Постанова № 63482658, 16.12.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2016 року № 826/25470/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пилон»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.09.2015 р. № 0006671503, № 0006681503,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пилон» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.09.2015 р. № 0006671503, № 0006681503.

Позові вимоги мотивовані тим, що позивачем своєчасно виконано свої зобов'язання щодо сплати податку, у зв'язку із чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні з огляду на те, що позивачем не сплачено в установлені законодавством строки самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на прибуток.

В судовому засіданні суд за згодою сторін ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м.Києва суд дійшов висновку про наступне.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Пилон» за звітний податковий період 2013 р., 2014 р.

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Так, самостійно визначене позивачем грошове зобов'язання з податку на прибуток:

- у сумі 59539,00 грн. сплачено 18.07.2014 р. при граничному терміні сплати 11.03.2014 р. (кількість днів затримки - 129), сплачено 1011,00 грн.;

- у сумі 59539,00 грн. сплачено 12.03.2015 р. при граничному терміні сплати 11.03.2014 р. (кількість днів затримки - 366), сплачено 46 072,60 грн.;

- у сумі 51012,00 грн. сплачено 12.03.2015 р. при граничному терміні сплати 11.03.2015 р. (кількість днів затримки - 1), сплачено 4886,23 грн.;

- у сумі 51012,00 грн. сплачено 17.06.2015 р. при граничному терміні сплати 11.03.2015 р. (кількість днів затримки 98), сплачено 46 125,75 грн.

За результатами перевірки складено акт від 03.09.2015 р. № 4312/26-58-15-03-30-31028199 та винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 04.09.2015 р. № 0006681503, яким позивача за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання в розмірі 4886,23 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 488,62 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств;

- від 04.09.2015 р. № 0006671503, яким позивача за затримку на 366 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 93 209,35 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 18 641,87 грн.

Вважаючи, рішення відповідача протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень пп.21.1.1-пп.21.1.5 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

За визначенням пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року (п. 137.4 ст. 137 Кодексу).

Згідно із пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Як вбачається з акту перевірки граничний строк сплати грошового зобов'язання із податку на прибуток за 2014 рік є 11.03.2015 р.

Відповідно до пп. «е» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань позивачем через систему «Клієнт-банк» подано до ПАТ КБ «Приватбанк» платіжне доручення № 1604 від 11.03.2015 р. на суму 51 012,00 грн. з призначенням платежу «податок на прибуток за 2014 рік», яке одержано та проведено банком 11.03.2015 р. о 13:33:00.

Зарахування плати вказаного платежу 11.03.2015 р. та зарахування 12.03.2015 р. до Державного бюджету України підтверджується відомостями із інтегрованої картки платника податків, наявної в матеріалах справи.

У відповідності до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, подання позивачем платіжного доручення до банківської установи в межах граничного строку сплати грошових зобов'язань свідчить про своєчасність виконання ним грошових зобов'язань зі сплати податку.

З урахуванням наведеного слід дійти висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем строків сплати самостійно визначеного позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік із затримкою на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання в розмірі 4886,23 грн., а відтак винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 04.09.2015 р. № 0006681503, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 488,62 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств суд визнає таким, що винесено всупереч вимогам чинного законодавства та таким, що підлягає скасуванню.

Водночас, податкове повідомлення-рішення від 04.09.2015 р. № 0006671503, яким позивача за затримку на 366 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 93 209,35 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 18 641,87 грн., суд визнає таким, що вчинено у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки матеріалами справи не підтверджується своєчасність його сплати та зарахування до Державного бюджету України.

Доводи позивача щодо того, що відповідач повинен був зарахувати сплачені ним кошти на рахунок авансових платежів судом не приймаються, оскільки із такою заявою позивач до відповідача не звертався.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Системно проаналізувавши норми чинного законодавства та фактичні обставини справи суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Пилон» є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає відшкодуванню пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пилон» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 04.09.2015 р. № 0006681503.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 31,11 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пилон» за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук