Ухвала суду № 63432636, 14.12.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2434/16 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

14 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Ганечко О.М.,

Губської О.А.,

за участю секретаря Маменко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Братерське" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "БРАТЕРСЬКЕ" звернулось до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.04.2016 № 6/15-229 про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у грудні 2015 року був зареєстрований у податковому органі в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, однак у квітні 2016 року відповідач (податковий орган за новим місцем податкового обліку позивача) прийняв рішення про виключення його з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. На думку позивача, це рішення відповідача є неправомірним, адже прийняте до завершення 12 послідовних звітних податкових періодів від дати реєстрації позивача в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування, на підставі невірно і неповно встановлених обставин, що призвело до помилкових висновків про невідповідність позивача критеріям, що визначені законом.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомо.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фермерське господарство «БРАТЕРСЬКЕ» є юридичною особою, що зареєстрована 21.01.2014 (запис про державну реєстрацію в ЄДР № 1 430 102 0000 000535).

У 2005 році позивач перебував на податковому обліку у Долинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, а з 01.01.2016 у зв'язку із зміною місцезнаходження - у Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Позивач є платником податку на додану вартість.

1 грудня 2015 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Кіровоградській області зареєструвала Фермерське господарство «БРАТЕРСЬКЕ» платником ПДВ, який є суб'єктом спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства.

27 квітня 2016 року начальник управління податків і зборів з юридичних осіб Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області Довгопол І.А. провела камеральну перевірку позивача з питань діяльності як платника спеціального режиму оподаткування (акт перевірки від 27.04.2016 № 446/12-01/38589325).

За результатами камеральної перевірки посадова особа Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області дійшла висновку, що Фермерське господарство «БРАТЕРСЬКЕ» не відповідає вимогам пунктів 209.6 та 209.11 статті 209 Податкового кодексу України, тому підлягає виключенню з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Такий висновок зроблено на підставі тверджень цієї посадової особи про те, що Фермерське господарство «БРАТЕРСЬКЕ»: відсутнє за адресою місцезнаходження; в нього відсутні основні або орендовані засоби; відсутні земельні ділянки, які б йому належали або були орендовані; питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

У подальшому рішенням Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 27.04.2016 № 6/15-229 Фермерське господарство «БРАТЕРСЬКЕ» виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що приймаючи рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, відповідач діяв неправомірно, з перевищенням повноважень, не в межах та не у спосіб, що визначені законом, що призвело до неправильного встановлення фактів, їх невірної оцінки та прийняття незаконного рішення.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на такі обставини.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з даними витягу від 12.11.2015 № 1511094500033 з Реєстру платників податку на додану вартість Фермерське господарство «БРАТЕРСЬКЕ» зареєстроване суб'єктом спеціального режиму оподаткування 01.12.2015 Долинською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області (Компанівське відділення). (а.с.10).

Тобто, станом на 01.12.2015 позивач відповідав вимогам, що встановлені Податковим кодексом України для суб'єктів спеціального режиму оподаткування, і з цієї дати розпочинається дія спеціального режиму оподаткування по відношенню до цього платника податків.

З акта перевірки позивача від 27.04.2016 № 446/12-01/38589325 вбачається, що предмет перевірки становила сільськогосподарська діяльність платника податків спеціального режиму оподаткування ПДВ, однак перевірка була камеральною, для перевірки використовувались виключно інформаційні системи державної податкової служби (АІС «Облік платників податків», АІС РПП «Реєстрація платників податків»; АС «Аудит», АС «Розподіл платників податку на додану вартість за категоріями уваги», АС «Співставлення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру накладних», Єдиний реєстр податкових накладних тощо). Податкова та статистична звітність позивача при проведенні цієї перевірки не використовувались, пояснення чи підтверджуючі документи від позивача податковий орган не вимагав.

З акта перевірки також убачається, що під час камеральної (невиїзної) перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку, що позивач відсутній за адресою місцезнаходження. Підставою для такого висновку стала довідка від 26.01.2016 № 404/10-13-07-01-14 про відсутність позивача за адресою місцезнаходження, складена посадовою особою підрозділу податкової міліції ОУ ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області майже за три місці до дня проведення камеральної перевірки (27.04.2016).

Із запиту від 18.01.2016 № 48/15-242 на встановлення місцезнаходження позивача убачається, що метою або причиною проведення заходів щодо встановлення місцезнаходження позивача є «оперативно-розшукові дії з метою отримання ґрунтовного пояснення щодо проведення господарської діяльності в 2015 році».

Інформацію про правові та фактичні підстави для проведення заходів щодо встановлення місцезнаходження позивача податковий орган суду не представив, відомості про ці підстави також відсутні в документах, що складались посадовими особами Вишгородської ОДПІ та ДПІ у Києво-Святошинському районі.

Судом першої інстанції встановлено та податковим органом не заперечується, що записи про відсутність ФГ «БРАТЕРСЬКЕ» за адресою місцезнаходження до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вносились і відсутні в ньому, заходи та дії, що передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для підтвердження відомостей про юридичну особу позивача відповідачем не вчинялись.

З рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 27.04.2016 № 6/15-229 убачається, що дата, з якої податковий орган обчислював показник питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг, який згідно з вимогами закону має становити не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, розпочинався з 01.12.2015, тобто, з дати реєстрації позивача в якості суб'єкта спеціального режиму оподаткування. (а.с.6-7).

Таким чином, від дати реєстрації (01.12.2015) до дня прийняття рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування (27.04.2016) не минуло навіть п'яти послідовних звітних податкових періодів, що не дозволяє зробити будь-які висновки про показник питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у контексті застосування положень пунктів 209.6 та 209.11 статті 209 Податкового кодексу України.

Крім того, як вже зазначалось, камеральна перевірка проводилась посадовою особою податкового органу без виклику посадових осіб позивача, відібрання від них пояснень та аналізу податкової звітності на підставі лише інформаційних систем Державної фіскальної служби.

Так, згідно з положеннями пп. 14.1.235 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Пунктами 209.11 та 209.12 статті 209 Податкового кодексу України передбачено, що якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Якщо суб'єкти спеціального режиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок дії обставин непереборної сили, такі суб'єкти мають право продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом.

Це правило не застосовується, якщо ризики втрати товарів (запасів) були належно застраховані. У такому випадку суми одержаних страхових виплат враховуються при визначенні питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальному обсязі постачання за відповідний звітний період.

Рішення про наявність обставин непереборної сили, перелік суб'єктів, що постраждали внаслідок таких обставин, та терміни застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом, визначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

Норми цього пункту починають застосовуватися після закінчення терміну, визначеного Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

Сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли: а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах: б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах; в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.

Відповідно до пункту 6.13 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року за № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за № 1456/26233 (далі - Положення), у випадку, визначеному пунктом 6.11 цього розділу, не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення перевищення сільськогосподарське підприємство зобов'язане подати до контролюючого органу, в якому воно зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, заяву про зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 3-РС (додаток 9), а також заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість на загальних умовах за формою № 1-ПДВ.

Згідно з пунктом 6.14 Положення, якщо сільськогосподарське підприємство не подає заяви (заяв) у строки, встановлені пунктом 6.13 цього розділу, та контролюючий орган за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС (додаток 10). На підставі такого рішення контролюючий орган виключає сільськогосподарське підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації.

У цьому випадку дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є дата підписання рішення про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах, є перше число місяця, в якому було допущено перевищення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що під час камеральної перевірки посадові особи відповідача не досліджували показники статистичної звітності позивача щодо виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції, економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства тощо, не досліджували питання наявності у позивача основних фондів для виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема, наявності в нього орендованих земельних ділянок для ведення фермерського господарства, не вимагали і не відбирали від позивача жодних пояснень та документального підтвердження господарських операцій.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що питання, яке становило предмет перевірки, у тому числі й відповідність позивача визначеним законом критеріям для реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування, не може бути предметом камеральної перевірки, адже не стосується податкової звітності, а обставини, які належить встановити під час такої перевірки, виходять за межі аналізу даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних систем електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Крім того, камеральна перевірка охоплювала період з 01.12.2015 по 27.04.2016, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України щодо періоду діяльності суб'єкта спеціального режиму оподаткування (12 календарних місяців; 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно), тому висновки такої перевірки не можуть слугувати підставою для прийняття будь-яких рішень щодо відповідності платника податків критеріям для визначення суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

У той же час, показники питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг визначаються на підставі статистичної звітності, а саме: Звіту про збирання урожаю сільськогосподарських культур (форма 37-сг); Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур (форма 37-сг); Реалізація сільськогосподарської продукції (форма 21 заг.); Звіту про посівні площі (форма 4-сг); Звіту про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств (форма 50-сг), які податковий орган не аналізував.

Судом першої інстанції встановлено та податковим органом не спростовується, що така звітність у податкового органу виявилась відсутньою, від позивача таку звітність податковий орган не вимагав, оскільки перевірка була камеральною. Спробу одержати статистичну звітність Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області зробила лише під час судового розгляду, звернувшись із запитом до управління статистики у Вишгородському районі (лист від 30.08.2016 № 232/9/10-036).

У свою чергу позивач на спростування тверджень податкового органу представив суду:

інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів, з якої вбачається, що позивач має право суборенди низки земельних ділянок різною площею, строком на 10 років з правом пролонгації, цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства на підставі договору суборенди земельних ділянок, укладеного 01.04.2016 між позивачем (суборендар) і ТОВ «КОМПАНІЯ АГРОВЕЙ», а також копії платіжних доручень, що підтверджують сплату суборендної плати за земельні ділянки у 2016 році;

витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджують місцезнаходження позивача на момент проведення перевірки та на момент пред'явлення позову, копії договорів оренди нежитлових приміщень для розміщення офісу позивача, копії актів приймання передачі приміщення, послуг оренди, а також квитанції про сплату орендної плати;

копії податкових декларації з податку на додану вартість за загальною формою та за формою для суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Таким чином, приймаючи рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, відповідач діяв неправомірно, з перевищенням повноважень, не в межах та не у спосіб, що визначені законом, що призвело до неправильного встановлення фактів, їх невірної оцінки та прийняття незаконного рішення.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.12.2016.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: О.М. Ганечко

О.А. Губська

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Губська О.А.

Ганечко О.М.