Ухвала суду № 63342657, 07.11.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51203/16-ц

Категорія

У Х В А Л А

07 листопада 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Васильєвої Н. П. ,

при секретарі - Захарчишиній В. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за поданням головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві О.О. Диких про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа керівника боржника Науково-дослідного економічного інституту - ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1),

В С Т А Н О В И В :

19.10.2016 до суду надійшло вищевказане подання головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві О.О. Диких про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа керівника боржника Науково-дослідний економічний інститут - ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до виконання зобов'язань, покладених на нього вимогою ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві від 11.01.2016 № Ю-14583-25 у про стягнення з Науково-дослідногоекономічного інституту на користь держави суми боргу зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 553030, 29 грн.

У поданні вказано, що на виконанні у Печерському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві перебуває виконавче провадження № 50482553 з виконання вимоги ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві від 11.01.2016 № Ю-14583-25 у про стягнення з Науково-дослідного економічного інституту на користь держави суми боргу зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 553030, 29 грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є Науково-дослідний економічний інститут (код ЄДПОУ 02736403, адреса: 01103, м. Київ, бул. Д. Народів, 28) керівником даного підприємства є ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1).

15.03.2016 року державним виконавцем, відповідно до вимог ст. 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження», відкрито виконавче провадження, якою боржнику надано строк на самостійне виконання до 22.03.2016. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Боржником не надано виконавцю пояснення щодо причини невиконання рішення суду.

Вжитими державним виконавцем заходами встановлено, що боржнику належить на праві власності транспортний засіб, який постановою державного виконавця оголошено у розшук, однак Науково-дослідний економічний інститут рішення не виконує.

Державний виконавець зазначає, що рішення на сьогоднішній день не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Частиною 2 ст. 377-1 цього Кодексу передбачено, що суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

У судове засідання державний виконавець не з'явився та у прохальній частині подання просив розглядати справу без участі представника виконавчої служби.

З копій матеріалів виконавчого провадження, що надані суду разом з поданням про тимчасове обмеження виїзду за межі України, відсутні докази отримання ОСОБА_3 копії постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також постанови про розшук майна боржника та про арешт коштів боржника, тощо.

За правилом п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішення зобов'язань - до виконання цих зобов'язань.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-ХІІ та у п. 18 ч. З ст. 11 Закону № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, який вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Питання щодо обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України порушується за наявності доказів ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням. Таких доказів суду не надані.

Державним виконавцем не надано жодних документів, які б свідчили, що саме керівник Науково-дослідного економічного інституту, ОСОБА_3, як керівник боржника свідомо та умисно ухиляється від виконання рішення суду, при цьому маючи змогу виконати зобов'язання, але не робить цього з неповажних причин.

Власне посилання на наявність боргу за виконуваним судовим рішенням не свідчить про ухилення боржника від виконання зобов'язання і не може бути підставою для обмеження у праві виїзду за межі України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подання необґрунтоване, а тому не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Конституції України, Законом України «Про порядок обмеження виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», ст.377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання головного державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві О.О. Диких про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа керівника боржника Науково-дослідного економічного інституту - ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення, особами, що не були присутні при оголошенні ухвали - в той же строк з дня отримання її копії в Апеляційний суд міста Києва через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя