Вирок № 63462536, 16.12.2016, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1275/13-к

Номер провадження 1-кп/298/1/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2016 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Цибика І.Й.,

при секретарях Брітовій Е.А., Тисянчин М.В., Чорняковій О.С.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участі прокурорів Лазаренка В.В., Варги Ю.Ю., Піпаша І.І.,

ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченої ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 32013070000000069, по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючої головним бухгалтером ТОВ «СІО-К», неодруженої, громадянки України, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що в період 2011-2012 рр. вона, перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «СІО-К» (наказ про призначення на посаду № 18/к від 03.02.2009 року), будучи відповідальною за ведення та оформлення звітної документації про фінансово-господарську діяльність підприємства, дотримання вимог податкового законодавства, з метою умисного ухилення від сплати податків, всупереч визначеного законодавством України порядку складання, використання і видачі офіційних документів, вчинила службове підроблення за наступних обставин.

ОСОБА_5, порушуючи вимоги п.1,2 ст. 9.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.2.4 розділу 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, п.138.2, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9, п.139 ст. 139, п.146.5 ст. 146 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, діючи умисно, підробила декларації з ПДВ шляхом внесення неправдивої інформації в рядок 17 «Усього податкового кредиту» розділу ІІ «Податковий кредит» в деклараціях з податку на додану вартість за лютий,

- 2 -

березень, квітень, червень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень, грудень 2012 року, а саме: декларації з ПДВ за лютий 2011 року безпідставно зависила ПДВ в сумі 5560 грн.; за березень 2011 року безпідставно зависила ПДВ в сумі 19687 грн.; за квітень 2011 року безпідставно зависила ПДВ в сумі 8726 грн.; за травень 2011 року безпідставно зависила ПДВ в сумі 2061 грн.; за червень 2011 року безпідставно зависила ПДВ в сумі 18226 грн.; за липень 2011 року безпідставно зависила ПДВ в сумі 18296 грн.; за серпень 2011 року безпідставно зависила ПДВ в сумі 7584 грн.; за вересень 2011 року безпідставно зависила ПДВ в сумі 9847 грн.; за жовтень 2011 року безпідставно зависила ПДВ в сумі 11644 грн.; за листопад 2011 року безпідставно зависила ПДВ в сумі 8193 грн.; за грудень 2011 року безпідставно зависила ПДВ в сумі 8314 грн.; за січень 2012 року безпідставно зависила ПДВ в сумі 1576 грн.; за грудень 2012 року безпідставно зависила ПДВ в сумі 11679 грн., а всього на загальну суму 131393 грн.

Крім того, ОСОБА_5 в графі «вартість документально підтверджених витрат, повязаних з господарською діяльністю» розділу І додатку 7 до розділу ІІІ податкової декларації про доходи за 2012 рік, безпідставно зависила витрати, відобразивши їх в сумі 921974 грн., що не відповідає результатам фінансово-господарської діяльності.

При цьому, ОСОБА_5 достовірно знала про відсутність права на бюджетне відшкодування у ТОВ «СІО-К» через відсутність підтверджуючих документів по взаємовідносинах із контрагентами та відсутність підтверджуючих документів по придбанню ТМЦ і послуг, у звязку з чим було завищено валові витрати.

У червні 2013 року проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «СІО-К» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 рік, за результатами якої складено акт № 969/22-0/22101670 від 13.06.2013 року. Згідно з висновками до акта перевірки ТОВ «СІО-К» донараховано податок на прибуток за 2012 рік в сумі 262002 грн., встановлено завищення суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок в сумі 131393 грн.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України, не визнала та показала, що працює головним бухгалтером в ТОВ «СІО-К» з лютого 2009 року. В її обовязки входить ведення бухгалтерського та податкового обліку, який базується на первинних документах, регістрах і податкових накладних. Також в її обов'язки входить правильність складання статистичної, фінансової і податкової звітності.

Складання декларації з податку на додану вартість по податковому законодавству базується тільки на виданій податковій накладній, це первинний документ, що є основою для підтвердження суми ПДВ, тобто для того щоб підприємство в подальшому могло відшкодувати собі податковий кредит, заявити його у податковій декларації. Податкові накладні виписують контрагенти по факту поставки, в яких ТОВ «СІО-К» закупляє сировину і матеріали, якщо вони є платниками ПДВ, хоча законодавство передбачає дві події видачі податкових накладних: по факту оплати і по факту поставки. Податкові декларації подаються до податкової інспекції разом з реєстром податкових накладних, за підписом директора, так як в її посадовій інструкції підпис не був передбачений ні на фінансових документах, ні на податкових деклараціях, ні на платіжних дорученнях. Також одноосібно директор укладає договори. Щоб почати якусь господарську операцію по закупівлі, в першу чергу обовязково укладається договір з тими постачальниками, які їм надають сировину, лісопродукцію.

- 3 -

Після того як вона кожний місяць 20-го числа подає в податкову інспекцію декларацію і заявляє суму до відшкодування, є визначений термін на протязі 20 днів відбувається позапланова перевірка по ПДВ, як це було в 2010-2011 рр. Тобто бюджетному відшкодуванню передує щомісячна позапланова перевірка податкової інспекції по ПДВ. У ході перевірок, для того щоб підтвердити, що суми ПДВ були підприємством оплачені, податковим інспекторам надаються всі договори, видаткові накладні, платіжні доручення про сплату, податкові накладні і сама декларація. Після того як інспектори перевірять правильність заявлених нею сум, вони спочатку пишуть довідку або акт, якщо не згідні із заявленими сумами або допущена якась помилка, а потім подають висновок до казначейства і після того як податкова інспекція підтверджує ті суми, казначейство відшкодовує податок на додану вартість. Це така процедура відшкодування ПДВ. У ході подання декларацій всі норми податкового законодавства нею були дотримані, щомісячними позаплановими перевірками суми ПДВ підтверджувалися, а при плановій перевірці у 2013 році (перевіряємий період 2011-2012 рр.) визначили, що ТОВ «СІО-К» здійснювало придбання товарів з ознаками фіктивності від двох контрагентів: ТОВ «Форест Сонг» і ТОВ «Ліспром-Сервіс», які є платниками ПДВ. Тобто визначили ці два підприємства фіктивними, а всі суми, що вказані в обвинувальному акті, стосуються тільки цих двох підприємств. Проте кожна цифра є підтверджена спочатку укладеним договором, потім видатковою податковою накладною і платіжними дорученнями, що ТОВ «СІО-К» сплатило цим двом фірмам ПДВ, хоча в акті перевірки чітко прослідковується, що по ТОВ «Форест Сонг» і ТОВ «Ліспром-Сервіс» визначили нечинними і договора.

ОСОБА_5 зазначила, що ТОВ «СІО-К» платило вказаним підприємствам за надану продукцію, але в ціні також закладено ПДВ. Для того щоб відшкодувати ПДВ обовязково мусить бути проплата по поставці сировини, адже якщо сировина не проплачена, а в ціні закладено ПДВ, тоді вона не може ставити це ПДВ до відшкодування. ТОВ «СІО-К» перерахувало їм кошти (постачальникам), а потім вони поставили продукцію. Таким чином підприємство оплатило кошти, в тому числі в платежі зазначено ПДВ, а в кінці місяця вона задекларувала цю суму ПДВ в декларації, яка підлягає поверненню із держбюджету. Якщо по декларації з ПДВ сума зобовязань менша як сума податкового кредиту, тоді цей кредит вона може ставити до відшкодування. Поскільки ТОВ «СІО-К» 70 % продукції експортує і лише 30 % продукції йде на український ринок, а при експорті діє нульова ставка, натомість при реалізації товару на український ринок діє ставка 20 % ПДВ, то в них завжди сума податкового кредиту більша ніж їх зобовязання. Так і виходить ПДВ до відшкодування. Якби було навпаки, зобовязання було б більше за суми кредиту, то вони би тоді сплачували у бюджет. Наприклад, коли ТОВ «СІО-К» продає товар (дошки) любому контрагенту, то в них виникають зобовязання по ПДВ 20 %, яке вона би заявила в декларації і це ПДВ держава має відшкодувати, якщо податковий кредит більший за податкове зобовязання. А податковий кредит виникає тоді, коли підприємство купляє сировину для того щоб виробити товар, який вони мають намір продати (ці ж дошки).

Підсумовуючи вищезазначене, ОСОБА_5 пояснила, що податкова декларація складається з двох розділів: податкові зобовязання (те, що ТОВ «СІО-К» продає в результаті переробки сировини) і податковий кредит (те, що ТОВ «СІО-К» купує сировина, електроенергія, паливно-мастильні матеріали, запчастини для станків, техобслуговування, а також заробітна плата). Якщо суми податкового кредиту, що назбирає ТОВ «СІО-К» внаслідок закупки сировини, матеріалів, послуг, що надають сторонні організації по підготовці виробничого процесу, більші за суми податкового зобовязання внаслідок продажу вже готової продукції, тоді ТОВ «СІО-К» може ставити

- 4 -

собі з бюджету до відшкодування на розрахунковий рахунок або ставити на збільшення наступних періодів податкового кредиту.

Так, їй було надано документи, на основі яких вона зробила реєстр і внесла ті цифри в податкову декларацію. Протягом 2011-2012 рр. ТОВ «СІО-К» було відшкодовано десь 1800000 грн. ПДВ. У цій сумі сидять і ті суми, що були викинуті актом у 2013 році. Тобто 1800000 грн. було відшкодовано від держави за два роки по її деклараціях, по даних, які приходили перевіряти податкові інспектори позаплановими перевірками, в тому числі були відшкодовані і 131393 грн.

Що стосується другої частини обвинувачення безпідставного завищення витрат у сумі 921974 грн., ОСОБА_5 пояснила, що тут мова йде про другу декларацію декларацію по прибутку. Поскільки згаданих вище двох контрагентів викинули з декларації по ПДВ, то як наслідок вони мають випасти з декларації по прибутку, тобто обсяг тих операцій по ТОВ «Форест Сонг» і ТОВ «Ліспром-Сервіс» знімається із витрат по декларації по прибутку. Тому ті витрати, що понесло ТОВ «СІО-К», визнали завишеними. Таким чином, обидві декларації пов'язані. Якщо не підтверджують сум ПДВ, то значить і не підтверджують сум і витрат по декларації по прибутку по цим двом контрагентам.

Отже, декларації з ПДВ у 2011-2012 рр. вона подавала щоквартально на основі документів, які свідчили про господарську діяльність ТОВ «СІО-К». До неї входили вже не податкові накладні, а видаткові накладні і договори. А в декларації по прибутку були зібрані всі витрати і доходи ТОВ «СІО-К», ця декларація має два розділи: доходи і витрати, де в дохідну частину ставилися суми всіх доходів, які були отримані внаслідок продажу продукції, а у витратну частину ставилися витрати, які були понесені під час виготовлення продукції (плата за первинну продукцію, зарплата, енергоносії, паливно-мастильні матеріали, амортизація, адміністративні витрати).

На ті виявлені податкові порушення були складені податкові повідомлення-рішення, які вони оскаржили до Закарпатського окружного адміністративного суду: і по податку на додану вартість і по податку на прибуток. Суд визнав їх недійсними. Ці податкові повідомлення-рішення були написані на основі акта перевірки. Обидві вимоги були задоволені, але рішення суду було оскаржене податковою інспекцією.

Відповідаючи на запитання прокурора Пайдич М.В. пояснила, що ТОВ «Форест Сонг» та ТОВ «Ліспром-Сервіс» здійснювали постачання лісопродукції до ТОВ «СІО-К». З цими підприємствами були укладені договори, здійснені господарські операції і заборгованості між ТОВ «СІО-К» і цими підприємствами немає. Транспортування як таке, вона не контролює, а контролює тільки документи, які надходять до бухгалтерії. Для прийомки лісу в них є приймальник, який приймає лісопродукцію по факту, коли таку відвантажують з автомобіля. На кожну поставку була виписана видаткова накладна і товарно-транспортна накладна. По транспортуванню між ТОВ «СІО-К» і підприємцем ПП Шукаль був заключений договір, тому продукцію перевозив ПП Шукаль. Також ТОВ «Форест Сонг» орендувало в них приміщення пилорами і, розпилюючи свою лісопродукцію, вантажники перевозили її з одного цеху в інший. Згадані підприємства зареєстровані у Великоберезнянській ДПІ, оскільки перед тим як укласти договір всі підприємства приходять із реєстраційними свідоцтвами, із свідоцтвами платників ПДВ (якщо вони є такими), тобто зі своїми установчими документами. Вказала, що після того як підприємство здійснило поставку продукції надавалися товарно-транспортні накладні, які відповідали закону, містили всі необхідні реквізити, дані. Товарно-транспортна накладна являється підтвердженням господарської операції і для податкової накладної сам факт дійсності господарської операції є обовязковим.

- 5 -

Відповідаючи на запитання адвоката, ОСОБА_5 пояснила, що бюджетне відшкодування це факт повернення вже сплачених ТОВ «СІО-К» коштів. Для того щоб відшкодувати ПДВ потрібно було пройти камеральну або позапланову перевірки. Податкова інспекція вирішувала яку перевірку проводити. Камеральна перевірка проводилася інспекторами у своїх кабінетах з обов'язковим наданням їм всіх копій документів: податкових накладних, платіжних доручень. А позапланова інспектори виїжджали на підприємство з направленням на перевірку, де був вказаний період і що вони мали перевірити. Кожна декларація була перевірена такими перевірками. Свої зауваження інспектор відображав в актах і ті суми, які не були підтверджені, віднімалися. Тобто ті суми, що їй інкриміновані, були підтверджені поточними перевірками.

Щодо контрактів на здійснення експорту імпортних операцій, укладених ТОВ «СІО-К» з іноземними фірмами, зокрема і італійською фірмою «Піареттолегно», дала пояснення, що підприємством були закуплені сушильні камери в листопаді 2011 року як капітальні інвестиції згідно контракту № 06-1 від 03.10.2011 року, МД № 305000011/2011/017708. При монтажно-налагоджувальних роботах сушок, а також у поточному ремонті пилорами та верстатів виникла необхідність у додаткових запчастинах, які були заказані і ввезені як імпорт: контракт № 01-1 від 10.01.2012 року, МД № 305080000/2012/003405, МД № 30580000/2012/012627. Для пусконалагоджувальних робіт підприємство запросило техніків фірми, яка поставила сушильні камери, що підтверджено листом-запрошенням від 06.07.2012 року, договором № 03 S про надання послуг від 02.07.2012 року, актом виконаних робіт від 28.09.2012 року, звітом про роботу від 25.09.2012 року, витягом із рахунку за роботи від 28.09.2012 року, копіями паспортів працівників фірми, яка надавала послуги.

Всі вказані документи надані ними (стороною захисту) у судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що він є приватним підприємцем з 2003 року, надає послуги з вантажних перевезень. З ТОВ «СІО-К» співпрацює з 2004 року, зокрема в 2011-2012 рр. надавав послуги по перевезенню пиломатеріалів від ТОВ «Форест Сонг» і ТОВ «Ліспром-Сервіс» з с. Чорноголова до ТОВ «СІО-К». Як перевізника, його замовляє фірма, яка купує продукцію. В даному випадку це ТОВ «СІО-К», з яким укладалися договори, є акти виконаних робіт. Перевезення здійснювали водії ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 Він контактував з ТОВ «СІО-К» і направляв водіїв в те місце, куди замовлялися автомобілі, але відправника міг і не знати. Розрахунки проводилися виключно офіційно через банк згідно акту виконаних робіт, який підписувався ним і ТОВ «СІО-К». В акті виконаних робіт вказується дата, номер автомобіля, прізвище водія, яка робота виконана і вартість тієї роботи. Самі перевезення здійснювалися на підставі товарно-транспортних накладних, які мала виписувати фірма, яка відпускала вантаж, тобто фірма-відправник. На його думку, водії у 2011-2012 рр. під час перевезення лісопродукції з с. Чорноголова мусили мати ці товарно-транспортні накладні, оскільки вантаж не може переміщатися без відповідних документів. Зі слів водіїв вони завантажували автомобілі на бувшому машинно-тракторному парку бувшого колгоспу с. Чорноголова і судячи з кілометражу та використання пального це відповідало дійсності. Спочатку зазначив, що видавав водіям шляхові листи, але потім засумнівався, оскільки фактично витратну частину приватний підприємець не зобовязаний вести і зараз шляхові листи як такі відмінені. Підтвердив, що його викликали в податкову, де відбирали пояснення і він підтверджував факт перевезення пиломатеріалів від ТОВ «Форест Сонг» і ТОВ «Ліспром-Сервіс» з с. Чорноголова до ТОВ «СІО-К». Чи мали водії під час здійснення перевезення певні документи, що свідчили про сертифікати якості продукції йому не відомо.

- 6 -

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 у судовому засіданні показали, що працюють водіями в ПП Шукаль. У період 2011-2012 рр. здійснювали перевезення пиломатеріалів з бувшого гаража бувшого колгоспу с. Чорноголова до ТОВ «СІО-К» за вказівкою ОСОБА_6 Назви фірм-відправників вже не памятають. Їх назви були вказані в товарно-транспортних накладних, які їм видавав на вантажоперевезення водій автонавантажувача фірми-відправника, тобто той хто грузив продукцію. Вони розписувалися на товарно-транспортних накладних як водії-експедитори. Більше їм ніякі документи не надавалися. ОСОБА_8 також зазначив, що у бувшому гаражі бувшого колгоспу в с. Чорноголова стояла пилорама і що шляхові листи їм не видавалися, вони їздили лише по довіреності на право керування транспортними засобами. ОСОБА_7 зазначив, що бачив там кару для завантаження продукції. На ТОВ «СІО-К» вантажник вивантажував продукцію, а товарно-транспортні накладні вони залишали йому ж або майстру зміни.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що вона працює головним державним ревізором-інспектором Ужгородської ОДПІ. У 2013 році була на плановій документальній перевірці в ТОВ «СІО-К» згідно плану-графіку перевірок. Перевірка проводилася за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, про що був складений акт № 969/22-0/22101670 від 13.06.2013 року.

При проведенні планової документальної перевірки, ТОВ «СІО-К» на виконання листа ДПІ надало всі первинні бухгалтерські документи, які пов'язані з фінансово-господарською діяльністю підприємства за вказаний період: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання виконаних робіт, банківські виписки, рахунки-фактури, акти виконаних робіт по нерезидентам, валютний рахунок, виписки по валютному рахунку, договора з постачальниками, покупцями, податкові накладні, які їм надали постачальники і які вони надавали покупцям. У ході проведення перевірки ними досліджувалися факти придбання товарно-матеріальних цінностей від постачальників. Всі первинні документи вивчалися, аналізувалися, по ним направлялися запити до постачальників, покупців, які конкретно досліджувалися.

В основному конкретно досліджувалися ТОВ «Форест Сонг» і ТОВ «Ліспром-Сервіс». Ці два підприємства не отримали запитів на проведення взаємозвірки, тому було направлено лист до податкової міліції, яка виїжджала за їх юридичною адресою і склала акт про відсутність таких за місцем знаходження. Тобто ці два підприємства повинні були надати до податкової інспекції первинні бухгалтерські документи між ними і ТОВ «СІО-К»: акт звірки, укладені угоди, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, але не надали. Згідно баз даних: ТОВ «Ліспром-Сервіс» - це київська фірма, яка перейшла на облік до Великоберезнянського відділення Ужгородської ОДПІ, а ТОВ «Форест Сонг» - це підприємство, яке перебуває на обліку Великоберезнянського відділення з самого створення. Так, вивчалися договори про взаємовідносини між ТОВ «СІО-К» і ТОВ «Ліспром-Сервіс» та ТОВ «Форест Сонг». Ці договори були ідентичними, де було зазначено, що ТОВ «СІО-К» придбаває пиломатеріали у цих двох підприємств і що постачальник повинен надати первинні бухгалтерські документи, тобто: видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, податкову накладну та інші, які підтверджують постачання товарно-матеріальних цінностей, а також надати сертифікат відповідності. Від ТОВ «СІО-К» ревізори до перевірки сертифікати відповідності не отримали, були надані тільки видаткові накладні, товарно-транспортні накладні і податкові накладні.

У товарно-транспортних накладних було зазначено, що перевізником продукції був ПП Шукаль. Також у цих товарно-транспортних накладних були казані прізвища водіїв,

- 7 -

автомобілі, на яких перевозилася продукція, пунк навантаження продукції с. Чорноголова, пункт розвантаження продукції смт. Великий Березний, але на окремих ТТН відсутні підписи водіїв, або їх не можна було ідентифікувати. Направлявся запит ПП Шукалю, щоб він надав їм (ревізорам) товарно-транспортні накладні, шляхові листи і інші документи, які підтверджують транспортування продукції. У відповідь ПП Шукаль надав інформацію, що в нього підтверджуючих документів не має, тому що він перебуває на системі оподаткування платників єдиного податку, і що його водії на КСП «Нива» отримували продукцію та видаткові накладні, перевозили продукцію на ТОВ «СІО-К», але ніде не ставили свої підписи про те, що отримували вантаж до перевезення.

Крім того, ними (ревізорами) направлявся запит голові сільської ради с. Чорноголова, який у своїй відповіді зазначив, що пилорама, яка розміщена на КСП «Нива», недіюча, наймані працівники там відсутні, тобто ніхто податок з доходів найманих працівників не сплачував.

Згідно баз даних ТОВ «Ліспром-Сервіс» зареєстровано в ІНФОРМАЦІЯ_5, однак місцезнаходження його відсутнє. ВПМ ДПІ в м. Ужгород виїжджала за юридичною адресою на місце, але нікого не знайшли. Також вони (ревізори) по базі даних аналізували звітність 1-ДФ, яку подають діючі підприємства щодо нарахованої заробітної плати та отримання прибуткового податку з найманих працівників. У цьому звіті було зазначено, що за весь період діяльності ТОВ «Ліспром-Сервіс» там працює тільки один працівник (керівник), інші працівники відсутні, тобто ТОВ «Ліспром-Сервіс» не могло здійснювати переробку продукції, яку реалізувало ТОВ «СІО-К».

По ТОВ «Форест Сонг» ПП Шукаль надав ідентичну відповідь. Таким чином, особу, яка надавала продукцію на КСП «Нива» в с. Чорноголова, ними (ревізорами) не ідентифіковано.

Також продукцію, яку перевозили на склад ТОВ «СІО-К», нікому не здавали. Акти приймання-передачі відсутні, хоча в договорі, який укладений між ТОВ «СІО-К» і ТОВ «Ліспром-Сервіс» та ТОВ «Форест Сонг» зазначено, що продукція повинна здаватись на складі і обовязково мають складатись акти приймання-передачі продукції.

Таким чином, перевіркою не підтверджено факт постачання продукції від цих двох підприємств до ТОВ «СІО-К». Вони не повязані господарською діяльністю і згідно ст. 198.3 ПК України в ході проведення перевірки було зменшено податковий кредит по тих операціях, по яких було отримано пиломатеріали букові від вищезазначених підприємств. Актом перевірки вони (ревізори) встановили завишення податкового кредиту в сумі 131393 грн., та встановили завищений залишок відємного значення бюджетного відшкодування, так як ТОВ «СІО-К» майже щомісяця за весь період заявляло до відшкодування податок на додану вартість, оскільки здійснює експорт продукції, що оподатковується за нульовою ставкою.

Відповідаючи на запитання адвоката, ОСОБА_10 додатково пояснила, що підприємство може працювати з одним працівником директором, який по договору може найняти бухгалтера, інших працівників, але тоді він повинен сплатити прибутковий податок, відобразивши такий у Звіті. Також пояснила, що податкова накладна не передається водієві, її повинен надати бухгалтеру постачальник. Однак коли водій приймає вантаж до перевезення, він є матеріально-відповідальною особою, тому мав підписати видаткову накладну і товарно-транспортну накладну, що взяв цей вантаж під матеріальну відповідальність до перевезення. А ще мав підписати акт прийому-передачі, коли здавав вантаж. Крім того, мала бути ідентифікована особа, яка передає вантаж водію до перевезення. Натомість на товарно-транспортних накладних не було підписів водіїв, лише

- 8 -

поставлені їх прізвища, видаткові накладні також не ідентифіковані, а акти-приймання передачі взагалі відсутні. Разом з тим, зазначила, що розрахунки між постачальниками, отримувачем і перевізником проводились. Однак могли придбаватися не пиломатеріали букові з ПДВ, а звичайний пиловник, який взагалі не оподатковується ПДВ і тоді ТОВ «СІО-К» не мало б заявляти ПДВ до відшкодування. А чому раніше камеральними і позаплановими перевірками ревізори підтверджували ПДВ вона пояснила тим, що під час цих перевірок детально не досліджувався ланцюг постачання продукції від постачальників до ТОВ «СІО-К». Саме досліджуючи цей ланцюг постачання від ТОВ «Ліспром-Сервіс» і ТОВ «Форест Сонг» вони (ревізори) не підтвердили факт придбання продукції, її перевезення. Тобто якщо не було перевезення, значить не було і продукції і факту її поставки.

Крім того, ОСОБА_10 зазначила, що також не були враховані операції з постачання від ТОВ УІФ «ОСОБА_11 Дніпро», оскільки факт постачання товарно-матеріальних цінностей не було підтверджено в ході перевірки, і викинуто з витрат послуги отримані від нерезидента «ОСОБА_12п.а». Їм (ревізорам) надали акти по цих послугах, в яких були зазначені описи робіт. Наприклад, було надано акт за ІІІ квартал від 28.09.2012 року, де було вказано встановлення програмного забезпечення для нових сушильних камер і т.д. При дослідженні цих документів вони (ревізори) встановили, які роботи не були підтверджені документально. Так, ТОВ «СІО-К» придбало цінні матеріальні активи, однак був відсутній договір на технічне гарантійне обслуговування, були відсутні дефектні акти по переліку обладнання, на яке потрібно було зробити гарантійний технічний ремонт, і взагалі було відсутнє будь-яке документальне підтвердження отримання вказаної послуги і використання у власній господарській діяльності, були відсутні акти на списання дефектних запчастин. Разом з тим, зазначила, що акт про встановлення запчастин був, але повинен бути документ, що підтверджує факт придбання цих запчастин чи із-за кордону чи в Україні, що не було підтверджено. Коли запчастина придбана, вона обліковується на рахунку на балансі підприємства, а потім списується під час її встановлення для заміни, тобто мав бути акт списання. Їм (ревізорам) надали акт від нерезидента і тоді вони (ревізори) дивилися чи є в наявності на підприємстві ці замінники запчастин, однак їх не було. Також вони (ревізори) дивилися по оборотній сальдовій відомості чи було на балансі придбано різні запчастини, але їх на балансі підприємства не було. Це означає: як нерезидент склав акт на заміну запчастини, якої нема взагалі на балансі. Не можна стверджувати, що ці запчастини були отримані із-за кордону, бо немає первинного документу.

Щодо факту поставки програмного забезпечення від нерезидента, ОСОБА_10 пояснила, що програмне забезпечення теж має пройти через кордон, має бути офіційно розмитнене через вантажну митну декларацію, оприбутковане на балансі підприємства і має бути договір на обслуговування. Такого договору на обслуговування не було. Програмне забезпечення ТОВ «СІО-К» у витрати не включило, тому що воно рахується як нематеріальні активи і потім нараховується амортизація. Але коли обладнання ламається має бути якийсь дефектний акт. На запитання обвинуваченої чи були на підприємстві ТОВ «СІО-К» акти списання запчастин, свідок відповіла, що цих запчастин, які описані в акті, не було і на балансі даного підприємства не обліковувались. Проте акт виконаних робіт і договори були. На запитання головуючого щодо рішення адмінсуду про часткове скасування податкових повідомлень-рішень по завищенню витрат ТОВ «СІО-К», ОСОБА_10 пояснила, що цим рішенням адмінсуду повністю скасована донарахована сума ПДВ по ТОВ «Ліспром-Сервіс» та ТОВ «Форест Сонг» і «ОСОБА_12п.а», відтак в акті залишився тільки податок на прибуток з нерезидента.

- 9 -

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показала, що працює завідуючою комерційним відділом ТОВ «СІО-К» і по сумісництву перекладачем італійської мови. На її думку дана справа сфабрикована, вона не бачить ніякої вини головного бухгалтера ТОВ «СІО-К. Підприємство співпрацювало з ТОВ «Форест Сонг» як з постачальником дошки необрізної і чорнових меблевих заготовок брусків букових. Тоді ТОВ «Форест Сонг» орендувало в них цех і мініпилораму, про що був укладений договір. Хто був директором цього підприємства вона не памятає, бухгалтером була ОСОБА_14 і саме з нею вона спілкувалася на рахунок документообігу. З ОСОБА_15 і ОСОБА_16 вона знайома, бо раніше ТОВ «СІО-К» співпрацювало з ними як з підприємцями. По ТОВ «Ліспром-Сервіс» вона також спілкувалася з ОСОБА_14, яка мала доручення працювати від згаданих підприємств і саме від їх імені надавала їй податкові накладні, товарно-транспортні накладні. Ці накладні вона здавала в бухгалтерію. У штаті ТОВ «СІО-К» є троє бухгалтерів, головним бухгалтером є ОСОБА_5, яка відповідальна за ведення бухгалтерського обліку і здачу податкової звітності. Електронний ключ доступу до бухгалтерської програми податкової був лише у ОСОБА_5 і директора ТОВ «СІО-К» ОСОБА_17.

Як формувалася і здавалася податкова звітність вона не в курсі, у неї є своє коло обовязків, до яких входять відповідальність за закупки сировини для підприємства, запчастин, ведення фінансової ситуації (мається на увазі, що купило підприємство і що поставили на підприємство, ведення обліку), звітність перед засновниками. Однак директор ТОВ «СІО-К» по всіх законодавчих питаннях консультується з юристом. Зазначила, що їй невідомо де ОСОБА_14 вела свою діяльність, бо остання завжди приходила до них в офіс. ТОВ «СІО-К» співпрацює з багатьма підприємцями і підприємствами постачальниками, з 2011 року набереться десь 200 різних контрагентів. Всі вони приходять до них в офіс домовлятися про умови поставок, після чого укладається договір. Щоб впевнитися чи існує та чи інша юридична особа або приватний підприємець, вони, як правило, приходять з оригіналами своїх реєстраційних документів. Раніше це було свідоцтво про державну реєстрацію, а зараз це витяг чи виписка з Держреєстру, також довідка платника податку (на якій системі оподаткування знаходиться підприємство або підприємець), банківські реквізити. Вона робить з цих документів копії і здає їх в бухгалтерію. На той період коли ТОВ «СІО-К» співпрацювало з ТОВ «Ліспром-Сервіс» і ТОВ «Форест Сонг», останні були зареєстровані як платники ПДВ. Чи на сьогоднішній день ці підприємства ліквідовані їй невідомо, ТОВ «СІО-К» припинило з ними співпрацю.

Щодо ТОВ УІФ «ОСОБА_11 Дніпро» зазначила, що це київська фірма, яка є платником ПДВ і постачала ТОВ «СІО-К» ЧМЗ дубові. А «ОСОБА_12п.а» - це італійська компанія, яка надавала ТОВ «СІО-К» послуги по техобслуговуванню обладнання, тому що основна його частина імпортована, кваліфікованих працівників практично не має, відтак є часті поломки і тому потрібні були спеціалісти.

З усіма вищевказаними підприємствами були укладені договори, але перед цим вони надали свої реєстраційні документи, які під час обшуку на ТОВ «СІО-К» були вилучені податковою поліцією.

Також ОСОБА_13 зазначила, що для внутрішнього контролю нею ведеться реєстраційна книга, яка не передбачена законодавством, але в ній вона записує всі до єдиного поставки. Тобто до офісу підїжджає автомобіль, водій заносить документи поставки, вона їх реєструє і тільки тоді автомобіль їде на розвантаження. Якщо при постачанні виявляється невідповідність по якості або по кількості продукції складаються акти приймання, які підписуються представниками постачальника і представниками ТОВ

- 10 -

«СІО-К», оплата ж проводиться на основі цих актів приймання. Поскільки ТОВ «СІО-К» інколи робить передоплату продукції, а інколи оплачує продукцію після її постачання, вона не може гарантовано сказати коли саме була виписана податкова накладна - чи при постачанні продукції чи авансом. На транспортні послуги був укладений договір з перевізником ПП Шукалем, тобто кожного місяця складався акт виконаних робіт (наданих транспортних послуг) і ТОВ «СІО-К оплачувало йому ці послуги. По перевізникам із інших областей складалися акти виконаних робіт по кожній поставці. Всі ці акти виконаних робіт були в розпорядженні податкової перевірки.

Підтвердила, що реально від ТОВ «Ліспром-Сервіс» і ТОВ «Форест Сонг» були здійснені поставки пиломатеріалів букових ПП Шукалем, які перероблялися на бруски розмірами, які на той момент замовлялися на експорт. Виготовлена продукція завантажувалась в автомобільний транспорт і їхала в м. Ужгород на митницю, де й замитнювалась. Після відправки лісопродукції за межі України ТОВ «СІО-К» отримувало відшкодування ПДВ з державного бюджету. Всю звітність на підприємстві підписує директор, в тому числі й декларацію по ПДВ. Щодо заявки на повернення ПДВ, про таку вона навіть не знала. Зазвичай перекладала директору декларацію по прибутку, баланс і фінансовий звіт. Декларацію по ПДВ не було потреби перекладати, бо в ній містяться здебільшого числа, але окремі рядки на його прохання могла перекласти.

Що стосується реєстрації ТОВ «Форест Сонг» за адресою ТОВ «СІО-К» пояснила, що дозвіл на цю реєстрацію ніхто не надавав, цех здавався в оренду підприємцю (якому вона вже не памятає), який самовільно зареєстрував новостворену фірму ТОВ «Форест Сонг» за адресою ТОВ «СІО-К», що була вказана в договорі оренди з іншим підприємством.

Крім того, ОСОБА_13 пояснила, що суть повернення ПДВ полягає в тому, що ТОВ «СІО-К» це ПДВ сплачує купуючи продукцію, оскільки ціна продукції враховує ПДВ, тому в подальшому ТОВ «СІО-К» вправі на цю суму ПДВ просити відшкодування. Для цього підприємство постачальник видає ТОВ «СІО-К» податкову накладну, яка підтверджує, що воно взяло на себе зобовязання сплатити державі ПДВ. Спочатку акт перевірки ТОВ «СІО-К» був оскаржений лише в частині ПДВ, а потім вцілому. Кінцевого рішення суду ще немає.

Свідок ОСОБА_17 за допомогою перекладача італійської мови ОСОБА_18 у судовому засіданні показав, що він працює директором ТОВ «СІО-К». Протягом 2011-2012 рр. відповідальною за ведення бухгалтерського обліку і здачу фінансової звітності була головний бухгалтер ОСОБА_5. Вона формувала податкові декларації, податкову звітність по податку на прибуток і податку на додану вартість за цей період. Ключ електронного доступу до можливості здачі звітів був тільки у головного бухгалтера. Він, як директор, укладав договори з іншими підприємствами постачальниками, зокрема з ТОВ «Форест Сонг», ТОВ «Ліспром-Сервіс», ТОВ УІФ «ОСОБА_11 Дніпро», так як крім нього ніхто на підприємстві не спілкується з керівниками інших підприємств стосовно поставок, вцілому умов договорів відповідних поставок. Він висловлював умови договору, ОСОБА_13 перекладала, юрист готував письмовий договір. Якщо в перекладі зміст договору був таким як він його озвучив, договір укладався в письмовій формі з директором іншого підприємства.

ТОВ «Форест Сонг» і ТОВ «Ліспром-Сервіс» поставляло дошки і бруски букові, а ТОВ УІФ «ОСОБА_11 Дніпро» - лише ЧМЗ дубові. Йому невідомо чи сплатили ці підприємства податок на додану вартість, оскільки він є директором ТОВ «СІО-К», його цікавить поставка і робота з матеріалами. Під час податкової перевірки він був на

- 11 -

підприємстві і всі суми, що вказані в акті перевірки ТОВ «СІО-К» сплатило, але тільки тому, що так йому порадили зробити аудитори, з якими він консультувався. Крім того, він бажає працювати і не хоче щоб заблокували рахунки підприємства. Після цього він подав адмінпозов до суду.

Вказав, що ТОВ «Форест Сонг» знаходилося на площадці ТОВ «СІО-К», яку він здавав в оренду. Засновником ТОВ «Форест Сонг» був ОСОБА_15, а директором була ОСОБА_16. ТОВ «Ліспром-Сервіс» мало площадку в с. Чорноголова, його директором була ОСОБА_14, а належало воно також ОСОБА_15. По матеріалах він завжди спілкувався з ОСОБА_15, який і приходив з цими дівчатами з якими він укладав договори. Підтвердив, що з цих підприємств поставлявся матеріал і відповідно здійснювалася оплата, тобто всі процедури відбувалися згідно закону: ОСОБА_15 надавав йому документи, він їх реєстрував, контролював достовірність вимірів матеріалу, а потім приймав матеріал. На площадці в с. Чорноголова він був мільйони разів, дивився цей матеріал, там були дві пилорами, сушка, кара і працювало 6 чи 7 чоловік. ТОВ «Форест Сонг» він здавав в оренду цех і стрічкову пилораму. Також зазначив, що працює з багатьма клієнтами і його не цікавить звідки вони беруть матеріал і чи сплачують вони податки.

Щодо перевезення матеріалів пояснив, що на 90 % працює з перевізником ПП Шукалем, в якого замовляє автомобіль, який забирає матеріал і привозить на підприємство. Водій надає документ (товарно-транспортну накладну) на реєстрацію, після цього він робить прийомку і складається акт скільки матеріалу надійшло. Тобто ТОВ «СІО-К» мало всі документи, що підтверджували право на відшкодування ПДВ. Саме тому акт перевірки було оскаржено до суду, наразі справа розглядається в апеляції. Підтвердив, що підписував декларацію по ПДВ і що підпису головного бухгалтера така не містить.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показала, що в 2011-2012 рр. працювала директором і головним бухгалтером ТОВ «Ліспром-Сервіс», яке співпрацювало з ТОВ «СІО-К», реалізовувало останньому пиломатеріал необрізний. ЇЇ робоче місце знаходилось в с. Чорноголова, також вони орендували офіс за адресою: смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 45. В наявності свідоцтво про реєстрацію підприємства, статут, тобто всі установчі документи. Одному із засновників ТОВ «Ліспром-Сервіс» ОСОБА_15 на праві приватної власності належить земля в с. Чорноголова, де й було розташоване підприємство, на території якого був лісопильний станок і розпилювалась лісопродукція на дошку, ЧМЗ. Довозився цей матеріал на територію ТОВ «СІО-К» ПП Шукалем. Лісопродукцію скуповували від Держлісгоспів (Перечинського, Великоберезнянського) і від приватних підприємців згідно договорів купівлі-продажу. Держлісгоспи є платниками ПДВ і видавали податкові накладні, а підприємці в основному знаходилися на єдиному податку. Підтвердила, що податковий орган проводив з нею зустрічні взаємозвірки коли відбувалася перевірка на ТОВ «СІО-К», але останнього разу їй не передали листа на проведення такої взаємозвірки, наслідком чого були обшуки за місцем її проживання і за місцем проживання ОСОБА_15 Під час обшуку в неї вилучили всі бухгалтерські документи. Також, як наслідок, податковий орган під час проведення перевірки в ТОВ «СІО-К» не звірився з нею чи в дійсності між ТОВ «Ліспром-Сервіс» і ТОВ «СІО-К» мала місце та чи інша господарська операція. Однак під час її допиту податковим органом вона підтвердила, що між цими двома підприємствами мали місце господарські відносини, тобто ті податкові накладні, що нею виписувались супроводжували реальну господарську операцію. Відтак ОСОБА_5 мала право всі податкові накладні, отримані від ТОВ «Ліспром-Сервіс», взяти до уваги і відобразити в декларації по ПДВ.

- 12 -

Зазначила, що всі документи на відправку продукції оформлялись нею особисто, вона видавала ТОВ «СІО-К» податкові накладні про сплату ПДВ. Тобто ТОВ «Ліспром-Сервіс» реалізовувало пиломатеріали і відповідно нараховувалось ПДВ 20 %. Заборгованості по ПДВ підприємство не мало, зокрема ТОВ «СІО-К» вчасно розраховувалось за всіма накладними, за всіма розрахунками. Якщо ж закуповувалась лісопродукція від підприємців, які перебували на єдиному податку, то не ставилися затрати на відшкодування ПДВ. Будь-яких перевірок податкового органу на ТОВ «Ліспром-Сервіс» не було, але й після вилучення бухгалтерії підприємства не було реакції правоохоронних органів щодо неправомірного її ведення. Зараз ТОВ «Ліспром-Сервіс» призупинило свою діяльність, тому можливо Чорноголівська сільська рада надала відомості про відсутність підприємства на її території.

Також ОСОБА_14 повідомила, що ОСОБА_15 був засновником і ТОВ «Форест Сонг», однак ніякі документи, що стосуються цього підприємства, вона не заповняла і не підписувала.

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні показав, що він, як інспектор ДПІ, проводив ревізію у ТОВ «СІО-К», дивився нарахування сплати податку на додану вартість. За результатами перевірки було складено акт від 13.06.2013 року № 969, яким зменшено податковий кредит по операціях з трьома субєктами господарювання: ТОВ «Ліспром-Сервіс», ТОВ «Форест Сонг» та ТОВ УІФ «ОСОБА_11 Дніпро». Підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна похідний документ, який складається на проведену господарську операцію. Так, згідно Податкового кодексу підставою для видання податкової накладної, тобто нарахування зобовязань продавцем, є проведення господарських операцій, які є обєктом безпосереднього оподаткування податком на додану вартість. У даному випадку, зокрема, це реалізація пиломатеріалів. Тож сама податкова накладна підтверджує лише факт включення податку на додану вартість у певній вартості того чи іншого товару, роботи чи послуги. Деякі податкові накладні не були визнані належними у звязку з тим, що було спростовано факт проведення самої господарської операції з вищезазначеними товариствами. Тобто було встановлено ряд обставин, які свідчили про неможливість фізичної поставки товарів від зазначених продавців.

Зокрема були відсутні товарно-транспортні накладні, документи прийому-передачі лісу від продавця до перевізника, від перевізника до покупця. Крім того, було встановлено відсутність основних засобів у підприємств, які здійснювали реалізацію товару, та відсутність найманої праці або наявність найманої праці в недостатній кількості. В ході проведення перевірки надавалися запити. По ТОВ УІФ «ОСОБА_11 Дніпро» був акт з якоїсь інспекції Дніпропетровської області, з якої точно він не памятає, щодо неможливості реалізації даним підприємством товарів. По іншим двом підприємствам звернув увагу на те, що вони стоять на обліку у Великоберезнянському відділенні Ужгородської ОДПІ. По ним теж було здійснено формування запитів і направлено такі, однак не вручено через відсутність цих підприємств за їх юридичною адресою, про що було складено акти про неможливість проведення з ними взаємозвірки в звязку з їх відсутністю та не врученням цих запитів. Також було направлено службову записку оперативному відділу податково міліції при ДПІ в м. Ужгород, але й від них було отримано інформацію про відсутність даних субєктів господарювання за юридичною адресою. Таким чином, даними підприємствами документи, які б свідчили чи підтверджували факт реалізації від них товарів, не були надані до перевірки Ужгородській ДПІ.

- 13 -

Також ОСОБА_19 пояснив, що сама товарно-транспортна накладна не є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ і відшкодування податку на додану вартість. Даний документ підтверджує лише переміщення товару, тобто товарно-транспортна накладна необхідна для перевезення товару, хоча її форма не затверджена Мінюстом. Замість товарно-транспортної накладної може бути інший по суті аналогічний документ, який повинен містити всі необхідні реквізити.

Проте аналізуючи вибіркову товарно-транспортну накладну з тих, що були вилучені у ТОВ «СІО-К», він зазначив, що на ній вказано: одержувача ТОВ «СІО-К», автопідприємство ПП Шукаль, водія ОСОБА_7, пункт навантаження с. Чорноголова, пункт розвантаження смт. Великий Березний, бук необрізний, номенклатуру, кількість та ціну постачання, відправника ТОВ «Ліспром-Сервіс». При цьому зауважив, що службову особу на ній не вказано. Також аналізуючи вибіркову видаткову накладну ОСОБА_19 зазначив, що така містить інформацію, що бук необрізний відвантажило ТОВ «Форест Сонг», наявні підписи, прізвища, але відсутні ініціали. Підсумовуючи, вказав, що ці документи підтверджують відпуск товарів від одного субєкта господарювання до іншого і вони є підставою для формування податкової звітності. Однак при їх оформленні були допущені порушення, зокрема, такі як недотримання вимог щодо ідентифікації осіб, які здійснили безпосередньо відвантаження продукції, тому вони були визнані як дефектні. Разом з тим, додав, що номенклатура, яка передбачена договором поставки відповідає номенклатурі, зазначеній у даних документах. Тобто ці документи могли бути складені під час господарської операції, а могли й не бути.

Крім того, ОСОБА_19 проаналізував вибіркову податкову накладну, видану продавцем ТОВ «Ліспром-Сервіс», де покупець ТОВ «СІО-К», і яка підписана посадовою особою ОСОБА_14 При цьому, пояснив, що податкові накладні підписуються виключно постачальником, тобто можуть бути підписані посадовою особою, або особою, на яку покладено такий обовязок. Також зазначив, що в нього не має зауважень до правильності складання податкових накладних, вилучених у ТОВ «СІО-К», якщо кожна господарська операція була реальною і вони підписані уповноваженою особою. Такі податкові накладні оформлені правильно і ОСОБА_5 могла включити їх в декларацію по ПДВ. Але проблема в тому, що за сукупністю матеріалів, які були наявні на момент проведення перевірки, було зроблено висновок, що згадані вище підприємства не могли фізично постачати дану продукцію у звязку з відсутністю обсягів придбання у цих підприємств і документи виписувалися без фізичного проведення даних операцій. Адже при документальній перевірці досліджувались не лише документи, а й сам зміст господарських операцій і фізична можливість їх проведення. Однак вказав, що оплата за цю лісопродукцію пройшла, бо перевіркою не спростовано факт, що продукція була, а спростовано факт постачання цієї продукції конкретно даними субєктами господарювання (ТОВ «Ліспром-Сервіс» та ТОВ «Форест Сонг») в тих обсягах, які зазначені в акті.

Разом з тим, відповідаючи на запитання головуючого, ОСОБА_19 пояснив, що при проведенні проміжних щомісячних камеральних чи позапланових перевірок за 2011-2012 рр. на ТОВ «СІО-К», де на деяких з них був присутній і він, не були відображені всі ці порушення. Але це не були комплексні перевірки, вони не охоплювали всю діяльність товариства. В актах щодо цих перевірок зазначалось які документи бралися до уваги суцільним порядком і несуцільним. Крім того, коли була розпочата планова перевірка, матеріали по ТОВ «Ліспром-Сервіс» та ТОВ «Форест Сонг» були надані податковою міліцією. Тобто раніше не було тих матеріалів, які були наявні в інспекції на момент проведення планової перевірки, а камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних декларації і взаємозвірки не проводяться.

- 14 -

На запитання ОСОБА_5 відповів, що також проводилось автоматичне співставлення даних по цим підприємствам і розбіжностей не було виявлено при камеральних перевірках. База розбіжностей це пятий додаток до декларації податку на додану вартість, де зазначаються реєстри покупців та постачальників, розшифровуються 1 і 10 рядки декларації. Програма працює в автоматичному режимі.

При цьому, відповідаючи на запитання головуючого чи входить в функціональні обовязки інспектора при проведенні документальної ревізії перевіряти чи мають підприємства, що реалізовували товар, робочу силу, технічні засоби, транспорт і т.д., ОСОБА_19 пояснив, що кожна зустрічна перевірка проводиться на підставі запиту, який формується і надається платнику, де зазначаються конкретні питання, на які платник має відповісти для підтвердження чи спростування тих операцій. Зі сторони ТОВ «СІО-К», як покупця, наданих ними документів було достатньо для проведення планової перевірки і написання акту. Але з тих причин, що були виявленні порушення (неідентифікування підпису і т.д.) й надавалися запити на проведення зустрічної взаємозвірки іншій стороні, щоб встановити хто була посадова особа в той чи інший період часу, хто мав право підписувати документи. Фактично запити на проведення зустрічної взаємозвірки це запити про надання певних документів, які підтверджують ті чи інші господарські операції. На ці запити не були надані відповіді, бо такі взагалі не були отримані. Крім того, перевізник не зміг надати ніяких підтверджуючих документів щодо перевезення продукції.

Вказав, що декілька разів оперативні працівники виїжджали за юридичними адресами цих підприємств і так само складали акти про їх відсутність за юридичною адресою, на підставі чого були внесені відомості до ЄДР про відсутність даних осіб за юридичною адресою. Потім вже державний реєстратор, крім щорічного підтвердження юридичної адреси, направляє окремі запити для підтвердження місцезнаходження особи за юридичною адресою, у звязку з чим ним було змінено їх нульовий стан (наявність за юридичною адресою) на сьомий стан (не підтвердження за юридичною адресою). Тобто на час проведення ТОВ «СІО-К» операцій з ТОВ «Ліспром-Сервіс» та ТОВ «Форест Сонг» (2011-2012 р.), останні знаходилися за юридичною адресою, а станом на час проведення перевірки (2013 р.) їх стан було змінено на сьомий. Тепер це вже восьмий стан у цих підприємств кінцева ланка, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться і не підтверджує будь-які відомості в реєстратора.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні показав, що він працює головним державним податковим інспектором Ужгородської ОДПІ. Приймав участь у плановій документальній перевірці ТОВ «СІО-К». Згідно функціональних обовязків у складі робочої групи ним перевірялись питання виключно своєчасності і повноти розрахунків за експортно-імпортними операціями. Під час проведення перевірки підприємством були надані первинні документи це контракти, вантажні митні декларації, банківські виписки. Також при проведенні перевірки була використана інформація інформаційної бази даних, наявних в Ужгородській ОДПІ, а конкретно автоматизована інформаційна система «Митниця». Тобто йшло співставлення вантажних митних декларацій, наданих підприємством, із базою даних, наданих системою «Митниця». У ході проведення перевірки повноти розрахунків за експортно-імпортними операціями порушень діючого законодавства з цих питань виявлено не було.

Що стосується питання правильності обліку наданих підприємству послуг по ремонту обладнання, встановлення програмного забезпечення чи правильності включення у витрати проживання працівників іншого підприємства, то він особисто ці матеріали не

- 15 -

досліджував і по ним юридичний висновок, що ліг в акт перевірки, не робив. Ці питання досліджувала інспектор Симкович Г.І. Тільки може констатувати факт наявності на підприємстві вантажних митних декларацій, що обладнання було ввезено, були здійснені експортні операції, за якими надходила валютна виручка, бо лише ці питання ним були досліджені. Щодо повноти надходжень, своєчасності розрахунків, розрахунків по імпорту порушень не було виявлено. Все проводилось в термін, визначений законодавством, що підтверджено первинними документами, банківськими виписками. Тобто по функціональним обовязкам на той момент він здійснював тільки контроль за зовнішньо-економічною діяльністю підприємства в частині своєчасності і повноти розрахунків з нерезидентами. Подальший вплив на доходи, витрати і відповідно на податкове зобовязання по сплаті податку на прибуток до бюджету чи вплив на податок на додану вартість, то ним взагалі ці питання не досліджувались.

На запитання адвоката ОСОБА_20 відповів, що зі спливом часу і через значний обсяг документів він вже не памятає чи було завезено на підприємство програмне забезпечення, але в акті перевірки є додатки як по експорту продукції, так і по імпорту, тому можна прослідкувати. Також по вантажним митним деклараціям можна подивитися, адже всі товари, які ввозяться, оформляються вантажною митною декларацією в розрізі кожного окремого товару. Товари відображаються в певних графах вантажної митної декларації з митним режимом, вагою, оплатою. І мають бути первинні документи, які стосуються цих поставок, на підставі яких були оформлені ці вантажні митні декларації. Чи переглядала ОСОБА_10 вантажні митні декларації він не памятає, але зазвичай вони переглядаються, інспектор дивиться по групам товарів, які надходять, облік їх подальшого використання. Чи приймала їх ОСОБА_10 до уваги, чому зробила такий висновок і таку формуліровку він сказати не може. Однак вказав, що законодавством не заборонено посилатися на вантажні митні декларації. А ще зазначив, що ТОВ «СІО-К» велике підприємство і якщо розписувати кожний документ, який досліджується, не групуючи їх за типами і видами, в разі якщо не встановлено порушення, то це був би дуже обємний і великий акт. Тому якщо дивитися питання, яке досліджувалось ним, а саме зовнішньо-економічну діяльність інспектори винесли в окремі додатки як експортні, так і імпортні операції, бо якщо розписувати кожний вантажний митний документ, то це був би дуже великий акт, при тому що порушень не має і тим більше по базі даних можна подивитися і вид товару і кількість і ціну.

Стосовно переміщення товарів через митний кордон ОСОБА_20 пояснив, що це компетенція митних органів і оформлення, надання дозволу, визначення митних режимів здійснюють митні органи, ДПІ до цього не має ніякого відношення. Згідно діючого законодавства ДПІ здійснює тільки фінансовий контроль.

Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні показала, що працювала директором ТОВ «Форест Сонг» якщо добре памятає у період 2011-2013 рр. Підприємство займалося лісопродукцією, купувало дерево від Держлісгоспів та підприємців і продавало його ТОВ «СІО-К». По якій ціні продавався ліс не пригадує, але всі договора з цим товариством були укладені. Засновником ТОВ «Форест Сонг» був ОСОБА_15, який приходиться їй дядьком (братом матері), а бухгалтером була ОСОБА_21. ОСОБА_14 на підприємстві не працювала, проте допомагала в оформленні різних документів. Остання є її тіткою (сестрою матері та ОСОБА_15Ю.) і працювала на ТОВ «Ліспром-Сервіс», де директором був Єлінський. Офіс ТОВ «Форест Сонг» знаходився на вул. Шевченка в смт. Великий Березний. Всі договора, видаткові та податкові накладні підписувалися нею власноручно, хоч підписи й неоднакові. Підприємство мало кару, пилораму, розташовану також в смт. Великий Березний на вул. Фізкультурній, а лісовози бралися в оренду.

- 16 -

Як на доказ винуватості ОСОБА_5 сторона обвинувачення посилається на акт № 969/22-0/22101670 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Сіо-К», код 22101670, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012. За цим актом донараховано податок на прибуток за 2012 рік в сумі 262002 грн. та встановлено завищення суми ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок в сумі 131393 грн., а також встановлено завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за грудень 2012 року на суму ПДВ 49170 грн.

Між тим, відповідно до п.56.22. ст. 56 Податкового кодексу України якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Так, згідно постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року, яка набрала законної сили, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» до Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції від 20 червня 2013 року № 136/15-00/22101670 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 131393 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 38569 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції від 20 червня 2013 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 327503 грн. частково в частині суми 279060,20 грн. (в тому числі, за основним платежем 223247,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 55812,44 грн.

А постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 року в частині незадоволення позовних вимог по визнанню протиправними та скасуванню податкового повідомлення рішення Ужгородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби від 20.06.2013 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 38754,24 грн. та розміру штрафних фінансових санкцій у сумі 9688,56 грн. скасовано і прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К» повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 20.06.2013 року № НОМЕР_1 в частині збільшення суми грошового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 38754,24 грн. та розміру штрафних фінансових санкцій у сумі 9688,56 грн.

Насамкінець, висновком № 4184 судово-економічної експертизи від 11.08.2016 року:

1. Дослідженням поданих документів висновки акту державної податкової інспекції № 969/22-0/22101670 від 13.06.2013 року про завищення ТзОВ «Сіо-К» податку на прибуток за 2012 рік в сумі 262002 грн. документально не підтверджуються.

2. Висновки акту державної податкової інспекції № 969/22-0/22101670 від 13.06.2013 про завищення ТзОВ «Сіо-К» заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на

- 17 -

додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок в сумі 131393 грн. в період з 01.01.2011 по 31.12.2012 документально не підтверджуються.

3. Висновки акту державної податкової інспекції № 969/22-0/22101670 від 13.06.2013 про завищення ТзОВ «Сіо-К» залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за грудень 2012 року на суму ПДВ 49170 грн. документально не підтверджуються.

4. Висновки акту державної податкової інспекції № 969/22-0/22101670 від 13.06.2013 про заниження ТзОВ «Сіо-К» показника валових витрат за період з 01.01.2011 по 31.03.2012 в сумі 3313288 грн. документально не підтверджуються.

5. Невідповідності, які зазначені в акті документальної перевірки № 969/22-0/22101670 від 13.06.2013, в частині оформлення видаткових накладних, складених ТОВ «Ліспром-сервіс», ТОВ «Форест-сонг», ТОВ «УІФ ОСОБА_11 Дніпро» відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (із змінами та доповненнями) не вплинули на відображення їх в даних бухгалтерського та податкового обліку ТзОВ «Сіо-К».

6. ТзОВ «Сіо-К» в даних бухгалтерського обліку облікує товарно-матеріальні цінності за даними видаткових накладних, відповідно до вимог Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а не за даними, відображеними в товарно-транспортних накладних.

7. Відповідно до вимог Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, в даних бухгалтерського обліку підприємство облікує товарно-матеріальні цінності за даними видаткових накладних.

8. Податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Окремі недоліки в оформленні первинних документів (видаткових накладних, податкових накладних) не перешкоджають ідентифікувати учасників спірних операцій, а тому не можуть бути підставою для висновку про необґрунтованість податкової вигоди платника.

Таким чином, суд відкидає докази обвинувачення, зокрема акт документальної перевірки № 969/22-0/22101670 від 13.06.2013 та покази свідків ОСОБА_20, ОСОБА_19 і ОСОБА_10, оскільки такі спростовані вищенаведеними доказами.

Згідно вимог ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є в тому числі рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України у п.п.18, 19 Постанови № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суди при розгляді кримінальних справ мають суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст. 62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Визнати особу винною у вчиненні злочину можливо тільки за умови доведеності її вини. При цьому необхідно мати на увазі, що в силу ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

- 18 -

Згідно ч.3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, а в разі якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, згідно з п.2 ч.1 ст. 373 КПК України ухвалюється виправдувальний вирок.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Питання речових доказів та процесуальних витрат вирішуватимуться в порядку ст.ст. 100, 124 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати невинуватою у предявленому їй обвинуваченні за ч.2 ст. 366 КК України та виправдати.

Речові докази: бухгалтерські документи зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати за проведення судово-економічної експертизи в сумі 21184 грн. віднести на рахунок держави.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, через цей суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий: