Ухвала суду № 63417057, 13.12.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/6022/16-ц 13.12.2016 13.12.2016

Провадження №22-ц/784/2764/16

Справа № 490/6022/16-ц Головуючий першої інстанції: Гуденко О.А.

Провадження № 22-ц/784/2764/16 Суддя-доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

13 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Кушнірової Т.Б., Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Тищенком Л.С.

за участю: позивача ОСОБА_2, її представника - ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 7 листопада 2016 року за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и л а :

У червні 2016 р. ОСОБА_2 звернулася з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі-Банк), треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що 12 вересня 2007 р. між нею та Банком було укладено договір про надання траншу №SMER00056 на загальну суму з урахуванням додаткових угод - 4129659 грн. 54 коп.

15 січня 2016 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис, згідно якого стягнуто на користь Банку заборгованість за вказаним договором в сумі 4129659 грн. 54 коп.

Позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 48, вчинений 15 січня 2016 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за яким стягнуто на користь Банку заборгованість в загальному розмірі 4129659 грн. 54 коп., посилаючись на наявність між сторонами спору щодо заборгованості.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 7 листопада 2016 р. позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що постановлена ухвала є незаконною та необґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права й просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, справа знаходиться в провадженні суду з 09 червня 2016 р. і призначалась до розгляду неодноразово.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд вважав, що для цього є передбачені ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України підстави, оскільки позивач повторно не зявилася в судове засідання без повідомлення причин, а її представник, який повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, двічі: 02 та 07 листопада 2016 р. не зявився у судове засідання.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

В силу пункту 2 ч. 1 , ч. 3 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними, а у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, підставою залишення позовної заяви без розгляду є повторна неявка до суду позивача за умови його належного повідомлення про час та місце судового засідання та у разі неподання ним заяви про розгляд справи у його відсутність.

Порядок повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про дату, місце та час судового засідання визначений ст.ст. 74, 76 ЦПК України, якими передбачено направлення судових повісток за місцем їхнього проживання або вручення безпосередньо у суді завчасно, під розписку.

Зокрема, згідно із ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом зі розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через курєра за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного судового засідання може бути повідомлено під розписку.

Особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів звязку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (ч. 6 ст. 74 ЦПК України).

Вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі (ч. 6 ст. 76 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні, яке відбулося 22 вересня 2016 р., був присутній представник позивача ОСОБА_6 Розгляд справи було відкладено на 02 листопада 2016 р., про що зазначено у журналі судового засідання (а.с. 46-47), але передбачений ч. 5 ст. 74 ЦПК України порядок повідомлення позивача (його представників) з оформленням розписки або з використанням поштового звязку не було дотримано.

Судове засідання, призначене на 02 листопада 2016 р., не відбулося у звязку з неявкою позивача (його представників), і було відкладено на 07 листопада 2016 р., про що свідчить довідка секретаря судового засідання (а.с. 57).

В судове засідання, яке призначалось на 07 листопада 2016 р., позивач та його представники не зявилися.

Між тим відомостей про повідомлення позивача або його представників у встановленому ст.ст. 74, 76 ЦПК України порядку про проведення судового засідання 07 листопада 2016 р. матеріали справи не містять.

Так, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд вважав, що представника позивача було належним чином повідомлено про призначення розгляду справи на 07 листопада 2016 р. секретарем судового засідання телефоном.

Між тим повідомлення телефоном не може вважатися належним з огляду на положення ч. 6 ст. 74 ЦПК України, оскільки такий засіб звязку не забезпечує фіксацію повідомлення або виклику, а тому висновок суду про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду не ґрунтується на положеннях закону та матеріалах справи.

З урахуванням викладеного та положень п. 4 ст. 311 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду для продовження розгляду.

Щодо вимоги апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали відносно порушень, допущених суддею першої інстанції, то колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

Апеляційний суд у випадках і в порядку, встановлених ст. 211 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд може також постановити окрему ухвалу,в якій зазначити порушення норм права і помилки, судом першої інстанції, які не є підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції (ст. 320 ЦПК України).

Оскільки допущені судом першої інстанції помилки, які, як вважає позивач, є підставою для постановлення окремої ухвали відносно судді, є причиною скасування оскаржуваної ухвали, таке виключає можливість винесення окремої ухвали.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 7 листопада 2016 року скасувати, справу повернути до суду для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: