Ухвала суду № 63590346, 22.12.2016, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1254/16-к

У Х В А Л А

22 грудня 2016 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого - суддіЗалеської А.О.

при секретарі Руденко О.М.

з участю прокурораХандошко О.О.

захисника обвинуваченогоза призначеннямОСОБА_1

обвинуваченогоОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Переяслав-Хмельницькому клопотання прокурора Переяслав-Хмельницького відділу Бориспільської місцевої прокуратуриОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, без постійного зареєстрованого місця проживання, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, вул, Свердлова, 6-а, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_2Ф обвинувачується у вчиненні незакінченого замаху на крадіжку чужого майна, вчинену повторно, поєднану з проникненням до приміщення магазину, що мало місце 23.11.2015 в м. Переяслав-Хмельницькому по вул. Шкільна, 52.

25.07.2016 ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області йому було обрано запобіжний захід у видів тримання під вартою.

Ухвалами суду від 08.09.2016 та від 25.10.2016 вказаний запобіжний захід було продовжено. 23.12.2016 закінчується строк тримання під вартою обвинуваченого

Прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 на 60 днів.

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, а також схильність до вчинення кримінальних правопорушень. Прокурор зазначив, що ОСОБА_2 раніше судимий, покарання за попереднім вироком не відбув, знову обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому усвідомлює факт неможливості призначення йому мінімальної міри покарання, що може підштовхнути його до переховування від суду.

Захисник обвинуваченого та сам обвинувачений ОСОБА_2 просили звільнити його з під варти, вважають, що прокурором не доведені ризики переховування його від слідства та суду, оскільки він до самого моменту затримання працював і не збирався тікати і це слідчому та прокурору було відомо. Крім цього, обвинувачений зазначив, що його вина в інкримінованому злочині не доведена тими обставинами, які викладені в обвинувальному акті і він готовий, перебуваючи на волі боротися в суді за справедливий вирок. На даний час він є одруженим і може проживати за місцем реєстрації своєї дружини, яка бажає його зараєструвати. Крім цього його мати є хворою та потребує його допомоги.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши наявні в матеріалах провадження документи, суд дійшов наступних висновків.

В силу п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_2 обвинувачується у замаху на вчинення тяжкого здочину (ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України).

Судом не встановлено будь-яких обставин, що вказували б на зменшення ризиків, які існували на час обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. До того ж обвинувачений повідомив, що зареєстрованого місця проживання наразі в нього немає, а проникнення в чуже приміщення він здійснив лише для того, щоб його тимчасово помістили в ізолятор. Отже застосовувати домашній арешт чи особисте зобов»язання з прив»язкою до певного помешкання і навіть місцевості, суд не може.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені обвинуваченим кримінального правопорушення у поєднанні з тяжкістю покарання, передбаченого санкцією відповідної норми кримінального закону, а також наявність кількох судимостей за злочини проти власності, те, що за ним рахується невідбуте покарання у виді позбавлення волі з випробуванням за попереднім вироком суду , дає підстави вважати, що ОСОБА_2 може уникати кримінальної відповідальності та вчиняти нові злочини. Крім цього, розгляд кримінального провадження по суті тільки розпочато і свідки ще не допитувались, а тому тримання обвинуваченого під вартою виключить можливість незаконного впливу на них.

На переконання суду продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою усуне вищевказані ризики та забезпечить обєктивний розгляд даного кримінального провадження у строки, передбачені законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про доцільність продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених, цим кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків передбачених статтею 177 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Беручи до уваги особу обвинуваченого,наявність ризиків того, що він може ухилятись від кримінальної відповідальності чи продовжувати злочинну діяльність,ступінь суспільної небезпечності злочину, який інкримінується ОСОБА_2, керуючись ст.ст.177, 182, 183, 197, 199,331 КПК України , суд

УХВАЛИВ:

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 до 18 лютого 2017 року, утримуючи його в Київському СІЗО № 13 Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 25 мінімальних заробітних плат, що складає 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп.

Розяснити, що згідно з ч.7 ст.182 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок 37312001001732 ГУДКСУ у Київської області, м. Київ, установа 26539682 Переяслав Хмельницький міскрайонний суд м. Києва, МФО 821018.

Відповідно до ч.3, 8 ст.182, ч.5 ст. 194 КПК України у разі невиконання обовязків заставодавцем а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, зокрема: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Залеська