Постанова № 63480444, 14.12.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

14 грудня 2016 року Справа № 906/421/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Бучинська Г.Б. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.

розглянувши апеляційну скаргу підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" на рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.16 у справі №906/421/16 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" (м.Коростишів)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 17689 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 06 липня 2016 року у справі №906/421/16 позов підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" (позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 894 грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати та 147 грн. 55 коп. судового збору.

В частині стягнення 15 795 грн. 00 коп. неустойки відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду, з апеляційною скаргою (вх..№2282/16 від 29.07.2016р., арк.справи 120-122).

Посилання суду про те, що позивач здійснював свою діяльність на земельній ділянці не відведеній для цього за рішенням органу місцевого самоврядування, спростовується Правилами торгівлі, затвердженими сесією Коростишівської міської ради за №762, в п.2 яких зазначено: ПР «Кооперативний ринок» - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням Коростишівської міської ради земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку.

Зазначає, що питання про наявність або відсутність права користування земельною ділянкою виходить за межі позову, оскільки дослідженню підлягають обставини, які стосуються відносин оренди майна і належного виконання зобов'язань сторонами за договором, крім того, питання щодо неправомірного користування земельною ділянкою може ставити власник земельної ділянки - Коростишівська міська рада, яка і уклала угоду №118.

На підставі викладеного скаржник просить суд скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.2016р. у справі №906/421/16 в частині відмови стягнення неустойки з ФОП ОСОБА_1 у сумі 15795,00 грн. на користь позивача.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду 3 серпня 2016 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25 серпня 2016 року.

Ухвалою суду від 01 вересня 2016 року розгляд апеляційної скарги підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" на рішення господарського суду Житомирської області від 06 липня 2016 року у справі №906/421/16 було відкладено, справу призначено до розгляду на 03 жовтня 2016 року.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/421/16 у складі: головуючий суддя - Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2016 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Філіпової Т.Л., внесено зміни до складу колегії та визначено новий склад, а саме: головуючий суддя - Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б., суддя Сініцина Л.М.

Крім цього, ухвалою від 03.10.2016р. задоволено заяву головуючого судді Василишина А.Р. про самовідвід, заявлений у справі №906/421/16 господарського суду Житомирської області. Відведено головуючого суддю Василишина А.Р. від участі у розгляді справи №906/421/16.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2016 року, у зв'язку із задоволенням самовідводу головуючого судді Василишина А.Р., внесено зміни до складу колегії та визначено новий склад, а саме: головуючий суддя - Саврій В.А., суддя Бучинська Г.Б., суддя Сініцина Л.М.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів ухвалою від 05 жовтня 2016 року прийняла розгляд апеляційної скарги підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" на рішення господарського суду Житомирської області від 06 липня 2016 року у справі №906/421/16 до свого провадження у складі: головуючий суддя - Саврій В.А., суддя Бучинська Г.Б., суддя Сініцина Л.М. Справу призначено до розгляду на 26 жовтня 2016 року на 12:00 год.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 р., оскільки суддя Сініцина Л.М. є тимчасово непрацездатною, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.10.2016р. для розгляду справи № 906/421/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., судді Дужич С.П., Бучинська Г.Б.

Ухвалою від 25.10.2016р. прийнято апеляційну скаргу підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" на рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.2016р. у справі №906/421/16 до свого провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., судді Дужич С.П., Бучинська Г.Б.

У зв'язку з неявкою повноважних представників сторін у судове засідання 26.10.2016р., ухвалою розгляд скарги було відкладено на 23.11.2016р.

У судове засідання апеляційної інстанції 23.11.2016р. представники сторін не з"явилися, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені у встановленому законом порядку. Розгляд справи відкладено на "14" грудня 2016р. об 12:15 год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

У судове засідання 14.12.2016р. представники сторін вкотре не з'явилися, хоч про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому Законом порядку.

Від директора ПКР «Кооперативний ринок» надійшла заява по справі (вх.№31893/16 від 12.12.2016р.), в якій директор зазначив, що в зв'язку з неможливістю направити на засідання представника ПКР «Кооперативний ринок» просить розглянути скаргу без їх участі, апеляційні вимоги підтримує повністю. Також просить врахувати рішення суду у справі №906/461/15 та постанови у справах №906/424/16, №906/1030/15, №906/1196/14, постанову Вищого господарського суду України від 01.12.2016р. у справі №906/490/15.

Враховуючи заяву апелянта, неодноразове відкладення розгляду справи, приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Відповідач не скористався правом, передбаченим ч.1 ст.96 ГПК України, на подачу письмового відзиву на апеляційну скаргу.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Відповідно до п.1.1 Статуту, Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" є підприємством, створеним Коростишівською районною спілкою споживчих товариств, яка є його засновником та власником всього майна (арк.справи 9-12).

Відповідно до п.1.2 Статуту, позивач також є правонаступником прав та обов'язків Кооперативного підприємства "Кооперативний ринок" й створений виділенням з райспоживспілки на базі майна КП "Кооперативний ринок" відповідно до рішення ради засновників зборів від 25.11.2003р., протокол №5 з передачею йому прав і зобов'язань райспоживспілки в межах прав та зобов'язань КП "Кооперативний ринок".

Згідно пп.2.3.2, 2.3.3. п.2.3 Статуту позивача, одним з предметів діяльності підприємства є організація і надання ринкових послуг населенню, організація, підприємствам, що здійснюють торгівлю на ринку і надають послуги та надання в оренду основних засобів та торгових місць ринку.

ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрована як фізична особа-підприємець 29.12.2003р. Основним видом її економічної діяльності є роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

31.12.2013р. між Підприємством Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди №394 (арк.справи 14, 15).

Відповідно до п.1.1 Договору його предметом є металевий кіоск №72 загальною площею 6,75 м2, місцезнаходження якого зазначене на плані розміщення торговельних місць ринку.

За п.1.3 Договору, об'єкт оренди надається орендодавцем у тимчасове платне користування орендарю для провадження торговельної діяльності.

Орендар набуває права користування об'єктом оренди з дати початку дії Договору відповідно до п.6 Договору, тобто з 01.01.2014р. до 31.12.2014р. включно.

Пунктом 3.1 Договору сторони визначили, що орендна плата складає 526,50 грн. на місяць та вноситься орендарем на розрахунковий рахунок або в касу орендодавця до 10 числа місяця, за який проводиться оплата.

Відповідно до п.4.3.3 Договору відповідач взяла на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з актом приймання - передачі об'єкта оренди позивач передав відповідачу у тимчасове користування металевий кіоск №72, загальною площею 6,75 кв.м, що є предметом оренди та розташований за адресою: Житомирська область, м.Коростишів, вул. Шевченка 40 (арк.справи 16).

03.04.2014р. Коростишівською міською радою було прийнято рішення, яким затверджено Правила торгівлі на ПКР "Кооперативний ринок" (арк.справи 17-20).

19.12.2014р. позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення №317 від 19.12.2014р. про те, що 31.12.2014р. закінчується термін дії договору №394 від 31.12.2013р. та наявна заборгованість по орендній платі в сумі 3394,00 грн. (арк.справи 31), що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення від 24.12.2014р. (арк.справи 31, зворот)

Також, 19.12.2014р. складено акт про те, що відповідач відмовилась від отримання вказаного повідомлення та від підпису про ознайомлення з ним. Як вбачається з даного акту, повідомлення було зачитано відповідачу у присутності комісії (арк.справи 32).

Претензією №33 від 16.01.2015р. позивач повідомив відповідача про закінчення Договору оренди №394 від 31.12.2013р., про наявність боргу по орендній платі на суму 3144,00 грн., про зобов'язання негайного звільнення об'єкта оренди та термінової сплати заборгованості (арк.справи 33), проте дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково виконувала договірні зобов'язання, доказом чого є копії платіжних доручень про сплату орендної плати на суму 4424,00 грн. (арк.справи 21-30) : платіжне доручення №@2PL1668 від 25.02.2014 - 390 грн.; платіжне доручення №@2PL392591 від 13.03.2014 - 393 грн.; платіжне доручення №@2PL789450 від 28.03.2014 - 391 грн.; платіжне доручення №@2PL9862 від 03.07.2014 - 750 грн.; платіжне доручення №@2PL0125 від 01.09.2014 - 250 грн.; платіжне доручення №@2PL2795 від 30.09.2014 - 500 грн.; платіжне доручення №@2PL3925 від 12.11.2014 - 250 грн.; платіжне доручення №@2PL8396 від 26.12.2014 - 250 грн.; платіжне доручення №@2PL1783 від 28.01.2015 - 500 грн.; платіжне доручення №@2PL3811 від 27.05.2015 - 750 грн.

Отже, загальна сума боргу складає (526,50*12)-4424,00=1894,00 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно із ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 с. 627 ЦК України).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди №394 від 31.12.2013р.

Відповідно до п.6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Сплата наймачем орендної плати у встановлений строк є обов'язком, який випливає з положень ст.759, 762 ЦК України та умов договору.

Водночас, порушенням зобов'язання згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Неналежним виконанням, виходячи з встановлених судом обставин, є несплата відповідачем орендної плати протягом значного періоду часу, що також тягне за собою правові наслідки, передбачені ч.1 ст.782 ЦК України.

Згідно з Актом технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 19.05.2008р., позивач прийняв металеві кіоски для торгівлі в кількості 7 од. в переліку яких є кіоск №72 за адресою: вул. Шевченка, 40, м. Коростишів (арк.справи 13).

Таким чином, металевий кіоск, який є об'єктом оренди, належить позивачу на праві власності і він, як власник, має право на володіння, користування та розпорядження зазначеними об'єктами права власності, зокрема вправі як власник передавати в оренду іншим суб'єктам господарювання.

Факт передачі кіоску підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди який підписаний сторонами по справі (арк.справи 16).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач не виконала своїх договірних зобов'язань та не провела в повному розмірі розрахунки з позивачем в установлені договорами строки.

Зважаючи на викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача залишку боргу за 2014 рік в сумі 1984,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 15795,00 грн., господарський суд Житомирської області зазначив, що рішення Коростишівської міської ради про відведення ПКР "Кооперативний ринок" земельної ділянки не приймалось. Земельна ділянка загальною площею 1,2 га, яка розташована по вул. Шевченка, 40 в м. Коростишеві Житомирської області, не передавалась в оренду ні позивачу, ні Коростишівській РССТ і є комунальною власністю міста та віднесена до земель резерву міської ради, що підтверджується рішенням Коростишівської міської ради від 17.10.2002 "Про припинення права користування земельною ділянкою Коростишівському ринку".

Посилання позивача на те, що відносини щодо користування земельною ділянкою по вул.Шевченка 40 в м.Коростишеві було врегульовано між підприємством та Коростишівською міською радою на підставі Угоди №118 на оплату резервування земельної ділянки від 31.03.2009 (зі змінами та доповненнями), метою якої було резервування, на період виготовлення технічної документації, земельної ділянки орієнтовною площею 1,2 га, яка надавалась ПР "Кооперативний ринок" для обслуговування майнового комплексу, судом першої інстанції не взято до уваги, оскільки термін дії даної угоди був продовжений до 31.03.2014.

Місцевий господарський суд зазначив, що з 01.04.2014р. позивач, як суб'єкт господарювання, здійснював свою діяльність на земельній ділянці не відведеній для цього рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.

При цьому, господарський суд Житомирської області посилався на висновки Рівненського апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 25.05.2016р. у справі №906/490/15.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правове регулювання відносин, пов'язаних із здійсненням діяльності по продажу товарів (виконанню робіт, наданню послуг) на ринку в спірному випадку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009р. №868 "Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків", Правилами торгівлі на ринках, затверджених наказом Мінекономіки №57/188/84/105 від 26.02.2002р., Правилами торгівлі на ПКР "Кооперативний ринок", затвердженими рішенням Коростишівської міської ради від 03.04.2014р. №762.

Торговельні місця надаються продавцям за окрему плату (п.18 Правил торгівлі на ПР "Кооперативний ринок").

У разі використання торговельного місця на умовах оренди між продавцем та адміністрацією ринку укладається угода оренди (в термінах вжитих у Правилах торгівлі на ПР "Кооперативний ринок"), договір оренди торговельного місця (в термінах Постанов №868).

Укладення договору оренди торговельного місця є обов'язковим відповідно до п.20 Правил торгівлі на ринках.

Правове регулювання діяльності по організації та здійсненню торгівлі на ринку регулюється не тільки зазначеними актами законодавства, а й іншим законодавством, зокрема Цивільним кодексом України як основним актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір оренди в даному спорі підпадає під регулювання зазначених актів законодавства, однак слід зазначити, що кваліфікація договору визначається не за його назвою, а за змістом його умов.

Предметом договору є торгівельний майданчик, місцезнаходження якого зазначене на плані розміщення торгівельних місць ринку (об'єкт оренди) (п. 1.1 Договору).

Об'єкт оренди надається Орендодавцем у тимчасове платне користування Орендарю для провадження торговельної діяльності (п. 1.3 Договору).

Таким чином, слід визнати, що передача управляючим ринком підприємством за плату торгівельного місця для провадження торговельної діяльності відповідає поняттю договору оренди, визначеному ст. 759 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, слід зазначити, що в даному випадку між сторонами склалися правовідносини щодо торгівлі на ринку, вказаними договорами врегульовано користування саме торгівельними місцями (майданчиками), тобто такі договори містять елементи як договору найму (оренди), так і договору надання послуг.

Оскільки встановлені обставини свідчать про здійснення позивачем господарської діяльності на ринку, слід дійти висновку, що між сторонами у спорі склалися правовідносини щодо торгівлі на ринку, які підпадають під вищенаведене правове регулювання.

Використання торгівельного місця не є тотожним використанню земельної ділянки, і хоч і передбачає таке використання, правовідносини підприємства, що управляє ринком та міської ради щодо земельної ділянки не впливають на предмет доказування даного провадження та не мають правового значення для даного спору.

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача правових підстав для використання майна (торгівельного місця) у господарській діяльності, не пов'язаний з правом позивача на стягнення суми за використання торговельного місця, що є оплатним згідно з Правилами торгівлі на ПР "Кооперативний ринок".

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З договору оренди вбачається, що у разі припинення або розірвання договору орендар несе обов'язок у 7-денний термін звільнити об'єкт оренди та повернути його Орендодавцеві у стані не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини орендаря (п.4.3.8 Договору).

Таким чином, для застосування наслідків передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, необхідно встановити обставини за якими орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди але умисно цього обов'язку не виконав.

Колегією суддів встановлено, що позивач у своїй претензії №33 від 16.01.15р. повідомляв відповідача за первісним позовом про закінчення терміну дії договору оренди №394 від 31.12.2013р., відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення орендованих торгівельних майданчиків, позивач скористався своїм правом та нарахував відповідачу за первісним позовом неустойку в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення, а саме за період за період з 01.01.2015р. по 01.04.2016р. в сумі 15795,00 грн..

Враховуючи, що відповідач не повернув позивачу об'єкта оренди, що свідчить, що відповідач не заперечує обставин не звільнення об'єкта оренди, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для застосування відповідальності у вигляді неустойки в розмірі подвійної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення за не виконання відповідачем за первісним позовом свого обов'язку щодо повернення орендованих торгівельних майданчиків з таких мотивів.

До аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 01.12.2016р., якою було скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.05.2016р. у справі №906/490/15.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Зважаючи на викладене колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" - рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.16р. у справі №906/421/16 підлягає скасуванню в частині відмови у позові про стягнення неустойки у розмірі 15795,00грн. та в частині стягнення судового збору у розмірі 147,55 грн. та прийняттю в цих частинах нового рішення про задоволення позову, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача 15795 грн. 00 коп. - неустойки та 1378 грн. коп. - судового збору, в решті рішення слід залишити без змін.

Судовий збір, у відповідності до положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" на рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.2016р. у справі №906/421/16 задоволити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.16р. у справі №906/421/16 скасувати в частині відмови у позові про стягнення неустойки у розмірі 15795,00грн. та в частині стягнення судового збору у розмірі 147,55 грн.

Прийняти в цих частинах нове рішення про задоволення позову.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (12504, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (12500, Житомирська область, м.Коростишів, вул.Шевченка, 40, код ЄДРПОУ 31843604):

- 15795 (п'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. - неустойки;

- 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору;

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (12504, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Підприємства Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" (12500, Житомирська область, м.Коростишів, вул.Шевченка, 40, код ЄДРПОУ 31843604): 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги

Видачу наказів доручити господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Дужич С.П.