Постанова № 63512119, 13.12.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2016 р. Справа № 809/1504/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Cудді Кишинського М.І.

за участю секретаря судового засідання: Дмитрашко О.М.

позивача: Григоріва В.М.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області,

до відповідача: ОСОБА_2 ,

про стягнення заборгованості в сумі 153584,80 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 153584,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустила заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 153584,80 грн. Враховуючи, що відповідач у встановлений законом строк не сплатила заборгованість, просить суд стягнути податковий борг в судовому порядку.

Представник позивача вимоги викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, поштове відправлення, що направлялося відповідачу повернулося на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтований, а тому його належить задовольнити з огляду на таке.

Позивачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів з 01.01.2012 по 31.12.2012 громадянки ОСОБА_2 (р.н. НОМЕР_1), за результатами якої складено акт № 205/09-15-17-4/НОМЕР_1 від 16.01.2014 (а.с.15-17). Актом перевірки встановлено, що на підставі проведеного аналізу відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів, наявних у ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області щодо інформації про отримані доходи, встановлено, що громадянкою ОСОБА_2 у 2012 р. отримано дохід у вигляді додаткового блага в сумі 737100,23 грн. від ПАТ "Укрсиббанк" (код за ЄДРПОУ 09807750).

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.п. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід отриманий платником податку як додаткове благо. До додаткових благ належать суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладання відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг анульовано (прощеного) такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що Громадянкою ОСОБА_2 на час перевірки декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік не подано та податок на доходи фізичних осіб з отриманих в 2012 р. доходів не сплачено.

Таким чином, згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України відповдіачу донараховано за 2012р. податку на доходи фізичних осіб в сумі 122731.84 грн ((128760. грн. х 15 %) + ((737100,23 грн. - 128760.00 грн.) х 17 %) = 19314,00 грн + 103417.84 грн 122731,84 грн.).

На підставі виявлених порушень позивачем винесено податкове повідомлення-рішення 0001301704 від 31.01.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання відповідачу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 153584,80 грн, зокрема 122731,84 грн за основним платежем та 30852,96 грн штрафних (фінансових) санкцій (а.с.13).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпунктів 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Згідно підпункту 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України відповідачу надіслано податкову вимогу за №7370-25 від 28.08.2015 року (а.с.10).

Таким чином заборгованість відповідача станом на момент розгляду даної адміністративної справи становить 153584,80 грн, що підтверджується довідкою про борг від 26.09.16 (а.с.6).

У відповідності до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 87.1. статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку задовольнити адміністративний позов.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 з розрахункових рахунків та за рахунок готівки, що належать відповідачу (АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 153 584 (сто п'ятдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Кишинський М.І.

Постанова складена в повному обсязі 19.12.2016 року.