Постанова № 63684199, 19.12.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19451/16-а

провадження № 2-а/753/823/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецькій О.Р.,

при секретарі - Кубіву С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивує тим, що є внутрішньо переміщеною особою з району проведення антитерористичної операції, а саме з м. Луганськ, з 07.06.2014 року. З серпня 2014 року перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України Дарницького рай ону м. Києва та отримує пенсію. Згідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року в листопаді 2014 року була взята на облік відповідачем та перебуває там до цього часу, постійно мешкала за адресою: АДРЕСА_1, а з вересня 2015 року мешкає за адресою: АДРЕСА_2. За даною адресою зареєстрована як внутрішньо переміщена особа. Зауважує, що не тільки проживає у зазначеній квартирі, а ще є власником зазначеного приміщення. З 01.10.2016 року внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. 17.08.2016 року звернулась до відповідача із письмовою заявою призначити їй субсидію на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Листом від 16.09.2016 року № 01-11/7200/1 Управління відмовило у призначенні субсидії із посиланням на лист Департаменту соціальної політики від 15.09.2016 року № 051-13311-002-2, згідно якого відповідно до п.6 Положення № 848 субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні осіб. Позивач вважає рішення відповідача противоправним. На підставі цього, позивач був змушений звернутися до суду та просив визнати неправомірним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про відмову у призначенні субсидії ОСОБА_2 з 01 серпня 2016 року; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації призначити на надати ОСОБА_2 щомісячну адресну безготівкову субсидію для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг за місцем її фактичного проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 за період з 01 серпня 2016 року строком на 12 місяців.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали у повному обсязі, в своїх поясненнях посилалися на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, проти його задоволення заперечувала, пояснила суду, що позивачці було відмовлено у призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, бо згідно п. 6 та 14 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1997 №1050 (зі змінами)), субсидія призначається одному з членів домогосподарства, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації, а так як позивач не зареєстрована за вказаною нею адресою, вона не має право на призначення їй субсидії.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою з району проведення антитерористичної операції, а саме з м. Луганськ, з 07.06.2014 року.

З серпня 2014 року перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України Дарницького району м. Києва та отримує пенсію. Згідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року в листопаді 2014 року була взята на облік відповідачем та перебуває там до цього часу, постійно мешкала за адресою: АДРЕСА_1, а з вересня 2015 року мешкає за адресою: АДРЕСА_2. За даною адресою зареєстрована як внутрішньо переміщена особа.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу від 13.07.2015 року.

З 01.10.2016 року внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.11.2014 року № 3002003034, фактичним місцем проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 07.06.2014 року є АДРЕСА_2.

17.08.2016 року звернулась до відповідача із письмовою заявою призначити їй субсидію на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Листом від 16.09.2016 року № 01-11/7200/1 Управління відмовило у призначенні субсидії із посиланням на лист Департаменту соціальної політики від 15.09.2016 року № 051-13311-002-2, згідно якого відповідно до п.6 Положення № 848 субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.

Суд не може погодитися з твердженням Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб», Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб», довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщена особа має право на отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Згідно п. 2 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1997 №1050 (зі змінами)) право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг,придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Згідно п. 6 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1997 №1050 (зі змінами)), субсидія призначається одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб.

З системного аналізу вказаних вище норм законодавства вбачається, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.11.2014 року № 3002003034, є доказом реєстрації особи у житловому приміщенні, про що йдеться у п. 6 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1997 №1050 (зі змінами)).

Тому відмова позивачеві у призначенні субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг є незаконною у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання неправомірним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про відмову у призначенні субсидії ОСОБА_2 з 01 серпня 2016 року підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації призначити на надати ОСОБА_2 щомісячну адресну безготівкову субсидію для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг за місцем її фактичного проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 за період з 01 серпня 2016 року строком на 12 місяців слід зазначити наступне.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень.

Таким чином, вчинення відповідачем всіх передбачених законом дій щодо вирішення питань в частині призначення субсидій є його обов'язком та способом реалізації наданих йому повноважень.

Права Управління праці та соціального захисту населення, передбачені законом, є дискреційними та не можуть тлумачитись як безумовні обов'язки, а суд не вправі зобов'язувати посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення до вчинення тих дій, які згідно із Законом можуть здійснюватися тільки відповідною особою Управління праці та соціального захисту населення. Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ст. ст. 6, 17, 18, 19, 104, 122,128, 159, 160, 162Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про відмову у призначенні субсидії ОСОБА_2 з 01.08.2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити..

Постанова може бути оскаржена сторонами протягом десяти днів з дня її проголошення або отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА