Рішення № 63339675, 06.12.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Максимчук З.М., Хилевича С.В.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_1 та Кредит" на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 вересня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_1 та Кредит" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

05 травня 2016 року ПАТ "ОСОБА_1 та Кредит" звернулося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №Ф1-08/62076-68.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ПАТ "ОСОБА_1 та Кредит" подало апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності виконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зобовязання залишається невиконаним належним чином.

Станом на день подачі позову до суду по донарахованих відсотках, комісії та пені розрахунок був здійснений за період з 05 червня 2014 року по 21 березня 2016 року, з якого вбачається наявність заборгованості позичальника перед кредитором за договором.

Висновок суду першої інстанції про те, що зобовязальні правовідносини сторін кредитного договору в частині сплати тіла кредиту та процентів припиняється у звязку із достроковим стягненням боргу не може бути прийняте до уваги, оскільки відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобовязання припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням проведеним належним чином, банком вимог щодо стягнення тіла кредиту не заявлялось, тільки вимоги по стягненню відсотків, комісії та пені.

Просить рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 вересня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В запереченні на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхили, а рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зобовязальні правовідносини між сторонами кредитного договору в частині сплати тіла кредиту та процентів припинилися у звязку із достроковим стягненням боргу.

Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області з таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке.

Судом встановлено, що 13 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ«ОСОБА_1 та кредит» укладено договір №Ф1-08/62076-68, згідно з умовами якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, строковості та платності кредитні ресурси в сумі 60227 доларів США із сплатою процентів за користування кредитними ресурсами в розмірі 16% річних.

Одночасно із укладенням кредитного договору було укладено договори поруки із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за №Ф1-08/62076-68П-2 та № Ф1-08/62076-68П-1, відповідно до яких поручителі зобовязались відповідати перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 04 грудня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Банк «ОСОБА_1 та кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із відповідачів за кредитним договором №Ф1-08/62076-68 стягнуто заборгованість в сумі 759414, 83 грн.

Зазначене рішення суду згідно із рішенням апеляційного суду Рівненської області від 23.03.2015р. було скасоване в частині стягнення пені та зменшено розмір пені до 5000 грн., та, відповідно, зменшено загальну суму, що підлягала до стягнення - 712612, 90 грн.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 28 березня 2016 року здійснюється примусове виконання рішення суду про стягнення присуджених коштів.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що повязані із кредитними правовідносинами» №5 від 30 березня 2012 року зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув.

Як вбачається з матеріалів справи, банком було здійснено розрахунок за період з 05 червня 2014 року по 21 березня 2016 року, оскільки у позичальника утворилась нова заборгованість по відсотках, пені та комісії в розмірі 1875940, 87 грн., яка складається з 13 538,45 грн. строкової заборгованості по відсотках, 408937,07 грн. простроченої заборгованості по відсотках, та 1453465,35 грн. пені за прострочення заборгованості по основному боргу.

Вимога щодо стягнення тіла кредиту у позовній заяві не заявлялась, позов був предявлений тільки по новій заборгованості.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ "ОСОБА_1 та Кредит" є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Банк, будучи обізнаним, щодо фактичного невиконання зобовязання протягом тривалого часу, у зв'язку із чим зросла сума заборгованості по пені, відсотках та комісії, не вживав ніяких заходів щодо зменшення розміру збитків, що свідчить про те, що своїми діями банк сприяв збільшенню розміру нарахувань, а тому наявні підстави для зменшення розміру пені.

Таким чином, враховуючи вказані обставини, розмір збитків та дії позивача, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені з 1453465,35 грн. до - 5000 грн., відповідно до загальних засад цивільного законодавства, а саме передбачених п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313-316 ЦПК України, колегія суддів-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_1 та Кредит" задовольнити частково.

Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 вересня 2016 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_1 та Кредит" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_1 та Кредит" 13538 (тринадцять тисяч пятсот тридцять вісім) грн. 45 коп. строкової заборгованості по відсотках, 408937 (чотириста вісім тисяч девятсот тридцять сім) грн. 07 коп. простроченої заборгованості по відсотках, та 5000 (пять тисяч) грн. пені за прострочення заборгованості по основному боргу.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2та ОСОБА_2 ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_1 та Кредит" 13538 (тринадцять тисяч пятсот тридцять вісім) грн. 45 коп. строкової заборгованості по відсотках, 408937 (чотириста вісім тисяч девятсот тридцять сім) грн. 07 коп. простроченої заборгованості по відсотках, та 5000 (пять тисяч) грн. пені за прострочення заборгованості по основному боргу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

ГоловуючийА.М. Шеремет

Судді : З.М. Максимчук

ОСОБА_6