Ухвала суду № 63640419, 21.12.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 332/2728/16 Головуючий у 1 інстанції: Яцун О.С.

Провадження № 22-ц/778/4819/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

секретар: Мельник З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2016 року про відмову в забезпеченні позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, відсотків за користування грошовими коштами,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, який протягом розгляду справи уточнювала, до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, відсотків за користування грошовими коштами.

Посилаючись на укладення між сторонами договору позики від 10 листопада 2014 року та невиконання ОСОБА_4 зобовязань щодо повернення боргу, остаточно просила стягнути на її користь з відповідача суму боргу, відсотки за час користування грошовими коштами з урахуванням індексів інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми в розмірі 172 351 грн. 76 коп.

Під час розгляду справи ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, що оформлений на ОСОБА_5 та знаходиться користуванні ОСОБА_4, посилаючись на те, що вказаний автомобіль є спільною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення суду по даній справі.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2016 року відмовлено в забезпеченні позову за заявою ОСОБА_3

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою її заяву про забезпечення позову задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

У відповідності з положеннями ст. 210 ЦПК ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановлення; прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог; 2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновку суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Згідно зі ст.ст. 151 , 152 ЦПК України суд за заявою осіб, що беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до розяснень п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції зазначив, що згідно відповіді Регіонального сервісного центру в Запорізькій області вищезазначений автомобіль є власністю ОСОБА_5, яка не є стороною в справі; відомості щодо дати придбання цього майна або рішення суду, яким би було визнано, що зазначений автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя відсутні, а тому твердження позивача, що відповідачу належить 1/2 частина, безпідставні.

Проте з такими висновками не погоджується колегія суддів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, відсотків за користування грошовими коштами.

Посилаючись на укладення між сторонами договору позики від 10 листопада 2014 року та невиконання ОСОБА_4 зобовязань щодо повернення боргу, остаточно просила стягнути на її користь з відповідача суму боргу, відсотки за час користування грошовими коштами з урахуванням індексів інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми в розмірі 172 351 грн. 76 коп.

12 серпня 2016 року ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, що оформлений на ОСОБА_5 та знаходиться користуванні ОСОБА_4, посилаючись на те, що вказаний автомобіль є спільною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5

За змістом ч.1 ст.137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 20 вересня 2016 року задоволено заяву ОСОБА_3 та витребувано з Регіонального сервісного центру в Запорізькій області Міністерства Внутрішніх справ України інформацію:

-стосовно дати придбання автомобіля НОМЕР_1;

-підтвердження, що зазначений автомобіль оформлений на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1;

-стосовно наявності або відсутності у ОСОБА_6 посвідчення водія (а.с.13-14).

03.10.2016 року на адресу суду надійшов лист Регіонального сервісного центру в Запорізькій області Міністерства Внутрішніх справ України №31/8-8666 з додатком на 1-му аркуші, з якого вбачається, що транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; яка у сервісних центрах МВС області посвідчення водія не отримувала (а.с.22).

Зазначений лист не містить інформації щодо наявності або відсутності відомостей стосовно дати придбання ОСОБА_6 автомобіля НОМЕР_1 на виконання ухвали суду від 20 вересня 2016 року.

Крім того, постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову з посиланням на ненадання позивачем відомостей щодо дати придбання автомобіля, суд першої інстанції не звернув увагу, що додаток на 1-му аркуші до листа Регіонального сервісного центру в Запорізькій області Міністерства Внутрішніх справ України №31/8-8666 судом отримано не було.

З огляду на викладене, висновок суду про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_7 про забезпечення позову є передчасним, а тому ухвала суду відповідно до вимог ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18 жовтня 2016 року про відмову в забезпеченні позову скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: