Рішення № 63404082, 06.12.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 грудня 2016 року Справа № 913/1110/16

Провадження №33/913/1110/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ

до Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області

за участі Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області, м. Сєвєродонецьк

про стягнення 519 800 грн 53 коп.

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Мордак І.С., представник за довіреністю №134 від 19.07.2016;

від відповідача: представник не прибув;

від органу прокуратури: Хряк О.О. прокурор відділу прокуратури Харківської області на підставі посвідчення № 028256 від 15.08.2014.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради про стягнення з останнього на підставі договору №63 про закупівлю (постачання) електричної енергії, за державні кошти від 29.12.2015 грошових коштів в сумі 670 178 грн 95 коп. з яких:

- 30445 грн 73 коп. - заборгованість за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії;

- 553 575 грн 43 коп. - нарахована у зв'язку із допущеним простроченням виконання грошового зобов'язання пеня;

- 33242 грн 73 коп. - 3% річних;

- 52915 грн 06 коп. - інфляційні нарахування.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11 жовтня 2016 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.11.2016 року.

Позивачем через канцелярію суду 31.10.2016 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог з додатковими документами, в якій позивач, враховуючи допущені помилки в розрахунку пені за рахунком №63/7/1 від 12.07.2016, зменшив загальний розмір пені, нарахованої за зобов'язаннями з поставки активної електроенергії та за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії, до 403197,01 грн. Розмір інших вимог, заявлених до стягнення, залишився незмінним. (а.с.126-127).

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшення/збільшення розміру позовних вимог, відмова від частини позовних вимог є правом позивача.

Як вбачається, копія поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог від 31.10.2016 була завчасно направлена відповідачу. За таких обставин, з урахуванням дотримання позивачем всіх вимог, встановлених ст.22 ГПК України, подана заява була прийнята судом. Отже розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення 519 800 грн 53 коп., з яких:

- 30445,73 грн - заборгованість за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії за період січень - липень 2016 року;

- 403197,01 грн - пеня;

- 33242,73 грн - 3 % річних;

- 52915,06 грн - інфляційні нарахування.

Відповідачем через канцелярію суду подано відзив з додатковими документами, в якому останній заперечив проти заявлених позовних вимог, просив відмовити в позові повністю, враховуючи наступне: відповідачем були здійснені всі дії для оплати активної електроенергії, зокрема рахунки про спожиту енергію були своєчасно надані до Управління Державної казначейської служби України у м.Сєвєродонецьку Луганської області, однак, з незалежних від відповідача причин вони були залишені без виконання; відповідач звертався до казначейської служби для з'ясування підстав несплати зобов'язань; позивач своєчасно не здійснив перереєстрацію підприємства на території підконтрольній Україні, зокрема, лише в серпні було повідомлено про відкриття не бюджетного рахунку, у зв'язку з чим була укладена додаткова угода № 3 від 18.08.2016 до договору про закупку (постачання) електричної енергії від 29.12.2015 року № 63, та 22.08.2016 Управлінням Державної казначейської служби України у м.Сєвєродонецьку перераховано на рахунок ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" гроші за спожиту активну електроенергію; відповідачем зауважено про допущення помилки позивачем в розрахунку пені, загальна сума якої за розрахунком відповідача має складати 403197,01 грн (а.с.83-87).

Відповідач також вважає безпідставними вимоги щодо стягнення штрафних санкцій та платежів згідно ст.625 ЦК України, нараховані за порушення строків оплати наданих послуг з перетікання реактивної електроенергії. Такі зобов'язання не реєструвалися та не оплачувались враховуючи надані роз'яснення першого заступника міського голови Сєвєродонецької міської ради в листі від 19.08.2016 року №4067, в якому головним розпорядникам бюджетних коштів було рекомендовано не сплачувати в добровільному (позасудовому) порядку рахунки на оплату штрафних санкцій, які пов'язані із несплатою казначейством платіжних доручень головних розпорядників бюджетних коштів, оскільки вина бюджетної установи відсутня.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, та не забезпечив участі повноважного представника в судових засіданнях від 01.11.2016, 21.11.2016, 06.12.2016.

Натомість відповідач в письмовому клопотанні від 27.10.16 за №1473 (а.с.82) просив здійснювати розгляд справи без участі його представника у зв'язку із неможливістю забезпечити явку в судові засідання, яке було задоволено судом.

Керівником Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області через канцелярію суду подано заяву від 31.10.2016 за №8444 вих.16 про вступ у справу прокурора в інтересах держави на стороні відповідача у відповідності до ст.29 ГПК України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру" (а.с.134-136).

В заяві керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області зазначає, що підставою для вступу прокурора у справу № 913/1110/16 є загроза порушення інтересів держави в особі Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради щодо стягнення заборгованості по оплаті за перетікання реактивної електричної енергії та санкцій за порушення строків оплати, що виникла не з вини Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради.

Згідно з частиною шостою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати таке представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Статтею 29 ГПК передбачено представництво прокуратурою інтересів держави в господарському суді у формі участі прокурора у розгляді вже порушеної справи. Прокурор може вступити з власної ініціативи у справу, провадження в якій порушено за позовом інших осіб, на стороні як позивача, так і відповідача, або третьої особи чи особи, яка не брала участі у справі, але щодо якої господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Згідно з частиною третьою статті 29 ГПК про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Суд, розглянувши подану заяву, вирішив допустити до участі у справі Сєвєродонецьку місцеву прокуратуру Луганської області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21 листопада 2016 року розгляд справи відкладено на 06.12.2016 року.

В судове засідання 06.12.2016 прибув представник позивача та прокурор.

Позивачем через канцелярію суду подані додаткові письмові пояснення щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Відповідач повноважного представника в засідання не направив. Був повідомлений про час та місце проведення судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Враховуючи раніше подане відповідачем клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке було задоволено судом, за висновком суду, неприбуття представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю.

Прокурор підтримав заперечення, викладені у відзиві відповідачем.

Від відповідача через канцелярію суду 05.12.2016 надійшла заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Державної Казначейської служби Украйни у м. Сеєвєродонецьку Луганської області та оголошення перерви в судовому засіданні для залучення третьої особи. В якості обґрунтування в заяві відповідач вказує на неможливість самостійно врегулювати питання оплати видатків за отримані послуги з перетікання реактивної електроенергії.

Заслухавши думку учасників процесу, розглянувши заявлене відповідачем клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до приписів частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення господарським судом до участі у справі можуть бути залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін або прокурора або з ініціативи господарського суду.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду належного обґрунтування щодо необхідності оголошення перерви та залучення до участі в якості третьої особи Управління Державної Казначейської служби Украйни у м. Сеєвєродонецьку Луганської області, не наведено обґрунтованих мотивів яким чином рішення у справі може вплинути на їх права або обов'язки.

Суд зауважує про те, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними договору №63 про закупівлю (постачання) електричної енергії, за державні кошти від 29.12.2015.

Згідно ч.1 ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державні підприємство, установа, організація. Отже, фактично виконання рішення суду у справах, де боржниками є державне підприємство/установа покладено саме на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Крім того, частиною 2 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За таких обставин, за висновком суду в порядку ст.27 ГПК України відсутні підстави для залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Державної Казначейської служби Украйни у м.Сеєвєродонецьку Луганської області, а тому суд відмовляє в задоволенні поданого відповідачем клопотання.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судові засідання з'являвся повноважний представник позивача, відповідач надавав письмові пояснення та заперечення, сторони надали докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

У судовому засіданні 06.12.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши учасників процесу, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (постачальник, позивач) та Управлінням охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради (замовник/споживач, відповідач) укладено договір №63 про закупівлю (постачання) електричної енергії, за державні кошти від 29.12.2015, за умовами якого постачальник зобов'язався у 2016 році поставити споживачу електричну енергію (ДК 016:2010 35.11.1) для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 2771,87 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача", а споживач оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною. Точка (точки) продажу електричної енергії:

1.На усіх кабельних наконечниках КЛ-0,38 кВ УОЗ СМР приєднаних до відповідних відкритих клем комунікаційних апаратів, встановлених у І СШ РП-0,4 вВ ТП-27 Сєвєродонецького РЕМ.

2.На усіх кабельних наконечниках КЛ-0,38 кВ УОЗ СМР приєднаних до відповідних вихідних клем комутаційних апаратів, встановлених у ІІ СШ РП-0,4 кВ ТП-27 Сєвєродонецького РЕМ.

3 На усіх кабельних наконечниках КЛ-0,38 кВ УОЗ СМР приєднаних до відповідних вихідних клем комутаційних апаратів, встановлених у І СШ РП-0,4 кВ ТП-327 Сєвєродонецького РЕМ.

4. На усіх кабельних наконечниках КЛ-0,38 кВ УОЗ СМР приєднаних до відповідних вихідних клем комутаційних апаратів, встановлених у ІІ СШ РП-0,4 кВ ТП-327 Сєвєродонецького РЕМ.

5. На кабельних наконечниках КЛ-0,4 кВ УОЗ СМР від відповідних вихідних клем комутаційних апаратів на ф. 6 ІСШ РП-0,4 кВ ТП 23 Сєвєродонецького РЕМ.

6. На кабельних наконечниках КЛ-0,4 кВ УОЗ СМР від відповідних вихідних клем комутаційних апаратів на ф. 11 ІСШ РП-0,4 кВ ТП 98 Сєвєродонецького РЕМ.

7. На кабельних наконечниках КЛ-0,4 кВ УОЗ СМР від відповідних вихідних клем комутаційних апаратів на ф. 4 ІСШ 12 ІІ РП-0,4 кВ ТП 53 Сєвєродонецького РЕМ.

8. На кабельних наконечниках КЛ-0,4 кВ УОЗ СМР від відповідних вихідних клем комутаційних апаратів на ф. 7 РП-0,4 кВ ТП 123 Сєвєродонецького РЕМ.

9. На кабельних наконечниках КЛ-0,38 кВ УОЗ СМР від відповідних вихідних клем комутаційних апаратів , встановлених у І СШ РП-0,4 кВ ТП 317 Сєвєродонецького РЕМ.

10. На кабельних наконечниках КЛ-0,38 кВ УОЗ СМР від відповідних вихідних клем комутаційних апаратів , встановлених у І СШ РП-0,4 кВ ТП 317 Сєвєродонецького РЕМ.

11. На усіх кабельних наконечниках КЛ-0,38 кВ УОЗ СМР від відповідних вихідних клем комутаційних апаратів , встановлених у І СШ РП-0,4 кВ ТП -7 Сєвєродонецького РЕМ.

12. На усіх кабельних наконечниках КЛ-0,38 кВ УОЗ СМР від відповідних вихідних клем комутаційних апаратів , встановлених у І СШ РП-0,4 кВ ТП -7 Сєвєродонецького РЕМ.

13. На усіх кабельних наконечниках КЛ-0,38 кВ УОЗ СМР від відповідних вихідних клем комутаційних апаратів , встановлених у І СШ РП-0,4 кВ ТП -307 Сєвєродонецького РЕМ.

14. На усіх кабельних наконечниках КЛ-0,38 кВ УОЗ СМР від відповідних вихідних клем комутаційних апаратів , встановлених у І СШ РП-0,4 кВ ТП -307 Сєвєродонецького РЕМ.

15. На кабельних наконечниках КЛ-0,4 кВ УОЗ СМР від відповідних вихідних клем комутаційних апаратів , на ф.1 РП-0,4 кВ ТП 107 Сєвєродонецького РЕМ.

16. На кабельних наконечниках КЛ-0,4 кВ УОЗ СМР від відповідних вихідних клем комутаційних апаратів , на ф.1 РП-0,4 кВ ТП 107 Сєвєродонецького РЕМ.

17. На кабельних наконечниках КЛ-0,4 кВ УОЗ СМР від відповідних вихідних клем комутаційних апаратів , на РП-0,4 кВ КТП 3807 Сєвєродонецького РЕМ.

18. На кабельних наконечниках КЛ-0,4 кВ від вихідних клем запобіжника на РП-0,4 кВ КТП 219 Сєвєродонецького РЕМ. (п.1.1 договору) (а.с.10-21).

Сума цього договору становить 5 238 078 грн 87 коп. (п.3.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати споживачу протягом розрахункового періоду електричної енергії з вимогами додатку "Порядок розрахунків"

Згідно з пп.6.1.4 п.6.1 договору споживач зобов'язався для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно 7 числа згідно з додатком "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" знімати покази розрахункових засобів обліку, встановлених у споживача та інших суб'єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до його технологічних електричних мереж (субспоживачів, електропередавальної організації); підтверджувати покази розрахункових засобів обліку споживача, встановлених на об'єктах постачальника; оформляти результати відповідно до додатку "Форма "Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" та направляти уповноваженого представника до Сєвєродонецького РЕМ за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Гоголя 24, для подання "Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку" за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених договором. Одночасно з рахунками постачальник надає споживачу під розпис два екземпляри підписаного зі свого боку Акту про використану електричну енергію, який складається за формою, наведеною у додатку "Форма "Акт про використану електричну енергію". Споживач повертає один екземпляр підписаного зі свого боку Акту про використану електричну енергію разом з Актом про зняття показів розрахункових засобів обліку за наступний розрахунковий період.

Згідно з пп.6.1.6 п.6.1 договору споживач зобов'язався здійснювати компенсацію перетікань реактивної електроенергії.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у порядку, визначеному чинним законодавством України (п.7.1 договору).

В пп.7.4.1 п.7.4 договору сторони передбачили, що у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за необліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня. На суму нарахованої пені, 3% річних та інфляційних нарахувань споживачу надаються окремі рахунки

Цей договір набирає чинності з 01.01.2016 і діє до 31.12.2016. (п.13.1 договору).

Крім того, у п.1 додатку "Порядок розрахунків" сторони визначили, що споживач здійснює розрахунки за електричну енергію за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та згідно з тарифними групами та класами напруги кожного приєднання. За електричну енергію, що обліковується на окремій площадці вимірювання розрахунки здійснюються за одним тарифом. Розрахунковим вважається період, який починається з 7 числа поточного місяця і триває до 6 числа (включно) наступного місяця. На період з 01.01.2016 по 31.12.2016 застосовується роздрібний тариф (а.с.22).

Відповідно до п.5 додатку "Порядок розрахунків" оплата за активну електоренергію, додатково заявлені в п.5.5 Договору обсяги активної електроенергії, не обліковану електроенергію, плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності здійснюється споживачем на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника.

Відповідно до п.8 додатку "Порядок розрахунків" сторони погодили, що розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за необліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.

Матеріали справи свідчать про те, що 18.08.2016 сторони уклали додаткову угоду № 3 від 18.08.2016 до договору про закупку (постачання) електричної енергії за державні кошти від 29.12.2015 року № 63, згідно якої сторони домовились у зв'язку з відкриттям небюджетного рахунку постачальника банківські реквізити постачальника в пункті 16 договору викласти в новій редакції (а.с.107).

На виконання вказаних умов договору позивачем поставлено відповідачу в період з січня по липень 2016 року активну електричну енергію та надано послуги з перетікання реактивної електроенергії, оплата за які відповідачем своєчасно та в повному обсязі не здійснювалась, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір №63 від 29.12.2015 є договорами енергопостачання, до яких слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно з п.5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (далі - Правила), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається. Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.

Підпунктом 2 п.10.2 Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося вище, в до п.8 додатку "Порядок розрахунків" сторони погодили, що розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно з пп.6.1.6 п.6.1 договору споживач зобов'язався здійснювати компенсацію перетікань реактивної електроенергії.

Наявні у справі матеріали свідчать про належне виконання позивачем зобов'язань за договором, зокрема поставку активної електроенергії відповідачу протягом січня - липня 2016 року на загальну суму 3071287 грн 19 коп., що підтверджується актами приймання-передачі продукції (а.с.23, 27, 31, 35, 39, 43, 47 ) та виставленими рахунками .

Натомість, як встановлено судом, відповідачем за поставлену активну електроенергію проведено повний розрахунок 22.08.2016, однак із допущеним простроченням виконання грошового зобов'язання, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з рахунку позивача (а.с.51-52) та платіжними дорученнями, наданими відповідачем (а.с. 147-170).

Факт надання відповідачу послуг з перетікання реактивної електроенергії протягом січня - липня 2016 року на загальну суму 30445 грн 73 коп. у відповідності до умов укладеного між сторонами договору №63 від 29.12.2015 підтверджується матеріалами справи, актами про надання послуг, пов'язаних з перетіканням реактивної електроенергії (а.с. 24, 28, 32, 36, 40, 44, 48) та виставленими рахунками (а.с.24,25, 29, 30, 33, 34, 37, 38,41, 42, 45, 46, 49, 50).

Крім того, судом враховується факт визнання відповідачем у наданому відзиві наявної суми боргу в розмірі 30445 грн 73 коп. - за надані позивачем послуги з перетікань реактивної енергії за вказаним договором. Як зазначає відповідач, отримані від позивача рахунки були своєчасно підготовлені та надані до Управління Державної казначейської служби (а.с.82-87).

В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем суми боргу на час розгляду спору.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості за договором №63 від 29.12.2015 за надані протягом січня - липня 2016 року послуги з перетікання реактивної електроенергії в сумі 30445 грн 73 коп. та про їх задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із допущеним простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання за поставлену протягом січня - липня 2016 року активну електроенергію та надані послуги з перетікання реактивної енергії, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховані та заявлені до стягнення інфляційні втрати на загальну суму 52 915 грн 06 коп. (розрахунок, а.с. 56, 60) та 3% річних на загальну суму 33 242 грн 73 коп. (розрахунок, а.с. 55, 59).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за зобов'язаннями січня-червня 2016 року (розрахунок, а.с. 56, 60), прийшов до висновку про допущення позивачем неточностей (округлення застосованих під час розрахунку коефіцієнтів інфляції), а також безпідставне віднімання значень дефляції за окремими рахунками. З огляду на те, що позивачем під час перевірки правильності наведеного ним розрахунку самостійно не усунуто зазначені помилки, суд враховує їх, оскільки в даному випадку це є право позивача як кредитора за рахунок допущеної помилки, заявляти до стягнення суму інфляційних розраховану в меншому значенні, ніх встановлено законом.

Крім того, за правильним розрахунком здійсненим судом за допомогою інформаційно-правової системи «Законодавство», загальна сума інфляційних втрат (при застосуванні точних коефіцієнтів інфляції) складає 55 315 грн 73 коп. (54805,59 грн - за зобов'язаннями по активній електроенергії та 510,14 грн - за зобов'язаннями за надані послуги з перетікання електроенергії), що є більшою ніж заявлена позивачем сума до стягнення .

За таких обставин, суд не виходячи за межі позовних вимог, визнає обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача інфляційні втрати розраховані позивачем в сумі 52425,77 грн за активну електроенергію та в сумі 489,29 грн за перетікання реактивної електроенергії за зобов'язаннями січня-червня 2016 року, загалом на суму 52 915 грн 06 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з огляду на допущене відповідачем прострочення з виконання грошового зобов'язання за поставлену активну електроенергію протягом січня-липня 2016 року, просив стягнути на підставі ст.625 ЦК України 3 % річних в загальній сумі 33 242 грн 73 коп, з яких 32 766, 78 грн - за зобов'язаннями по активній електроенергії та 475,95 грн - за перетікання реактивної електроенергії (розрахунок, а.с. 55, 59).

Перевіривши правильність розрахунку 3% річних за спожиту активну електороенергію, суд відмічає наявність помилок в алгоритмі розрахунку позивача (зокрема, неправомірне включення в період розрахунку прострочення 22.08.2016 - дня остаточного погашення боргу), в розрахунку за реактивну електроенергію за рахунком №63/7/3 від 12.07.2016 неправильно визначено період прострочки, який починається не з 20.07.15, а з 20.07.2016.

Суд звертає увагу на положення п.1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», в якому було роз'яснено, що моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі йому готівкою.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п.1.9. вказаної постанови). Зазначене також стосується й нарахування 3% річних.

Відповідна правова позиція викладена також в постановах Вищого господарського суду України від 16.09.2014 у справі №904/2096/14, від 02.07.2014 у справі №910/21901/13.

Зважаючи на викладене, сума заборгованості зменшується у день її часткової сплати, і нарахування 3% річних на неї не проводиться.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає за необхідне навести правильний розрахунок 3% річних за зобов'язаннями по активній електроенергії, зроблений за допомогою інформаційно-правової системи "Законодавство", враховуючи, що відповідачем сплачено заборгованість повністю 22.08.2016:

№ і дата рахункуСума заборгованості в грн.Період нарахуваня 3% річних Кількість днів простроченяСума 3% річних, грн63/1/1 від 15.01.2016511046,1423.01.2016- 21.08.2016 212 8880, 4763/2/1 від 10.02.2016508778,3918.02.2016- 21.08.2016 186 7756, 7863/3/1 від 10.03.2016394707, 7818.03.2016- 21.08.2016 157 5079, 4463/4/1 від 12.04.2016458361, 3520.04.2016- 21.08.2016 124 4658, 7563/5/1 від 12.05.2016374217, 6720.05.2016- 21.08.2016 94 2883, 3263/6/1 від 08.06.2016368485, 9816.06.2016- 21.08.2016 67 2023, 6563/7/1 від 12.07.2016455689,8820.07.2016- 21.08.2016 33 1232, 60Всього : 32 515, 01

Правильний розрахунок 3% річних, здійснений судом за зобов'язаннями за перетікання реактивної електроенергії січня - липня 2016 року:

№ і дата рахункуСума заборгованості в грн. Період нарахуваня 3% річнихКількість днів простроченяСума 3% річних, грн63/1/3 від 15.01.20164747, 4023.01.2016- 29.08.2016 220 85, 6163/2/3 від 10.02.20164508, 8118.02.2016- 29.08.2016 194 71, 7063/3/3 від 10.03.20164072, 8718.03.2016- 29.08.2016 165 55, 0863/4/3 від 12.04.20164958, 7520.04.2016- 29.08.2016 132 53, 6563/5/3 від 12.05.20163381, 6120.05.2016- 29.08.2016102 28, 2763/6/3 від 08.06.20164084, 2716.06.2016- 29.08.2016 75 25, 1163/7/3 від 12.07.2016 4692, 0220.07.2016- 29.08.2016 41 15, 77Всього : 335, 19

У відповідності до проведеного судом перерахунку за допомогою інформаціно-правової програми «Законодавство» з відповідача підлягають стягненню 3% річних в сумі 32 850 грн 20 коп., з яких за спожиту активну електроенергію 32 515 грн 01 коп. та 335 грн 19 коп. - за перетоки реактивної електроенергії.

З приводу доводів відповідача щодо допущених зволікань в оплаті з боку Управління державної казначейської служби у м.Cєвєродонецьку Луганської області та відсутність вини відповідача суд зазначає наступне.

Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі здійснюється Законом України від 16.10.1997 № 575/97-ВР "Про електроенергетику" (із змінами та доповненнями).

Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником (частина 1 статті 26 Закону України ВР "Про електроенергетику").

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (позивач у справі) здійснює свою господарську діяльність у сфері електропостачання на підставі відповідних ліцензій на виробництво, транспортування та постачання електричної енергії та є суб'єктом відносин у сфері електропостачання, і відповідно до пункту 7.2 статті 7 Статуту Товариства, зокрема, передача електроенергії (передача електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами); розподілення та постачання електричної енергії (постачання електричної енергії за регульованим тарифом).

Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України "Про електроенергетику" (із змінами згідно із Законом № 1207-VII від 15.04.2014, в редакції Закону № 284-VIII від 07.04.2015) особливості регулювання правових, економічних та організаційних відносин, пов'язаних з продажем електричної енергії з оптового ринку електричної енергії України на тимчасово окуповану територію та на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а також відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням, купівлею, продажем і використанням електричної енергії на тимчасово окупованій території та на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, Кабінет Міністрів України постановою "Про особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" від 07.05.2015 №263 визначив особливості регулювання відносин у сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Цим актом, зокрема, передбачено, що купівля та продаж з 1 травня 2015 року електричної енергії, переміщеної з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на іншу територію України та/або з контрольованої території на неконтрольовану територію, здійснюється на контрольованій території оптовим постачальником електричної енергії та на неконтрольованій території суб'єктами господарювання, що здійснюють виробництво електричної енергії на електроустановках, розташованих на неконтрольованій території та визначених Міненерговугілля, та/або публічним акціонерним товариством ДТЕК "Донецькобленерго" у Донецькій області і товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" у Луганській області.

Електрична енергія, яка виробляється на неконтрольованій території, продається на цій території суб'єктам електроенергетики, які провадять діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та/або споживачам електричної енергії відповідної області, та/або іншим суб'єктам господарювання, розташованим у відповідній області, згідно з умовами багатостороннього договору, що укладається між суб'єктами електроенергетики, що провадять діяльність на неконтрольованій території.

Суб'єкти електроенергетики, що одночасно провадять діяльність на контрольованій та неконтрольованій території, ведуть окремий бухгалтерський облік господарської діяльності на неконтрольованій та контрольованій території.

Зазначеною постановою не передбачено вимог щодо перереєстрації позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО" на підконтрольну територію та обмеження його казначейського обслуговування.

Крім того, Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не передбачено вимог до підприємств, установ, організацій змінити юридичну адресу свого місцезнаходження. Також цей Закон не містить обмежень у здійсненні розрахунків з підприємствами, які мають юридичну адресу на неконтрольованій території. У відповідності до ст. 5 зазначеного Закону ліцензії та документи дозвільного характеру, видані суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, строк дії яких закінчився у період її проведення, вважаються такими, що продовжили свою дію на період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275 затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, до якого входять і населені пункти Луганської області. Ці населені пункти входять у сферу ліцензованої діяльності позивача.

Будь-яких заборон на здійснення діяльності цієї енергетичної компанії на території населених пунктів, що включені до переліку, законодавством України не встановлювалось, відповідних рішень повноважними органами не приймалось.

Суд зауважує, що жодним законом України не встановлено особливого порядку здійснення розрахунків з юридичними особами, що розташовані на непідконтрольній українській владі території. Не призупинено дію законів України на вказаній території.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем в свою чергу, не надано належних доказів, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань за Договором в частині своєчасної оплати поставленої активної електричної енергії та наданих послуг з перетікання реактивної електроенергії, зокрема, доказів оскарження бездіяльності Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку відносно неперерахування грошових коштів за спожиту електроенергію позивачеві.

Доводи відповідача про несплату позивачу штрафних санкцій за порушення строків оплати, їх не реєстрація, з урахуванням листа першого заступника міського голови Сєвєродонецької міської ради від 19.08.2016 за №4067, яким було надано роз'яснення головним розпорядникам бюджетних коштів не сплачувати такі рахунки в добровільному порядку через відсутність вини бюджетної установи у зв'язку із допущеним простроченням, яке пов'язано із несплатою казначейством платіжних доручень, визнаються судом безпідставними враховуючи вищевикладене, а також те, що роз'яснення надані у вказаному листі не є нормою закону, яка звільняє відповідача від відповідальності у зв'язку із допущеним порушенням.

Суд також не погоджується з доводами відповідача про неправомірність нарахування позивачем штрафних санкцій та компенсаційних платежів згідно ст.625 ЦК України у зв'язку із допущеним останнім простроченням виконання грошового зобовязання, з огляду на те, що позивачем було повідомлено відповідача лише в серпні 2016 року про відкриття не бюджетного рахунку постачальника в ГУ ДКСУ для перерахування бюджетних коштів та направлено проект відповідної додаткової угоди, враховуючи наступне.

Як вже зазначалося, в п.5 додатку "Порядок розрахунків" до договору сторони погодили, що оплата за активну електоренергію, додатково заявлені в п.5.5 Договору обсяги активної електроенергії, не обліковану електроенергію, плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності здійснюється споживачем на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника.

Суд зауважує про те, що ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику» (надалі - Закон) передбачено, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальними, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Для проведення розрахунків з пога шения заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», енергопостачальними, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку пото чні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості. Перелік по точних рахунків із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зараху вання коштів за електричну енергію затверджується та доводиться до відома споживачів націо нальною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1004 від 24.07.2006 «Про визна чення уповноваженого банку, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом вико ристання учасників оптового ринку електричної енергії» (надалі - Постанова КМУ №1004 від 24.07.2006) уповноваженим банком, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режи мом використання оптового ринку електричної енергії, визначене відкрите ак ціонерне товариство "Державний ощадний банк України".

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання ст. 15-1 Закону та постанови Кабінету Міністрів України, ПАТ «Держав ний ощадний банк України» на підставі укладеного договору банківського рахунку (у національній валюті) №36-16/181/У-409-06 від 28.07.06 відкрив позивачу ще у 2006 році поточний рахунок із спеціальним режимом використання №260303069060.

В подальшому, також укладенио договір банківського рахунку №1703374-160212-094756 від 15.02.2016, відповідно до якого ПАТ «Держав ний ощадний банк України» пози вачу відкрито поточний рахунок рахунок №26006304703374.

Відповідно до ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Окремо господарський суд також зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідна правова позиція з вказаного питання викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заперечень відповідача.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої в сумі 399158, 74 грн за зобов'язаннями з поставки активної електроенергії за період з 23.01.016 по 22.08.2016 та за зобов'язаннями з перетікання реактивної електроенергії січня - липня 2016 року в сумі 4038, 27 грн за період з 23.01.2016 по 29.08.016, на загальну суму 403197 грн 01 коп., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 54, 58, 126), суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 договору у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за необліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня в розмірі простроченого платежу за кожен день прострочення. На суму нарахованої пені, 3% річних та інфляційних нарахувань споживачу надаються окремі рахунки.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 5 ст.254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом було перевірено розрахунок пені, наданий позивачем та встановлено, що позивачем допущено ряд помилок (зокрема, по окремим рахункам не привильно визначено період нарахування пені, розраховано понад 6 місяців; неправомірно включено в період розрахунку - 22.08.2016 день остаточного погашення відповідачем боргу), тому суд вважає за необхідне навести правильний розрахунок пені за зобов'язаннями по активній електроенергії, зроблений за допомогою інформаційно-правової системи "Законодавство":

№ і дата рахункуСума заборгованості в грн.Період нарахуваня пеніКількість днів простроченяСума пені, грн63/1/1 від 15.01.2016511046,1423.01.2016- 23.07.2016 183101762, 4163/2/1 від 10.02.2016508778,3918.02.2016- 18.08.201618396751, 3063/3/1 від 10.03.2016394707, 7818.03.2016- 21.08.2016 15762301, 2863/4/1 від 12.04.2016458361, 3520.04.2016- 21.08.201612454164, 2863/5/1 від 12.05.2016374217, 6720.05.2016- 21.08.2016 9432442, 4263/6/1 від 08.06.2016368485, 9816.06.2016- 21.08.2016 6722018, 5563/7/1 від 12.07.2016455689,8820.07.2016- 21.08.2016 3312961, 09Всього : 382 401, 33

Правильний розрахунок пені, здійснений судом за зобов'язаннями за перетікання реактивної електроенергії січня - липня 2016 року:

№ і дата рахункуСума заборгованості в грн.Період нарахуваня пеніКількість днів простроченяСума пені, грн63/1/3 від 15.01.20164747, 4023.01.2016- 23.07.2016 183 945, 3363/2/3 від 10.02.20164508, 8118.02.2016- 18.08.2016 183 857, 4163/3/3 від 10.03.20164072, 8718.03.2016- 29.08.2016 165 670, 4763/4/3 від 12.04.20164958, 7520.04.2016- 29.08.2016 132 619, 5763/5/3 від 12.05.20163381, 6120.05.2016- 29.08.2016 102 316, 0863/6/3 від 08.06.20164084, 2716.06.2016- 29.08.2016 75 271, 6863/7/3 від 12.07.2016 4692, 0220.07.2016- 29.08.2016 41 165, 11Всього : 3845, 65Отже, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача відповідно до розрахунку суду складає 386 246 грн 98 коп., з яких 382 401 грн 33 коп. - за активну електроенергію, 3845 грн 65 коп. - за перетікання реактивної електроенергії.

Однак, вирішуючи питання про стягнення з відповідача пені у заявленій сумі, відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приписами статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Судом враховано, що відповідачем на час розгляду спору погашено повністю суму боргу за отриману активну електроенергію. Натомість, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій є неспіврозмірним за заподіяне правопорушення, враховуючи, що з відповідача підлягають стягненню сума боргу за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії в сумі 30445 грн 73 коп., а також у відповідності до ст.625 ЦК України - інфляційні втрати в сумі 52915 грн 06 коп., 3% річних у сумі 32850 грн 20 коп.

Судом враховано, що відповідач за своїм статусом фінансується з державного та місцевого бюджету, є бюджетною установою, не здійснює підприємницьку діяльність, є розпорядником коштів міського бюджету, спрямованих на охорону здоров'я, що підтверджується даними положення відповідача. Враховуючи скрутне матеріальне становище відповідача, стягнення пені в повному обсязі може призвести до поглиблення існуючих фінансових проблем.

Суд приймає до уваги також те, що позивач не зазнав значних збитків від порушення відповідачем строків проведення розрахунку за поставлену електроенергію (відповідні докази в матеріалах справи відсутні), відповідач під час розгляду спора повністю розрахувався з позивачем за отриману активну електроенергію, тим більше з огляду на допущене відповідачем прострочення виконання грошового зобов'язання з останнього на користь позивача підлягають стягненню компенсаційні платежі (інфляційні втрати та 3% річних) у відповідності до ст.625 ЦК України.

Враховуючи загальні засади законодавства, встановлені у ст.3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливість, добросовісність та розумність, суд вважає за можливе реалізувати своє право на зменшення розміру пені заявленої до стягнення позивачем, зменшивши її розмір на 50 % до 193123 грн 49 коп.

На підставі викладеного, господарський суд визнає позов частково обґрунтованим, та вважає за можливе зменшити розмір пені до 193123 грн 49 коп.

Враховуючи вищевикладене, позов слід задовольнити частково, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за надані послуги з перетікання реактивної електроенергії в сумі 30445 грн 73 коп., інфляційні втрати в сумі 52915 грн 06 коп., 3% річних у сумі 32850 грн 20 коп., пеня в сумі 193123 грн 49 коп., в іншій частині позову слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

При зверненні із позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір в сумі 57881 грн 39 коп. згідно платіжного доручення №3129 від 10.08.2016, тоді як необхідно було сплатити судовий збір в сумі 10052 грн 68 коп., що відповідало б первісно заявленим позовним вимогам на суму 670 178 грн 95 коп. Отже судовий збір було внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

В подальшому заявою від 31.10.2016 позивач зменшив розмір позовних вимог, зокрема в частині стягнення пені, всього до 519 800 грн 53 коп.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи зазначене, на даний час існує необхідність повернення позивачу судового збору в розмірі 50 084 грн 37 коп., який може бути повернуто останньому з Державного бюджету України на підставі ухвали суду у разі звернення позивача із відповідним клопотанням.

Окремо суд зазначає, що у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, у резолютивні частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (абз. 4 п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

За таких обставин, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 7536 грн 88 коп. слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, п.3 ч.1 ст.83, ст.ст. 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" до Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради про стягнення 519 800 грн 53 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління охорони здоров'я Сєвєродонецької міської ради, 93400, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Єгорова, буд.2Б, ідентифікаційний код 26447320, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", 91021 м. Луганськ, кв. Гайового 35-А, фактична адреса місцезнаходження: 92702, м.Старобільськ Луганської області, вул. Горького, буд. 123, ідентифікаційний код 31443937, на п/р № 26006304703374 у ФЛОУ АТ «Ощадбанк» у м.Сєвєродонецьк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937, основний борг за послуги з перетікання реактивної електроенергії в сумі 30445 грн 73 коп., інфляційні втрати в сумі 52915 грн 06 коп., 3 % річних у сумі 32850 грн 20 коп., пеню в сумі 193123 грн 49 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 7536 грн 88 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.12.2016.

Суддя О.В. Драгнєвіч