Рішення № 6371176, 03.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 24/17403.12.08 За позовомВідкритого акціонерного товариства "Полісся"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау"

Простягнення 4 249,81 грн.

Суддя: Смілянець В. В.

Представники сторін:

Від позивача:Зайцев О.В. (довіреність № 2 від 25.09.2008р.)

Від відповідача:не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Полісся" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 4249,81 грн., 102,00 грн. державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

07.08.2008р. через канцелярію суду Відповідач подав до суду Відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що Відповідачем оплачено борг перед Позивачем в розмірі 4249,81 грн., в якості доказу оплати Відповідач надав копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.07.2007р. на суму 4249,81 грн.

Крім того, Позивач надав суду письмові пояснення, з яких вбачається, що копія квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.07.2007р. на суму 4249,81 грн. не є належним доказом по справі, оскільки є підробленою.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2007 року між Позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Полісся" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" був укладений Договір купівлі-продажу № 191/07 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач (Продавець) зобовязався продати, а Відповідач (Покупець) купити, прийняти та оплатити товар.

В період з 01.04.2007р. по 30.11.2007р. Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Полісся" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" отримав товар на загальну суму 5622,89 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Факт передачі товару Відповідачу підтверджується також Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.11.2007 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" частково виконав зобовязання по сплаті вартості товару в сумі 1373,08 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 823 від 17.04.2007р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Суд не приймає до уваги надану Відповідачем копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.07.2007р. на суму 4249,81 грн., оскільки ухвалами Господарського суду міста Києва № 24/174 від 07.08.2008р., 17.09.2008р., 01.10.2008р., 29.10.2008р. Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" було зобовязано надати суду оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.07.2007р. на суму 4249,81 грн., але Відповідач не виконав вимог вищевказаних ухвал, в судові засідання не зявився та не надав суду оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.07.2007р. на суму 4249,81 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що копія квитанції до прибуткового касового ордеру від 05.07.2007р. не може бути належним доказом оплати заборгованості перед Позивачем.

В звязку з тим, що Відповідач порушив умови Договору, повністю не оплатив отриманий товар, 03.12.2007р. Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію № 422, в якій вимагав сплатити борг в розмірі 4249,81 грн. в термін до 15.12.2007р. Але претензія залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

На день розгляду справи заборгованість Відповідача по договору купівлі-продажу № 191/07 від 28.03.2007 р. складає 4249,81 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2007 р., та підлягає стягненню з Відповідача.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України: Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 13/135; р/р 26003300476801 в ВАТ "Сведбанк", МФО 300164; код ЄДРПОУ 34002461) на користь Відкритого акціонерного товариства "Полісся" (41100, Сумська обл., м. Шостка, вул. Онупрієнка, буд. 1; р/р 26000110208980 в КБ "Фінанси та кредит" м. Київ, МФО 300131; код ЄДРПОУ 00444085) 4249 (чотири тисячі двісті сорок девять) грн. 81 коп. заборгованості за договором, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ.

4.Рішення надіслати сторонам.

5.Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя В.В. Смілянець