Рішення № 63619446, 20.12.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2228/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дуковський О. Л.

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

головуючого судді Дуковського О.Л

суддів Письменного О.А., Мурашка С.І.

з участю секретаря Федоренко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного договору без номеру від 05.07.2010 року ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту у розмірі 12400,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач у порушення норм закону та умов договору, зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач, станом на 25.11.2015 року має заборгованість 25020,34 грн., яка складається з наступного: 12557,14 грн. - заборгованість за кредитом, 10048,56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 747,00 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи 500 грн. (фіксована частина) та 1167,64 грн. (процентна складова).

Рішенням Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення у справі про задоволення позовних вимог. Зазначає, що суд першої інстанції приймаючи рішення не повно зясував обставини, що мають істотне значення у справі, неправильно застосував норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 здійснила погашення заборгованості за договором позики 24.12.2015 в сумі 11455 грн. , а також наступний необхідний обовязковий платіж в сумі 1252 грн. , які не були включені до розрахунку заборгованості за кредитом, а також зважаючи на те, що позов до суду був поданий 11.01.2016 року.

З таким необґрунтованим висновком суду колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.07.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено договір без номеру, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту у розмірі 12400,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобовязання виконав, а саме надав позичальнику кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач у порушення зазначених норм закону та умов договору, зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач, станом на 25.11.2015 року має заборгованість 25020,34 грн., яка складається з наступного: 12557,14 грн. - заборгованість за кредитом, 10048,56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 747,00 грн. заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи 500 грн. (фіксована частина) та 1167,64 грн. (процентна складова).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з правочинів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ч.1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами 2,3 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За загальними положеннямиЦПК Україниобовязок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Згідност. 60 ЦПК Україникожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності у відповідача заборгованості перед Банком виходячи з наступного.

Суд дійшов висновку про відсутність заборгованості за кредитним договором

через надані відповідачем квитанції про внесення у рахунок погашення заборгованості

коштів 24.12.2015 в сумі 11455 гривень та у розмірі 1252 гривень 25.01.2016 року, які свідчать лише про часткове погашення наявної у відповідача заборгованості за кредитним договором.

Друковані відомості на підтвердження заборгованості за кредитним договором надані відповідачкою не завірені посадовими особами Банку і згідно ст. ст. 57, - 60 не можуть бути належними та допустимими доказами у справі.

До матеріалів справи ПАТ КБ «ПриватБанк» надано розрахунок заборгованості по

кредиту із зазначенням розміру відсоткової ставки, ставки пені, сум нарахувань за кожний

окремий проміжок часу, у тому числі - окремо по відсотках, пені, тілу кредиту; суму

нарахувань по кожному з видів зобов'язань, у тому числі накопичувальним порядком.

Розрахунок заборгованості містить підсумок із зазначенням складових частин

існуючої заборгованості відповідача, яка станом на 01.12.2016 року складає 10448,93грн.,яка складається з наступного: 10425,75 грн. заборгованість за кредитом; 23,18 грн. заборгованість про процентам за користування кредитом.

Поданий позивачем розрахунок, колегія суддів визнає належним та допустимим письмовим доказом на підтвердження заборгованості позичальника перед ПАТ «ПриватБанк»», оскільки доказів на спростування визначеного позивачем фактичного розміру заборгованості по кредитному зобовязанню, відповідачем суду не надано.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що як наслідок потягло за собою постановлення рішення, яке не ґрунтується на законі. Яке підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 313 ,ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2016 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 10448,93 грн. за кредитним договором № б/н від 05.07.2010 року., яка складається з наступного: 10425,75 грн. заборгованість за кредитом; 23,18 грн. заборгованість про процентам за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у сумі 104,49 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: