Рішення № 63471159, 06.12.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/3808/16-ц

Номер провадження 2/489/2164/16

РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2016 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі-позивач або Банк) до ОСОБА_1 (далі-відповідач 1), ОСОБА_2 (далі-відповідач 2) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив

В липні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між Банком та відповідачем було укладено кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору відповідач був зобов'язаний щомісячно у встановлені строки здійснювати погашення заборгованості за кредитом та сплачувати проценти за користування кредитним коштами. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки.

Оскільки відповідач не виконує належним чином взяті на себе кредитні зобов'язання, позивач просив суд стягнути з нього суму заборгованості у розмірі 33359,74 грн. та судовий збір.

27.09.2016 до суду від відповідача надійшло заперечення.

Ухвалою суду від 06.12.2016 провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_2 закрито.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

28.12.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є позивач та відповідачем було укладено кредитний договір № 640/3-285, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 25000,00 грн. з кінцевим терміном повернення до 27.12.2009. Відповідно до кредитного договору відповідач був зобов'язаний щомісячно у встановлені строки здійснювати погашення заборгованості за кредитом та сплачувати проценти за користування кредитним коштами. З умовами договору відповідач був ознайомлений, що підтверджується його підписом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем була надана суду копія кредитного договору, яка засвідчила факт укладення даного договору. Згода відповідача підтверджується його підписом.

На основі укладеного між позивачем та відповідачем договору суд робить висновок про виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, відповідно до яких позивач зобов'язувався надати грошові кошти відповідачу в розмірі та на умовах, встановлених в договорі, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 15.04.2016, сума заборгованості відповідача складає - 33359,74 грн., а саме: 13138,00 грн. - заборгованість за кредитом; 20221,74 грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно з наданою відповідачем постановою від 14.09.2010 ФОП ОСОБА_1 було визнано банкрутом.

Позивач із заявою від 19.11.2010 звернувся з кредиторськими вимогами до боржника в сумі 19737,47 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.03.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. Зокрема, визнано грошові вимоги кредитора ПАТ "Укрсоцбанк" в особі обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 18071,92 грн. - четверта черга кредиторських вимог; ПАТ "Укрсоцбанк" в особі Одеської обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 1665,55 грн. - шоста черга кредиторських вимог.

Згідно з ухвалою від 13.04.2013 вимоги кредиторів необхідно вважати погашеними.

Крім того, відповідач просив суд застосувати строки позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. ст. 257, 258 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до викладеної Верховним Судом України правової позиції в постанові № 6-14цс від 19.03.2014, згідно правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що останній платіж погашення заборгованості за кредитом (строкова заборгованість) було здійснено відповідачем 02.12.2008; останній платіж погашення заборгованості за кредитом (прострочена заборгованість) - 16.02.2009; останній платіж погашення відповідачем відсотків за кредитним договором - 23.03.2010.

Позивач з даним позовом звернувся до суду 27.07.2016, тобто поза межами строків позовної давності.

Враховуючи викладене, суд вважає, що суб'єктивне право позивача, про захист якого він просить, є порушеним, проте Банк, звертаючись до суду з даним позовом, пропустив без поважних причин позовну давність тривалістю у три роки, встановлену ст. 257 ЦК України, та те, що вище зазначеним судовим рішенням його вимоги до відповідача погашено, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що в задоволенні позов необхідно відмовити у зв'язку з необґрунтованістю.

На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 549 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-214 ЦПК України, суд

вирішив

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Кокорєв