Рішення № 63339678, 06.12.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Ковальчук Н.М., Хилевич С.В.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 29 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог Головне територіальне управління юстиції у Волинській області, відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на автомобіль, та зняття арешту з даного майна,-

в с т а н о в и л а :

21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог Головне територіальне управління юстиції у Волинській області, відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на автомобіль, та зняття арешту з даного майна.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 29 лютого 2016 року позов задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу транспортного засобу PEUGEOT 605 державний номерний знак НОМЕР_1, укладений 27 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконаним та дійсним.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб PEUGEOT 605, держномер АС4750АК.

Зобовязано працівників ВДВС Шацького районного управління юстиції у Волинської області зняти арешт з транспортного засобу PEUGEOT 605.

Зобовязано працівників ВДВС Луцького міського управління юстиції у Волинської області зняти арешт з транспортного засобу PEUGEOT 605.

Зобовязано працівників територіального сервісного центру 5651 регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області, зняти арешт з транспортного засобу PEUGEOT 605, 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 зареєструвати на ОСОБА_1 та видати новее свідоцтво про реєстрацію данного транспортного засобу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Регіональний сервісний центр МВС України подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення через порушення судом норм процесуального права.

Вказує, що суд першої існтанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач в позовній заяві не заявляв вимогу до працівників територіального сервісного центру 5641 регіонального сервісного центру МВС України щодо зобовязання останнього зняти ареш з транспортного засобу PEUGEOT 605.

Також, судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідно до положення ТСЦ МВС затвердженого наказом МВС №1646 від 29 грудня 2015 року, Територіальний сервісний центр 5641 є структурним підрозділом Регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області є органом державної влади, а отже вимога про зобовязання вчинення певних дій субєкта владних повноважень повинно розглядатися згідно кодексу адміністративного судочинства.

Крім того, сіпрний транспортний засіб зареєстрований у Волинській області, відповідно прцівникі територіального серівісного центру 5641 РСЦ МВС в Рівненській області не можуть зняти накладені обмеження.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі,доказуванню не підлягають згідност.61 ЦПК України.

Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

З позовної заяви вбачається, що 25 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу PEUGEOT 605.

Договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчувався, на підтвердження укладення договору оформлено розписку (а.с. 12).

Спірний транспортний засіб належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію АСС033388, виданого РЕГ Любомирського МРВ ДАІ МВС України у Волинській області.

Постановою ДВС Луцького МЮ №03-10/3765 від 05 лютого 2013 року накладено арешт на все майно відповідача.

Згідно ч.2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Частиною другою ст. 220 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другоїстатті 220 ЦК Українине застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей210та640 ЦК Українипов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Відповідно до положень п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженихпостанови Кабінету Міністрів України №1388 від 07 вересня 1998 року,реєстрація /перереєстрація/транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Законодавством України визначено вичерпний перелік документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, які мають бути засвідчені підписомвідповідної посадової особи, що скріплений печаткою.

Окрім того, згідно п.п.6,7Порядку транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особамив реєстраційно-екзаменаційних підрозділах ДАІ. Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах або їх представники зобов'язані зареєструвати /перереєструвати/ транспортні засоби протягом десяти днів після придбання /одержання/ митного оформленняабо тимчасового ввезення на Україну, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Таким чином, положення ч.2 ст.220 ЦК України не можуть бути застосовані до даних правовідносин, тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Крім того, оскаржуваним рішенням було вирішено питання про обовязок Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України щодо зняття арешту з транспортного засобу PEUGEOT 605, 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та зареєструвати на ОСОБА_1

Не зважаючи на це, Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України не залучений до участі у справі у якості сторони.

Залучення особи, з якою у позивача виник спір до участі у справі у якості третьої особи передбаченоїст. 35 ЦПК Україниіз за різних процесуальних повноважень встановлених для сторін і третіх осіб без самостійних вимог цивільним процесуальним законодавством України є порушенням конституційного принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом встановленого п.2ст.129 Конституції України.

За наведених обставин, суду розглядаючи спір лише з участю осіб, які брали участь у справі не мав підстав для задоволення позову.

Вирішення питання про права та обовязки особи не залученої до участі у справі у якості сторони є істотним порушенням норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.307,309,313,314,316,317 ЦПК України,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 29 лютого 2016 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог Головне територіальне управління юстиції у Волинській області, відділ Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на автомобіль, та зняття арешту з даного майна відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий А.М. Шеремет

Судді : С.В. Хилевич

ОСОБА_3