Ухвала суду № 63581781, 21.12.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7483/16 Головуючий 1 інст.

Справа № 640/1920/15-ц ОСОБА_1

Категорія: інша Доповідач Яцина В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 року м. Харків.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Яцини В.Б.,

суддів: -ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря : Баранкової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 04 листопада 2016 року за заявою представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого листа до виконання,

ВСТАНОВИЛА:

20.10.2016 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6В звернувся до суду із заявою про поновлення строку для предявлення виконавчого листа до виконання, мотивуючи вимоги тим, що 19.10.2015 року Апеляційний судом Харківської області було ухвалено рішення по цій справі №640/1920/15-ц, після чого, 21.10.2015 року він звернувся до Київського районного суду м. Харкова із заявою про видачу виконавчого листа. Зазначав, що отримати виконавчий лист він не зміг через направлення справи до касаційної інстанції за зверненням представника ОСОБА_7, а працівниками канцелярії йому було розяснено, що після повернення справи з касаційної інстанції виконавчий лист буде направлено поштою. Вказав, що в вересні 2016 року він знову звернувся до канцелярію суду щодо отримання інформації про зазначений виконавчий лист, проте йому не надали такої інформації, пославшись на неприймальний час. Однак, зясувавши приймальні дні та години, він не зміг звернутися до суду за станом здоровя раніше 20 жовтня 2016 року, так як є інвалідом війни в Афганістані 2 групи і до 20 жовтня 2016 року погано себе почував, а ОСОБА_4 у цей час знаходилась за межами Харківської області.

Тому просив суд причину пропуску строку дій предявлення виконавчого листа до виконання визнати поважною та поновити строк для його предявлення до виконання.

Представник ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав доводи заяви, просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, посилався на її необґрунтованість.

Інші сторони у справі, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилися, про день і час розгляду заяви повідомлялись належним чином, про причини неприбуття суд не повідомляли, а відтак суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутності учасників процесу, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню питання (ч. 2 ст.371 ЦПК України).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2016 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з такою ухвалою представник ОСОБА_4-ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить її скасувати та постановити нову, якою поновити пропущений строк для предявлення до виконання виконавчого листа, виданого 20 жовтня 2016 року на виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 19 жовтня 2016 року. При цьому посилався на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини про наявність поважних причин пропуску строку на предявлення документа до виконання.

Колегія суддів , вислухавши суддю доповідача, пояснення представника зацікавленої особи боржника ОСОБА_7, за відсутності інших учасників судового засідання, які були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що не перешкоджає розглядові справи, дослідивши матеріали справи та відповідно до ст. 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції, яка діяла на час постановлення рішення, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно до ч.1,2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч.1 ст.371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк предявлення виконавчого документу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2015 року цивільна справа за позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» в особі Харківського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк», ОСОБА_4, про встановлення кредитного договору, розірвання договору іпотеки, визнання кредитного договору припиненим, і зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, про стягнення суми боргу, була розглянута.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 19 жовтня 2015 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 серпня 2015 року було змінено, а саме скасовано в частині визнання припиненим кредитного договору №02417/02-12 від 10 лютого 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_7 у звязку і поєднанням боржника і кредитора в одній особі, визнання припиненим у звязку із припиненням основного зобовязання договору іпотеки №02417/02-12/8-1 від 10 лютого 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_7 та в задоволені позову в цій частині ОСОБА_7 - відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_4 було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 49958,36 грн. заборгованості за кредитним договором №02417/02-12 від 10 лютого 2012 року та 1499,58 грн. судового збору. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

29 жовтня 2015 року справа повернулась до Київського районного суду м. Харкова, про що свідчить вхідний штамп, відтиск якого міститься на супровідному листі Апеляційного суду Харківської області.

З матеріалів справи вбачається, що 21 жовтня 2015 року представник ОСОБА_6 звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа, резолюцією судді було надано дозвіл на його видачу.

Представник ОСОБА_6 своєчасно звернувся із заявою про тримання виконавчого листа. Вказаний виконавчий лист вчасно не отримав.

В якості поважних причин представник заявника зазначав, що 06.11.2015 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_7, на підставі якою, ухвалою суду від 09.11.2015 року цивільну справу№640/1920/15 було витребувано з суду першої інстанції.

17.11.2015 року Київський районний суд м. Харкова направив цивільну справу №640/1920/15-ц до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для розгляду.

28 грудня 2015 року справа повернулась до Київського районного суду м. Харкова, рішення Апеляційного суду Харківської області залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що у період часу з 28 грудня 2015 року до 19 жовтня 2016 року ОСОБА_4 та її представник не звертались за отриманням виконавчого листа, відомостей про необхідність направлення його по пошті у заяві від 21.10.2015 року не значилось, нову заяву, в якій би містилось прохання про направлення виконавчого листа по пошті, позивач за зустрічним позовом та її представник до суду не надавали.

Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа) було встановлено, що строк предявлення виконавчого документа до виконання судових рішень становить один рік, який починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Таким чином, строк предявлення до виконання виконавчого листа № 640/1920/15-ц, виписаного Київським районним судом м. Харкова 19 жовтня 2015 року встановлено до 20 жовтня 2016 року.

Як передбачено частиною першою статті 371 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для предявлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Обґрунтовуючи необхідність поновлення строку предявлення виконавчого листа до виконання, представник посилалась на те, що йому влітку та у вересні 2016 року в канцелярії суду в усному порядку було відмовлено у видачі виконавчого листа, оскільки він звернувся у неприймальні години, а після того він не зміг звернутися, оскільки погано себе почував.

Відмовляючи у поновленні процесуального строку, районний суд послався на те, що заявник не довів поважних причин пропуску строку предявлення виконавчого листа до виконання.

Однак при цьому районний суд не звернув уваги, що ОСОБА_4 після набрання чинності рішення районного суду, 19 жовтня 2015 року, через свого представника вчасно звернулася до районного суду із заявою про видачу виконавчого листа, 21.10.2015 року, але виконавчий лист суд видав її представнику лише 20.10.2016 року, майже через рік, що обєктивно позбавило можливості стягувачу звернути виконавчий лист до примусового виконання в межах передбаченого ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа) річного строку. В матеріалах справи відсутні дані про те, що районний суд на протязі цього строку направляв виконавчий лист стягувачу ОСОБА_4 Після отримання заяви про видачу виконавчого листа саме районний суд є відповідальний за його вчасну видачу, а оскільки суд свого позитивного обовязку не виконав, покладання відповідальності на таке прострочення на заявника є надмірним процесуальним тягарем. При таких обставинах, вказані причини пропуску процесуального строку слід визнати поважними і поновити цей строк.

Таким чином, оскільки питання про поновлення строку було вирішено судом першої інстанції з порушенням процесуального права, то з передбачених п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підстав колегія суддів скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє з цього питання ухвалу про задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, ст.ст. 312, 313, 315, 319, 323-325, 327 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2016 року скасувати.

Заяву ОСОБА_4 задовольнити. Поновити ОСОБА_4 процесуальний строк для предявлення виконавчого листа, виданого Київським районним судом м. Харкова 19 жовтня 2015 року по справі № 640/1920/15-ц для примусового виконання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і при цьому касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя

Судді колегії