Ухвала суду № 63704004, 23.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

23 грудня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., -розглянувши заяву третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт» (далі - Товариство) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом Львівської міської ради до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Бойко Наталії Володимирівни, третя особа - Товариство, про скасування реєстрації права власності,

встановила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 жовтня 2016 року скасував постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року про відмову в задоволенні позовних вимог та залишив в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2016 року про часткове задоволення позову.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, Товариство подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм матеріального права, які регулюють порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 9 квітня 2015 року, 3 березня, 13 і 19 квітня, 26 травня та 14 червня 2016 року (справи №№ К/800/5833/15, К/800/49334/15, К/800/28985/15, К/800/443/16, К/800/22952/15, К/800/36858/15).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У рішенні, про перегляд якого подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з правовим висновком суду першої інстанції про те, що Товариство подало усі документи, визначені Законом України від 1 липня 2004 року № 1952-1V «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі - Закон № 1952-ІV в редакції від 5 квітня 2015 року, що була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (надалі - Порядок № 868), для реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, розташований на проспекті Шевченка, 3/площа Галицька, 15 у м. Львові.

Проте ці документи містили розбіжності стосовно виду здійснюваних будівельних робіт, зокрема, реконструкції та незавершеного будівництва (здійснення нового будівництва); в них бракувало письмової згоди Львівської міської ради на зведення будівель і споруд на орендованій земельній ділянці; державний реєстратор не з'ясував факт виконання умов правочину - договору оренди. Оскільки означені в судовому рішенні розбіжності утруднювали й унеможливлювали здійснення державної реєстрації, у зв'язку з цим дії державного реєстратора щодо внесення до Державного реєстру прав запису про державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва були визнані протиправними.

У судових рішеннях, наданих на порівняння, суд касаційної інстанції також покликався на норми Закону № 1952-ІV та Порядку № 868, зокрема й на ті, на які посилався суд в оскарженому рішенні. У цих справах, як видно з їх змісту, суд не тлумачив зазначені норми всупереч їх змісту, а застосував їх у контексті фактичних обставин кожної із справ.

Так, в ухвалах від 3 березня, 13 та 19 квітня 2016 року йдеться про те, що підставою для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно є рішення суду, постановлене у двох випадках порядку цивільного та господарського провадження, які встановлювали право власності на об'єкт нерухомого майна, що набрало законної сили; у постанові від 26 травня 2016 року підставами для відмови у державній реєстрації прав земельних ділянок стало порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель; в ухвалі від 14 червня 2016року встановлено, що сільськогосподарське товариство «Агро кім» правомірно зареєструвало право користування земельними ділянками на підставі договорів оренди земельних ділянок.

Посилання на постанову Вищого адміністративного суду України від 9 квітня 2015 року (справа № К/800/5833/15) є неприйнятним, оскільки Верховний Суд України постановою від 29 вересня 2015 року у справі

№ 21-760а15 це рішення скасував, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2015 року залишити без змін.

З огляду на вкладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи Львівської міської ради до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, державного реєстратора Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Бойко Наталії Володимирівни, третя особа - товариства з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт», про скасування реєстрації права власності, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2016 року.

Суддя-доповідач М.І. Гриців

Судді: О.Б. Прокопенко

І.Л. Самсін