Рішення № 6366674, 10.03.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"10" березня 2009 р. справа № 5020-11/103-2/036

За позовом:Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби на водних

об`єктах м. Севастополя

(99011 м. Севастополь, вул. Сенявіна, 3)

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5),

Севастопольська міська Рада

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Управління по контролю за використанням і охороною земель в місті

Севастополі

(м. Севастополь, вул. Д. Ульянова, 16)

за участю прокурора (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

про визнання договору недійсним та зобов`язання відповідача звільнити причал

рятувальної станції “Балаклава”

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

прокурор - Шульга А.М., посвідчення № 574 від 18.11.08, прокуратура міста Севастополя;

позивач - Сергеєв В.О., довіреність № б\н від 20.01.09, КС аварійно-рятувальна служба на водних об'єктах м. Севастополя;

відповідач не зявився, ФОП ОСОБА_1;

третя особа - не зявився, Фонд комунального майна Севастопольскої міської Ради;

третя особа - не зявився, Севастопольська міська Рада;

третя особа - Янчук А.П., довіреність № 293 від 23.02.09, Управління по контролю за використанням і охороною земель в м. Севастополі;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальна спеціалізована аварійно - рятувальна служба на водних об`єктах міста Севастополя (далі позивач) звернулась до суду з позовом до фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про визнання недійсним договору про співпрацю № б/н від 03.11.2004 та зобов`язання відповідача звільнити причал рятувальної станції “Балаклава”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність оспорюваного договору нормам Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.03.2007 порушено провадження по справі.

24.04.2007 позивач подав позовну заяву про зменшення позовних вимог, просить визнати недійсним договір про співпрацю № б/н від 03.11.2004 (том справи №1, а.с. 46-47).

04.04.2008 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, просить визнати господарські зобовязання, які ґрунтуються на правочині - договір про співпрацю № б/н від 03.11.2004 - недійсними повністю (том справи №2, а.с. 23-25).

29.01.2009 позивач подав заяву про виправлення помилки у заяві про уточнення позовних вимог від 04.04.2008, просить визнати повністю недійсним правочин - договір про співпрацю № б/н від 03.11.2004 (том справи №3, а.с. 27).

Ухвалою від 08.01.2009 на виконання розпорядження голови господарського суду міста Севастополя №2 від 08.01.2009 у звязку з закінченням строку перебування на посаді судді господарського суду міста Севастополя Дмитрієва В.Є. справа №5020-11/103 прийнята до провадження суддею Шевчук Н.Г. з привласненням номеру 5020-11/103-2/036.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог з посиланням на те, що укладаючи спірний договір сторони узгодили всі істотні умови договору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, третіх осіб, суд

ВСТАНОВИВ :

03.11.2004 між комунальною спеціалізованою аварійно - рятувальною службою на водних об`єктах м. Севастополя (АСС) та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 (Підприємець) укладений договір про співпрацю (далі - Договір) (том справи №1, а.с. 10).

Відповідно до розділу 1 Договору АСС доручає Підприємцю будівництво причалу на СС „Балаклава” за рахунок власних коштів. АСС не стягує оплату за стоянку плавзасобу Підприємця. По завершенню будівництва причалу дозволяється стоянка катера проекту 338М УКЛ-0041К біля причалу сумісно із плавзасобами СС „Балаклава”.

Строк дії Договору встановлений сторонами до 31.12.2014 включно, із наступною пролонгацією на 10 років (пункт 4.1 Договору).

Таким чином, фактично між сторонами укладений змішаний договір, який містить елементи договорів найму (оренди) та підряду.

Укладення зазначеного договору стало підставою для звернення Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби на водних об`єктах м. Севастополя з позовом до господарського суду про визнання його недійсним з тих підстав, що у спірному договорі відсутня істотна умова ціна договору, спірна земельна ділянка не належить на праві власності або користування позивачу чи відповідачу, у звязку з чим укладенням договору сторони порушили приписи статей 95, 125, 126 Земельного кодексу України, статті 189 Цивільного кодексу України.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до пункту 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Такими вимогами є:

-зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

-особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

-волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

-правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

-правочин, що вчиняється батьками (усиновителями), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 375 Цивільного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання його власником або користувачем документу, який посвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Порядок надання земельних ділянок в оренду передбачений статтями 123, 124 Земельного кодексу України.

Також слід зазначити, що відповідно до статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка це частина земної поверхні з встановленням меж, певним місцем розташування.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 02.04.2002 № 449 державний акт про право власності на земельну ділянку містить в якості обовязкових реквізитів земельної ділянки, як обєкта права:

-площу земельної ділянки,

-місце розташування земельної ділянки,

-цільове призначення земельної ділянки,

-план земельної ділянки, з встановленням його меж та координат, виконаний відповідно до норм законодавства про землеустрій.

Згідно зі статтею 40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Статтею 59 зазначеного кодексу передбачено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до пункту „в” частини 1 статті 20, пункту „д” частини 2 статті 25 Закону України “Про землеустрій” проведення землеустрою та підготовка документів з землеустрою є обовязковим при відведенні земельної ділянки.

Будь-які докази наявності у Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби на водних об`єктах м. Севастополя або у фізичної особипідприємця ОСОБА_1 прав на земельну ділянку, на якій розташований причал, побудований за Договором, відсутні, що підтверджено листом Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі (том справи №1, а.с. 150-151).

Судом встановлено, що інспекцією державного архітектурного будівельного контролю у місті Севастополі дозволу на здійснення будівельних робіт з реконструкції причалу №266 у Балаклавській бухті не видавалось, за самочинне здійснення будівельних робіт на відповідача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (том справи №1, а.с.92).

Викладене свідчить про те, що Комунальна спеціалізована аварійно - рятувальна служба на водних об`єктах м. Севастополя та фізична особапідприємець ОСОБА_1 не є землекористувачами зазначеної земельної ділянки в розумінні статті 125 Земельного кодексу України.

Таким чином, на момент укладення Договору позивач будь-яких прав на земельну ділянку, на якій побудована причальна споруда, що передавалась в оренду за цим договором, не мав, а тому не мав права на вчинення дій, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав по користуванню орендованим майном, а саме на надання зазначеної земельної ділянки відповідачеві для побудови причальної споруди.

Крім того, відповідно до статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. У спірному Договорі сторони не дійшли згоди з істотних умов договору, а саме з ціни Договору.

Таким чином, сторонами не були дотримані вимоги частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, що згідно пункту 1 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою визнання цього договору недійсним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби на водних об`єктах м. Севастополя про визнання недійсним договору б/н від 03.11.2004 про співпрацю, укладеного між комунальною спеціалізованою аварійно - рятувальною службою на водних об`єктах м. Севастополя (АСС) та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони порівну, оскільки спір між ними виник в результаті неправомірних дій обох сторін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним договір про співпрацю № б/н від 03.11.2004, укладений між Комунальною спеціалізованою аварійно - рятувальною службою на водних об`єктах міста Севастополя (99011 м. Севастополь, вул. Сенявіна, 3, р/р 26008945189281 в УСБ м.Севастополь, МФО 324195, ЄДРПОУ 03358251) та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в СФ КБ „ПриватБанк” м.Севастополя, МФО 324935, ЄДРПОУ НОМЕР_1), з моменту його укладення.

3.Стягнути з Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в СФ КБ „ПриватБанк” м.Севастополя, МФО 324935, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунальної спеціалізованої аварійно - рятувальної служби на водних об`єктах міста Севастополя (99011 м. Севастополь, вул. Сенявіна, 3, р/р 26008945189281 в УСБ м.Севастополь, МФО 324195, ЄДРПОУ 03358251) державне мито у розмірі 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59,00 грн. (пятдесят девять грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 16.03.2009.

Розсилка:

1.Комунальна спеціалізована аварійно - рятувальна служба на водних об`єктах м. Севастополя

(99011 м. Севастополь, вул. Сенявіна, 3)

2.ФОП ОСОБА_1

(АДРЕСА_1),

3.Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5),

4.Севастопольська міська Рада

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3),

5.Управління по контролю за використанням і охороною земель в місті Севастополі

(м. Севастополь, вул. Д. Ульянова, 16)

6.Прокуратура міста Севастополя

(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

7.Справа

8.Наряд