Постанова № 63603143, 21.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 488/3802/16-п 21.12.2016 21.12.2016 21.12.2016

Номер провадження: 33/784/298/16

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33-784/298/16 Головуючий суду 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий апеляційного суду: Значок І.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2016 року апеляційний суд Миколаївської області в складі:

Головуючої судді Значок І.С.

при секретарі Клімовій Л.В.

особи, притягнутої до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 листопада 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,-

- притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто судовий збір у розмірі 275,60 грн.

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови суду, ОСОБА_2 03.10.2016 року о 15.45 годині в м. Миколаєві під час керування транспортним засобом "ВАЗ 2101 3" д/н НОМЕР_1 по вул. Янтарна в районі будинку №98 перебував з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, почервоніння очей), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Апелянт не погоджується з висновком суду про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказує, що суд безпідставно не прийняв до уваги його пояснення про те, що він не відмовлявся проходити огляд на стан спяніння у встановленому законом порядку, але працівники поліції на надали йому змоги пройти огляд на місці затримання, що могли підтвердити свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, на письмові пояснення яких послався суд. Тому він пройшов огляд протягом 2 годин з моменту затримання в обласному наркологічному диспансері, про що свідчить виписка із медичної картки від 03.10.2016р. відповідно до якої він був тверезий. Також суд відмовив в його клопотанні про допит в судовому засіданні вказаних в протоколі свідків.

Дії працівників поліції, які відмовили йому у проходженні медогляду на місці зупинки, незаконними.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також зясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, зясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

Вказаний протокол складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції

«Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.

Факт відмови ОСОБА_2 на пропозицію патрульного поліцейського пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан наркотичного спяніння підтверджений письмовими поясненнями двох свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4

Так, з пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що 03.10.2016 року водій "ВАЗ 2101 3" д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2, якого зупинили патрульні поліцейські по вул. Янтарна в районі будинку №98, мав явні ознаки наркотичного спяніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідніть обличчя, почервоніння очей) та відмовився проходити медичний огляд на стан наркотичного спяніння в медичному закладі (а.с. 2,3).

В суді першої інстанції, ОСОБА_2 змінював показання. Тому, з огляду на їх суперечливість, суд визнав, такі показання засобом його захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

У апеляційному суді ОСОБА_2 підтвердив, що відмовився від проходження медогляду у закладі здоровя, та просив пройти його на місці зупинки.

Таким чином, суд вірно встановив фактичні обставини правопорушення, і дійшов до вірного висновку про порушення ОСОБА_2 п.2.5 Правил дорожнього руху України, що є підставою для притягнення його до відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, є вірним.

Надана ОСОБА_2В виписка із амбулаторної карти від 03.10.2016 року про перебування ним у тверезому стані, на правильність висновку суду не впливає, оскільки, медогляд проведено з порушенням процедури, передбаченої Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоровя України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).

Так, відповідно до п. 9 розділу 2 Інструкції результати огляду водіїв транспортних засобів в закладах охорони здоровя можуть вважатися достовірними лише в тому випадку, якщо такий огляд проведено в присутності поліцейського та не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до п.12. розділу 2 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоровя.

Наведене свідчить, що працівниками поліції порядок проведення огляду водія ОСОБА_2 на виявлення стану наркотичного сп'яніння не було порушено, а їх дії відповідають вимогам зазначеної вище Інструкції.

Крім того, не знайшли свого підтвердження доводи апеляції щодо неправомірної відмови суду у допиті свідків події.

Так, у апеляційному суді ОСОБА_2 у цій частині пояснив, що свою думку про виклик свідків він озвучив суду після оголошення судового рішення. Вказане про порушення принципу повного і всебічного дослідження обставин справи не свідчить.

Отже, в ході апеляційного перегляду твердження ОСОБА_2 щодо порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, свого підтвердження не знайшли.

Стягнення накладено судом з урахуванням правил, визначених ст. 33 КУпАП.

Зважаючи на вищевикладене, оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 17 листопада 2016 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_5