Постанова № 63513251, 20.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 грудня 2016 року № 826/9176/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" до Київської міської митниці Державна фіскальна служба України про визнання протиправними та скасування рішення та картку відмови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18.03.2016 №100250006/2016/000005/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 18.03.2016 №100250006/2016/00009.

Позовні вимоги мотивовані тим, що митним органом, на підставі необґрунтованих висновків щодо заявленої позивачем митної вартості товарів, прийнято протиправне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що призвело до збільшення їх митної вартості.

У судове засідання представник позивача не прибув, подавши клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що під час здійснення Київською міською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №100250006/2016/183736 було встановлено, що позивач, як покупець, є пов'язаною особою із продавцем, що вплинуло на заявлену декларантом митну вартість товарів. Крім того, експертний висновок торгово-промислової палати, адресований безпосередньо покупцю, тобто ціни у висновку не є цінами для всіх незалежних покупців, а тому не відображають дійсні ціни товару, в експертному висновку ціни оцінюваних товарів не враховують вартість переробки кави, пакування, маркування та прибутку, а порівнюється з вартістю сировини.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час розгляду справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

04.01.2016 між ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (покупець, Україна) та Фірмою "Gruppo Gimoka S.r.l." (продавець, Італія) було укладено контракт купівлі - продажу № 160104.

Умовами даного контракту передбачено наступне: продавець продає, а покупець приймає й оплачує товар в порядку та на умовах, передбачених контрактом (п. 1.1). Під товаром сторони розуміють каву в асортименті, супутню продукцію: чашки та іншу продукцію, що реалізується продавцем (п. 1.2). найменування, кількість та асортимент товару вказуються в інвойсах або проформах - інвойсах, які є невід'ємною частиною даного контракту (п. 1.3). Умови оплати - передоплата та/або відстрочка платежу 60 днів від дати фактури. Умови оплати окремих партій товару вказуються у відповідних інвойсах (п. 2.2). спосіб розрахунку - безготівковий на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у реквізитах цього контракту (п. 2.5). покупець направляє продавцю попереднє замовлення, яке повинно містити кількість і асортимент товару, що замовляється (п. 3.1). На підставі замовлення продавець виставляє інвойс, обов'язковий до оплати покупцем. Інвойс буде вважатись дійсним для оплати поки продавець не заявить про інше (п. 3.2). Умови поставки - EX WORKS (п. 3.4). Спосіб транспортування - автотранспорт (п. 5.5). Товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування (п. 8.1). вартість упаковки та маркування (у т.ч. стікерів з перекладом тексту упаковки мовою країни покупця) включається у ціну товару (п. 8.2). При здійсненні поставки сторони використовують міжнародні правила тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року (п. 10.1).

18.03.2016 позивачем до митного оформлення за митною декларацією №100250006/2016/183736 заявлений товар: кава смажена з кофеїном в зернах та мелена для використання в торгових автоматах, торгівельна марка Gimoka, виробник Gruppo Gimoka S.r.l..

Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи:

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0824382 від 14.03.2016;

- книжку МДП (Carnet TIR) № XН.77014157 від 15.03.2016;

- документ, що підтверджує вартість товару (видаткові накладні) від 12.01.2016;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору про транспортно-експедиційні послуги №703 від 18.03.2016;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 190 від 18.03.2016;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.03.2016;

- рахунок-фактуру (інвойс) № 1679/2016 від 14.03.2016;

- пакувальний лист № 2195 від 14.03.2016;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №160104 від 04.01.2016;

- договір (контракт) про перевезення №ТZ-10/02 від 10.02.2015;

- інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару № 2730 від 14.03.2016;

- інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 14.03.2016;

- інформацію про позитивні результати здійснення ветеринарно-санітарного контролю товару №2730 від 14.03.2016;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 VE № Р75206 від 15.03.2016;

- біржові котирування від 15.03.2016;

- додаткові документи покупця від 18.02.2015;

- лист перевізника №123 від 22.02.2016;

- статут ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" від 06.06.2012;

- копію митної декларації країни відправлення №16ITQXJ010011404E1 від 15.03.2016.

18.03.2016 декларант отримав від митного органу електронні повідомлення:

- «Прошу надати додаткові документи для визначення митної вартості» (Т. 1, а.с. 83) - декларантом було надіслане заключення Київської торгово-промислової палати №Ц-301 від 18.03.2016 та лист вих. 28-16 від 18.03.2016 про відсутність інших документів (підтверджується листом товариства вих. №29-16 від 18.03.2016 - Т. 1, а.с. 116-117);

- «Враховуючи, що в обліковій картці ТОВ "Сервіс Кафе" зазначений керівник ОСОБА_3, в Статуті цього ж підприємства - ОСОБА_3, а контракті з виробником - ОСОБА_4, митний орган має підстави вважати, що існує взаємозв'язок між продавцем і покупцем, що могло вплинути на заявлену митну вартість товару. У зв'язку з цим, у відповідності з п. 4 ст. 53 МКУ прошу надати такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).» (Т. 1, а.с. 86) - декларантом було повідомлено, що з 02.04.2015 по 11.01.2016 директором ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" був ОСОБА_4, з 12.01.2016 та на час розмитнення - директором є ОСОБА_3, на підтвердження чого було надано наказ №02/К від 11.01.2016, №03/К від 12.01.2016 та додаткову угоду № 1 від 12.01.2016 між ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (покупець, Україна) та Фірмою "Gruppo Gimoka S.r.l.". Відповідно до наказу №01/ОД ОСОБА_4, як заступник директора, має право підпису документів, що стосується господарської діяльності товариства, а згідно Статуту товариства ОСОБА_3 є засновником та учасником товариства, а не керівником. Ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 не мають жодного зв'язку з продавцем, ні в контракті, ні в інших документах не вказано про будь-яку пов'язаність між особою постачальника та покупця, а тому такі твердження митного органу не мають відповідного обґрунтування (підтверджується листом товариства вих. №29-16 від 18.03.2016 - Т. 1, а.с. 116-117).

18.03.2016 Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000005/2, в якому зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), а саме: вартість пакування тари, а також вартість навантажувальних робіт у розмірі 77 грн. Крім того, митний орган має підстави вважати, що існує взаємозв'язок між продавцем і покупцем, що могло вплинути на заявлену митну вартість товару. Надане експертне заключення ТПП, адресований безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено договір купівлі-продажу, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару у розумінні положень статті 7 ГАТТ СОТ. В експертному висновку ціни оцінюваних товарів не враховують вартість переробки кави, пакування, маркування та прибутку, а порівнюється з вартістю сировини. За результатами проведеного порівняння встановлено, що у органу ДФС наявна інформація щодо рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за вищим рівнем митної вартості.

Як зазначено в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000005/2 від 18.03.2016, за результатами проведеної консультації між митним органом і декларантом, обрано резервний метод визначення митної вартості, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально.

Також, була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250006/2016/00009.

Товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ за митною декларацією від 21.03.2016 №100250006/2016/183742.

В травні 2016 року позивач, керуючись частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України надіслав на адресу Київської міської митниці ДФС разом з листом №52-16 від 23.05.2016 додаткові документи (Т. 1, а.с. 132).

У відповідь на вказаний лист позивача Київська міська митниця ДФС надіслала товариству лист №3650/10/26-70-19-01 від 30.05.2016, яким відмовила у визнанні заявленої митної вартості та скасуванні рішення про коригування митної вартості товарів (Т. 1, а.с. 155).

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ", не погоджуючись з такою позицією митного орану, звернулося до суду з даним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із статтею 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, встановлено статтею 57 Митного кодексу України.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Статтею 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною шостою вказаної правової норми орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 Митного кодексу України

Відповідно до частин третьої та п'ятої вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) визначені вказаною нормою додаткові документи. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 598 затверджені Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 р. за N 883/21195, якими передбачено, що рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України (п. 1.1 розділу І).

В пункті 2.1 розділу ІІ Правил встановлено порядок заповнення граф рішення, зокрема графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості".

У такій графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Також, зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом та вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу.

Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на те, що в обліковій картці ТОВ "Сервіс Кафе" зазначений керівник ОСОБА_3, в Статуті цього ж підприємства - ОСОБА_3, а контракті з виробником - ОСОБА_4, у зв'язку з чим митний орган має підстави вважати, що існує взаємозв'язок між продавцем і покупцем, що могло вплинути на заявлену митну вартість товару.

Згідно із частиною четвертою статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо: вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; вони юридично визнані партнерами по бізнесу; вони є роботодавцем і працівником; будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; вони є членами однієї й тієї самої сім'ї. Особи, які пов'язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов'язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під вказані критерії.

Відповідно до частин дванадцятої - п'ятнадцятої статті 58 Митного кодексу України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заперечує, що ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (покупець, Україна) та Фірмою "Gruppo Gimoka S.r.l." (продавець, Італія) є пов'язаними між собою особами, про що було повідомлено відповідача листом №29-16 від 18.03.2016 (Т. 1, а.с. 116-117), в якому зазначено, що з 02.04.2015 по 11.01.2016 директором ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" був ОСОБА_4, з 12.01.2016 та на час розмитнення - директором є ОСОБА_3, на підтвердження чого було надано наказ №02/К від 11.01.2016, №03/К від 12.01.2016 та додаткову угоду № 1 від 12.01.2016 між ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (покупець, Україна) та Фірмою "Gruppo Gimoka S.r.l.". Відповідно до наказу №01/ОД ОСОБА_4, як заступник директора, має право підпису документів, що стосується господарської діяльності товариства, а згідно Статуту товариства ОСОБА_3 є засновником та учасником товариства, а не керівником. Ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 не мають жодного зв'язку з продавцем, ні в контракті, ні в інших документах не вказано про будь-яку пов'язаність між особою постачальника та покупця.

Суд звертає увагу, що взаємозв'язок осіб повинен впливати на ціну товару.

В постанові Вищого адміністративного суду України від 18.03.2014 № К/800/52404/13, суд касаційної інстанції зазначив наступне: "Як вбачається з наявних матеріалів, витребовуючи у позивача додаткові документи, відповідач послався на наявність в нього інформації про вищу митну вартість раніше задекларованих позивачем ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, які перевозились ним в межах того самого контракту. Водночас, відповідач послався на не підтвердження сертифікатом якісних характеристик товару, які впливають на рівень його вартості.".

Також, у вищенаведеній постанові колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що "дії сторін контракту обумовлені їхнім волевиявленням, а тому встановлення цін товару для покупців відбувається за результатами їхніх домовленостей. Зв'язок покупця з продавцем не може бути обґрунтований тим, що іншому покупцю продано товар за більш високою ціною. Митним органом не доведено інших обставин, які свідчать про взаємопов'язаність покупця і продавця, яка вплинула на ціну задекларованого товару.".

Матеріали справи свідчать, що митницею обов'язку щодо підтвердження взаємопов'язаності покупця і продавця та факту впливу на митну вартість товару за умови взаємопов'язаності покупця і продавця не виконано, оскільки не надано жодного належного та допустимого доказу з цього приводу.

Відтак, враховуючи, що відповідачем не доведено взаємопов'язаності ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (покупець, Україна) та Фірмою "Gruppo Gimoka S.r.l." (продавець, Італія), то у митного органу були відсутні законні підстави витребовувати у позивача документи, визначені у частині четвертій статті 53 Митного кодексу України, а у позивача не виник обов'язок щодо їх обов'язкового надання митниці.

Крім того, в рішенні про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000005/2 від 18.03.2016 зазначено, що позивачем не підтверджено документально вартість пакування тари, а також вартість навантажувальних робіт у розмірі 77 грн.

Суд встановив, що умовами контракту купівлі - продажу № 160104 від 04.01.2016 передбачено, що товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування (п. 8.1), вартість упаковки та маркування (у т.ч. стікерів з перекладом тексту упаковки мовою країни покупця) включається у ціну товару (п. 8.2).

Умовами контракту купівлі - продажу № 160104 від 04.01.2016 визначено умови поставки - EX WORKS (п. 3.4), при здійсненні поставки сторони використовують міжнародні правила тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року (п. 10.1).

Державна митна служба України листом від 29.12.2010 №11/2-10.16/17217-ЕП надала роз'яснення щодо Інкотермс 2010, зокрема, зазначивши, що Інкотермс 2010 передбачено використання 11 торгових термінів. Розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, CPT, CIP, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.

Згідно з Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) редакція 2000 року вбачається, що термін "EXW (EX WORKS) - "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Статтею А.9. даного розділу встановлено, що продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно надавати у розпорядження товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Отже, ціна за пакування товару, згідно контракту купівлі - продажу № 160104 від 04.01.2016 вже включена у ціну імпортованого товару, а тому твердження відповідача є безпідставними.

Крім того, згідно вищенаведених правил Інкотермс 2000 року вбачається, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця без здійснення завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб, отже дані витрати покладаються на покупця, тобто такі витрати не включені в ціну товару.

Пунктоп 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України визначено, що до документів, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, належать транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до частини першої статті 335 Митного кодексу України, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні).

Згідно із статтею 6 Закону України "Про транзит вантажів", транзит вантажів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування. Залежно від обраного виду транспорту такою накладною може бути авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), міжнародна автомобільна накладна (CMR), накладна УМВС (СМГС), накладна ЦІМ (СІМ), накладна ЦІМ/УМВС (CIM/SMGS, ЦИМ/СМГС), коносамент (Bill of Lading). Крім цього, транзит вантажів може супроводжуватися (за наявності) рахунком-фактурою (Invoice) або іншим документом, що вказує вартість товару, пакувальним листком (специфікацією), вантажною відомістю (Cargo Manifest), книжкою МДП (Carnet TIR), книжкою АТА (Carnet ATA).

У разі транзиту вантажів автомобільним транспортом до органів доходів і зборів подається вантажна митна декларація (ВМД) або книжка МДП (Carnet TIR).

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Позивачем для підтвердження митної вартості товару, зокрема, в частині транспортування (перевезення), в тому числі і навантаження, товару за митною декларацією №100250006/2016/183736 від 18.03.2016 було надано:

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0824382 від 14.03.2016;

- книжку МДП (Carnet TIR) № XН.77014157 від 15.03.2016;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договору про транспортно-експедиційні послуги №703 від 18.03.2016, згідно якого ТОВ «Транс-Захід» надало ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" послуги з міжнародного перевезення з Італії до України (Чоп), відстань становить 1360 км на суму 34351,00 грн. та з Чоп до Києва, відстань - 852 км на суму 21519,63 грн., всього на суму 55870,63 грн.

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 190 від 18.03.2016, в якому зазначено калькуляцію транспортних витрат на завантаження і доставку товару, автомобілем ТОВ «Транс-Захід» АТ6870ВЕ/АТ0122ХТ вантажопідйомністю 22 т., по CMR № 0824382 з Andallo Valtellino (SO) Італія до погранпереходу Чоп (Україна) відстань 1360 кв. складає 34351,00 грн. Страхування вантажу не проводилось. Витрати на паливо - 12571,00 грн., навантажувальні роботи - 77,00 грн., плата за дороги, стоянки - 12767,00 грн., відрядні витрати - 2900,00 грн., зарплата персоналу - 3116,00 грн., амортизація і ТО - 2920,00 грн.;

- договір (контракт) про перевезення №ТZ-10/02 від 10.02.2015, укладений між ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" та ТОВ «Транс-Захід», згідно якого замовник зобов'язується оплатити послуги перевізника на протязі 14-ти днів з часу фактичного виконання перевезення (п. 5.6).

Враховуючи умови договору (контракту) про перевезення №ТZ-10/02 від 10.02.2015 у ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" на момент митного очищення товару ще не виник обов'язок щодо сплати послуг перевізника, а тому банківський та платіжний документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури до митної декларації №100250006/2016/183736 від 18.03.2016 надано не було.

В той же час, ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" в травні 2016 року, коли скористалось правом частини восьмої статті 55 Митного кодексу України надіслано на адресу Київської міської митниці ДФС разом з листом №52-16 від 23.05.2016 платіжне доручення №177 від 28.03.2016 та виписку по рахунку від 05.04.2016 на оплату транспортних послуг (Т. 1, а.с. 141).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" стосовно товару за митною декларацією №100250006/2016/183736 від 18.03.2016 надало всі передбачені законодавством України документи для підтвердження транспортування (перевезення), в тому числі і навантаження товару, що свідчить про безпідставність висновків митниці.

Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що надане експертне заключення ТПП, адресоване безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено договір купівлі-продажу, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару; в експертному висновку ціни оцінюваних товарів не враховують вартість переробки кави, пакування, маркування та прибутку, а порівнюється з вартістю сировини.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 35 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, висновок про вартісні характеристики товару не відноситься до обов'язкових документів для підтвердження митної вартості товарів.

Інших підстав (причини), через які митна вартість імпортованих товарів за митною декларацією №100250006/2016/183736 від 18.03.2016 не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у графі 33 рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000005/2 від 18.03.2016 не містить.

Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Суд встановив, що матеріалами справи спростовуються твердження відповідача, що надані позивачем документи до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей про митну вартість та обраний метод її визначення.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000005/2 від 18.03.2016.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250006/2016/00009 від 18.03.2016.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов