Ухвала суду № 63483548, 19.12.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Мацький Є.М.

УХВАЛА

19 грудня 2016 року Справа № 806/2421/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого-судді Мацького Є.М.

суддів: Капустинського М.М.

Шидловського В.Б.,

при секретарі Гунько Л.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), за участю третьої особи - Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий ОСОБА_4 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо складання висновків про наявність порушень під час виконання повноважень ліквідатора у справі №1/163-б про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Черняхівський комбінат хлібопродуктів" арбітражного керуючого ОСОБА_4, що викладені в акті позапланової невиїзної перевірки від 17.08.2016 року №21;

- визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 12.10.2016 року про застосування до ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову у вигляді зупинення дії рішення дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 12.10.2016 року про застосування до ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Клопотання мотивоване тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року було відмовлено у задоволенні клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_4 про забезпечення адміністративного позову.

Не погоджуючись із ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову, Арбітражним керуючим ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення клопотання, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити вказане клопотання.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд виходив з того,що позивачем належним чином не обґрунтовано, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що забезпечення позову шляхом зупинення оскаржуваного рішення відповідача, яке є предметом судового розгляду, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, оскільки правову оцінку такому рішенню буде надавати суд лише під час розгляду справи по суті. Зупинення дій оскаржуваного рішення судом без вказівки на конкретні докази наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача може бути розцінене як вирішення спору по суті до початку його розгляду.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Так, статтею 117 КАС України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» встановлює, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, передбачених ч.1 ст. 117 КАС України.

Однак колегією суддів критичного розцінюються доводи позивача про те, що їй створено перешкоду у веденні судових справ про банкрутство, у яких виконує професійні обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та має передумови для порушення прав та охоронюваних законом інтересів банкрутів та їх кредиторів, що може призвести до настання незворотних істотно-негативних наслідків для сторін та учасників проваджень у справах про банкрутство, оскільки процедурність ведення справи про банкрутство згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», чітко регламентована строками, термінами та умовами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у заяві про забезпечення позову позивач просить зупинити дію рішення дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 12.10.2016 року про застосування до ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в повному обсязі.

Проте, забезпечення позову шляхом обраного позивачем способу фактично впливає на вирішення справи по суті, оскільки направлено не на саме рішення, а на наслідки його виконання.

Забезпечуючи позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), суд фактично продовжує повноваження (суб'єктом владних повноважень), в даному випадку продовження обов'язків арбітражного керуючого, з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою винагород тощо. Тобто, задовольняючи клопотання щодо забезпечення позову, фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, забезпеченням адміністративного позову в такий спосіб суд фактично вийшов би за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана ухвала прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для скасування ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: М.М. Капустинський

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "19" грудня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Арбітражний керуючий ОСОБА_4 АДРЕСА_1,12440

3- відповідачу/відповідачам: Головне територіальне управління юстиції в Чернігівській області проспект Миру, 43,м.Чернігів,14000

4-Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) вул.Городецького, 13,Київ 1,01001

5-

Міністерство юстиції України вул.Городецького,13,м.Київ,01001