Ухвала суду № 63472573, 22.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2585/16

Категорія: 5.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук'янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Шепель О.В.

з участю: представника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області - Бендери А.В., представника товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" - Білоусова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (далі ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал") звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області (далі Інспекція) (правонаступником якої є Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області) (далі ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області) про визнання протиправним та скасування припису, викладеного в акті перевірки від 11 травня 2016 року №48/09.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що Інспекцією порушено процедуру і порядок проведення перевірки та не вжито заходів відносно її реалізації, у зв'язку з чим не дотримано основних принципів державного нагляду (контролю) щодо гарантування прав суб'єкту господарювання, об'єктивності та неупередженості, як то визначено ст. 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Також, позивач зазначає, що в направленні на проведення перевірки від 22 квітня 2016 року №157, в порушення вимог п.1.8., ч.2 п.2.8 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджених Наказом Мінекономрозвитку та торгівлі України від 07 березня 2012 року №310, та п.1 ч.8 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не зазначено предмет проведення перевірки.

Крім того, на думку позивача, контролюючим органом під час проведення перевірки розглянуто питання, котрі не порушувалися споживачами у зверненнях. Позивач також стверджує, що оскільки, встановлені за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, прилади обліку води своєчасно не пройшли періодичну повірку, їх показання не можливо враховувати при обліку, та розрахунках за послуги водопостачання, та водовідведення, у зв'язку з чим, нарахування по особовим рахунках здійснювались на підставі п.21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року лише з 01 червня 2015 року, та з 01 лютого 2016 року відповідно, тобто, згідно з нормативами (нормами) споживання на двох зареєстрованих осіб, з врахуванням пільги 25% на одну особу.

Окрім того, позивач зазначає, що будь-які роботи щодо відключення водопостачання у квартирах АДРЕСА_6, АДРЕСА_15, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9 будинку АДРЕСА_19 не проводились. Також, на думку позивача, договір від 01 липня 2008 року №5362/4 є укладеним (сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов), не визнаний недійсним повністю чи частково, та згідно зі ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що під час розгляду обставин, викладених у зверненнях громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, встановлено, що ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" у порушення вимог ч.2 п.10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, відмовлено споживачам від врахування показань засобу обліку холодної води, та допущено справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності у споживачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, квартирних засобів обліку холодної води без урахування їх показань, що не допускається за винятком випадків, передбачених абз.5 п.16 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, внаслідок чого на особовому рахунку споживача ОСОБА_5 у період з 01 червня 2015 року по 15 лютого 2016 року, виникла заборгованість у сумі 672,50 грн., та на особовому рахунку споживача ОСОБА_6, з 01 лютого 2016 року у сумі 128,31 грн.

Також, відповідач наголошує, що саме позивачем не виконано передбачені нормами ч.4 ст. 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", та п.п.4 п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 зобов'язання щодо своєчасного проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту воду), що є власністю фізичних осіб.

Крім того, відповідач зазначає, що до змісту договору №5362/4 від 01 липня 2008 року, укладеного між позивачем та споживачем ОСОБА_5 внесено несправедливі умови, а саме, включено права та обов'язки сторін, які не передбачені умовами Типового договору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, та нормами Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а також відсутній розділ "Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві", який передбачено умовами Типового договору.

Також, під час розгляду обставин колективного звернення громадян ОСОБА_4 АДРЕСА_6), ОСОБА_7 (АДРЕСА_7), ОСОБА_8 (АДРЕСА_8), ОСОБА_9 (АДРЕСА_9) - мешканців будинку АДРЕСА_10 встановлено, що внаслідок припинення надання послуг з водовідведення, шляхом механічного блокування каналізаційної внутрішньо будинкової системи за адресою: АДРЕСА_3 у період з 28 березня 2016 року по 01 квітня 2016 року, порушено права споживачів мешканців цих квартир щодо належної якості обслуговування, та безпеки продукції, в частині безпечного для здоров'я і життя побуту (внаслідок блокування каналізаційної системи в кв. АДРЕСА_11, в зазначених квартирах припинено водопостачання через затоплення квартир АДРЕСА_12, АДРЕСА_9).

Вищезазначені дії ТОВ "Інфокс" філії "Інфоксводоканал", на думку відповідача, є нечесною підприємницькою практикою, яка включає в себе агресивні неправомірні дії, що містять елементи неналежного впливу по відношенню до мешканців квартири АДРЕСА_11, та є порушенням вимог щодо кількісних і якісних показників послуг, визначених у додатку №1 до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року №151.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року адміністративний позов ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправним та скасування Припису, викладеного в акті перевірки від 11 травня 2016 року №48/09, задоволений.

Визнано протиправним та скасовано Припис Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, викладений в акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №48/09 від 11 травня 2016 року.

В апеляційній скарзі ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

У період з 25 квітня 2016 року по 11 травня 2016 року, на підставі звернень громадян ОСОБА_5, (№ С-265), ОСОБА_6 (№ С-254) щодо необґрунтованого нарахування боргу, та колективного звернення (№Ко-330, №1-338) мешканців квартир АДРЕСА_6, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_12, АДРЕСА_9 щодо припинення водопостачання за адресою: АДРЕСА_10, згідно наказу про проведення позапланової перевірки від 22 квітня 2016 року №110-аг, та направлення на проведення перевірки від 22 квітня 2016 року №157, Інспекцією проведено позапланову перевірку філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з водопостачання та водовідведення.

За наслідками вказаної перевірки Інспекцією складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №48/09 від 11 травня 2016 року та Припис.

Не погодившись з означеним Приписом Інспекції, викладеним в акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №48/09 від 11 травня 2016 року, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування припису.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний позивачем Припис Інспекції, викладений в Акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №48/09 від 11 травня 2016 року, винесено контролюючим органом неправомірно, безпідставно, та у порушення положень чинного законодавства України.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.ст.6, 627, 907 ЦК України, ст.ст. 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", ч.1, 2 ст. 19, ч. 3 ст. 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", ст. 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів".

В апеляційній скарзі ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області вказується, що підставою для здійснення нарахувань за нормою споживання стало несвоєчасне проведення водопостачальною організацією періодичної повірки засобу обліку холодної води. Крім того, ТОВ "Інфокс" філією "Інфоксводоканал" не виконані зобов'язання, відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" №1314-УІІ та пп. 4 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів №630 від 21 липня 2005 року (із змінами і доповненнями) щодо своєчасності проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту воду), що є власністю фізичних осіб, чим порушено право споживачів на перевірку міри продукції, що придбавається, яке визначено абз. 1 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів" та позивачем не доведений факт несправності та засобу обліку води споживача, що не підлягають усуненню. Також вважає, що позивач, при укладенні договору №5362/4 від 01 липня 2016 року відступив від вимог Типового договору, що є підставою для визнання договору нікчемним та, окрім цього, вважає дії позивача щодо припинення надання послуг водовідведення, шляхом механічного блокування каналізаційної внутрішньо будинкової системи за адресою: АДРЕСА_3, були порушені права споживачів мешканців квартир АДРЕСА_6, АДРЕСА_15, АДРЕСА_7 АДРЕСА_9 на належну якість обслуговування та безпеку продукції, в частині безпечного здоров'я і життя побуту та є нечесною підприємницькою практикою, яка включає в себе агресивні неправомірні дії, що містить елементи неналежного впливу по відношенню до мешканців квартири АДРЕСА_16

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі результатів перевірки, з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів, посадовими особами які проводили перевірку наданий припис про усунення порушень, прав споживачів до акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11 травня 2016 року №48/09, яким зобов'язали позивача:

· провести корегування нарахувань за послуги з централізованого холодного водопостачання, які були виставлені споживачам ОСОБА_5 та ОСОБА_11 за нормами споживання, з урахуванням вимог ч.2 п. 10 Правил, а саме, з урахуванням показників приладів обліку води;

· провести перерахунок розміру плати за фактично ненадані послуги з водопостачання мешканцям квартир АДРЕСА_6, АДРЕСА_15, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9 та з водовідведення мешканцям квартири АДРЕСА_17, розташованих за адресою: АДРЕСА_10 у період з 28 березня 2016 року по 01 квітня 2016 року відновлення послуги з водовідведення, відповідно до Порядку, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 року №151;

· привести договір №5362/4 від 01 липня 2008 року у відповідність до вимог Правил та Типового договору виключивши з договору несправедливі умови зокрема 2 речення п. 3.4.5., абз. 5 п. 7.3, п. 3.3.3, п. 4.1;

· припинити нечесну підприємницьку практику щодо застосування механічної системи блокування каналізації.

Припис є обов'язковим для виконання. Про виконання припису суб'єкт господарювання був зобов'язаний письмово повідомити Інспекцію в термін до 03 червня 2016 року. До теперішнього часу припис позивачем не виконаний, що слугувало підставою для звернення до суду.

Щодо проведення корегування нарахувань за послуги з централізованого холодного водопостачання, які були виставлені споживачам ОСОБА_5 та ОСОБА_11 за нормами споживання, з урахуванням пільг, судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у висновках акта зазначено, що позивач, у порушення вимог ч.2 п.10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, споживачам відмовлено від врахування показань засобу обліку холодної води, та допущено справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності у споживачів ОСОБА_5, ОСОБА_6 квартирних засобів обліку холодної води без урахування їх показань, що не допускається за винятком випадків, передбачених абз.5 п. 16 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року, внаслідок чого на особовому рахунку споживача ОСОБА_5 у період з 01 червня 2015 року по 15 лютого 2016 року, виникла заборгованість у сумі 672,50 грн., та на особовому рахунку споживача ОСОБА_6, з 01 лютого 2016 року у сумі 128,31 грн.

Також, в акті перевірки №48/09 від 11 травня 2016 року зазначено, що відповідно до п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, засоби обліку води, встановлені у квартирі (будинку садибного типу), та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.

Згідно з п.п.6 п.29 означених Правил споживач має право на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку, а виконавець, відповідно до п.п.4 п.32 вказаних Правил, зобов'язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

Так, судом першої інстанції також з'ясовано, що 01 липня 2008 року між позивачем та споживачем ОСОБА_5 (АДРЕСА_4) укладено Договір про надання послуг з водопостачання і водовідведення, водовідведення гарячої води №5362/4, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого Виконавець надає послугу з подачі Споживачу холодної води, водовідведення, а також (за наявності підключення до централізованого гарячого водопостачання) водовідведенню гарячої води за адресою: АДРЕСА_4. Споживач своєчасно сплачує за надані йому послуги водопостачання та водовідведення, забезпечує прибори обліку і обладнання на них в належному порядку згідно Правил та діючого законодавства України.

Згідно з п.п.3.4.5 п.3.4 Договору про надання послуг з водопостачання і водовідведення, водовідведення гарячої води №5362/4 від 01 липня 2008 року споживач зобов'язується проводити періодичну повірку квартирних приборів обліку. Так, нарахування за послуги водоспоживання по особовому рахунку ОСОБА_5 здійснювалися відповідно до показників водолічильника, встановленого та опломбованого 26 березня 2009 року, про що свідчить наявний у матеріалах справи акт №471839 від 26 березня 2009 року, у якому зазначено, що строк наступної повірки даного водоміру 04 квартал 2012 року.

Відповідно до п.п.3.4.5 п.3.4 (а.с. 95) Договору про надання послуг з водопостачання і водовідведення, водовідведення гарячої води №5362/4 від 01 липня 2008 року Споживач зобов'язується проводити періодичну повірку квартирних приборів обліку, та відповідно позивач (Водоканал) і ОСОБА_5 (Споживач), погоджуючи умови означеного Договору, дійшли згоди щодо можливого алгоритму дій, зокрема, щодо покладення на споживача обов'язку проводити періодичну повірку квартирних приборів обліку.

Таким чином, вищезазначені умови, укладеного між позивачем (Водоканал), та споживачем ОСОБА_5, Договору про надання послуг з водопостачання і водовідведення, водовідведення гарячої води №5362/4 від 01 липня 2008 року, не можуть вважатися несправедливими умовами, як і не можуть вважатися агресивною, нечесною підприємницькою практикою, у тому числі, з тих підстав, що взагалі не підпадають під визначені категорії в контексті ст.ст. 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів", та до того ж відповідають положенням ст.ст.6, 627, 907 ЦК України.

Також, з матеріалів справи вбачається, що нарахування за послуги водоспоживання по особовому рахунку ОСОБА_11 (АДРЕСА_18 ) здійснювалися відповідно до показників водолічильника, встановленого та опломбованого 01 лютого 2002 року, про що свідчить наявний у матеріалах справи акт №1009 від 01 лютого 2002 року, у якому зазначено, що строк наступної повірки даного водоміру 04 квартал 2004 року.

Відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" (який втратив чинність, але регулював спірні правовідносини на момент їх виникнення) порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Згідно п. 20 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869, встановлено, що до складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом теплової енергії споживачам, а саме витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж) засобів обліку теплової енергії, які є власністю ліцензіата.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, до складу тарифу на централізоване водопостачання, та водовідведення можливо включати витрати пов'язані з засобами обліку, однак лише тих приладів обліку води, котрі є власністю позивача.

У Постанові Верховного Суду України від 25 квітня 2015 року по справі №6-60цс15 зазначено, що підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

При цьому, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області, не надано жодних доказів на підтвердження проведення періодичної повірки приладу обліку води, встановленого за адресою:АДРЕСА_5, як і не надано доказів на підтвердження того, що означений лічильник належить позивачу, у зв'язку з чим, та враховуючи, що витрати на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) такого засобу обліку не включені до складу тарифів на послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення, встановлених для філії "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс", витрати за періодичну повірку приладу обліку води, у даному випадку, покладаються на споживача.

Крім того, як зазначено фахівцями Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області в акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11 травня 2016 року №48/09, внаслідок припинення надання послуг з водовідведення, шляхом механічного блокування каналізаційної внутрішньо будинкової системи за адресою: АДРЕСА_10 у період з 28 березня 2016 року по 01 квітня 2016 року, порушено права споживачів мешканців квартир АДРЕСА_6, АДРЕСА_15, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9 на належну якість обслуговування та безпеку продукції, в частині безпечного для здоров'я і життя побуту (внаслідок блокування каналізаційної системи квартири АДРЕСА_11, в зазначених квартирах припинено водопостачання через затоплення квартир АДРЕСА_12, АДРЕСА_9), водночас, будь-яких доказів на підтвердження означеного апелянтом не надано.

Отже, апелянтом не доведено наявність встановленого порушення з боку позивача. Крім того, позивач заперечує проти встановленого порушення Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області та наголошує, що роботи з відключення водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_10, не проводились, та в означений будинок послуги з водопостачання та водовідведення надавалися у повному обсязі.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо протиправності Припису Інспекції, викладеного в акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №48/09 від 11 травня 2016 року.

Апелянт зазначає, що відповідно до умов п. 3.5.6 договору Про надання послуг постачання холодно води та водовідведення, водовідведення гарячої води №5362/4 від 01 липня 2008 року укладеного між філією "Інфоксводоканал" ТОВ "Інфокс" та споживачем ОСОБА_5 споживач має право на періодичну повірку, обслуговування і ремонт (в тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) квартирних приладів обліку. Проте, позивачем, таке право споживача порушено.

Таким чином, позивачем не виконай зобов'язання, предписані нормами ч. 4 ст. 17 Закону України "Про метрологію ті метрологічну діяльність" та пп. 4 п. 32 Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року щодо своєчасності проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту воду), що є власністю фізичних осіб, чим порушено право споживачів на перевірку міри продукції, що придбавається, яке визначено абз. 1 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів".

Щодо включення умов, до договору про надання послуг постачання холодної води та водоотведення, водоотведення гарячої води, яки не передбачені Типовим договором, апелянт вважає, що під іншими умовами договору слід розуміти лише ті, які зазначені у Типовому договорі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630.

Судова колегія не погоджується з доводами апелянта з наступних підстав.

Так, положеннями ч.1, 2 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами (ст. 21 Закону)

Положеннями ст. 20 вищевказаного Закону України визначені умови договору про надання послуг з питного водопостачання. Так, істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг; обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення; розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення; права та обов'язки сторін договору; відповідальність сторін договору.

У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання.

Крім того, ч. 3 ст. 20 цього Закону України передбачено, що за згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови.

Таким чином, з аналізу наведених положень вбачається, що договір про надання послуг з питного водопостачання може містити не лише ті істотні умови, що передбачені Законом, а також і інші положення, з приводу яких постачальник питної води та споживач дійшли згоди.

Крім того, апелянт вважає, що дії позивача щодо механічного блокування каналізаційної внутрішньо будинкової системи за адресою: АДРЕСА_3, у період з 28 березня 2016 року по 01 квітня 2016 року, згідно ч.4 ст. 19 Закону України "Про захист споживачів" є нечесною підприємницькою практикою, оскільки були порушені права споживачів мешканців квартир АДРЕСА_6, АДРЕСА_15, АДРЕСА_7 АДРЕСА_9 на належну якість обслуговування та безпеку продукції, в частині безпечного здоров'я і життя побуту (внаслідок блокування каналізаційної системи в кв. № 2 зазначених квартирах припинено водопостачання через затоплення квартир, що підтверджено відповідними актами КП "ЖКС "Північний" від 30 березня 2016 року та листом Суворовської РА ОМР від 04 квітня 2016 року №Ко-480).

Судова колегія вважає, що доводи апелянта в цій частині є безпідставними з наступних підстав.

Так, ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: звільнення або обмеження юридичної відповідальності продавця (виконавця, виробника) у разі смерті або ушкодження здоров'я споживача, спричинених діями чи бездіяльністю продавця (виконавця, виробника); виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця та інші умов.

Окрім іншого, ст. 19 вищевказаного Закону України визначено, що нечесна підприємницька практика забороняється.

Нечесна підприємницька практика включає: вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.

Таким чином, вказані положення договору не можуть вважатися несправедливими умовами, рівно як і не можуть вважатися агресивною, нечесною підприємницькою практикою, у тому числі у зв`язку з тим, що вони взагалі не підпадають під визначенні категорії в контексті ст.ст. 18 та 19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Разом з тим, позивачем ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" у позовній заяві наголошено, що роботи з відключення водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_10 не проводились, та в означений будинок послуги з водопостачання та водовідведення надавалися у повному обсязі, протилежного апелянтом не наведено.

За таких підстав, позовні вимоги ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" правомірні, документально підтверджені, та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 листопада 2016 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.