Постанова № 63569980, 14.12.2016, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1980/16-а

Категорія 27 2-а/689/33/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2016 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Соловйова А.В.,

при секретарі Цмикайло Т.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача - Цимбалюк О.В., Сурник А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Хмельницької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил №0100/40000/16 від 30.09.2016 р., якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу за порушення, передбачене ч. 2 ст. 469 МК України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.02.2016 р. позивач ввіз на територію України в режимі «транзит» автомобіль Toyota RAV4 реєстраційний номер НОМЕР_1 (Естонія). Вважає незаконними дії працівників митного органу по внесенню даного транспортного засобу в режим транзит, оскільки відповідно до ст. 90 МК України цей режим стосується лише транспортних засобів комерційного призначення. Ввезений транспортний засіб належить до транспортних засобів особистого користування. Покликається на відсутність у своїх діях порушення, передбаченого ч. 2 ст. 269 МК України, оскільки відповідно до рішення Конституційного суду України №1-рп/2015 від 31.03.2015 р., користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у ч. 2 ст. 469 МК України.

В судових засіданнях позивач позов підтримав з аналогічних мотивів. Визнав, що зазначений автомобіль на підставі виданої ним довіреності був придбаний представником - ОСОБА_5 в Естонії та переданий позивачу за межами України поблизу пункту пропуску в м. Ужгород. Позивач є резидентом України, набув даний автомобіль у власність та виступав декларантом під час митного оформлення автомобіля. Позивач не мав наміру вивозити даний автомобіль за межі України, ввозив його для тривалого особистого використання на території України, однак, власноручно заповнив митну декларацію із зазначенням режиму ввезення - транзит з метою уникнення необхідності сплати митних платежів. Дії відповідача по притягненню його до відповідальності за порушення митних правил вважає порушенням його конституційних прав.

Представник позивача позов підтримав. Покликається на те, що до відповідальності, передбаченої ст. 470 МК України за перевищення встановленого статтею 95 МК України 10-денного строку доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення, позивач не притягувався, а ч. 2 ст. 269 МК України, зазначена в оскаржуваній постанові не стосується даного випадку.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечили з мотивів, зазначених у запереченнях. Покликаються на свідоме обрання позивачем режиму митного ввезення автомобіля як транзиту, а не як тимчасового ввезення, свідоме порушення позивачем зазначеного режиму, що полягало у невивезенні автомобіля до іншого митного органу, а продовженні його використання на території України без сплати необхідних платежів і без завершення митного оформлення. Вважають, що рішення Конституційного суду України №1-рп/2015 від 31.03.2015 р. не стосується суті спору, оскільки у ньому розглядалось питання режиму «тимчасового ввезення», а не «транзиту». Ствердили, що до відповідальності за порушення ст. 470 МК України позивач не притягувався, оскільки на момент виявлення такого порушення сплив встановлений законом строк притягнення позивача до відповідальності, у той час як порушення, передбачене ч. 2 ст. 469 МК України носить триваючий характер.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення, суд встановив наступне.

У відповідності до технічного паспорту НОМЕР_2 від 23.02.2016 р., ОСОБА_1 є власником автомобіля Toyota RAV4 реєстраційний номер НОМЕР_1 (Естонія). З реєстрації в Естонії автомобіль знятий не був і 26.02.2016 р. був ввезений ОСОБА_1 на митну територію України на підставі митної декларації із зазначенням мети переміщення - транзит. Позивач визнав, що митна декларація заповнювалась їм особисто, чим спростовуються його покликання на протиправні дії працівників митного органу, які поставили у митний режим «транзит» транспортний засіб особистого користування, а не комерційного призначення. Крім того, згідно із п. п. 59, 60 ст. 4 МК України, відмінність між транспортними засобами комерційного призначення та особистого користування полягає у меті їх подальшого використання, відомості про яку у визначений спосіб зазначає у декларації декларант.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не мав наміру здійснювати транзит транспортного засобу між митними органами, як це передбачено у ст. 90 МК України, у строки, визначені ст. 95 МК України, а ввіз зазначений транспортний засіб для тривалого використання на території України. Режим «транзит» був заявлений ним для уникнення необхідності митного оформлення автомобіля та сплати відповідних платежів. Ці обставини визнані позивачем.

П. 1 ч. 1 ст. 95 МК України передбачено строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Зазначений строк позивачем не дотриманий. Відповідальність за перевищення зазначеного строку передбачена у ст. 470 МК України, однак, до відповідальності за зазначене порушення позивач не притягувався, дослідження причин цього виходить за межі предмету спору.

Згідно із ст. 93 МК України, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні, зокрема, перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Представники відповідача ствердили, що у зв'язку із перевищенням ОСОБА_1 вказаного строку, 18.03.2016 р. Закарпатською митницею ДФС було внесено відповідне орієнтування, а 22.07.2016 р. відповідач скерував ОСОБА_1 відповідного листа.

Оскаржуваною постановою від 30.09.2016 р. №0100/40000/16 в справі про порушення митних правил ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 469 МК України та накладено на нього штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн.).

В судовому засіданні представники відповідача покликались, зокрема, на розпорядження позивачем зазначеним автомобілем, який перебуває під митним контролем в режимі транзит, що, як стверджувалось, полягає у його невивезенні за межі митної території України. Однак, така поведінка не охоплюється терміном «розпорядження» і порушення, яке б полягало у розпорядженні, позивачу не вмінюється по тексту оскаржуваної постанови.

Оскаржувана постанова винесена у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 автомобіль не вивіз, а натомість продовжує ним користуватись. Факт такого користування автомобілем позивач визнав.

Згідно із ч. 2 ст. 469 МК України передбачена відповідальність за зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився. У даному випадку позивача притягнуто до відповідальності за користування без дозволу органу доходів і зборів товаром (автомобілем), митне оформлення якого не закінчено (ст. 102 МК України).

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 31.03.2015 р. №1-рп/2015 у справі №1-4/2015 за конституційним зверненням ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 469 МК України встановлено, що користування або розпорядження транспортними засобами особистого користування, які поміщені в митний режим тимчасового ввезення на митну територію України, не є адміністративним правопорушенням, передбаченим у частині другій статті 469 Митного кодексу України. Покликання представників відповідача на те, що даним рішенням Конституційного суду України надано тлумачення правовим нормам щодо іншого режиму - тимчасового ввезення, а не транзиту, до уваги не приймається враховуючи зміст ч. 2 ст. 469 МК України, який стосується дій з будь-яким товаром, митне оформлення якого не завершено, а не лише таким, який був тимчасово ввезений. Покликання на цей режим у рішенні обумовлено лише змістом порушеного перед Конституційним судом України питання.

Таким чином, саме по собі користування ввезеним транспортним засобом не містить ознак об'єктивної сторони правопорушення, зазначеного в ч. 2 ст. 469 МК України.

Згідно із ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі вимоги відповідачем дотримані не були, у зв'язку із чим є підстава, передбачена в п. 1 ч. 1 ст. 531 МК України, для скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159 - 162, 171-2 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0100/40000/16 від 30.09.2016 р., винесену Хмельницькою митницею Державної фіскальної служби України про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 469 МК України.

В світлі рішення Конституційного Суду України від 08.04.2015 р. №3-рп/2015 у справі №1-6/2015 на постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Суддя підпис

Копія вірна:

Суддя А.В.Соловйов