Рішення № 6371290, 22.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/14922.05.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярило»про стягнення 114 169,33 грн. за участю представників позивача Радзівіло Т.О., довіреність № Д07/2008/11/12-17 від 12.11.2008р., відповідача Коляда О.А., довіреність № 58 від 21.04.2009р., ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 102 318,65 грн. боргу, 10 380,27 грн. інфляційної складової боргу, 1 470,41 грн. 3% річних, а загалом 114 169,33 грн. у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 331226 від 01.05.2007 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.04.2009 року.

В судовому засіданні 13.05.2009 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі та просив суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні 13.05.2009 року оголошувалась перерва на 22.05.2009 року.

В судовому засіданні 22.05.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.05.2009 року надав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому просив відкласти розгляд справи до вирішення Шевченківським райсудом м. Києва справиз а адміністративним позовом ОСББ «Ярило»до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень та зобовязання його виконати певні дії. Заява про відкладення судом відхилена у звязку з її необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Обєднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ярило»(споживач) 01.05.2007 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 331226, відповідно до умов якого постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Строк дії договору до 01 червня 2008 року, набирає чинності з дня його підписання (п. 4.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 4.3. договору).

За п. 5 додатку № 1 до договору при відсутності розбіжностей у сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного додатку продовжується на кожний наступний рік.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3,4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1, яку згідно з п. 2.3.1 договору відповідач зобовязаний оплачувати в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку № 2.

Відповідно до п.10 додатка №2 до договору оплату спожитої теплової енергії споживач здійснює щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим; оплату вартості теплової енергії, яка використовується орендарями, споживач здійснює до 25 числа поточного місяця.

Однак, взяті на себе зобовязання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.11.2007р. по 01.02.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.02.2009 р. складає 102 318,65 грн.

Поясненнями позивача та частково відповідача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 102 318,65 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 102 318,65 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобовязання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 331226 у сумі 102 318,65 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 102 318,65 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобовязання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 10 380,27 грн. інфляційної складової боргу, 1 470,41 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 102 318,65 грн. основного боргу, 10 380,27 грн. інфляційної складової боргу, 1 470,41 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Судом була надана належна оцінка відзиву.

Проте, викладені у ньому доводи судом не приймаються у звязку з їх необґрунтованістю та відсутністю у справі доказів на їх підтвердження.

Державне мито у сумі 1 141,69 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 8285 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярило»(01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 21-А, код ЄДРПОУ 34191328) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 102318 (сто дві тисячі триста вісімнадцять) грн. 65 коп. основного боргу, 10380 (десять тисяч триста вісімдесят) грн. 27 коп. інфляційної складової боргу, 1 470 (одну тисячу чотириста сімдесят) грн. 41 коп. 3% річних, 1 141 (одну тисячу сто сорок одну) грн. 69 коп. витрат по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяС. Чебикіна