Рішення № 6347568, 02.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/17902.04.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтагазенерго"

до Відкритого акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод"

про стягнення 551 982,12 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Дмитрієв Д.В.- довіреність №50/2 від 10.02.2009р.;

від відповідача: Нестеришин Т.С.- довіреність б/н від 25.01.2008р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтагазенерго" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод" про стягнення 551 982,12 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором постачання природного газу № 27-4-26/05 від 24.05.2005 р. не розрахувався за поставлений позивачем у січні 2009 природний газ, заборгувавши позивачу 540 327,98 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 540 327,98 грн. - боргу, 5 179,63 грн. пені, 6 474,53 грн. 3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати 5 519,82 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. У письмовому відзиві на позов відповідач стверджує, що ціна на газ за січень місяць 2009 року була встановлена сторонами лише додатковою угодою від 30 січня 2009 року (в передостанній день місяця споживання), а строк дії Договору закінчився 31 грудня 2008 року, на момент поставки позивачем відповідачу природного газу в січні місяці 2009 року об'ємом 222880 м3 були відсутні договірні умови, які б регулювали строк розрахунків за поставлений газ. Тобто, строк виконання зобов'язання відповідача з оплати поставленого позивачем природного газу за січень місяць 2009 року не визначений.

Ухвалою від 10.03.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.04.2009 р.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.04.2009 р. за представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про постачання природного газу № 27-4-26/05 (далі - Договір), згідно умов якого сторони погодили, що позивач згідно даного Договору зобовязується поставити природний газ, а відповідач прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок позивача вартості запланованого до поставки місячного об'єму газу, у наступні терміни:

15% вартості - на умовах попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує місяцю споживання газу;

35% вартості - до 10 числа місяця споживання газу; 25% вартості - до 17 числа місяця споживання газу;

25% вартості до 25 числа місяця споживання газу.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав, у січні 2009 р. 222 880 м3 природного газу на суму 540 327,98 грн. Факт поставки вказаного обсягу природного газу підтверджується Актом прийому - передачі природного газу між позивачем та відповідачем від 31.01.2009 та не заперечується відповідачем.

Однак, відповідач взяті на себе зобовязання по Договору не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 540 327,98 грн.

Посилання відповідача на те, що ціна на газ за січень місяць 2009 року була встановлена сторонами додатковою угодою лише 30 січня 2009 року, а строк дії Договору закінчився 31 грудня 2008 року, а відтак строк виконання зобов'язання відповідача з оплати поставленого позивачем природного газу за січень місяць 2009 року не визначений, спростовуються наступним.

Згідно п. 9.1 Договору сторони дійшли згоди, що Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2005, а в частині розрахунків до повного їх завершення. У разі відсутності заперечень Договір може бути пролонгований на наступні періоди.

Додатковою угодою № 1/2008 від 15.11.2007 до Договору сторони пролонгували дію Договору до 31.12.2008 (включно).

Пунктом 4.1 Договору сторони встановили, що ціна природного газу визначатиметься ними в окремих додаткових угодах до Договору.

Додатковою угодою №2/2009 від 30.01.2009 до Договору сторони дійшли встановили ціну за 1000 м3 природного газу в розмірі 2424, 30 грн.

Згідно п. 8 Додаткової угоди №2/2009 від 30.01.2009 до Договору сторони встановили, що умови даної Додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладення, а саме з 01.01.2009.

Враховуючи викладене, відповідач мав провести розрахунок в порядку встановленому п. 5 Договору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, то за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 540 327,98 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач припустився прострочення оплати за спожиті телекомунікаційні послуги, а тому позивач, на підставі п. 6.2.1 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 5 179,63 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано.

Пунктом 6.2.1 Договору встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобовязань відповідач сплачує пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення зобовязання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань в розмірі 5 179,63 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 6 474,53 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київський мотоциклетний завод" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, код ЄДРПОУ 002313126142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтагазенерго" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 55-а, код ЄДРПОУ 30677120) 540 327 (пятсот сорок тисяч триста двадцять сім) грн. 98 коп. боргу, 5 179 (пять тисяч сто сімдесят девять) грн. 63 коп. пені, 6 474 (шість тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 53 коп. 3 % річних, 5 519 (пять тисяч пятсот девятнадцять) грн. 82 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: