Постанова № 63585997, 22.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7595/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губська О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника позивача Мельникової Л. В., представника відповідача Денисенко О. Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Газ Бюро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Транс-Газ Бюро» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання копій наказів від 31 січня 2015 року № 269 та від 12 лютого 2015 року № 390 про проведення позапланових перевірок платника та щодо неповідомлення позивача про проведення цих перевірок; визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі наказу від 12 лютого 2015 року № 390; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 квітня 2015 року № 40226552208 та № 40126552208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року у справі № 826/7595/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2016 року № К/800/45046/15 попередні судові рішення у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, однак, оскаржувану постанову суду - змінити в частині мотивування з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з наказом ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 31 січня 2015 року № 269 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та у зв'язку із надходженням постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції Поліщука А. М. від 29 грудня 2014 року наказано забезпечити проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Транс-Газ Бюро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2014 року в частині питань, визначених постановою слідчого від 29 грудня 2014 року (а. с. 213 Т. 2).

З акту щодо неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Транс-Газ Бюро» від 02 лютого 2015 року № 99/26-55-22-08/37634827, складеним головним державним ревізором-інспектором Безсмертним І. А., вбачається, що безпосередньо при виході на перевірку, під час якої планувалось вручити позивачу вищевказаний наказ, ознайомити його з направленням на перевірку та повідомити про дату, час та місце її проведення було встановлено відсутність посадових осіб позивача за адресами: м. Київ, вул. Щорса, 31, поверх 2, кв. 22 та м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2 (а. с. 215).

Відповідно до наказу ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 12 лютого 2015 року № 390 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та у зв'язку із надходженням постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції Поліщука А. М. від 29 грудня 2014 року наказано забезпечити проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Транс-Газ Бюро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2014 року в частині питань, визначених постановою слідчого від 29 грудня 2014 року (а. с. 217Т. 2).

Згідно зворотнього повідомлення певна документація (відповідач вказує, що наказ № 390) була направлена відповідачем на адресу позивача (одну з тих, за якою було здійснено вихід) 12.02.2015 р. та отримано позивачем 19.02.2015 р. (а. с. 218 Т. 2).

Текст повідомлення про дату, час та місце проведення перевірки та докази ознайомлення з ним позивача матеріали справи не містять.

Не містить такої інформації і наказ № 390.

В той же час, відповідач у акті перевірки від 04.03.2015 р. № 183/26-55-22-08/37634827, як на підставу для її проведення, посилається на повідомлення про початок документальної позапланової невиїзної перевірки № 86/26-55-22-08 від 14.02.2015 р. (а. с. 56 Т. 1).

За результатами проведеної на підставі ст. 79 ПК України документальної невиїзної перевірки, оформленої вищезазначеним актом, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 15 квітня 2015 року № 40126552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток на 6704639, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 5363711, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1340928, 00грн.; від 15 квітня 2015 року № 40226552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість на 7166286, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 5733029, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 1433257, 00 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У відповідності до п. п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивача обидва рази не було належним чином сповіщено про призначення та проведення перевірки, що призвело до порушення його права надавати до перевірки первинну документацію і пояснення та створило ситуацію, коли податковий орган, обмежений даними податкової звітності та баз даних АІС Податковий блок, дійшов хибного висновку про відсутність первинної документації позивача з його контрагентами.

Між тим, судом першої інстанції систематизовано та проаналізовано наявні в матеріалах справи первинні документи та встановлено їх достатність для однозначного висновку про реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Старксервіс», ТОВ «Нью Девелопмент Лімітед Лоу» та з ТОВ «Амаркет ЛТД».

В той же час, у відповідності до ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Так у постанові від 27.01.2015 р. (справа № 21-425а14) ВС України дійшов наступного висновку: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

В мотивувальній частині вказаного рішення ВС України зазначив, що вважає помилковим тлумачення касаційним судом у зазначеній справі і пункту 79.2 статті 79 ПК як такого, що не містить жодної вимоги про необхідність отримання платником податків наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення саме виключно до початку перевірки.

Ця норма встановлює, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 79.2 статті 79 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 24 травня 2012 року № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» такого змісту: «Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки». Це доповнення не змінює регулювання, воно уточнює дійсний зміст попередньої норми.

Як буквальне тлумачення аналізованої норми, так і системне тлумачення приписів ПК, КАС виключають тлумачення, яке навів касаційний суд у справі, що розглядається.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК.

Тлумачення, яке навів суд касаційної інстанції у цій справі, не відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків, допускає можливість недосягнення перевіркою її мети, невиконання платником податків обов'язку надати посадовим (службовим) особам органів податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Не врахувавши такої правової позиції Верховного Суду України у даній справі щодо застосування п. 79.2 ст. 79 ПК України, суд першої інстанції обґрунтованих мотивів такого неврахування не навів, тим самим позбавивши платника податку права на дотримання відносно нього вимог вказаної норми контролюючим органом.

В той же час, в розумінні ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, в тому числі, органів державної влади, а не навпаки.

Проводячи невиїзну перевірку без повідомлення про дату час та місце її проведення, відповідач штучно створив умови для неподання позивачем до перевірки первинної документації і, тим самим, спрогнозував негативні для позивача наслідки її проведення.

За цих обставин бездіяльність відповідача щодо невручення наказу № 269, неповідомлення про проведення невиїзної перевірки та, власне, дії по проведенню перевірки є незаконними, так само як і правові наслідки такої перевірки у вигляді донарахування грошових зобов'язань.

Відтак, доводи апеляційної інстанції не спростовують позицію суду першої інстанції, проте, обставини, які стали підставою для прийняття такого рішення, досліджені судом першої інстанції помилково та суперечать позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України.

У відповідності до п. 1 статті 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення частково не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, однак до неправильного вирішення справи це не призвело, а тому наявні підстави для його зміни в мотивувальній частині.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 203, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПО С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Газ Бюро» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2016 року змінити в частині мотивування.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 22.12.2016 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.