Ухвала суду № 63425772, 13.12.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/13593/16-кГоловуючий у 1-й інстанції Базан Л.Т. Провадження № 11-сс/789/190/16 Доповідач - Сарновський В.Я.Категорія - ухвала слідчого судді

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах

апеляційного суду Тернопільської області

в складі: головуючого судді - Сарновського В.Я.

суддів - Коструба Г. І., Галіян Л. Є.,

при секретарі - Рожук О.О.,

з участю: прокурора - Левчука А.О.,

підозрюваного - ОСОБА_3,

захисника - Мельника Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника-адвоката Мельника Ю.О. на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 грудня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області Яриша М.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та взято останнього під варту негайно із зали суду.

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого виходив з того, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років і обґрунтованість даної підозри підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами. Також, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні в стані наркотичного сп'яніння тяжкого злочину, що потягнув смерть людини, при цьому він раніше притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.130 КУпАП та до кримінальної відповідальності за ст.ст.286,309 КК України, що свідчить про стійкість протиправної поведінки ОСОБА_3 Таким чином, слідчий суддя встановив наявність ризиків того, що ОСОБА_3 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливатиме на потерпілих, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

В апеляційних скаргах:

-підозрюваний ОСОБА_3 просить скасувати оскаржувану ухвалу та обрати йому інший запобіжний захід, який не пов'язаний з позбавленням волі. Свої вимоги мотивує тим, що суд без будь-який доказів встановив, що він буде ухилятись від слідства і перешкоджати слідству. Стверджує, що з моменту ДТП пройшло понад 5 місяців, за цей час він не переховувався і не чинив перешкоди слідству, а навпаки добровільно сприяв і співпрацював з слідством та щиро розкаявся у вчиненому. Зазначає, що на даний час є тяжко хворим і перебуває на стаціонарному лікуванні. Вказує, що є інвалідом 3 групи, страждає на важку форму цукрового діабету. Просить врахувати і те, що на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, що він працює.

-захисник підозрюваного - адвокат Мельник Ю.О. просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо його підзахисного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Свої вимоги мотивує тими ж доводами, що його підзахисний і крім того зазначає, що суд не повно встановив обставини, що характеризують підозрюваного, а також надав неправильну оцінку фактичним обставинам і доказам, що додані до клопотання слідчого та надані стороною захисту. Стверджує, що слідчим і прокурором не надано доказів існування ризиків передбачених ст.177 КПК України, а доводи слідчого, що оскільки ОСОБА_3 відмовився давати покази, а тому може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є нелогічні. Зазначає, що судом не враховано покази потерпілої ОСОБА_6, хоча вона брала участь в засіданні 7 грудня 2016р. Додатково наголошує, що суд не дав оцінку тому, що ДТП сталось не лише з вини підозрюваного, а й з вини потерпілого, який перебував у стані тяжкого алкогольного отруєння. Також стверджує, що суд не дав оцінку долученим стороною захисту документам, порушив право на захист підозрюваного і порушив принцип змагальності сторін, оскільки наполіг на тому, щоб слідчий привіз додаткову довідку, яка була надана суду після перерви в судовому засіданні в порушення ч.2 ст.184 КПК України, згідно якого копія клопотання та матеріалів надається підозрюваному не пізніше ніж за 3 години до початку розгляду. Також, захисник просить дослідити повторно надані стороною захисту письмові докази і допитати в судовому засіданні як свідка дружину підозрюваного.

Заслухавши:

суддю апеляційного суду, який доповів зміст оскарженої ухвали та поданих апеляційних скарг,

підозрюваного, який пояснив, що повністю визнає вину згідно пред'явленої підозри і просив застосувати більш м'який запобіжний захід,

захисника, який підтримав свою апеляційну скаргу з наведених у ній підстав,

прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою,

перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів з'ясувала наступне.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя правильно, у відповідності до вимог статті 177 КПК України, встановив, що матеріали провадження містять достатні дані, які вказують на існування обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та перевірив наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Так, з наданих суду матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі строком понад п'ять років.

Згідно клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу та пред'явленої підозри за ч.2 ст.286 КК України, ОСОБА_3 будучи позбавленим, відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.09.2015 року, права керування транспортними засобами терміном на 10 років за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, в порушення вимог п.2.1.(а) ПДР України 03 липня 2016 року о 01 год. 40 хв.. як водій, керував автомобілем НОМЕР_1, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання напередодні психотропної речовини - амфетаміну, чим порушив вимоги п.2.9.(а) ПДР України. Унаслідок вживання наркотичних речовин, водій ОСОБА_3 під час руху не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив ще й вимоги п.2.3. (б, д) ПДР України. Таким чином, керуючи технічно справним автомобілем ОСОБА_3 рухався без пасажирів та вантажу автодорогою сполученням «Доманово - Ковель - Чернівці - Тереблече» від м.Збаража в бік центру м.Тернополя та, проїжджаючи по вул.15 Квітня м.Тернополя, а саме лівою смугою транспортного потоку до центру міста, попри спецмайданчик ТФ ДП «Інформресурси», де дозволена для руху транспортних засобів швидкість обмежена до 60 км/год. в порушення вимог п.12.4. ПДР України вів керований ним транспортний засіб зі швидкістю 132 км/год. У цей же час, проїзну частину вул.15 Квітня м.Тернополя, яка має чотири смуги для руху в обох напрямках поза межами пішохідного переходу в порушення вимог п.4 14.(і) ПДР України, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, пересікав справа-наліво відносно руху автомобіля «Mercedes-Benz Е 290 TD» пішохід ОСОБА_7 Маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішохода, який наближається проїзною частиною до смуги руху, водій ОСОБА_3, в порушення вимог п. 12.3. ПДР України не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до його повної зупини, а продовжував рух та вчинив наїзд на потерпілого передньою лівою частиною транспортного засобу, внаслідок чого пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні численні ушкодження, від яких помер на місці події.

Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_3 підозри колегія суддів вважає вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудовго слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 03.07.2016 року; висновком судово-медичної експертизи №465; висновком результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного сп'яніння; висновком судової інженерно-транспортної експертизи дослідження технічного стану транспортного засобу від 02.08.2016 року; висновком судової інженерно-транспортної експертизи, транспортно-трасологічного дослідження; висновком судової автотехнічної експертизи від 03.11.2016 року, якими підтверджуються наведені у пред'явленій підозрі обставини і те, що порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п.12.4 ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілому ОСОБА_7

Також, колегія суддів враховує, що як вбачається з пояснень підозрюваного та доводів апеляційної скарги, сторона захисту і не заперечує обґрунтованість пред'явленої підозри.

За наведених обставин, а також беручи до уваги характер та наслідки вчиненого правопорушення і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку та запобігти передбаченим ст.177 КПК України ризикам, а саме спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілих та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи доводи захисту про неправомірність застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки слідчий суддя крім даних про особу підозрюваного обґрунтовано врахував доводи клопотання слідчого про конкретні обставини справи, а саме що ОСОБА_3 пред'явлено підозру за ч.2 ст.286 КК України, тобто необережного, але тяжкого злочину, який в даному випадку вчинений у стані наркотичного сп'яніння особою, яка раніше притягувалась до адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами в стані сп'яніння та до кримінальної відповідальності за ст.ст.286,309 КК України.

Інші доводи захисника щодо порушення слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого вимог кримінального процесуального закону під час перевірки матеріалів провадження в ході апеляційного розгляду також підтвердження не знайшли.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що при застосуванні положень ч.4 ст.183 КПК України, яка надає право слідчому судді при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, слідчий суддя в достатній мірі не мотивував свого рішення в цій частині і не врахував, установлені в судовому засіданні інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме: дані про стан здоров'я підозрюваного, який хворіє на цукровий діабет першого типу важкої форми; міцність його соціальних зв'язків, тобто наявність сім'ї і двох малолітніх дітей; матеріальний стан підозрюваного, який має постійне місце роботи, де характеризується позитивно; його процесуальну поведінку в даному кримінальному провадженні, а саме визнання вини і добровільну передачу належного йому автомобіля для проведення судових експертиз, що в сукупності вказують на наявність підстав вважати, що у разі визначення застави підозрюваному, вона може бути достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків.

За таких обставин оскаржувану ухвалу необхідно скасувати і постановити нову ухвалу апеляційного суду, оскільки згідно ч.3 ст.407 КПК України вона у даному випадку зміні не підлягає.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи відомості щодо зазначених обставини, які встановлені в ході судового розгляду, колегія суддів вважає, що в даному випадку необхідно визначити розмір застави в межах, встановлених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, в розмірі 50 мінімальних заробітних плат, виходячи з її розміру встановленого у ст. 8 Закону України від 25.12.2015 р. № 928-VIII станом на 01 січня 2016 року, тобто 1378 гривень.

Керуючись ст.ст.3,176-178,182,183,184,194,404,407,422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Мельника Ю.О. задовольнити частково, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 грудня 2016 року відносно ОСОБА_3 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Тернопільській області Яриша М.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - задовольнити та застосувати відносно вказаного підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_8 рахувати з 06 грудня 2016 року і датою закінчення строку даного запобіжного заходу вважати 00 год. 00 хв. 27 січня 2017 року.

Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 50 мінімальних заробітних плат, що становить 68900 грн. (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот гривень) для внесення на депозитний рахунок Апеляційного суду Тернопільській області (р/р 37318059003768, МФО 820172, ідентифікаційний код 02893456, Банк Одержувача: Державна казначейська служба України м.Київ, призначення платежу - «застава за ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12016210000000128 за ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 13 грудня 2016 року»).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

з'являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження);

не відлучатися із м.Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);

повідомляти слідчого, прокурора чи суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання органу досудового розслідування свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також інші документи, що надають таке право.

Роз'яснити ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду без поважних причин або не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Я. Сарновський