Ухвала суду № 63603231, 22.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

489/6871/15-к 22.12.2016

Провадження № 11-кп/784/1027/16Категорія: ст. 185 ч.2, ст. 307 ч.2 КК України

Головуючий 1 інстанції суддя Захарченко Д.В.

Доповідач апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.

У Х В А Л А

Про залишення апеляційної скарги без руху

22 грудня 2016 року м. Миколаїв

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Гребенюк В.І., розглянувши матеріали кримінального провадження № 12015150040003457 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, прокурора Ленінського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2016 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 307 ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

На зазначений вирок суду обвинувачений ОСОБА_2 у встановленому законом порядку подав апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам, встановленим ст. 396 КПК України.

Відповідно до вимог ст. ст. 393, 395 КПК України обвинувачений має право подати апеляційну скаргу, яка повинна відповідати вимогам, встановленим ст. 396 КПК України.

Зокрема, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначаються, окрім іншого, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Виходячи із положень цієї норми закону вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, повинні бути сформульовані у чіткій формі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити вирок без змін; 2) змінити вирок; 3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; 5) скасувати вирок і закрити кримінальне провадження; 6) скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Проте, обвинувачений ОСОБА_2 просить про ухвалення судом апеляційної інстанції такого судового рішення, яке не передбачено ст. ст. 407, 420, 421 КПК України, оскільки апеляційним судом новий вирок ухвалюється лише у разі, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення становища обвинуваченого.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить скасувати оскаржуваний вирок та ухвалити новий вирок, яким виключити з обвинувачення кримінальне правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Проте, такий вид рішення не передбачений діючим КПК України за наслідками апеляційного розгляду за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок суду першої інстанції, з огляду на правила ст. ст. 420, 421 КПК України.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі: 1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення; 2) необхідності застосування більш суворого покарання; 3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції; 4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

А згідно вимог ч. 1 ст. 421 КПК України обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у звязку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо з цих підстав апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Тобто, суд апеляційної інстанції має право постановити вирок лише у разі, коли це погіршує становище обвинуваченого за апеляційними скаргами осіб, перелік яких є вичерпним.

І обвинувачений до цього переліку не включений.

Тобто, ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі допустив такі суперечності, які унеможливлюють відкриття провадження та подальший апеляційний розгляд як такий.

Згідно ч. 1 ст. 399 КПК України суддя - доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати пятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

З огляду на наведені недоліки апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2, яка не відповідає вимогам п. 4 ч. 2, ч. 5 ст. 396 КПК України, вона підлягає залишенню без руху з наданням обвинуваченому строку для усунення зазначених недоліків в десять днів з дня отримання ним даної ухвали; та розясненням, що у разі, якщо недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк не будуть усунуті, апеляційна скарга буде повернутаобвинуваченому ОСОБА_2 відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Керуючись ч. 1 ст. 399 КПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 листопада 2016 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 185 КК України, залишити без руху.

Надати обвинуваченому ОСОБА_2 строк десять днів для усунення зазначених недоліків з дня отримання даної ухвали.

Розяснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у разі, якщо недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений строк не будуть усунуті, апеляційна скарга буде повернута їй відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_4