Рішення № 63500420, 14.12.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №576/294/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Демченко О. С.Номер провадження 22-ц/788/1751/16 Суддя-доповідач - Ільченко О. Ю. Категорія - 47

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Хвостика С. Г. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 29 вересня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Глухівської міської ради та Управління Держгеокадастру у Глухівському районі Сумської області

про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила:

- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, кадастровий номер НОМЕР_3 виданий Глухівською міською радою 28 січня 2004 року на ім'я ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Глухівської міської ради від 29 липня 1993 року № 184, щодо земельної ділянки площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та був зареєстрований у Глухівській міській раді за №00983 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі;

- визнати недійсним видане Глухівською міською державною нотаріальною конторою Сумської області 02 лютого 2004 року на ім'я ОСОБА_3 свідоцтво серії НОМЕР_5 про право на спадщину за законом після ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Сліпород Глухівського району, в частині спадкування ОСОБА_3, спадщини після ОСОБА_5, земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 яка належала померлому ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, виданого 28 січня 2004 року Глухівською міською радою.

Свої вимоги мотивувала тим, що Державний акт на ім'я батька ОСОБА_3 - ОСОБА_5 був оформлений після смерті останнього та що технічну документацію оформлено з порушенням вимог «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», затвердженої Наказом Держкомзему від 04 травня 1999 року № 43. Встановлена державним актом та на підставі оформленої з порушенням Інструкції технічної документації із землеустрою межа між земельними ділянками в будинковолодіннях АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 порушує її права щодо вільного користування земельною ділянкою, на якій розташовані успадковані нею житловий будинок та комунікації. Крім того, вважає, що оформлене на ім'я ОСОБА_3 похідне від зазначеного Державного акту Свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_5 є незаконним в частині успадкування земельної ділянки площею 0,1000 га, оскільки на день смерті ОСОБА_5 у останнього був відсутній державний акт на спірну земельну ділянку, а тому ОСОБА_3 не мала права на спадкування зазначеної земельної ділянки як спадкового майна.

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 29 вересня 2016 року задоволений.

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, який був виданий Глухівською міською радою 28 січня 2004 року на ім'я ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Глухівської міської ради від 29 липня 1993 року № 184, щодо земельної ділянки площею 0,1000 га у межах згідно з планом в будинковолодінні № АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, і був зареєстрований у Глухівській міській раді за № 00983 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Визнано недійсним видане 02 лютого 2004 року Глухівською міською державною нотаріальною конторою Сумської області на ім'я ОСОБА_3 свідоцтво серії НОМЕР_5 про право на спадщину за законом ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Сліпород Глухівського району, в частині успадкування ОСОБА_3, як спадщини після ОСОБА_5, земельної ділянки площею 0,1000 гектара, розташованої в будинковолодінні АДРЕСА_1, яка належала померлому ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого 28 січня 2004 року Глухівською міською радою.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1 102 грн. 40 коп. в порядку відшкодування позивачу понесених нею витрат на оплату судового збору в справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4

При цьому вважає, що за життя як ОСОБА_6, так і ОСОБА_5 не замовляли технічну документацію із землеустрою, що посвідчує право власності на земельну ділянку у землевпорядних організаціях, хоча таке право на підставі рішення виконавчого комітету Глухівської міської ради № 184 від 29 липня 1993 року отримали. Таким чином, вважає, що вона успадкувала право замовити технічну документацію із землеустрою та провести державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, яке за життя отримав її батько - ОСОБА_5 Крім того, скасовуючи свідоцтво на право спадщину в частині спадкування земельної ділянки, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що на спірній земельній ділянці розташований її житловий будинок та що крім нього по АДРЕСА_1 вона успадкувала як земельну ділянку площею 0,1 га, так і суміжну земельну ділянку площею 0,2 га, право власності на яку посвідчено державним актом НОМЕР_7 Обидва державні акти видані на ім'я ОСОБА_5 Крім того, зазначає, що на самовільно зайнятій позивачкою земельній ділянці побудована система водовідведення та вигрібна яма. Факт належності відповідачці земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_8 встановлений рішенням Глухівського міськрайонного суду у справі 576/1885/15-ц, яке набрало законної сили і в силу вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню та не взято судом до уваги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки, її представника, які апеляційну скаргу підтримують, заперечення позивачки, її представника, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Вирішуючи наявний спір та задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції, виходив з того, що позивачка довела факт порушення її прав щодо неможливості обслуговування її житлового будинку, оскільки в порушення Інструкції технічна документація на земельну ділянку, розміром 0,1000 га була оформлена на померлу особу.

Колегія суддів не може погодитися з цим висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи та порушенням норм матеріального права щодо виниклих між сторонами правовідносин.

Згідно ст.ст. 213,214 ЦПК України рішення є законним та обґрунтованим, коли ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що рішенням виконкому Глухівської міської ради № 184 від 29 липня 1993 року ОСОБА_6 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 2600 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель в будинковолодінні АДРЕСА_2 а ОСОБА_5 - суміжна земельна ділянка площею 3 000 кв.м для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель в будинковолодінні АДРЕСА_1 (а.с.6,47 том 1).

До прийняття виконкомом Глухівської міськради вищезазначеного рішення ОСОБА_6 і ОСОБА_5 були користувачами зазначених земельних ділянок у межах, які були визначені планами, відповідно до раніше оформленої у Глухівському бюро технічної інвентаризації технічної документації щодо кожного із зазначених будинковолодінь.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 - батько відповідача ОСОБА_3

За оформленою від імені ОСОБА_3, як спадкоємиці за законом після ОСОБА_5 заявою від 25 грудня 2003 року на ім'я Директора Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» (а.с.132 на звороті том 1) Глухівським відділом була оформлена технічна документація із землеустрою по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_5 (ОСОБА_3) в будинковолодінні АДРЕСА_1 (а.с.130-147 том 1).

28 січня 2004 року на ім'я ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Глухівської Міської ради від 29 липня 1993 року №184 був оформлений (виданий) Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га серії НОМЕР_6 (а.с. 8 том 1).

Після чого, в оформленому Глухівською міською державною нотаріальною конторою 02 лютого 2004 року на ім'я ОСОБА_3 Свідоцтві про право на спадщину за законом була внесена інформація про успадкування ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,100 га в межах згідно з планом для будівництва та обслуговування житлового будинку в будинковолодінні АДРЕСА_1 (а.с.10 том 1).

23 січня 2006 року помер батько позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_6, а 21 грудня 2010 року ОСОБА_4 було отримане свідоцтво про право на спадщину за заповітом (а.с.14 том 1) на житловий будинок з відповідними надвірними господарськими та побутовими будівлями в будинковолодінні АДРЕСА_2

Рішенням Глухівської міської ради № 53 від 24 лютого 2016 року ОСОБА_4 наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою.

Згідно абрису земельних ділянок в будинковолодіннях АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 (а.с. 25 том 1), виконаного представником підприємства «Грегер», яке проводить розробку проекту землеустрою щодо будинковолодіння АДРЕСА_2 відстань від визначеної за оспорюваним Державним актом межі земельної ділянки ОСОБА_3 та будинком ОСОБА_4 становить 0,79 м, тоді як відповідно до п. 3.25 НОМЕР_9 затверджених Наказом Держкоммістобудування України від 17 квітня 1992 року № 44 «Планування і забудова міських і сільських поселень» «… Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м».

Це і стало підставою звернення позивачки до суду.

Разом з тим, статтями 22 та 23 ЗК України 1990 року (в редакціях, які діяли на час прийняття виконкомом Глухівської міської ради рішення № 184 від 29 липня 1993 року про передачу ОСОБА_6 і ОСОБА_5 у приватну власність земельних ділянок) передбачалося, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право - державного акту, який видавався і реєструвався сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Пунктами 2,3 Декрету Кабінету міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» №15-92 від 26 грудня 1992 року (який діяв на момент видачі спірного державного акту на землю) передбачена передача громадянам України безоплатно у

приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов'язково робиться місцевими Радами народних депутатів відмітка у паспорті або документі, який його замінює.

Під час дії Декрету право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм, посвідчувалося відповідною Радою народних депутатів, про що робився запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю. Право власності на земельну ділянку посвідчувалося самим рішенням уповноваженого органу про передачу у власність земельної ділянки, прийнятим на підставі Декрету. Згідно з п. 7 Перехідних положень ЗК України 2001 року громадяни, які одержали у власність земельні ділянки, зберігають право на ці ділянки.

Встановлено, що рішенням виконкому Глухівської міської ради від 29 липня 1993 року № 184 батьку відповідачки ОСОБА_6 та батьку позивачки ОСОБА_5, як суміжним землекористувачам були передані у приватну власність земельні ділянки розміром 3 000 та 2 600 кв. м.

Спорів з приводу землекористування між ними не виникало.

На підставі рішення виконкому Глухівської міської ради від 29 липня 1993 року №184 на ім'я ОСОБА_5, батька відповідачки, був виданий 28 січня 2004 року Державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,10 га для обслуговування будинку, яку успадкувала відповідачка ОСОБА_3, отримавши 02 лютого 2004 року Свідоцтво про право на спадщину за законом.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_4 після смерті батька користувалась земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2, з 2006 року, а спір з приводу землекористування виник в 2015 році при складанні нею технічної документації на отримання Державного акта.

Із огляду технічної документації із землеустрою по складанню державного акта на ім'я ОСОБА_5 вбачається, що 16 січня 2003 року за участю ОСОБА_6 було проведено погодження меж в натурі, а 16 січня 2004 року межові знаки були передані ОСОБА_3 на дострокове зберігання.

Згідно п.1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року №3 складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією.

Таким чином, після отримання ОСОБА_3 в 2004 році правоустановчих документів на спірну земельну ділянку, нею не були проведені роботи по відновленню меж в натурі та закріплення їх довгостроковими межовими знаками.

За викладених обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав вважати порушеними права позивачки, яка не має правоустановчих документів на свою земельну ділянку і межі якої не виносились в натурі.

Колегія суддів не може взяти до уваги посилання позивачки на порушення відповідачкою норм НОМЕР_9 оскільки дані норми стосуються житлових будинків, побудови 1992 року, а не 1964 року.

Суд першої інстанції вказаних обставин не з'ясував, у зв'язку з чим дійшов невірного висновку щодо порушення земельних прав позивачки.

За цих умов апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню, а в позові слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1 212 грн. 64 коп. за перегляд справи у апеляційному суді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1,2,3,4, ч.2, ч.3, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 29 вересня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, Глухівської міської ради та Управління Держгеокадастру у Глухівському районі Сумської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) 1 212 грн. 64 коп. за перегляд справи у апеляційному суді.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -