Ухвала суду № 63417114, 14.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/314/16-ц 14.12.2016

Провадження №22-ц/784/2875/16

Єдиний унікальний номер судової справи: 490/314/16-ц

Номер провадження: 22-ц/784/2875/16

У Х В А Л А

14 грудня 2016 року м. Миколаїв

Суддя Апеляційного суду Миколаївської області Козаченко В.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 лютого 2016 року по справі за матеріалами позовної заяви публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (далі Банк) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 лютого 2016 року відкрито провадження по справі за матеріалами позовної заяви Банку до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 9 вересня 2016 року оскаржив її в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, яка ухвалою судді Апеляційного суду Миколаївської області від 27 вересня 2016 року була залишена без руху на підставі ст. 297 ЦПК України, а апелянту надано строк для усунення зазначеного в ухвалі недоліку, а саме для сплати 275 грн. 60 коп. судового збору.

Оскільки, у встановлений суддею строк, апелянт не усунув вказаний недолік, ухвалою судді Апеляційного суду Миколаївської області від 7 листопада 2016 року апеляційна скарга повернута як неподана.

2 грудня 2016 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 лютого 2016 року, в якій вказує про те, що зазначені процесуальні документи на адресу, за якою він проживає на теперішній час, не надходили. У звязку з чим зі змістом ухвал судді Апеляційного суду від 27 вересня та 7 листопада 2016 року, а також ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 лютого 2016 року він ознайомився лише 25 листопада 2016 року під час ознайомлення з матеріалами справи.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 9 вересня 2016 року (а.с.80) вже скористався своїм правом і оскаржив в апеляційному порядку ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 лютого 2016 року. Однак, через невиконання ним вимог Закону України Про судовий збір, вказана апеляційна скарга була повернута як неподана.

Звернувшись до Апеляційного суду 2 грудня 2016 року з апеляційною скаргою аналогічного змісту ОСОБА_1 пропустив строк апеляційного оскарження, але заяву про поновлення пропущеного строку не подав і не зазначив таке прохання в самій скарзі. До того ж, знову не сплатив судовий збір, що свідчить про його зловживання процесуальними правами, передбаченими ч. 3 ст. 27 ЦПК України, оскільки це може призвести до порушення розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 157 ЦПК та статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

До того ж, з журналу попереднього судового засідання Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 лютого 2016 року вбачається, що представник ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності, був присутній у попередньому судовому засіданні 18 лютого 2016 року (а.с.39), отже достовірно знав про відкриття провадження у справі та отримав судову повістку для відповідача на наступне судове засідання призначене на 15 березня 2016 року на 9 год. 30 хв. (а.с.40).

Крім того, копія ухвали судді Апеляційного суду Миколаївської області від 27 вересня 2016 року про залишення без руху першої апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 лютого 2016 року була направлена йому на дві адреси:

1) на адресу, яка є зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання ОСОБА_1 станом на 25 січня 2016 року, а саме: вул. Белінського, 16-А, м. Миколаїв, 54046, (а.с.14,32) та, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.89), отримана ОСОБА_1 саме за цією адресою;

2) на адресу, вказану ним як місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 54015, однак конверт направлений Апеляційним судом за вказаною адресою повернувся до Апеляційного суду з відміткою «зі спливом терміну зберігання» (а.с.90).

Виходячи з положень ст.ст. 74 та 77 ЦПК України, ОСОБА_1 належним чином повідомлений про необхідність усунення недоліку апеляційної скарги поданої ним 9 вересня 2016 року та про повернення цієї апеляційної скарги ухвалою Апеляційного суду від 7 листопада 2016 року.

Окрім того, другий відповідач по справі ОСОБА_2, яка згідно паспортних даних, які містяться в матеріалах даної цивільної справи, є дружиною ОСОБА_1 (а.с.12-18), також двічі намагалася оскаржити в апеляційному порядку ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 лютого 2016 року з підстав недотримання правил підсудності.

Так, 31 березня 2016 року ОСОБА_2 до Апеляційного суду Миколаївської області поштою було направлено апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва, яка ухвалою судді Апеляційного суду від 7 квітня 2016 року була залишена без руху з підстав несплати судового збору, та в подальшому, 17 травня 2016 року була повернута як неподана.

21 червня 2016 року ОСОБА_2 вдруге направила до Апеляційного суду Миколаївської області апеляційну скаргу аналогічного змісту, при цьому знову не сплативши судовий збір за її подачу. У звязку з чим, 18 липня 2016 року вказана апеляційна скарга була залишена без руху с підстав несплати судового збору і в подальшому, 10 серпня 2016 року, повернута як неподана.

При цьому адреса, яку ОСОБА_2 зазначала як місце свого проживання в апеляційній скарзі, АДРЕСА_1, 54015, є місцем проживання ОСОБА_1

Таким чином є очевидним, що внаслідок зловживання відповідачами своїми процесуальними правами дана цивільна справа не розглядається по суті місцевим судом протягом десяти місяців.

У звязку з викладеним, твердження апелянта про те, що через несвоєчасне ознайомлення зі змістом оскаржуваної ухвали судді Центрального районного суду м. Миколаєва, він був позбавлений можливості вчасно її оскаржити, є безпідставними та не заслуговують на увагу, а тому не можуть слугувати поважними причинами для поновлення строку на подачу апеляційної скарги.

Згідно із частиною 3 статті 297 ЦПК України, в разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтею 297 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 1 лютого 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_3