Рішення № 63356436, 01.12.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/11637/2016 Головуючий в 1-й інстанції - Макаренко В.В.

Доповідач-Чобіток А.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого -Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В.Українець Л.Д.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -

в с т а н о в и л а:

В жовтні 2015 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» пред»явив позов до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 428432,12 грн. по кредитному договору №40000010850938, укладеному 09.01.2007 року,за умовами якого відповідач отримав 55989,55 грн.. Посилаючись на те,що відповідач не виконав своїх зобов»язань по погашенню заборгованості за вказаним кредитним договором,позивач просив стягнути з останнього вказану заборгованість.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року позов задоволено частково. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 196787,85 грн. за вказаним кредитним договором.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду в частині відмови у стягненні неустойки ( пені) та ухвалити нове про стягнення також з відповідача на користь банку пені у розмірі 231644,27 грн. за несвоєчасне виконання зобов»язань за договором. Зазначає,що суд безпідставно прийшов до висновку про недоведеність цих вимог,пославшись на розрахунок заборгованості наданий банком та зазначивши про відсутність в ньому детального нарахування пені та періоду за який вказана сума пені нарахована.

Вислухавши доповідь судді,обговоривши доводи апеляційної скарги,обставини справи колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено,що 09.01.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «ПриватБанк» було укладено договір № 40000010850938 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної карти «АВТОРАССРОЧКА»,строк дії якої два роки.

Відповідно до п.2.1 договору у розмірі платіжного ліміту карткового рахунку клієнт або його довірена особа використовує картку як засіб для безготівкових розрахунків за товари(послуги для перерахунку коштів з карткового рахунку на рахунки інших осбі і здійснення інших операцій,передбачених договором сторін та чинним законодавством України.

З виписки по вказаному картковому рахунку,наданому позивачем вбачається,що було встановлено кредитний ліміт у розмірі 55990 грн.

Згідно з п.6.5 договору клієнт зобов»язаний погашати заборгованість по кредитному ліміту,процентами за його користування,в зв»язку з надлишковим використанням ліміту,сплачувати комісії на умовах,передбаченим цим договором,Правилами користування платіжними картами та Тарифами банку.

Оскільки в порушення умов договору відповідач своєчасно щомісячні платежі для погашення заборгованості за кредитом,які складаються з погашення заборгованості за кредитом,за відсотками,комісією,а також інші витрати, не здійснював станом на 28.09.2015 року утворилася заборгованість у розмірі 428432,12 грн.,яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 51756,70 грн.,заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 145031,15 грн.,пені за несвоєчасність виконання зобов»язання за договором у розмірі 231644,27 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 196787,85 грн. за вказаним кредитним договором,суд першої інстанції виходив з того,що відповідач уклавши з позивачем кредитний договір на вказаних вище умова,користувався картковим рахунком з встановленим кредитним лімітом у розмірі 55990 грн.,але не повністю погасив кредит та не сплатив проценти за його користування у розмірах відповідно 51 756,70 грн. та 145031,15 грн.,які підтвердженні розрахунком позивача. В частині стягнення з відповідача пені у розмірі 231644,27 грн. судом відмовлено,оскільки позивачем не надано детального періоду за який здійснено нарахування пені.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені,оскільки вважає такий висновок непослідовний в порівнянні з висновком про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту та процентам за його користування.

Відповідно до ст.1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові та на умовах,встановлених договором,а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено поняття пені як неустойки,що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором вбачається, що в листопаді 2010 року відповідачем останній раз було погашено пеню, яка нарахована на цей момент за несвоєчасне погашення кредиту та сплати процентів,що стало підставою для подальшого нарахування позивачем пені.

Колегія суддів вважає,що погоджуючись з нарахуванням позивачем заборгованості за кредитом та процентами за його користування,суд безпідставно прийшов до висновку про відсутність підстав до стягнення з відповідача пені, в зв»язку з чим рішення суду в частині відмови у стягненні пені підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення в цій частині.

Колегія суддів , з»ясувавши обставини справи та надавши оцінку наданим позивачем доказам в обґрунтування своїх вимог, з огляду на значне перевищення розміру неустойки розміру заборгованості по кредиту,вважає за можливе зменшити її до 51756,70 грн.

При цьому колегія суддів керується ч.3 ст.551 ЦК України і вважає,що сам кредитор не вживав своєчасно заходів для притягнення відповідача до цивільної відповідальності за невиконання своїх зобов»язань за вказаним кредитним договором чим сприяв збільшенню розміру збитків.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та процентам за його користування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 304.307,309,313,314,316,319 ЦПК України,колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Заочне рішення в частині відмови у стягненні пені скасувати та ухвалити нове,яким стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» пеню у розмірі 51 756,70 грн.за невиконання грошового зобов»язання за кредитним договором № 40000010850938 від 09.01.2007 року.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -