Постанова № 63603144, 22.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 489/4357/16-п 22.12.2016 22.12.2016 22.12.2016

Номер провадження: 33/784/303/16

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33-784/303/16 Головуючий суду 1-ї інстанції: ОСОБА_1 Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий апеляційного суду: Значок І.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2016 року апеляційний суд Миколаївської області в складі:

Головуючої судді Значок І.С.

при секретарі Клімовій Л.В.

розглянув справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.11. 2016 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 Б, кв.98, з 28.09.2016 року взятий на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою: м. Київ, вул.Миколи Ушакова,

1-г, кв.125

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. Стягнуто судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови суду, ОСОБА_3 28.08.2016 р. о 03.45 год. по пров. 5 Інгульському, в районі будинку 21 в м. Миколаєві, керував транспортним засобом Volkswagen Passat Variant номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного спяніння та відмовився від проходження медичного огляду на стан спяніння у встановленому порядку, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на зазначену постанову подав апеляційну скаргу, в якій він просить постанову скасувати, справу направити на новий розгляд.

Вважає, що постанову прийнято внаслідок істотного порушення процесуальних норм права, оскільки, справу розглянуто у відсутності ОСОБА_3, що позбавило його можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КпАП України, зокрема, дати пояснення, заявити клопотання про допит свідків.

Зазначає, що ОСОБА_4 жодної повістки із зазначенням дати, часу і місця розгляду справи не одержував, а наявні в матеріалах справи листи про відправлення повісток не є належними у звязку з наявністю на них відміток поштового відділення «Про повернення у звязку з припиненням приймання відправлень».

Також вказує, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення свідки насправді були відсутні, тому вимога про проходження медичного огляду не відповідала встановленому законом порядку. Під час складення протоколу поліцейські ігнорували його законні вимоги про обов'язкову присутність двох не зацікавлених осіб та не зазначили про це в протоколі, в звязку із чим ОСОБА_4 вказав у протоколі що не згоден з ним.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З постанови вбачається, що суд визнаючи ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, належно врахував дані протоколу про адміністративне правопорушення АА2 №132765 від 28.08.2016 року, а також письмові пояснення двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відмову ОСОБА_3 в їх присутності на вимогу працівників ДАІ пройти огляд на стан спяніння на місці зупинки, відповідно до встановленого порядку.

Доводи захисника, про порушення судом вимог ст. 268 КУпАП, та що ОСОБА_3 не мав жодної інформації про рух адміністративної справи спростовуються заявою ОСОБА_3 до Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.09.2016 року про перенесення розгляду справи, що свідчить про обізнаність останнього про місце і час розгляду справи.

Разом з тим, в зазначеній заяві ОСОБА_3 не зазначив жодних даних про зміну його місця проживання та засобів звязку з ним. При цьому, долучив копію свого паспорту, у якій зазначена остання адреса його реєстрації.

З урахуванням вказаних даних, судом вірно застосовувались всі можливі заходи для належного оповіщення ОСОБА_3 про час розгляду справи за даними паспорту щодо його місця проживання та за наданим ним та зафіксованим у протоколі про адміністративне правопорушення номером телефону.

ОСОБА_3 також не повідомив суд про те, що з 28.09.2016р. він зареєстрований та проживає у м. Києві (про що зазначено у апеляційній скарзі), та про наявність у нього захисника.

З вищенаведеного вбачається, що ОСОБА_3 скористався своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, на власний розсуд.

Вказане свідчить про належне виконання судом вимог ст.277-2, 268 КУпАП та справу розглянуто у відсутності особи, притягнутої до адміністративної відповідальності при дотриманні вимог ст.38 КУпАП щодо строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того, апелянтом не надано доказів на підтвердження його доводів про те, що дані про свідків події належать іншим особам. Тому такі доводи суд вважає неприйнятними.

Що стосується адміністративного стягнення, накладеного на ОСОБА_3 судом першої інстанції, то воно відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для зміни або скасування постанови суду немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 відмовити.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2016 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_7