Постанова № 63673356, 22.12.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2016 р. Справа№ 910/20357/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 (довіреність №1683 від 14.11.2016 р.)

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.11.2016 р.

у справі №910/20357/16 (суддя Мельник В.І.)

за позовом ОСОБА_3

до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», яке є правонаступником ПАТ «ХДІ страхування»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2016 р. позовну заяву ОСОБА_3 повернуто без розгляду на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати вказану ухвалу та передати справу до господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_3 до розгляду.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив скаргу задовольнити, ухвалу скасувати, справу направити до господарського суду міста Києва.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представника відповідача.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 05.12.2016 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставами повернення позовної заяви ОСОБА_3 в оскаржуваній ухвалі зазначено те, що у вказаній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, а також зазначено, що копії документів, які додані до заяви, не засвідчені належним чином.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем зазначено всі необхідні реквізити передбачені п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, а саме: зазначено повне найменування позивача, а саме: ОСОБА_3, без зазначення по-батькові, оскільки, остання є громадянкою Республіки Австрія, ім'я по-батькові в документах відсутнє, про що також, зазначено в позові.

Крім того, позивачем повністю зазначено повне найменування відповідача - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна». Зазначене повне найменування відповідача збігається з повним найменуванням зазначеним в роздруківці витягу з ЄДР від 07.10.2016 р., що був доданий до позовної заяви.

Крім того, позивачем зазначено найменування третьої особи, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а саме: Державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова М.С.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо не зазначення повного найменування сторін не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України.

Правова позиція суду першої інстанції про те, що обов'язковою умовою для прийняття позовної заяви позивача до розгляду є зазначення індивідуального ідентифікаційного номеру позивача, також не відповідає вимогам ГПК України, оскільки, як зазначено вище, п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції посилається на правову позицію, викладену в п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 p. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес.

Таким чином, відсутність зазначення реєстраційного номеру облікової картки фізичної особи - платника податків не є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.

Щодо неподання позивачем доказів, що підтверджують викладені в позові обставини, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує господарський суд повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи.

Для реалізації вказаних положень процесуального закону господарський суд наділений правом самостійно витребувати докази, залучати інших осіб до участі у справі, тощо.

Відповідно до п.п. 4, 11 ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки тощо, необхідні для вирішення спору, вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Так, предметом позову є визнання рішення позачергових загальних зборів акціонерів недійсним та скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

У зв'язку з чим, позивачем до позову додано рішення позачергових зборів акціонерів, яке є предметом оскарження та витяг з ЄДР від 07.10.2016 р. про вчинені реєстраційні дії, що також є предметом оскарження.

Крім того, в позовній заяві є посилання на конкретні документи, як на доказ, що є підставою оскарження, та які можуть бути подані позивачем в процесі розгляду справи.

Згідно п. 3.3 та абз. 7 п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», суд не вправі повернути позовну заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 ГПК з мотиву неподання документів, що є доказами, або подання не засвідчених належним чином копій документів, оскільки, позивач може їх подавати до закінчення розгляду справи.

Якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК України. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.

Висновки суду першої інстанції про те, що позивач повинен був завірити додані до позову документи, також, не відповідає вимогам нормативно-правових актів України та вимогам ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 21 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році» якщо копія документа, що є письмовим доказом, подається до господарського суду фізичною особою, то це може бути копія, засвідчена підписом особи, яка її подає, із зазначенням прізвища такої особи.

За наявності у суду сумнівів щодо відповідності копій документів чи інших матеріалів оригіналам він не позбавлений права та можливості витребувати у встановленому ГПК порядку оригінали таких документів (матеріалів) або їх нотаріально засвідчені копії (ст. 75 Закону України "Про нотаріат").

Схожа правова позиція наведена й у п. 9 Розділу IV «Питання доказування в судовому процесі» Інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 29.09.2009 р. № 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» згідно якої подання позивачем письмових доказів у незасвідчених належним чином копіях не визначається названим Кодексом як підстава для повернення позовної заяви. Тому господарський суд, прийнявши таку заяву, повинен ухвалою (про порушення провадження у справі або іншою) зобов'язати позивача подати у визначений судом термін оригінали (за необхідності) або належним чином засвідчені копії письмових доказів. У разі неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, господарський суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Стаття 55 Конституції України зазначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч. 3 ст. 8 Конституції України).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що повернення оскаржуваною ухвалою позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України є неправомірним.

З урахуванням викладеного, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду скасуванню.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України, у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.11.2016 р. у справі №910/20357/16 скасувати та направити справу до господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви.

Справу № 910/20357/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

Б.О. Ткаченко