Ухвала суду № 63572644, 19.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

19 грудня 2016 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Прокопенко О.Б., розглянувши заяву державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «Дубекспо» до Інспекції про стягнення суми бюджетного відшкодування та пені,

в с т а н о в и в:

Інспекція подала до Верховного Суду України заяву про перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року у вищевказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду України від 7 листопада 2016 року заяву Інспекції залишено без руху, оскільки у заяві Інспекція посилалася ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2014 року (справа № К/800/10118/13), яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, проте не додала до заяви копію цього рішення. До того ж додана до заяви копія оскаржуваної ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року не була завірена належним чином. Крім того, заяву було подано з пропуском строку на оскарження, Інспекція заявила клопотання про його поновлення, однак у заяві не навела належного обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання заяви.

У зв'язку з наведеним заявнику було надано строк для усунення зазначених недоліків заяви.

На виконання ухвали Верховного Суду України від Інспекції надійшло клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року з наведенням поважності причин пропуску цього строку. Також заявник подав до суду уточнюючу заяву, у якій оскаржує рішення суду касаційної інстанції на підставі пункту 1 частини першої статті 237 КАС і наводить в обґрунтування заяви постанови Верховного Суду України від 7 червня та 12 липня 2016 року ( справи №№ 21-1067а16, 21-794а16 відповідно), проте не вказує та не додає на порівняння копії різних за змістом рішень судів касаційної інстанції, які підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, як того вимагає пункт 3 частини першої статті 2391 КАС.

Отже недоліки, які були визначені в ухвалі Верховного Суду України, станом на 19 грудня 2016 року заявник повністю не усунув.

Таким чином, оскільки заяву подано без додержання вимог статей 239, 2391 КАС та заявник не усунув її недоліки протягом установленого Верховним Судом України строку, то заява відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 2392 цього Кодексу <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2014_04_27/pravo1/T052747.html?pravo=1> підлягає поверненню заявнику.

Із урахуванням наведеного та керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтею 2392 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Верховного Суду України

у х в а л и в:

Заяву державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2015 року повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України О.Б. Прокопенко