Постанова № 63603159, 22.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 521/15995/16-п 22.12.2016 22.12.2016 22.12.2016

Номер провадження: 33/784/307/16

.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі: головуючої судді Фаріонової О.М.

за участю секретаря Спанатій О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2016 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_3 та Петрова, 13, кв. 26

- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Згідно постанови суду, 24 серпня 2016 року о 22 год. 20 хв., у м. Одеса по вул. Адміральській, у районі буд. № 32, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 330 XD», н/з СВ ВЕ1870 АН, у стані алкогольного спяніння.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження. Апелянт зазначає, що 24.11.2016 року дізнався, що 21.11.2016 року до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла дана справа, яка розглянута 23.11.2016 року у його відсутність.

Стверджує, що смс-повідомлення про розгляд справи він не отримував та не надавав дозвіл на таке інформування. Вважає, що судом порушено вимоги ст. 277-2 КУпАП, оскільки йому своєчасно не вручено повістку. У звязку із цим, він був позбавлений можливості надати суду пояснення.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є правильними та ґрунтуються на досліджених доказах.

Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 24.08.2016 року о 22 год. 10 хв. керував транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України. Огляд на стан алкогольного спяніння проводився за допомогою приладу «Драгер», результат огляду становить 0,97 проміле алкоголю.

Наведені в протоколі обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Висновки судді про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного спяніння ґрунтуються на даних, які отримані за результатами проходження огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного спяніння, здійсненого з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alkotest», цифровий показник приладу становив 0,97 проміле алкоголю (при дозволених не більше 0,2 проміле).

За наведених обставин, суддя дійшов вірного висновку, визнавши ОСОБА_1 винним у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, чим порушені вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апелянта про неналежне його повідомлення про розгляд справи є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 21.11.2016 року був повідомлений про розгляд справи, який відбувався у Корабельному районному суді м. Миколаєва, про що йому достовірно було відомо, оскільки саме за його клопотанням справа була надіслана до даного суду.

Оскільки ОСОБА_1 не зявився до суду та не подав заяву про відкладення справи, суддя обґрунтовано розглянув справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ці матеріали були направлені спочатку для розгляду до Маліновського районного суду м. Одеси, тобто за місцем проживання ОСОБА_1, вказаному ним при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

За викликом Маліновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 зявився та подав клопотання про направлення матеріалів для розгляду в суді за іншим місцем проживання, вказавши у клопотанні, що він мешкає в АДРЕСА_1.

Саме за цією адресою проживання та за номером телефону, вказаним правопорушником у протоколі, Корабельний суд м. Миколаєва (куди надійшли матеріали з Маліновського районного суду м. Одеси), здійснив виклик ОСОБА_1 до суду.

В той же час, ОСОБА_1, достовірно знаючи про розгляд цих матеріалів в даному суді, не надав доказів на спростування даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення. Та обставина, що ОСОБА_1 не приймав участі у розгляді цієї справи, ніяким чином не впливає на законність та обгрунтованність прийнятого суддею рішення, яке ґрунтується на допустимих доказах.

Більш того, ОСОБА_1, подавши апеляційну скаргу на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва, в апеляційній скарзі вказав лише адресу, за якою він зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи за його апеляційною скаргою як за цією адресою, так і за адресою АДРЕСА_2, вказаній апелянтом в клопотанні до Маліновського районного суду м. Одеси. Проте, остання адреса не є дійсною, оскільки поштовим відділенням повідомлення повернено з вказівкою про неіснування цієї адреси.

Отже, зазначене свідчить про намір ОСОБА_1 ухилитися він адміністративної відповідальності. Однак його неявка до суду першої та апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи у його відсутність, оскільки апелянту достовірно відомо, в якому судді розглядалися матеріали про адміністративне правопорушення та подана ним апеляційна скарга, але він, зловживаючи своїми процесуальними правами, навмисно не повідомив суд про дійсну адресу проживання.

ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП та в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 289, 294 КУпАП, суд ,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2016 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча: ,