Ухвала суду № 63427714, 05.12.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

5 грудня 2016 року м. КиївСуддя Верховного Суду України Сімоненко В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про припинення зобов'язань за кредитним договором, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

2 грудня 2016 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду України надійшла заява про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року.

Заява про перегляд судового рішення не відповідає вимогам статті 358 ЦПК України, оскільки до заяви не додано документ про сплату судового збору.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

За подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п. п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Судовий збір за подачу заяви про перегляд судових рішень повинен бути сплачений на рахунок Верховного Суду України з такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030102 р/о № 312 132 077 000 07 банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві код класифікації доходів бюджету - 22030102 код банку отримувача - 820019 код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "судовий збір (Верховний Суд України, 060) " символ звітності 207. На адресу Верховного Суду України необхідно надіслати оригінал документу про сплату судового збору.

Посилання заявниці на вимоги частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу про звільнення від сплати судового збору, не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного.

Оскільки першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», то саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у статті 5 цього Закону.

За змістом змін до статті 5 Закону України "Про судовий збір", які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, тому посилання заявника на положення Закону України «Про захист прав споживачів» не були взяті до уваги.

До того ж, відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору саме за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Таким чином, оскільки і в Законі України «Про захист прав споживачів» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору за подання заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України, то і вимога заявника про застосування до цивільно-процесуальних правовідносин щодо справляння судового збору саме правових приписів, закріплених у частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» не зумовлює звільнення його від сплати судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у даній справі.

Відтак подана ОСОБА_1 заява про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції не відповідає вимогам статті 358 ЦПК України, оскільки до заяви не додано документ про сплату судового збору.

Крім того, заява про перегляд судового рішення не відповідає вимогам частини 3 статті 357 ЦПК України, оскільки в ній не зазначено обґрунтування підстав про перегляд судового рішення, а саме доводи заяви зводяться до оцінки судами обставин справ і застосування ними норм права, однак які саме норми права неоднаково застосовані заявник не вказує.

Отже, ОСОБА_1 слід внести уточнення до своєї заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 15 червня 2016 року - зазначити які саме норми права неоднаково застосовані судом касаційної інстанції та не відповідають висновкам, викладеним в постановах Верховного Суду України та додати документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 359 ЦПК України суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам ЦПК України. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9> та 358 <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9> ЦПК України, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.

За таких обставин заява ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків у встановлений ухвалою строк.

Керуючись статтями 357, 358, 359 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Надати ОСОБА_1 строк до 10 січня 2017 року для усунення зазначених недоліків заяви.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України В.М. Сімоненко