Рішення № 63536116, 12.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/10426/2016 Головуючий у І інстанції Маринченко М.М.

Доповідач Котула Л.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Волошиної В.М., Слюсар Т.А.

За участю секретаря Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1ОСОБА_15 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання майна особистою приватною власністю, визнання недійсним договорів, поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и л а

У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Зазначав, що 15 липня 2004 року між ним та відповідачем було зареєстровано шлюб.

Від шлюбу мають дві доньки: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В період шлюбу ними було придбане наступне майно, а саме :

квартиру, що набута на ім'я відповідача на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31 січня 2008 року АДРЕСА_1, загальною площею 122, 10 кв. м, вартістю 1 717 909, 00 грн., а за погодженням сторін дорівнює еквіваленту по курсу НБУ 340 180, 00 дол. США. Як на факт підтвердження фінансової можливості придбання зазначеної квартири посилався на виписки з банківських рахунків позивача.

Крім цього, для придбання квартири 21.07.2007 позивачем було отримано від ОСОБА_6 у позику 1 500 000 грн., що на момент отримання позики становило 300000 дол. США, з яких, 1 010 000 грн. 23.07.2007 були сплачені продавцю квартири на підставі попереднього договору купівлі-продажу від 23.07.2007 , а решта 23.07.2007 була покладена на банківський рахунок та знята декількома операціями по видачі готівки перед укладенням основного договору. Також зазначав, що за час шлюбу у зазначеній квартирі був проведений ремонт, що значно збільшило її у вартості, що підтверджується відповідними фотографіями на момент купівлі квартири та на сьогоднішній день;

- ј частину нежилого будинку, що набута на ім'я позивача на підставі договору купівлі-продажу нежилого будинку від 19 грудня 2007 року , що розташований по АДРЕСА_2 , загальною площею 213, 60 кв.м., вартістю 757 500,00 грн.;

- громадську вбиральню, що набута на ім'я позивача на підставі договору купівлі - продажу від 07 грудня 2010 року, знаходиться в АДРЕСА_3, загальною площею 44, 6 кв.м, вартістю 20 000 грн. та земельну ділянку надану для обслуговування господарських будівель та споруд, що набута на ім'я позивача на підстав договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 грудня 2010 року, що розташована у АДРЕСА_3, площею 0, 0750 га, кадастровий номер НОМЕР_6, вартістю 30 000 грн.;

- земельну ділянку, що набута на ім'я позивача на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08 вересня 2010 року, площею 4, 9512 га, кадастровий номер НОМЕР_7, що розташована за адресою : Київська обл., Вишгородський район, Димерська селищна рада, за межами населеного пункту, вартістю 600 600, 00 грн.;

- житловий будинок , що придбаний на ім'я ОСОБА_10 та подарований відповідачу на підставі договору дарування від 06 грудня 2008 року, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_4, вартістю 71 589, 00 грн. При цьому вказував, що фактично вказаний житловий будинок був придбаний за кошти сторін із сімейного бюджету , за час шлюбу . Вказаний будинок також було реконструйовано , про що свідчить сертифікат відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам від 28 липня 2010 року. Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.08.2010 опис об'єкта складається з житлового будинку вартістю 19 031, 00 грн., госпблок, вартістю 124 436, 00 грн., огорожа вартістю 138 919 грн., колона питна вартістю 4715 грн., площадка вартістю 1865, 00 грн., убиральня - літній душ вартістю 5549, 00 грн., літня кухня вартістю 28 605, 00 грн., альтанка вартістю 23 555,00 грн., гараж вартістю 58 598, 00 грн., погріб 53290, 00 грн. господарська будівля вартістю 2460, 00 грн., баня 49 706, 00 грн., отже після реконструкції вказаного будинку його вартість значно зросла, оскільки придбано за 71 589,00 грн., а зараз вартість будинку та прилеглих до нього споруд становить 510 729, 00 грн.;

- земельну ділянку, що набута на ім'я відповідача відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_8 на підставі рішення 15 сесії 5 скликання Ясногородської сільської ради № 180 від 30 травня 2008 року, площею 0,0990 га, що розташована за адресою : АДРЕСА_4 , вартістю 40 000 грн.;

- земельну ділянку, яка придбана на ім'я відповідача відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_9 на підставі рішення Ясногородської сільської ради 6 сесії 6 скликання № 26 від 28.01.2011, площею 0, 0250 га, що розташована у АДРЕСА_4 , вартістю 10 000 грн.;

- земельну ділянку, яка придбана відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_10 на підставі рішення Ясногородської сільської ради 6 сесії 6 скликання № 26 від 28.01.2011 , площею 0, 0087 га, що розташована у АДРЕСА_4 , вартістю 4000 грн.;

- земельну ділянку, яка набута на ім'я позивача відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_11 на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 11 листопада 2009 року № 2073, площею 0, 1200 га, що розташована у Київській обл., Вишгородський район, Димерська селищна рада за межами населеного пункту , вартістю 48 000 грн.;

- земельну ділянку, яка набута на ім'я позивача відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_12 на підставі рішення Димерської селищної ради 2 сесії 6 скликання №25 від 21.12.2010, площею 0, 3000 га, що розташована в АДРЕСА_5, вартістю 120 000 грн.;

В ході розгляду справи позивач за первісним позовом уточнив позовні вимоги та зазначив, що в період шлюб сторонами також було придбано рухоме майно, а саме: транспортний засіб Mitsubishi Grandis, 2.4, 2008 року випуску, зареєстрований на ім'я відповідача на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_13, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 24.01.2008, державний номер ТЗ НОМЕР_14, вартістю 124 000, 00 грн.;

транспортний засіб Toyota Camry, 3, 5, 2008 року випуску , зареєстрований на його ім'я , технічний паспорт ТЗ № НОМЕР_15, державний номер НОМЕР_1, вартістю 61 728, 00 грн.. Ураховуючи, що реальний поділ транспортних засобів здійснити неможливо, просив стягнути з відповідача на його користь Ѕ частину різницю вартості вказаних ТЗ.

Оскільки, він та відповідач не можуть дійти згоди щодо поділу майна, з урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив у порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності : на Ѕ частину квартири , що розташована за адресою : АДРЕСА_1; на 1/8 частину нежитлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2; на Ѕ частину громадської вбиральні за адресою: АДРЕСА_3 ; на Ѕ частину земельної ділянки, що розташована за адресою : АДРЕСА_3; на Ѕ земельної ділянки, що розташована за адресою : Київська обл., Вишгородський район, Димерська селищна рада , за межами населеного пункту , площею 4, 9512 га ; на Ѕ житлового будинку, що розташований за адресою : АДРЕСА_4 ; на Ѕ частину земельної ділянки , що розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; виділити йому транспортний засіб Toyota Camry, 3, 5 , 2008 року випуску , державний номер НОМЕР_1 та стягнути з відповідача ОСОБА_4 Ѕ різниці вартості виділених транспортних засобів у розмірі 31 136, 00 грн.

У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_4 право власності на: 1/2 частину квартири, що розташована за адресою : АДРЕСА_1; 1/8 частину нежитлового будинку , що розташований за адресою : АДРЕСА_2; 1/2 частину громадської вбиральні , що розташована за адресою : АДРЕСА_3; Ѕ земельної ділянки, що розташована за адресою : АДРЕСА_3; Ѕ земельної ділянки, що розташована за адресою : Київська обл., Вишгородський район, Димерська селищна рада за межами населеного пункту , площею 4, 9512 га; Ѕ житлового будинку, що розташований за адресою : АДРЕСА_4; Ѕ частину земельної ділянки, що розташована за адресою : АДРЕСА_4 та виділити відповідачу транспортний засіб Mitsubishi Grandis, 2.4, 2008 року випуску, державний номер ТЗ НОМЕР_14.

ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій посилалася на те, що під час спільного проживання у шлюбі ними було набуто наступне майно, яке є спільною сумісною власністю та підлягає поділу, а саме : одна квартира, ј частини нежилого будинку; одна громадська вбиральня та земельна ділянка, надана для обслуговування господарських будівель та споруд, шість земельних ділянок та житловий будинок та земельна ділянка, яка прилягає до нього. При цьому зазначала, що відповідачем навмисно приховано, що під час шлюбу у 2008 році ними було придбано автомобіль марки Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2 в автосолоні "Тойота", вартістю 216 000, 00 грн. Крім того , на лікування відповідача у Київській міській клінічній лікарні з 01.01.2012 від перенесеної ним черепно-мозгової травми їй довелося брати позику у знайомих та родичів, що підтверджується розписками на загальну суму 280 000 грн.

В уточненій позовній заяві вказувала, що під час перебування у шлюбі з відповідачем, 27 грудня 2007 року її матір'ю ОСОБА_10 були подаровано їй житловий будинок загальною площею 40, 8 кв. м, житловою площею 19, 8 кв.м з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_4 відповідно до договору дарування від 26.12.2007, посвідчений ПН Вишгородського нотаріального округу Київської області Голуб Л.А., зареєстрованого в реєстрі за № 10012 та прилеглу до нього земельну ділянку НОМЕР_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0, 2500 га, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована за вказаною адресою відповідно до договору дарування земельної ділянки від 26.12.2007, посвідченого ПН Вишгородського нотаріального округу Київської обл.. Голуб Л.А., зареєстрованого в реєстрі за № 10016. Вказаний будинок та земельна ділянка 06.07.2007 були придбані її матір'ю ОСОБА_10 у громадянки ОСОБА_13 Договір купівлю - продажу будинку і земельної ділянки було вчинено за 555 500,00 грн., що на момент укладення договору по курсу НБУ становило 110 000, 00 дол. США . Для придбання будинку та земельної ділянки її мати дострокового розірвала ощадний депозит і отримала в ПАТ" Райффайзен Банк Аваль " готівкою у сумі 202 237, 00 дол. США, що підтверджуються випискою по вкладному ( депозитному ) рахунку НОМЕР_17.

Зазначала, що в період володіння земельною ділянкою її матір'ю , з 06.07.2007 по 26.12.2007 було зведено: убиральню, літній душ, літню кухню, альтанку, гараж , погріб, господарську будівлю, баню, про що свідчать матеріали технічного паспорта КМ Київської обласної ради " Вишгородське бюро технічної інвентаризації" на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_4.. При цьому , факт проведення реконструкції в 2007 році підтверджує довідка про погодження прийняття об'єкта в експлуатацію, видана виконкомом Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської обл. від 25.06.2010 року , якою погоджено прийняття в експлуатацію реконструйованого двоповерхового житлового будинку з улаштування другого поверху загальною площею 43, 7 кв. м, житловою площею 22, 7 кв. м та надвірними спорудами " Г" - прибудова, " Е" - убиральня-літній душ, "Є" - літня кухня, " Ж" - альтанка , " З " - гараж, під " З" - погріб, "І"- сауна , за адресою : АДРЕСА_4

ОСОБА_4 вказувала, що реконструкція будинку та зведення господарських будівель були зроблені без отримання відповідного дозволу на виконання будівельних робіт .

На підставі вказаної довідки про погодження прийняття приватної будівлі в експлуатацію, виданої Ясногородською сільрадою та технічного паспорту на будівлю від 29.04.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 28.07.2010 року було видано Сертифікат, реєстраційний номер НОМЕР_18, відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам закінченого будівництвом об'єкта: реконструкції одноповерхового житлового будинку, загальною площею 43,70 кв.м, житловою площею будинку 22,70 кв.м з господарськими будівлями у АДРЕСА_4. відповідно до технічного паспорту Комунального підприємства Київської обласної ради "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" від 29.04.2010 року, інвентарний номер 5100085.

Після отримання нею, як власником будинку, зазначеного вище Сертифікату, Ясногородською сільською радою було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.08.2010 року Серія НОМЕР_19 (підстава: рішення виконавчого комітету Ясногородської сільської ради 09.08.2010 року №27).

Відповідно до вказаного Свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_4 на праві приватної власності належить: житловий будинок, А, загальна площа 43,7 кв.м, житлова площа 22,7 кв.м; госпблок, Г; огорожа, 8-10; колонка питна, І; площадка, ІІ; убиральня-літній душ, Е; літня кухня, Є; альтанка, Ж; гараж, З; погріб, під З; господарська будівля, И; баня, І.

На сьогоднішній день ринкова вартість домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 згідно з висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №89 від 27.12.2013 року, виконаної ПП "Науково-дослідна лабораторія судових експертиз" на виконання ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 17.06.2013 року складає 514 000 грн., в тому числі: вартість житлового будинку (госп. блоку літер. «Г», площею 88,6 кв.м з господарськими будівлями та спорудами) складає 143000 грн.; вартість земельної ділянки площею 0,25 га складає 371000 грн.

За таких підстав, ОСОБА_4 вважає, що в 2010 році нею було узаконене право власності на майно, отримане нею в дар від її матері ОСОБА_10

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Ураховуючи наведене, позивач за зустрічним позовом з посиланням на положення ст. 57 Сімейного кодексу України зазначає, що житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4. , які подаровані їй ОСОБА_10, належать їй на праві особистої приватної власності і не можуть бути предметом розгляду справи про поділ спільного майна подружжя.

При цьому ОСОБА_4 зазначає, що посилання ОСОБА_1 про його особисту та фінансову участь у реконструкції цього будинку не відповідають дійсним обставинам та офіційним документам, а надані ним документи - договір про виконання будівельно-ремонтних робіт від 19.04.2010 року та додані квитанції до нього - не можуть розглядатись як доказ, оскільки є сфальсифікованими і нікчемними, що стало підставою для порушення кримінального провадження №12013100150000236 за ст. 358 ч. 1 КК України.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що за час спільного проживання з відповідачем на її ім'я на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2008 року була придбана квартира загальною площею 122,10 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та вартість цієї квартири на день укладення договору купівлі-продажу складала 1717909 грн., що становило 340180 дол. США.

При цьому вказує, що квартира була набута частково за рахунок її особистих коштів, оскільки 23.08.2006 року за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляпуновою Я.Л. за №5055, нею була відчужена квартира, що знаходилась за адресою: АДРЕСА_6, яка належала їй на праві особистої приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.2000 року (тобто була придбана до укладення шлюбу з відповідачем). Продаж квартири було здійснено за 757000 грн., що відповідно до офіційного курсу гривні за даними Національного банку України станом на 23.08.2006 року становило 150000 дол. США.

У 2009 році нею за договором купівлі-продажу від 02 квітня 2009 року було продано ще одну належну їй на праві власності квартиру, що була отримана нею в дар, продаж було здійснено за суму, що відповідала 116000 доларів США.

Таким чином, нею було отримано від продажу її власних квартир 266000 доларів США, які було витрачено на спірну квартиру.

23.07.2007 року нею був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за яким продавець отримав суму завдатку в розмірі 1010000 грн. що еквівалентно 200000 дол. США.

В подальшому ОСОБА_4 зазначала, що в день підписання попереднього договору купівлі-продажу квартири 23.07.2007 року її матір'ю ОСОБА_10 на виконання їх усної домовленості з ощадного депозитного рахунку НОМЕР_20 (вклад «Заощадження» (річний)) в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» були зняті кошти в розмірі 303263 долари США 78 центів, що підтверджується копією виписки по вкладному рахунку. Частина цих коштів в розмірі 200000 доларів США, були передані позивачу за зустрічним позовом для сплати за попереднім договором купівлі-продажу. Факт передачі їй коштів в розмірі 200000 доларів США для укладення попереднього договору купівлі-продажу квартири можуть підтвердити її мати та батько.

Отже, з цих підстав, вважає, що вказана квартира набута нею під час перебування у шлюбі з відповідачем, але частково за кошти, які належали їй особисто, отже що на момент придбання вказаної квартири її частка у цьому майні складала:

266 000,00 дол. США х 100% / 340 180,00 дол. США = 78,19%.

З урахуванням наданого розрахунку та висновку експерта , позивач за зустрічним позовом просить визнати за нею на праві особистої приватної власності частку у квартирі, придбаній під час перебування у шлюбі з відповідачем, в розмірі 78,19% від загальної вартості квартири.

Відповідно частка квартири, що належить їй та відповідачу на праві спільної сумісної власності складає: 100% - 78,19 = 21,81 %.

Згідно висновку експерта №89 від 27.12.2013 р. вартість квартири складає 2543000 грн. Відповідно до спільної сумісної власності, з урахуванням попередніх розрахунків часток, належить майно у сумі: 2543000,00 х 21,81 % = 554628,30 грн.

Таким чином, вартість частки ОСОБА_1 у квартирі складає: 554628,30 грн./2 = 277 314,15 грн..

Враховуючи наведене, вважає, що частка ОСОБА_1 у квартирі є незначною, сам він у квартирі не проживає, тому ця частка може бути залишена у власності ОСОБА_4

З огляду на те, що згоди про поділ майна вона та відповідач дійти не можуть, у порядку поділу спільного майна подружжя з урахуванням змін та доповнень до зустрічного позову ОСОБА_4 просила визнати за нею на праві приватної власності наступне майно, та припинити право власності ОСОБА_1 на наступне майно:

Квартиру загальною площею 122,10 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

ј частину нежилого будинку АДРЕСА_2, загальною площею 122,10 кв м.

Стягнути на її користь з ОСОБА_1 компенсацію різниці у вартості присудженого майна в сумі 547435,85 грн. .

Стягнути з відповідача на її користь збитки у вигляді оплати послуг експерта в сумі 11113,60 грн.

Стягнути на її користь з ОСОБА_1 140000,00 грн.

Визнати житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_4, та земельну ділянку НОМЕР_16 для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,2500 га кадастровий номер НОМЕР_3, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 її, ОСОБА_4, особистою приватною власністю.

Визнати недійсними наступні правочини:

Договір на проведення ремонтно-будівельних робіт від 19.04.2010 , укладений між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_5 на проведення ремонтних робіт за адресою: АДРЕСА_4 загальною вартістю робіт 1 071 730 ,00 грн. ;

Договір позики від 23.07.2007 , на підставі якого ОСОБА_1 було отримано від ОСОБА_6 позику в розмірі 1 500 000,00 гривень, що на момент позики дорівнювало в еквіваленті 300 000,00 доларів США.;

Договір позики від 28.11.2007 , на підставі якого ОСОБА_1 було отримано від ОСОБА_6 позику в розмірі 1 500 000,00 гривень, що на момент позики дорівнювало в еквіваленті 300000,00 доларів США.

У порядку поділу спільного майна подружжя просила визнати за ОСОБА_1 право приватної власностіна наступне майно:на громадську вбиральню, що знаходиться у АДРЕСА_3; на земельну ділянку, надану для ведення комерційної діяльності, площею 0,0750 га, кадастровий номер НОМЕР_6, яка розташована в АДРЕСА_3; на земельну ділянку, надану для ведення садівництва, площею 4,9512 га, кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої в Київській області, Вишгородський район, Димерська селищна рада за межами населеного пункту та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на її користь судові витрати (що включають всі судові збори, що здійснені мною за час розгляду справи та витрати на проведення експертизи) та витрати на правову допомогу в сумі 4000,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ : земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, розмір земельної ділянки 0,0990 га, земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_4, розмір земельної ділянки 0,0087 га ; земельної ділянки, що розташована за адресою : Київська обл., Вишгородський район, Димерська селищна рада , за межами населеного пункту, розмір земельної ділянки 0, 0120 га ; земельної ділянки, що розташована за адресою : АДРЕСА_7, розмір земельної ділянки 0, 3000 га залишено без розгляду. ( а.с. 3, т. 2).

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ земельної ділянки, що розташована за адресою : АДРЕСА_4 розмір земельної ділянки 0, 0250 га залишено без розгляду.( а.с. 57, т. 2).

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ : транспортних засобів Тойота Камрі , 3. 5, 2008 року випуску номер шасі ( кузова, рама) НОМЕР_21 та Мітсубісі Грандіс 2,4 , 2008 року випуску, номер шасі ( кузова, рами) НОМЕР_22 залишено без розгляду.(а.с 267, т. 2 ).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 червня 2016 року первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано особистою приватною власністю ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) житловий будинок загальною площею 43,70 кв.м, житловою площею 22,70 кв.м. з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_4, та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_3, яка розташована в АДРЕСА_4.

Визнано за ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) право власності на:

квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа 122,10 кв.м, жила площа 60.20 кв.м);

1/8 частин нежилого будинку АДРЕСА_2 (загальна площа нежилого будинку 213, 60 кв.м):

1/2 частину громадської вбиральні, розташованої в АДРЕСА_3 (загальна площа громадської вбиральні 44,6 кв.м);

1/2 частину земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_3, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площа земельної ділянки 0,0750 га, кадастровий номер НОМЕР_6;

1/2 частину земельної ділянки площею 4,9512 га, кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої в Київській області, Вишгородський район, Димерська селищна рада, за межами населеного пункту, цільове призначення земельної ділянки для ведення садівництва.

Визнано за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) право власності на:

1/8 частину нежилого будинку АДРЕСА_2 (загальна площа нежилого будинку 213, 60 кв.м):

1/2 частину громадської вбиральні, розташованої в АДРЕСА_3 (загальна площа громадської вбиральні 44,6 кв.м);

1/2 частину земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_3, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площа земельної ділянки 0,0750 га, кадастровий номер НОМЕР_6;

1/2 частину земельної ділянки площею 4,9512 га, кадастровий номер НОМЕР_7, розташованої в Київській області, Вишгородський район, Димерська селищна рада, за межами населеного пункту, цільове призначення земельної ділянки для ведення садівництва.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 105750 гри.

Визнано недійсним договір на проведення ремонтно-будівельних робіт від 19.04.2010 року, укладений між ОСОБА_1 та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5.

Визнано недійсним договір позики від 23.07.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6.

Визнано недійсним договір позики від 28.11.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6.

Стягнуто з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, Ідентифікаційний номер НОМЕР_4) 11113 грн. 60 коп. витрат на проведення судової експертизи, 730 грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору та 4000 грн. витрат на правову допомогу.

В задоволенні інших вимог первісного та зустрічного позову відмовлено.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_15 просить рішення скасувати в частині визнання особистою приватною власністю ОСОБА_4 житлового будинку за адресою : АДРЕСА_4 та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за вказаною адресою, визнання недійсним договору на проведення ремонтно-будівельних робіт від 19.04.2010, укладений між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_5, договір позики від 23.07.2007 року та договір позики від 28.11.2007 , укладений між ОСОБА_18 та ОСОБА_6, стягнення з ОСОБА_1 105 750,00 грн., а також судових витрат (проведення експертизи, судовий збір, правова допомога ) та ухвалити в цій частині нове рішення , яким визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири , що розташована за адресою : АДРЕСА_1;

Визнати за ним право власності на Ѕ частину житлового будинку , розташованого за адресою: АДРЕСА_4;

Визнати за ним право власності на Ѕ частину земельної ділянки, що розташована за адресою : АДРЕСА_4;

Виділити йому транспортний засіб Тойота Камрі , 3.5 , 2008 року випуску, держномер НОМЕР_1;

Стягнути з ОСОБА_4 Ѕ різницю вартості виділених транспортних засобів у розмірі 31 136, 00 грн. , а за ОСОБА_4 визнати право власності на Ѕ частину квартири, що розташована за адресою : АДРЕСА_1;

право власності на Ѕ частину будинку розташованого за адресою : АДРЕСА_4;

право власності на Ѕ частину земельної ділянки, що розташована за адресою : АДРЕСА_4;

виділити ОСОБА_4 транспортний засіб Мітсубісі Грандіс, 2, 4 , 2008 року випуску , держномер НОМЕР_14, в іншій частині позовних вимог відмовити , оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

В іншій частині рішення суду не оскаржується , а тому набрало законої сили.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_15, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав, викладених у ній, ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_16, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, як необґрунтованої, вказуючи на те, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ОСОБА_6, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, оскільки він дійсно надавав ОСОБА_1 позику, яка останнім йому не повернута, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 СК України).

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України).

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя регулюється положеннями статті 65 СК України.

Так, статтею 65 СК України визначено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Правові підстави визнання майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка закріплені у статті 57 СК України.

Норми СК України у статтях 57, 60 встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто критеріями, які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна є:

1) час набуття такого майна,

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття),

3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя.

Тільки в разі встановлення цих фактів і визначення критеріїв норма статті 60 СК України вважається правильно застосованою.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 23,24 постанови від 21 грудня 2007 року №11 " Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб , розірвання шлюбу , визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства , з'ясувати джерело і час його придбання . До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя, та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї ( ч.4 ст. 65 СК України).

Як вбачається з матеріалів справи, з 15 липня 2004 року по 15 березня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі.( а.с. 8 т.1) ( а.с. 101 т. 4).

Від шлюбу мають дві дочки : ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.( а.с. 106, 107 т.1).

За час шлюбу сторонами придбано нерухоме та рухоме майно, а саме :

23 липня 2007 року ОСОБА_4 уклала з ОСОБА_19 попередній договір , за умовами якого сторони зобов'язалися в майбутньому, в обумовлений п. 6.1. цього Договору строк , укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна на умовах і в порядку, визначеним цим Договором . Нерухомим майном є трьохкімнатна квартира за номер АДРЕСА_1. Ціна покупки квартири становить 342 500,00 дол. США за курсом НБУ на дату укладання Основного договору купівлі-продажу .( п. 1.1., 1.2., 2.1. Попереднього договору ) ( а.с. 112-113 т.4).

При цьому, ОСОБА_1 надав згоду своїй дружині ОСОБА_4 на купівлю квартири за АДРЕСА_1, укладення попереднього договору щодо майбутньої купівлі цієї квартири, забезпечити цей договір завдатком, визнаючи при цьому умови договору, в тому числі розмір завдатку, вартість квартири у майбутньому договорі купівлі - продажу, місце, дату і час його оформлення, тощо на свій розсуд, що підтверджується заявою, посвідченою ПН КМНО Соколов О.Є. (а.с. 143, 209 т. 4).

31 січня 2008 року ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу квартири придбала квартиру за номером АДРЕСА_1, яка складається з трьох жилих кімнат, загальною площею - 122, 10 кв.м, жила - 60, 20 кв.м. Продаж вчинено за погодженною сторонами суму 1 717 909,00 грн., що за погодженням сторін дорівнює еквіваленту 340 180,00 дол. США. ( а.с. 13 -15 т. 1).

Відповідно до п. 4 Договору купівлі-продажу квартири вказану суму, за виключенням 1 010 000,00 грн. вже одержаних за попередній договором, укладеним сторонами 23.07.2007 та посвідченим Соколовим О.Є., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстр. № 1563, Покупець зобов'язується передати Продавцю одразу після підписання цього договору, але до його державної реєстрації, у приміщенні нотаріальної контори, що буде підтверджено нотаріально оформленою на всіх примірниках цього договору заявою Продавця. Договір вважається виконаним покупцем після повного розрахунку. Порушення цього пункту є підставою для визнання договору неукладеним і відшкодування завданих продавцю збитки.

Згідно з п. 6 Договору купівлі-продажу квартири покупець заявляє і свідчить , що на момент укладання цього договору вона перебуває у шлюбі з гр. ОСОБА_1, ІН НОМЕР_5, який окремою заявою, повідомив про свою згоду на укладання цього договору, квартира набувається ними, як спільна сумісна власність.

Однак, суд першої інстанції, правильно встановив, що квартира АДРЕСА_1 набута на ім'я ОСОБА_4 за час шлюбу, при цьому не звернув увагу на зазначені обставини, зокрема те , що ОСОБА_4 у договорі купівлі-продажу квартири вказувала, що квартира є спільною сумісною власністю, а тому дійшов помилкового висновку, що спірна квартира є об'єктом права приватної власності ОСОБА_4, оскільки придбана частково за кошти, які належали останній особисто, а саме: були надані її матір'ю ОСОБА_10

Відповідно до ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

В силу ч.1 ст. 70 СК України уразі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

З огляду на те, що відсутні дані про те, що між сторонами була домовленість про частки кожного із подружжя в квартирі, а тому необхідно вважати, що їх частки є рівними.

За таких обставин, посилання ОСОБА_4 на те, що на придбання цієї квартири їй надавала грошові кошти мати ОСОБА_10, не заслуговують на увагу, оскільки договору дарування чи договору позики на підтвердження зазначених обставин суду не було надано. ( т.1 а.с. 13).

Крім того, під час розгляду справи у суді першої інстанції сторони уклали мирову угоду за умовами якої вони визнавали , що квартира , яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю і підлягає поділу між сторонами в рівних частках.

Висновок суду про необхідність відійти від рівності часток , оскільки з ОСОБА_4 залишилися проживати неповнолітні діти і розмір аліментів є недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування, є необґрунтованим, оскільки позивач за зустрічним позовом не позбавлена можливості пред'явити вимоги до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витратах на утримання дітей.

Виходячи з наведеного , рішення суду в частині поділу квартири підлягає скасуванню з наведених підстав з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про поділ квартири та визнання за ним та ОСОБА_4 право власності по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1

З матеріалів справи вбачається , що 26 грудня 2007 року на підставі договору дарування ОСОБА_4 отримала у дар від ОСОБА_10 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_4 , який належить їй на праві приватної власності та земельну ділянку, що також розташована за цією адресою.

Відповідно до відомостей, що містяться у технічному паспорті, що є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа - цей житловий будинок з пластини, збудований в 1945 році, загальною площею 40,8 кв.м, житловою площею 19, 8 кв., має 55% зносу, до нього прилягають надвірні будівлі: госпблок " Г"; огорожа "№6,7" ; колонка " І"; вимощення " ІІ".Дар цей сторони оцінюють у 71 589, 00 грн.

З копії інвентаризаційної справи № 5100085 від 19.03.1990 на будинок АДРЕСА_4 , а саме : з реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що на 18.06.2007 року за адресою : АДРЕСА_4 знаходився житловий будинок із пластина жилою площею 19,8 кв.м загальна площа 40,8 кв.м вартістю 11 392 грн. із відсотком зносу 55%, сарай вартістю 2 666 грн., погріб вартістю 453 грн., госпблок вартістю 33 458 грн. убиральня вартістю -209 грн., огорожа - вартістю 2 505 грн. і колонка - вартістю 2 674 грн. (т. 6 а.с. 73).

06 липня 2007 року ОСОБА_13 продала ОСОБА_10 житловий будинок з пластин, збудований в 1945 році , житловою площею 19,8 кв.м , загальною площею 40,8 кв.м , 55 % зносу до нього прилягають надвірні будівлі : сарай " Б " , погріб " В ", госпблок " Г " , убиральня " Д " , огорожа " №1-5", колонка " І "( т.6 а.с. 74).

Згідно з Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно Вишгородське бюро технічної інвентаризації від 24.12.2007 ( на момент договору дарування домоволодіння від 26 грудня 2007 року) зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_4., а саме: житловий будинок А житловою площею 19,8 кв.м, загальною площею 40,8 кв.м,- вартістю 13071 грн., 55 % зносу; госпблок "Г"- вартістю 42068 грн., огорожа 6,7- вартістю 12167 грн., колонка І - вартістю 3069грн.; вимощення ІІ - 1214 грн.(а.с. 82 т.6).

Відповідно до плану присадибної ділянки з будівлями по АДРЕСА_4 власник ОСОБА_4 на 29.04.2010 на земельній ділянці знаходиться житловий будинок літера " А ", літня кухня літера "Г", убиральня ( літній душ) літера " Е", літня кухня літера "Є", альтанка літера " Ж ", гараж літера " З ", вольєр літера " И ", огорожа № 8-10 ( т.6 а.с. 88).

Рішенням № 27 Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області виконавчого комітету від 09 серпня 2010 року оформлено право приватної власності на житловий будинок за АДРЕСА_4 з господарськими будівлями : " А " житловий будинок , "Г"- госблок , " Е " - убиральня - літній душ, " Є " - літня кухня " Ж " - альтанка, " З " - гараж під З" - погріб , " И" - господарська будівля , " І " - баня , " І " - колонка , "ІІ " - площадка " 8-10 " - огорожа за громадянкою ОСОБА_4 , яка є головою господарства.(т.6 а.с. 92). 09 серпня 2010 року виконкомом Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області прийнято рішення № 27 про оформлення за ОСОБА_4 права власності на житловий будинок АДРЕСА_4 з господарськими будівлями: "А"-житловий будинок, "Г"-госпблок, "Е"-убиральня-літній душ, "Є"-літня кухня, "Ж"-альтанка, "З"-гараж, "підЗ"-погріб, "И"-господарська будівля, "І"-баня, "І"-колонка, "ІІ"-площадка, "8-10"-огорожа.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25 серпня 2010 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4., загальною площею 43,7 кв.м, житлова площа 22,7 кв.м, з госпблоком Г, огорожею 8-10, колонкою питною І, площадкою ІІ, убиральнею - літнім душем Е, літньою кухнею Є, альтанкою Ж, гаражем З, погребом під З, господарською будівлею И, банею І, належить на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Ясногородської сільської ради №27 від 09.08.2010 року.

Згідно ч.1 ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 постанови № 11 від 21.12.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

З поповерхового плану на будинок літера " А " випливає, що за даними Комунального підприємства " Вишгородське бюро технічної інвентаризації " на 29.04.2010 рік загальна та житлова площа будинку літера " А " збільшилася на 2,9 кв.м за рахунок знесення печі, що не є самочинним (т.6 а.с. 53).

Зазначена обставина ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не оспорювалася і як пояснили ОСОБА_1 і ОСОБА_4 в цьому будинку вони зробили тільки косметичний ремонт та залили підлогу .

За висновком експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи Науково-дослідної лабораторії судових експертиз № 89 від 27.12.2013, який візуально оглянув земельну ділянку, на якій знаходиться житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і встановив, що житловий буднок № 2 у відповідності до наданого технічного паспорту є одноповерховий житловий будинок літера " А " загальною площею 43,7 кв.м в тому числі житлова 22,7 кв.м.

Відповідно наданого Сертифікату відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам ( реєстраційний номер НОМЕР_18) в 2010 році була проведена реконструкція одноповерхового житлового будинку загальною площею 43,7 кв.м, житловою площею 22,7 кв.м з господарськими будівлями.

В той час, як зазначає експерт згідно проведеного візуального огляду ознаки реконструкції житлового будинку ( літер " А " ) відсутні . Житловий будинок ( літер " А " ) та приміщення в ньому знаходиться в технічному стані , який згідно проведеного візуального огляду та відповідності СОЛУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009 " Правила визначення фізичного зносу житлових будинків " табл. 5.1 " приблизна шкала оцінки зносу елементів будинку " можна охарактеризувати як ветхий: стан несучих конструктивних елементів аварійний, а не несучих - дуже ветхий. Обмежене виконання елементами будинку своїх функцій . Даний будинок для проживання не використовується. Проживання в ньому неможливе.

В якості будинку для проживання використовується будівля госпблоку ( літ. "Г") площею 88,6 кв.м, в якій проведена реконструкція у відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам.

А тому для розрахунку ринкової вартості домоволодіння замість житлового будинку ( літ. А ), який знаходиться в аварійному стані і не використовується як житлова будівля, експерт вввжав можливим взяти в якості житлового будинку господарську будівлю ( літ. " Г " ) площею 88,6 кв.м ( 4 а.с. 55,54).

Отже, ОСОБА_1 не надано суду належних доказів того, що за рахунок його трудових та грошових коштів будинок істотно збільшився у своїй вартості, а тому підстав до визнання цього будинку спільною сумісною власністю не встановлено.

Твердження ОСОБА_1, що після отримання ОСОБА_4 в дар будинку та земельної ділянки за їхні з відповідачем кошти були збудовані господарські будівлі не є підставою до визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя .

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.4 із змінами постанови N 11 від 21.12.2007 " Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ

про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсни та поділ спільного майна подружжя " інші особи, які приймали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат

на будівництво (купівлю будинку), якщо допомогу забудовнику (покупцю) вони надавали не безоплатно.

Таке ж право за цих умов належить членам сім'ї власника жилого будинку, якщо вони приймали участь лише у будівництві підсобних будівель (літньої кухні, сараю, тощо) і підсобних приміщень або коли їх затрати на ремонт жилого будинку перевищували покладений на них ст.156 ЖК обов'язок.

Довідка про погодження прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію від 25.06.2010, виданої виконкомом Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області , якою погоджено прийняття в експлуатацію : реконструйованого двохповерхового житлового будинку з улаштуванням другого поверху загальною площею 43, 7 кв.м , житловою площею 22, 7 кв.м та надвірними спорудами є: " Г" - прибудова , "Е" - убиральня - літній душ, "Є" - літня кухня, Ж" - альтанка, "З" - гараж, " під З" - погріб, "І"- сауна, за адресою : АДРЕСА_4 ( реконструкція проведена в 2007 році) не може бути прийнята судом до уваги в підтвердження доводів ОСОБА_1 , що після реконструкції будинку, отриманого в дар ОСОБА_4 за сімейні кошти його вартість істотно збільшилася, так як за висновком експерта ознаки реконструкції жилого будинку відсутні і він знаходиться в аварійному стані.( а.с 110 т. 4).

Виходячи з наведеного, суд обгрунтовано відмовив в цій частині у задоволені позову ОСОБА_1.

Відповідно до змісту ст. 65 СК України при укладенні договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів стосовно цінного майна згода другого з подружжя має бути подана письмово. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Згідно ч. 2 ст. 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом установлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і одержане за договором використано на її потреби.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Положенням ч.1 ст. 215 ЦК України встановлено , що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зі змісту договору позики укладеного 23 липня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 випливає, що останній надав ОСОБА_1 позику в сумі 1500000,00 грн., що еквівалентно 300000,00 дол. США на придбання квартири за адресою : АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 пояснив , що позику до цього часу ОСОБА_1 не повернув.

28 листопада 2007 року ОСОБА_1, як видно з договору позики, отримав від ОСОБА_6 300 000,00 дол. США на купівлю частини нежилого будинку за адресою : АДРЕСА_2 та на ремонт квартири за адресою : АДРЕСА_1.( а.с. 80,81 т. 2).

У наведених договорах зазначається, що позика була отримана на придбання квартири та частини нежилого приміщення і ремонт квартири.

Разом з тим, ОСОБА_1 не заперечував, що згоду на укладення цих договорів у ОСОБА_4 він не отримував, а відтак суд обгрунтовано визнав ці договори недійсним, у зв'язку з недотриманням при їх укладенні вимог ст. 65 СК України.

Зі змісту Договору проведення ремонтно - будівельних робіт укладеного 19 квітня 2010 року між ОСОБА_1 та СПД ОСОБА_5 вбачається , що замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання проведення ремонтно-будівельних робіт із свого матеріалу за адресою: АДРЕСА_4, вартість робіт, обумовлених цим договором становить 1 071 730,00 грн., строком виконання робіт по договору в термін 90 днів ( три місяці) з моменту початку робіт . В суму даного Договору включалися роботи :

- будівництво альтанки - 112 828, 45 грн.;

- будівництво літньої кухні - 137 017, 95 грн.;

- будівництво вбиральні, літнього душу та госп. блоку - 126 579, 71 грн.,

- Вимощення майданчика з плитки - 16 000 грн.;

- Будівництво коробки гаражу - 230 684, 42 грн.;

- Будівництво погрібу - 205 259, 10 грн.;

- Будівництво коробки лазні - 230 091, 74 грн.;

- Огорожа - 13 268, 63 грн. ( п. 1.1., 3.2., 4.1., 4.2. вказаного Договору).

На підтвердження укладення цього договору ОСОБА_1 надав суду квитанції до прибуткового касового ордера ФОП ОСОБА_5 від 15 липня 2010 року на суму 271 730,00 грн.; від 03 травня 2010 року на суму 400 000,00 грн.; від 19 квітня 2010 року на суму 400 000,00 грн.(а.с. 136-139 т.1).

Проаналізувавши зазначений договір та квитанції суд дав належну оцінку цьому договору та наданим доказам в підтвердження сплати коштів за цим договором та дійшов правильного висновку про визнання його недійсним і тому числі і з підстав недотримання ст. 65 СК України та навів відповідні мотиви.

Судом встановлено, що 12 липня 2008 року під час шлюбу з ОСОБА_4, за ОСОБА_1 на праві власності було зареєстровано автомобіль Тойота Камрі, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_21, державний номерНОМЕР_1, що набутий за час шлюбу і є спільною сумісною власністю сторін.

За даними автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАІ м. Києва, отриманих 02 квітня 2013 року від УДАІ ГУ МВС в м. Києві №10/8016вх на запит суду, вбачається, що автомобіль Тойота Камрі, 2008 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_21, державний номер НОМЕР_1, який належав ОСОБА_1, 04 січня 2013 року був знятий з обліку за заявою власника для реалізації та відчужений ОСОБА_21, тобто під час розгляду спору в суді про поділ майна подружжя.

Згідно висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи № 89/1 від 10.02.2014 середня ринкова ціна автомобіля Тойота Камрі 3.5, 2008 року випуску визначається рівною 211500 грн. 00 коп. ( т.4 а.с. 69)

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.30 постанови " №11 від 21.12.2007 " Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя " у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Встановивши, що зазначений автомобіль був відчужений без згоди ОСОБА_4 суд обгрунтовано стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 Ѕ частину його вартості.

Доводи апеляційної скарги про те , що суд невірно визначив вартість автомобіля, оскільки згідно довідки-рахунок № 939702 від 04.01.2013 автомобіль продано за 61008, 00 грн., не можуть бути взяті до уваги , так як довідка - рахунок не є належним доказом вартості автомобіля ( а.с. 211-216 т. 4).

Вимоги апеляційної скарги про включення до поділу майна автомобіля Міцубіші Грандіс, 2.4, 2008 року держномер НОМЕР_14 не підлягають задоволенню, оскільки ухвалою суду вимоги ОСОБА_1 в цій частині залишені без розгляду.

За змістом ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

2) витрати на правову допомогу;

3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;

4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;

6) витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до п.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат , суд правильно виходив з вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України та обгрунтовано стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 11 113 ,60 грн. витрати на проведення експертизи, понесені ОСОБА_4, 730 грн. 80 коп. витрати по сплаті судового збору та 4 000 грн. на надання правової допомоги.

Керуючись ст. 303,304,307,309,316 ЦПК України , колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_15 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 червня 2016 року в частині поділу квартири скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Визнати за ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 (загальна площа 122,10 кв.м, жила площа 60.20 кв.м).

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_5) право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 (загальна площа 122,10 кв.м, жила площа 60.20 кв.м).

В іншій оскаржуваній частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: