Ухвала суду № 63684569, 24.11.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5902/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2016 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Іваніної Ю.В.,

при секретарі Степаненко І.Б.,

за участю прокурора Семененка Б.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта середня, офіційно не працюючого, одруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

21.03.1997 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.3 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років позбавлення волі;

06.03.2003 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі;

21.05.2004 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.190 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

15.06.2007 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.309, ст.395, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі;

31.11.2011 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.185, ч.2 ст.309, ст.395, ст.70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

24.07.2014 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільнений 20.02.2015 року відповідно до Закону України «Про амністію»,

25.03.2016 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України - з іспитовим строком 1 рік (вирок не набув законної сили),

за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим судом про час і місце розгляду справи, в підготовчі судові засідання неодноразово не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 21.06.2016 року до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано привід, виконання якого доручено начальнику Управління поліції у Дніпровському районі Головного управління Національної поліції в місті Києві.

Згідно рапорту інспектора СЮП Дніпровського УП ГУНП у м.Києві Колочина Р.П. виконати привід та доставити в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_1 не уявляється можливим, внаслідок його відсутності за місцем проживання тривалий час, місцезнаходження останнього невідомо.

17.08.2016 року прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, надання дозволу на затримання з метою приводу, оголошення в розшук обвинуваченого ОСОБА_1 та зупинення судового провадження щодо нього у зв'язку з ухиленням від суду, яке було задоволено судом та ухвалою суду від 17.08.2016 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_1, надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Виконання ухвали було доручено керівнику Київської місцевої прокуратури №4.

24.11.2016 року до суду надійшло клопотання прокурора Семененка Б.В. про відновлення провадження у справі у зв'язку із встановленням місця знаходження та затриманням обвинуваченого ОСОБА_1, яке було задоволено та судом винесено ухвалу про відновлення провадження у справі від 24.11.2016 року.

Вимоги клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовані тим, що ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний корисливий злочин середньої тяжкості.

Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив середньої тяжкості кримінальне правопорушення, раніше судимий, не одружений, проживає на території м.Києва без реєстрації, ухилився від суду, у зв'язку з чим може продовжити злочинну діяльність, а також переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, прокурор просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У підготовчому судовому засіданні прокурор у повному обсязі підтримав своє клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені, додавши, що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні допустимими доказами.

Крім того, прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання та обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував, пояснив, що весь час перебував дома та не переховувався.

Вислухавши доводи та пояснення обвинуваченого, а також прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом було встановлено, що 03.03.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12016100040002970).

З 01.04.2016 року в провадженні Дніпровського районного суду м.Києва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Відповідно до протоколу затримання особи від 23.11.2016 року, ОСОБА_1 був затриманий 23.11.2016 року, о 15-30 годині, відповідно до ухвали суду про дозвіл на затримання. Тому, саме вказаний час (15-30 година 23.11.2016 року) є моментом затримання ОСОБА_1 у розумінні вимог ст.209 КПК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, суд враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, яка відповідно до вимог ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства, а також практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Згідно з усталеною практикою Суду обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Дослідивши у судовому засіданні усі факти «за» і «проти» існування суспільного інтересу, суд приходить до висновку, що в даному випадку, за належного врахування презумпції невинуватості, він виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, суд враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність його соціальних зв'язків.

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання до 5 років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому порядку, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має, проживає на території м.Києва без реєстрації, перебував у розшуку у зв'язку з ухиленням від явки в суд.

Вказані вище обставини дають підстави для висновку, що існують з боку обвинуваченого ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.

Підстав для обрання відносно обвинуваченого інших запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, суд не вбачає.

Крім того, задовольняючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст.183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу із урахуванням тяжкості злочину та розміру завданої шкоди, яка буде достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме 10 мінімальних розмірів заробітної плати, яка з урахуванням положень п.16 ч.1 ст.3 КПК України становить - 13780 гривень та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись, ст.ст.3, 176-178, 182-184, 187-190, 194, 196, 314-315, 335, 369-372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України у м. Києві та Київській області.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 15 години 30 хвилин 23.11.2016 року.

ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у розмірі 13780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м.Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м.Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок №37318001003058) .

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- не відлучатися з м.Києва без дозволу слідчого, який проводе досудове розслідування, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Встановити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити начальнику Київського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України у м. Києві та Київській області, для чого направити йому копію даної ухвали.

Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченому негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м.Києва.

Суддя Дніпровського районного суду

м. Києва Ю.В. Іваніна