У х в а л а
2 грудня 2016 року м. Київ Суддя Верховного Суду України Сімоненко В.М., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», подану представником Заставним Романом Андрійовичем, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 жовтня 2016 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
в с т а н о в и л а:
До Верховного Суду України надійшла заява публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», яка подана представником Заставним Р.А., про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 жовтня 2016 року.
Заява подана представником Заставним Р.А. про перегляд судового рішення не відповідає вимогам статей 357, 358 ЦПК України, оскільки заявник у заяві зазначає, що подає заяву з підстави пункту 1 частини 1 статті 355 ЦПК України, однак при цьому одночасно посилається, як на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, так і на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. При цьому, прикладами неоднакового застосування норм матеріального права наводить у заяві лише постанови Верховного Суду України та надає їх копії. З підстави пункту 1 частини 1 статті 355 ЦПК України копії різних за змістом судових рішень до заяви не додано.
Отже, заявнику слід уточнити підстави, з яких подається заява та надати відповідні копії судових рішень відповідно до цих підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 359 ЦПК України суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам ЦПК України. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог ст.ст. 357 <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9> та 358 <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9> ЦПК України, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 359 ЦПК України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 357 та 358 цього Кодексу і заявник не усунув недоліки протягом установленого строку.
За таких обставин заява публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», подана представником Заставним Р.А. підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків у встановлений ухвалою строк.
Керуючись ст. ст. 357, 358, 359 ЦПК України,
у х в а л и л а :
Надати публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» строк до 26 грудня 2016 року для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України В.М. Сімоненко
Судове рішення № 63427713, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 02.12.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 450/2502/14-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: