Постанова № 63603161, 16.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 487/5602/16-п 16.12.2016 16.12.2016 16.12.2016

Номер провадження: 33/784/293/16

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/784/293/16 Головуючий 1-ї інстанції Андрощук В.В..

Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

16 грудня 2016 року апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді: Значок І.С.

при секретарі Грабовецькій О.С.

за участі особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 вересня 2016 року, якою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, який мешкає: АДРЕСА_1,

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 374 грн.

Стягнуто судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою суду ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 31.08.2016 року о 08год. 25хв., керуючи транспортним засобом ЗАЗ TF 698К д/н НОМЕР_1 в м. Миколаєві по вул. 7 Поперечна на перехресті нерівнозначних доріг з вул. Фрунзе, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу транспортному засобу ГАЗ 2410 д/н К0729НІ, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по головній дорозі - вул. Фрунзе.,В результаті чого відбулось зіткнення, після чого водій т/з ГАЗ 2410 д/н К0729НІ продовжив рух праворуч, виїхав за межі проїзної частини, та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, та в подальшому наїзд на дерево. В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити в звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що судом першої інстанції не об'єктивно оцінено докази у справі, в зв'язку із чим зроблено помилковий висновок про наявність його вини у вчиненні ДТП.

Стверджує, що ДТП сталося в результаті того, що другий учасник цієї події - ОСОБА_4 рухався на великій швидкості і побачивши його автомобіль не прийняв заходів для уникнення ДТП, тобто на момент ДТП в діях водія ОСОБА_4 також мали місце порушення п. п.2.3 б, 12.3 ПДР, що також зумовило настання ДТП.

На думку апелянта, перевищення швидкості ОСОБА_4 свідчить той факт, що дерево, в яке врізалася його автомобіль, було «зрізане» від удару, а його крона впала на одноповерховий будинок, пошкодивши його дах. Пояснення ОСОБА_4 що він застосував гальмування, але не зміг уникнути ДТП, спростовується протоколом огляду місця пригоди та схемою до нього, згідно яких на місці ДТП слідів гальмування транспортних засобів не виявлено. Також цей факт підтвердив свідок ОСОБА_6

Зазначає, що суд першої інстанції, не витребував для огляду в судовому засіданні фотографії, які були зроблені в процесі огляду місця пригоди та транспортних засобів із застосуванням фотоапарата "Санон", про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.

Також вказує на те, що судом першої інстанції порушені вимоги ст.283 КУпАП, щодо обов'язкового зазначення у постанові нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне порушення, оскільки в резолютивної частини постанови, суддя не вказав статтю КУпАП за якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи захисника ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Висновок суду про те, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП обґрунтований і підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні, зокрема0 з урахуванням й тих, на які є посилання в апеляційній скарзі.

Судом вірно встановлено, що ОСОБА_2, керуючи автомобілем ЗАЗ TF 698К д/н НОМЕР_1 в м. Миколаєві по вул. 7 Поперечна на перехресті нерівнозначних доріг з вул. Фрунзе, рухаючись по другорядній дорозі, не надав дорогу транспортному засобу ГАЗ 2410 д/н К0729НІ, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по головній дорозі - вул. Фрунзе , в результаті чого відбулось зіткнення зазначених транспортних засобів.

Такий висновок суду ґрунтується даними зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП1№129019 від 31.10.2016 р, схемі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, постанові про закриття кримінального провадження від 20.10.2016 року, а також на показаннях водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_4 А саме про те, що водій ОСОБА_2 усвідомлював, що він рухається по другорядній дорозі по відношенню до дороги, по якій рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_4 Крім того,Ю ОСОБА_2 пояснив, що огляду автодороги в зоні перехрестя йому заважало дерево.

Вказані дані поза розумний сумнів свідчать про те, що зіткнення автомобілів сталось внаслідок дій ОСОБА_7, який керуючи автомобілем ЗАЗ TF 698К д/н НОМЕР_1 на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі по вул. 7 Поперечна, не надав дорогу транспортному засобу ГАЗ 2410 д/н К0729НІ, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по головній дорозі - вул. Фрунзе.

Доводи апелянта про те, що водій ОСОБА_4 рухався на великій швидкості і побачивши його автомобіль не прийняв заходів для уникнення ДТП, не спростовує вини ОСОБА_2 у порушенні вимог п.п.2.3б, 16.11 ПДР, що має прямий причинний взаємозв'язок його дій із настанням дорожньо-транспортної пригоди.

З огляду на зазначене місце ДТП, вирішуючи питання прямого причинного звязку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, а також забезпечення умов безпеки дорожнього руху, на переконання суду, пріоритетною є оцінка дій водіїв з точки зору дотримання ними правил глави 16 ПДР Проїзд перехресть.

Відповідно до п.16.11 ПДР, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Тобто, вимоги цього пункту передбачають повну відповідальність водія, який рухається по другорядній дорозі, за безпеку дорожнього руху. При цьому не слід розраховувати на дії інших водіїв відносно попередження можливих наслідків у результаті виникнення безпечних ситуацій.

Постанова судді відповідає вимогам ст.283 КУпАП, а саме вона містить найменування органу(посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, яки передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Так, постановляючи рішення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, суд у мотивувальній частині зазначив нормативно правовий акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, а саме визнав доведеним вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Як пояснив у апеляційному суді ОСОБА_2 таке рішення суду є для нього зрозумілим.

Отже, не зазначення у резолютивній частині постанови статті КУпАП за якою ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності є технічною помилкою, яка не впливає на правильність висновків суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

З огляду на наведене всі доводи апелянта суд визнає неприйнятними,тому підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення в постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 листопада 2016 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_1