокзальній, 13/146 лі. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ. А, вул. Жилянській, 142 в м. Києві (далі- договір).

Відповідно до п. 1 Договору, предметом Договору є реалізація інвестиційного проекту з реконструкції та будівництва будинків за адресою : м. Київ, вул. Старовокзальній, 13/146 літ. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ. А, вул. Жилянській, 142 (далі - Об'єкти інвестування) на умовах , визначених конкурсом по залученню інвесторів для реконструкції будинку, затвердженого протоколом конкурсної комісії від 23.12.2005 № 12 та цим Договором.

Згідно з п. 2.6.5. Договору відповідач зобов'язався побудувати 4000,0 кв.м. приміщень для розміщення Святошинського районного суду м. Києва на вул. Якуба Коласа, 27-А та передати їх до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Відповідач зобов'язався після введення об'єктів інвестування в експлуатацію передати до комунальної власності територіальної громади м. Києва 4500,00 кв.м. нежилих приміщень в будинках та забезпечити належне утримання майна, що передається у власність інвестору (п. 2.6.6. Договору).

Пунктом 4.1. Договору сторони визначили наступний порядок використання результатів реконструкції та будівництва об'єкту інвестування:

- площа нежилих приміщень в обсязі 4 500,00 кв.м. передається до комунальної власності територіальної громади м. Києва;

- решта площі нежитлових приміщень передається відповідачу. Право власності відповідача на майно виникає після введення об'єкту інвестування в експлуатацію і оформлюється у відповідності до діючого законодавства.

Рішенням Київської міської ради (далі - позивач-1, КМР, Київрада) від 19.02.2009 №75/1130 "Про передачу нежилих будинків та нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва у власність товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест"" (далі по тексту - Рішення №75/1130) з метою задоволення суспільних та соціальних потреб держави та громадян, в порядку виконання зобов'язань, визначених інвестиційним договором від 7 квітня 2006 року N 11, передати товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" у власність нежилі будинки та приміщення у Шевченківському районі м. Києва, а саме: нежилі приміщення в будинку на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "А", "А"" площею 964,5 кв. м, нежилий будинок на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "Б"" площею 32,1 кв. м, нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 143 літ. "А" площею 722,8 кв. м, нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 145 літ. "А" площею 339,0 кв. м, нежилі будинки на вулиці Жилянській, 142 літ. "А" площею 1148,8 кв. м, літ. "Б" площею 611,7 кв. м за умови компенсації вартості, визначеної звітом про оцінку вартості згаданих нежилих будинків і приміщень (п. 1. Рішення №75/1130).

Так, відповідно до п. 3 Рішення №75/1130, Товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" перерахувати кошти до міського бюджету за нежилі приміщення в будинку на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "А", "А"", нежилий будинок на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "Б"", нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 143 літ. "А", нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 145 літ. "А", нежилі будинки на вулиці Жилянській, 142 літ. "А", літ. "Б".

Згідно з п. 4. Рішення №75/1130, після виконання пункту 3 цього рішення Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) підписати акти приймання-передачі у власність товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" нежилі приміщення в будинку на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "А", "А"", нежилий будинок на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "Б"", нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 143 літ. "А", нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 145 літ. "А" та оформити свідоцтва про право власності на зазначені будинки і приміщення.

Пунктом 10 Рішення №75/1130 передбачено, що Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом 60 днів з моменту перерахування інвестором коштів за нежилі будинки та приміщення, зазначені у пункті 1 цього рішення, забезпечити відселення Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунального підприємства "Київблагоустрій" у приміщення площею 1249,4 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 6, корпус 6 (2 поверх), а саме: Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - 900,0 кв. м; комунальне підприємство "Київблагоустрій" - 349,4 кв. м.

Рішенням Київської міської ради від 08.10.2009 №351/2420 "Про внесення змін до рішення Київради від 19.02.2009 N 75/1130", частково задоволено протест прокурора міста Києва від 14.05.2009 N 07/1-228/1вих-05 та внесено зміни до рішення Київради від 19.02.2009 N 75/1130 "Про передачу нежилих будинків та нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва у власність товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест", виклавши пункти 1 та 10 рішення в такій редакції:

- " 1. З метою задоволення суспільних та соціальних потреб держави та громадян, в порядку виконання зобов'язань, визначених інвестиційним договором від 7 квітня 2006 року N 11, передати товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" у власність нежилі будинки та приміщення у Шевченківському районі м. Києва, а саме: нежилі приміщення в будинку на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "А", "А"" площею 964,5 кв. м, нежилий будинок на вулиці Старовокзальній, 13/146 літ. "Б"" площею 32,1 кв. м, нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 143 літ. "А" площею 722,8 кв. м, нежилий будинок на вулиці Саксаганського, 145 літ. "А" площею 339,0 кв. м, нежилі будинки на вулиці Жилянській, 142 літ. "А" площею 1148,8 кв. м, літ. "Б" площею 611,7 кв. м за умови компенсації вартості, визначеної звітом про оцінку вартості згаданих нежилих будинків і приміщень.

10. Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом 60 днів з моменту перерахування інвестором коштів за нежилі будинки та приміщення, зазначені у пункті 1 цього рішення, забезпечити відселення Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в приміщення за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 6, корпус 6."

26.10.2009 між позивачем-2, Комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" (Служба замовника) та відповідачем на виконання рішення Київської міської ради від 19.02.2009 №75/1130 укладено Додаткову угоду №5 до Договору (далі - Додаткова угода №5).

Відповідно до умов Додаткової угоди №5, пункт 4.1. Договору викладено в наступній редакції: "Сторони визначають наступний порядок використання результатів інвестування:

- нежилі приміщення в будинку по вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "А" площею 108,2 кв.м., нежилий будинок по вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "А" площею 856,3 кв.м., і нежилий будинок по вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "Б" площею 32,1 кв.м., нежилий будинок по вул. Саксаганського, 143 літ. "А" площею 722,8 кв.м., нежилий будинок по вул. Саксаганського, 145 літ. "А" площею 339,0 кв.м., нежилі будинки по вул. Жилянській, 142 літ. "А" площею 1148,8 кв.м., літ. "Б" площею 611,7 кв.м. - передаються у власність інвестору - ТОВ "ВВ Інвест", після перерахування товариством коштів до міського бюджету, визначених звітом про оцінку вартості вищезгаданих нежилих будинків і приміщень та підписання актів приймання-передачі у власність;

- взяти до відома, що нежилі будинки по вулиці Жилянській, 142 літ. "А", літ. "Б" передаються у власність інвестору після відселення підрозділів Святошинського районного суду міста Києва та виконання пункту 2.6.5. даного договору".

Однак, рішенням господарського суду м. Києва від 09.04.2013 у справі №5011-25/17987-2012, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 та Постановою Вищого Господарського Суду України від 14.10.2013, Додаткову угоду №5 від 26.10.2009 до Інвестиційного договору про реконструкцію та будівництво будинків по вул. Старовокзальній 13/146 літ. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ А, вул. Жилянській, 142 в м. Києві №11 від 07.04.2006, укладену між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" та Комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" визнано недійсною з моменту її укладення.

У червні 2015 року заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" про визнання права власності та витребування нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідачем як інвестором не виконані умови Інвестиційного договору №11 про реконструкцію та будівництво будинків по вул. Старовокзальній, 13/146 лі. А, А', вул. Саксаганського, 143 літ. А, вул. Саксаганського, 145 літ. А, вул. Жилянській, 142 в м. Києві від 07.04.2006 року.

Крім того, відповідач неправомірно набув право власності, а саме : нежитлові приміщення на вул. Старовокзальна, 13/146, літ. "А", площею 108,2 кв. м. вартістю 391 860 грн.; нежитлові приміщення на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "А", площею 856,3 кв. м. вартістю 1663612,80 грн.; нежитлові приміщення на вул. Старовокзальна, 13/146 літ. "Б", площею 32,1 кв. м., вартістю 101680,80 грн.; нежитлові приміщення по вул. Саксаганського, 145 літ. "А", площею 339 кв. м., вартістю 789066 грн. та нежитлові приміщення по вул. Саксаганського, 143 літ. "А", площею 722,8 кв. м., вартістю 1366849,2 грн. у м. Києві.

При прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд, дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог, у зв'язку із спливом позовної давності.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 у справі №910/15629/15 та прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін, з наступних підстав.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. (в редакції чинній станом на день укладення Додаткової угоди №5).

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Приписами розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради №75/1130 від 08.10.2009, відповідачу-1 передано нежилі будинки та приміщення у Шевченківському районі м. Києва, а саме: нежилі приміщення в будинку на вул. Старовокзальній 13/146 літ. А площею 1100,9 кв.м., нежилий будинок по вул. Старовокзальна, 13/146 літ. А' площею 32,1 кв.м., нежилий будинок по вул. Саксаганського, 143 літ. А площею 727,6 кв.м., нежилий будинок по вул. Саксаганського, 145 літ А площею 357,1 кв.м., нежилі будинки по вул. Жилянській, 142 літ А площею 1148,8 кв.м., літ. Б площею 611,7 кв.м. за умови компенсації вартості, визначеної звітом про оцінку вартості згаданих нежилих будинків і приміщень.

В свою чергу, 14.05.2009 прокуратурою міста Києва було подано Протест №07/1-228/1вих-09 від 14.05.2009 на п. 1. Рішення Київради від 19.02.2009 №75/1130 від 08.10.2009 "Про передачу нежилих будинків та нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва у власність ТОВ "ВВ "Інвест". В якому, заступник прокурора міста Горан В. запропонував виключити з п. 1 Рішення Київради від 19.02.2009 №75/1130 від 08.10.2009р. "Про передачу нежилих будинків та нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва у власність ТОВ "ВВ "Інвест" нежитлових приміщень, належних на праві користування дочірньому підприємству "Фасадреставрація" ВАТ "АК "Київреконструкція", а саме: нежитлові приміщення площею 561,0 кв.м., за адресою вул. Старовокзальна 13/146 літ. А, А2, а також нежитловий будинок на вул. Старовокзальній. 13/146 літ Б площею 32,1 кв.м.

Рішенням Київської міської ради №351/2420 від 08.10.2009, відповідачу-1 передано нежилі будинки та приміщення у Шевченківському районі м. Києва, а саме: нежилі приміщення в будинку на вул. Старовокзальній 13/146 літ. А, А' площею 964,5 кв.м., нежилий будинок по вул. Старовокзальна, 13/146 літ. Б' площею 32,1 кв.м., нежилий будинок по вул. Саксаганського, 143 літ. А площею 722,8 кв.м., нежилий будинок по вул. Саксаганського, 145 літ А площею 339,0 кв.м., нежилі будинки по вул. Жилянській, 142 літ А площею 1148,8 кв.м., літ. Б площею 611,7 кв.м. за умови компенсації вартості, визначеної звітом про оцінку вартості згаданих нежилих будинків і приміщень.

Нормами ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що приватизація державного майна - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Статтею 5 цього Закону наведено загальний перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації, що кореспондується з положеннями Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до переліку об'єктів, які знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають реконструкції за залучені кошти, затверджений рішенням Київської міської ради від 24.06.2004 №322/1532, включені нежилі будинки, а саме: по вул. Старовокзальній 13/146 літ. А, А', по вул. Саксаганського, 143 літ. А, по вул. Саксаганського, 145 літ А, по вул. Жилянській, 142 літ А в м. Києві, загальною площею 4 349,7 кв.м.

Частиною 2 ст. 1 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що підприємства можуть приватизуватися, якщо вони відповідають вимогам ч. 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" об'єктом малої приватизації, зокрема, є окреме індивідуально визначене майно (група А).

Статтею 7 цього Закону встановлено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.

Так, ст. 12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки (в редакції від 27.04.2007).

Право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації (стаття 22 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в редакції від 27.04.2007)).

Замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки (стаття 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" в редакції від 09.09.2004).

Відповідно до п. 70 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1891 Оцінка об'єктів у матеріальній формі для інших випадків їх відчуження шляхом продажу на конкурентних та неконкурентних засадах проводиться шляхом визначення їх ринкової вартості. Якщо законодавством встановлено знижувальні коефіцієнти та порядок їх застосування для визначення початкової вартості таких об'єктів, такі коефіцієнти застосовуються до ринкової вартості. Початкова вартість, отримана в результаті застосування знижувальних коефіцієнтів, визнається ліквідаційною вартістю об'єкта у матеріальній формі. У цьому випадку у висновку про вартість одночасно зазначається ринкова та ліквідаційна вартість такого об'єкта ( в редакції від 19.08.2009).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, Методикою, зазначеною вище, визначено певний порядок за яким здійснюється відчуження комунального майна, а також враховуючи те, що оцінка вказаного нерухомого майна не проводилась та не встановлювалось визначення ринкової вартості зазначених будинків, то порядок підготовки об'єкта до приватизації не був дотриманий.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач незаконно набув права власності на спірні будівлі, у зв'язку з тим, що Київрадою не дотримано законодавства про приватизацію державного майна.

Крім того, згідно з вимог ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна.

Статтею 657 ЦК України зазначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У відповідності до ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Проте, укладений між сторонами Договір не містить елементів різних договорів, зокрема інвестиційного договору (договору про спільну діяльність - ст. 1130 ЦК України) та договору купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України).

Отже, інвестиційний договір, за своєю суттю, є угодою двох або більше учасників інвестиційної діяльності, змістом якої є взаємні права та обов'язки, спрямовані на реалізацію інвестицій з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що інвестиційний договір за своєю правовою природою не є договором купівлі-продажу і тому не є правовою підставою для відчуження майна в порядку приватизації.

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання відповідача на рішення Київської міської ради від 19.02.2009 №75/1130 як на законну підставу для вибуття нерухомого майна з власності територіальної громад м. Києва, з огляду на наступне.

Спірні об'єкти, щодо яких заявлена вимога про їх витребування, є предметом Інвестиційного договору № 11 про реконструкцію та будівництво будинків від 07.04.2006, укладеного між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" (Служба замовника), Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест" (Інвестор), на умовах, визначених конкурсом по залученню інвесторів для реконструкції будинків, затвердженого протоколом Конкурсної комісії від 23.12.2005 № 12.

Умовами договору визначені права і обов'язки кожної зі сторін договору. Використання результатів реконструкції та будівництва об'єкту інвестування врегульоване сторонами розділом 4 Інвестиційного договору, зокрема, право власності Інвестора на майно виникає після введення об'єктів інвестування в експлуатацію і оформлення у відповідності до діючого законодавства.

Рішення Київської міської ради від 19.02.2009 № 75/1130 про передачу об'єктів, які є предметом Інвестиційного договору, у власність Інвестору ухвалене з посиланням на виконання зобов'язань, визначеним Інвестиційний договором.

Таке рішення могло б бути підставою для внесення змін до Інвестиційного договору у порядку укладення самого договору (тендер). Однак, сторонами Інвестиційного договору на виконання рішення Київської міської ради від 19.02.2009 № 75/1130 підписана Додаткова угода № 5 від 22.10.2009, якою обумовлена передача у власність Інвестору об'єктів інвестування на стадії, не пов'язаній з завершеннями реконструкцій та будівництва (введення об'єктів в експлуатацію).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2013 у справі № 5011-25/17987-2012 Додаткова угода № 5 від 22.10.2009 до Інвестиційного договору визнана недійсною.

Відповідно до положень ч. 4 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування.

Таким чином, рішення Київської міської ради від 19.02.2009 № 75/1130 не є актом, з якого виникають права та обов'язки сторін з відчуження об'єктів інвестування.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду місцевого господарського суду, що заступник прокурора міста Києва правомірно звернувся з позовом для захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу позивачів.

Проте, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з закінченням строку позовної давності для пред'явлення позову.

Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що правовою підставою для набуття відповідачем права власності на спірні об'єкти є рішення Київської міської ради №75/1130 від 19.02.2009 "Про передачу нежилих будинків та нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва у власність товариству з обмеженою відповідальністю "ВВ Інвест".

Проте, як вже зазначалось вище, 14.05.2009 прокуратурою міста Києва було винесено Протест №07/1-228/1вих-09 від 14.05.2009 на п. 1. Рішення Київради від 19.02.2009 №75/1130 від 08.10.2009 "Про передачу нежилих будинків та нежилих приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва у власність ТОВ "ВВ "Інвест".

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором пропущено строк позовної давності, оскільки про рішення Київської міської ради, яким передано спірне майно у власність відповідача, йому було відомо 14.05.2009 (дата протесту), з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За нормою ст. 257 цього кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За нормою ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що норми закону про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Таку правову позицію сформулював Верховний Суд України у постановах від 27.05.2014 р. № 3-23гс14, від 02.09.2014 р. № 3-82гс14, від 23.12.2014 р. №3-194гс14.

Таким чином, норми закону про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Відповідно до норм ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалися про порушення прав і законних інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 у справі № 6-2407 цс15.

Колегія суддів приходить до висновку, що Протест №07/1-228/1вих-09 від 14.05.2009 прокурора, підписаний 14.05.2009 є доказом, який свідчить про обізнаність останнього про порушене право. В свою чергу, позивач-1 та позивач-2 були обізнаними про порушене право з моменту підписання рішення Київської міської ради № 75/1130 від 19.02.2009.

Отже, прокурор та позивач-1 міг та повинен був дізнатися про порушене право в силу виконання своїх обов'язків, передбачених законом.

Отже, з огляду на те, що судом першої інстанції встановлено, що прокурору стало відомо про порушення права державної власності на спірне майно у травні 2009 року, колегія суддів вважає, що саме з цього моменту розпочався перебіг позовної давності. Таким чином, твердження прокурора, про те, що йому стало відомо про порушення прав у 2013 році з часу визнання недійсною додаткової угоди № 5 до інвестиційного договору є безпідставним.

Враховуючи, що прокурор з позовом про визнання права власності та витребування нерухомого майна звернувся до суду у червні 2015 року, вірним є висновок суду, що позовна давність пропущена і порушене право не підлягає захисту.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про пропуск позивачем позовної давності, а отже дійшов і до вірного висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2016 у справі №910/15629/15 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи позивача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2016 у справі №910/15629/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2016 у справі №910/15629/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2016 у справі №910/15629/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи № №910/15629/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

Ю.Л. Власов