Ухвала суду № 63393090, 13.12.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/749/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року, у справі позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Національної Поліції України, про проходження публічної служби,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому заявлено вимоги Головному управлінню Національної поліції в Миколаївській області, а саме: визнання протиправними дій щодо проведення атестації; визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії від 03 березня 2016 року про результати атестування позивача; визнання протиправним та скасування наказу від 24 березня 2016 року № 53 о/с, в частині звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність; поновлення позивача на займаній посаді; стягнення на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року частково задоволено позовні вимоги, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді; визнано протиправним та скасовано наказ про звільнення позивача з поліції; стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як атестація позивача правомірно призначена керівником поліції, в межах його повноважень та на виконання вимог чинного законодавства, а тому висновок суду першої інстанції про безпідставність проведення такої атестації, а як наслідок протиправність її висновків, є помилковим.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 15 серпня 2010 року по 06 листопада 2015 року.

Наказом начальника ГУНП в Миколаївській області № 1 о/с «По особовому складу» від 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого Новоодеського відділення поліції Вознесенського відділу поліції, з присвоєнням спеціального лейтенант поліції, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліції».

При цьому, наказом начальника ГУНП в Миколаївській області № 52 від 01 лютого 2016 року призначено проведення атестування поліцейських.

Під час проходження атестації ОСОБА_1 здано тест зі знання законодавчої бази на 27 балів із 60 можливих, а також тест на загальні здібності та навички, за який отримано 24 бали з 60 можливих.

В свою чергу, атестаційною комісією проведено співбесіду зі ОСОБА_1, про що складено протокол ОП №15.00004317.0023444, відповідно до якого, комісія прийшла до висновку, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Внаслідок чого, начальником ГУНП в Миколаївській області видано наказ № 53 о/с, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1, оперуповноваженого Новоодеського відділення поліції Вознесенського відділення поліції, звільнено зі служби в поліції через службову невідповідність, згідно за п. 5 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію»

Не погоджуючись зі своїм звільненням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок, що позивача протиправно звільнено зі служби в поліції на підставі висновків прийнятих за наслідком проведеної атестації, яка призначена та проведена з порушеннями норм діючого законодавства України, з чим погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про Національну поліцію», призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 57 ЗУ «Про Національну поліцію», атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частиною 2 вказаної статті встановлено вичерпний перелік підстав для проведення атестування поліцейських, до яких належить призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні підстави для атестування поліцейських містяться також в Інструкції «Про порядок проведення атестування поліцейських», що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465, зокрема її пункт 3 розділу І.

Згідно положень частин 3, 4, 5 ст. 57 ЗУ «Про Національну поліцію», вбачається, що атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Судовою колегією встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності звільнення позивача з поліції на підставі висновків проведеної атестації.

З вищевикладених норм вбачається, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі № 21-13а14.

Згідно з пп. 2 п. 1 розділу IV Інструкції «Про порядок проведення атестування поліцейських», організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

Колегія суддів вважає, що до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

При цьому, прийняття рішення про проведення атестування поліцейських з інших підстав, ніж зазначені у ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про Національну поліцію», не передбачено.

Наказом начальника ГУНП в Миколаївській області № 1 о/с «По особовому складу» від 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого Новоодеського відділення поліції Вознесенського відділу поліції, з присвоєнням спеціального лейтенант поліції, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліції».

Так, у вказаному наказі відсутні посилання на ч. 2 ст. 58 ЗУ «Про Національну поліцію», відносно строковості призначення позивача на посаду, а тому колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо призначення позивача на посаду поліцейського безстроково.

В даному випадку, атестування позивача проведено з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає положенням ч. 1 ст. 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Проте, колегія суддів зазначає, що мета атестування, закріплена у частині першій згаданої статті, не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Так, закріплену у частині 1 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» мету атестування відповідачем необґрунтовано розцінено як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, зокрема, позивача, з ціллю визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідачем не доведено.

Більш того, колегія суддів вважає за можливе застосування у спірних правовідносинах окремих положень Закону України «Про професійний розвиток працівників», зокрема ч. 1 ст. 12, згідно яких не підлягають атестації працівники, які не відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.

В даному випадку, позивача вперше призначено на займану посаду з 07 листопада 2015 року, а тому він не міг бути призначений до проходження атестації за цією посадою до 07 листопада 2016 року.

Щодо визначення правомірності прийнятого висновку атестаційної комісії, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 Розділу ІV «Порядок організації, підготовки, проведення атестування» Інструкції № 1465, атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Відповідно до пунктів 10-13 Розділу ІV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять тестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Відповідно до п. 15 Розділу ІV Інструкції № 1465, атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з п. 16 Розділу ІV Інструкції № 1465, атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відповідно до п. 17-20 Розділу ІV Інструкції № 1465, атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення.

Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб.

Рішення атестаційної комісії приймається, якщо за нього проголосувала більшість від її складу.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії.

Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Колегією суддів встановлено, в атестаційному листі позивача зазначено виключно позитивні відгуки та характеристика за період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді в поліції.

В даному випадку, протоколи засідань атестаційної комісії щодо атестації позивача не містять обґрунтувань та мотивів прийнятих рішень, зокрема, підстав неврахування позитивної характеристики позивача.

Відсутність в протоколі вказаних обставин, при наявності атестаційного листа, в якому позивач характеризується виключно з позитивної сторони, у тому числі і щодо виконання службових обов'язків, свідчить про необґрунтованість та невідповідність прийнятого рішення атестаційному листу та наданим комісії матеріалам, зміст яких в протоколах не спростований.

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2014 року (справа №21-13а14), метою проведення атестації із будь-яких підстав є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою

Враховуючи те, що звільнення, як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, поліцейський може бути звільнений через службову невідповідність на підставі п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» в крайньому випадку та за умови дотримання порядку накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Ляшко проти України», суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, надані національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми.

В даному випадку, у атестаційному листі позивача наведено виключно позитивні відгуки про проходження ним служби.

При цьому, у висновку атестаційної комісії не доведено доцільність застосування крайньої міри у вигляді звільнення позивача внаслідок його службової невідповідності займаній посаді, а тому колегія суддів вважає передчасними такі висновки.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваного наказу про звільнення позивача та поновлення його на посаді.

Також, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ухвалюючи рішення про поновлення на роботі позивача, необхідно виплатити йому середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Крім того, оскаржуваним рішенням суду першої інстанції зроблено висновок щодо відмови у задоволенні заявлених позивачем вимог, в частині визнання протиправними дій щодо включення позивача до списку осіб, які підлягають атестуванню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При цьому, в межах поданої відповідачем апеляційної скарги не оскаржено вищевказаний висновок суду першої інстанції, а тому судом апеляційної інстанції переглянуто рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволених позовних вимог.

В свою чергу, в поданій апеляційній скарзі зазначено про необхідність залишення без розгляду заявленої позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасувати рішення (висновку) атестаційної комісії від 03 березня 2016 року, так як даний адміністративний позов подано до суду 21 квітня 2016 року, а тому позивачем пропущено встановлений законом місячний строк звернення до суду.

Згідно ч. 3 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служб встановлюється місячний строк.

В даному випадку, колегія суддів вважає, що вирішуючи питання щодо визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними необхідно перевіряти всі обставини справи, так як встановлене законодавством обмеження доступу до суду певним строком не має абсолютного характеру та повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму.

Так, з поданого адміністративного позову та доданих до нього доказів вбачається, що позивачем оскаржено рішення (висновки) атестаційної комісії до апеляційної комісії, яка прийняла своє рішення 14 березня 2016 року.

Крім того, позивач знаходився на стаціонарному лікуванні, у період з 21 березня 2016 року по 30 березня 2016 року, що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 21).

Тому, колегія суддів вважає, що враховуючи право позивача на судовий захист, заявлена ним вимога про скасування рішення (висновку) атестаційної комісії не підлягає залишенню без розгляду, відповідно до положень ч. 1 ст. 100 КАС України.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Національної поліції в Миколаївській області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло